Вже в неділю, 7 червня, у Вірменії відбудеться фінальна стадія парламентських виборів. Цю виборчу кампанію можна назвати найбільш “геополітизованою” в новітній історії цієї кавказької країни. Справа в тому, що вірменському виборцю доведеться зробити вибір не тільки між політичними лідерами і партіями, а й між векторами розвитку країни: поглибленням інтеграції з Європейським Союзом або поверненням до тіснішої співпраці з Росією. Кремль, відчуваючи, що втрачає свій вплив на Вірменію, почав економічний і політичний тиск на країну та погрожує їй “наслідками, як в Україні”, якщо влада Вірменії почне інтеграцію з Європейським союзом.
“Політарена” розбиралася з нюансами виборчої кампанії у Вірменії, з’ясовувала, чи зможе Росія привести до влади свого кандидата та чи зважиться очільник РФ Володимир Путін розпочати військову агресію, використавши свою військову базу в Гюмрі.
Хто бореться за владу у Вірменії
Центральна виборча комісія Вірменії зареєструвала для участі у виборах 19 політичних сил. Однак, за оцінками політологів, реальні шанси на проходження до парламенту – Національних зборів, мають лише чотири з них: партія діючого прем’єр-міністра Ніколи Пашиняна “Громадянський договір”, блок “Сильна Вірменія” російсько-вірменського бізнесмена Самвела Карапетяна, блок “Вірменія” колишнього президента країни Роберта Кочаряна та партія “Квітуча Вірменія” вірменського мільярдера Гагіка Царукяна.
Кремль відкрито підтримує Карапетяна, власника російської групи компаній “Ташир”, який має громадянства Росії, Вірменії та Кіпру. У 2022 році НАЗК внесла Карапетяна до переліку осіб, що надають матеріальну та фінансову підтримку діям, що які підривають територіальну цілісність України.
Карапетян також зазначений у глобальній базі даних OpenSanctions як “російський олігарх”, на якого накладені санкції, та який пов’язаний із підтримкою дій уряду Росії.
Варто зазначити, що Карапетян перебуває під домашнім арештом у Вірменії. Його звинувачують у публічних закликах до насильницького захоплення влади.
Проросійським є також колишній президент Вірменії Роберт Кочарян.
Як показують соціологічні опитування напередодні виборів, найбільший відсоток голосів виборців набере партія чинного прем’єра. Інтрига полягає в тому, чи зможе Пашинян здобути переконливу перемогу, і сформувати уряд.
Пашинян зробив ставку на Захід
Із усіх кавказьких республік, що входили до складу СРСР, Вірменія була найбільш проросійською. Основні галузі промисловості країни належали російському бізнесу. Дійшло навіть до того, що в міжнародному аеропорті Єревану “Звартноц” гостей Вірменії зустрічали російські прикордонники і перевіряли за базою ФСБ.
У другому за кількістю населення місті Вірменії Гюмрі, з 1995 року розташована 102-га російська військова база — найбільший російський військовий об’єкт на Південному Кавказі. Неодноразово між російськими військовими та місцевим населенням виникали конфлікти. Вірмени вимагають виведення російської військової бази з території країни.
Також Вірменія досі залишається членом Євразійського економічного союзу, який очолює Москва. Єреван також входив до складу Організації договору колективної безпеки, але після того, як Росія, яка фактично керує блоком, не допомогла Вірменії у війні за Карабах, Пашинян припинив участь країни в ОДКБ.
Втрата Нагірного Карабаху змусила його розвернутися у бік Європейського Союзу. Символічним політичним тлом для фінальної стадії виборів стали саміт Європейської політичної спільноти та перший в історії двосторонній саміт Вірменія-ЄС, які відбулися на початку травня в Єревані. У саміті взяв участь і президент України Володимир Зеленський, ставши першим українським лідером, який відвідав Вірменію за останні 24 роки. У рамках саміту Зеленський провів перші прямі переговори з Пашиняном.
Варто зазначити, що Україна вже тривалий час не має свого посла у Вірменії.
26 травня Вірменію відвідав Держсекретар США Марко Рубіо. Під час візиту Рубіо підписав з главою МЗС Вірменії Араратом Мірзояном хартію про всеосяжне стратегічне партнерство між двома країнами. Також підписали рамкові угоди про критично важливі мінерали та рідкісноземельні метали, а також документи про співпрацю щодо створення “Маршруту Трампа в ім’я міжнародного миру та процвітання” – транзитного коридору з Нахічеванської автономної області Азербайджану через територію Вірменії до основної території Азербайджану.
Пашиняна підтримав і сам президент США Дональд Трамп. У дописі у Truth Social він назвав Пашиняна “чудовим другом і лідером”, який “робить свою країну сильною, заможною та надзвичайно безпечною”.
“З цих причин Нікол має мою повну та безперечну підтримку на переобрання 7 червня 2026 року”, – написав Трамп, а в кінці допису резюмував, перефразуючи своє передвиборче гасло: “Зробимо Вірменію знову великою”.
Саміт ЄС, візит українського президента та підтримка Трампа викликали істерику в Москві. Відчуваючи, що Росія втрачає Вірменію, Кремль перейшов до економічного тиску на Єреван і до погроз війною.
Як Кремль тисне на Вірменію:
- Россільгоспнагляд заборонив імпорт вірменської полуниці, томатів, огірків, перцю, зелені, деяких марок коньяку та вина, мінеральної води «Джермук», квітів, риби, абрикосів, черешні, слив та винограду.
- Міністр енергетики РФ Сергій Цивільов пригрозив зупинити постачання до республіки природного газу, нафтопродуктів та необроблених алмазів.
- Президенти Росії, Білорусі, Казахстану та Киргизстану спільно зажадали, щоб Вірменія провела референдум щодо того, чи залишатиметься вона в Євразійському економічному союзі (ЄАЕС), чи почне процес вступу до Європейського Союзу.
Пашинян вже відмовився проводити такий референдум, заявивши, що вступ до ЄС поки що теоретичне питання.
- МЗС Росії відкликало посла РФ у Вірменії Сергія Копиркіна для консультацій “у зв’язку з кроками вірменського керівництва щодо зближення з Євросоюзом, що завдають шкоди взаємодії в рамках ЄАЕС”.
- На саміті ЄАЕС в Астані 29 травня Путін відкрито пригрозив Вірменії долею України. Мовляв, якщо Вірменія почне переходити на стандарти ЄС, то Москва “згорне” всю економічну інтеграцію з Єреваном, а громадянам Вірменії доведеться отримувати патенти на роботу в Росії.
“Але тут йдеться виключно про економічні питання. Криза в Україні саме з цього й почалася”, — аргументував Путін свої погрози.
Варто згадати, що такий самий шантаж Кремль використовував і напередодні підписання Угоди про асоціацію України з ЄС у 2013 році.
Як повідомило агентство Reuters, російська влада має намір відправити на вибори до Вірменії близько 100 тисяч росіян вірменського походження, щоб вони проголосували проти партії Пашиняна.
Чи переможе Пашинян, та чи розпочне Москва агресію проти Вірменії: що кажуть експерти
“Політарена” поспілкувалася з експертами, щоб з’ясувати, чи зможе чинна влада Вірменії виграти вибори, чи існує небезпека від Росії з військової бази Гюмрі в разі перемоги партії Пашиняна.
Кандидат політичних наук, директор Інституту світової політики Євген Магда:
“Парламентські вибори у Вірменії будуть черговою спробою Росії взяти реванш, але я думаю, що ця спроба буде невдалою. Питання в тому, що чинний прем’єр Нікол Пашинян не тільки разом зі своєю партією “Громадянський договір” очолює рейтинги, але й веде активну політику проти своїх проросійських опонентів.
Я думаю, що він спирається на підтримку західної вірменської діаспори, адже відомо, що вірмен за кордоном проживає більше, ніж у самій державі. Я думаю, що неформальна підтримка існує і з боку Європейського Союзу, оскільки для ЄС сьогодні вихід на Південний Кавказ – це дуже цікава перспектива.
У Росії є фактор військової присутності в Гюмрі та фактор економічного тиску, але я думаю, що Путін не випадково привітав 1 червня Пашиняна з днем народження, оскільки його прагнення показати, що не все так однозначно і що вони, так би мовити, не вороги Вірменії, але це не означає, що російські спецслужби не готують якихось підривних акцій.
Я скептично оцінюю повторення якогось сценарію безпосереднього впливу, оскільки Вірменія не має спільного кордону з Росією, а її відносини з Іраном достатньо конструктивні для Єревану. Ну, і сама ситуація на Південному Кавказі, звичайно, дуже швидко змінюється, оскільки уявити собі, що Вірменія буде дрейфувати в бік Європейського Союзу настільки активно, ще 2-3 роки тому було достатньо складно”.
Народний депутат (“Слуга народу”), голова Комітету Верховної Ради з питань зовнішньої політики Олександр Мережко:
“Я сподіваюся, що у Вірменії переможуть проєвропейські і прозахідні сили, незважаючи на намагання Росії втрутитися у ці вибори. Я передбачаю, що Пашинян переможе.
Загроза з боку Росії реально існує. У Вірменії є помітний російський економічний вплив. Є також російська військова присутність. Тобто, Росія так просто Вірменію не віддасть. Але Пашинян розуміє, що Путін і Росія занадто токсичні, тому треба рухатися у бік Європи і Заходу.
Цікаво, що Пашиняна підтримав Трамп. Це потужний сигнал для Росії. Тобто, це попередження, щоб Росія не втручалася у вибори у Вірменії.
Щодо українсько-вірменських відносин, то останнім часом вони пожвавилися. Сам факт візиту президента України до Вірменії вже багато про що говорить. Це означає, що у нас відновлюється активний діалог з цією країною”.
Політичний консультант, директор Фонду досліджень Вірменії Сурен Петросян:
“Зараз Путін намагається заблокувати економіку Вірменії, оскільки Вірменія намагається вирватися з-під контролю Росії. Все відбувається так само, як в Україні у 2013 році.
Тому я не виключаю, що ВВП Вірменії, як каже Путін, постраждає. Питання в тому, що всі великі виробництва у Вірменії, які співпрацюють з Росією – проросійські. Ми чудово розуміємо, що звідти йшло фінансування.
Свого часу державні підприємства Вірменії були приватизовані росіянами. Це коньячні заводи, виноробні підприємства та аграрні підприємства. Ми розуміємо, що господар із Москви телефонує їм і каже, що потрібно робити.
Пашинян весь цей російський бізнес визначив. І Пашинян зараз обережно відходить від Митного союзу, який вони називають ЄАЕС.
У Вірменії є така сама проблема, як і в України з Кримом. У місті Гюмрі розташована російська військова база. Чи може з цієї військової бази розпочатися агресія? Так, може. Гюмрі — друге за величиною місто у Вірменії. Росіяни можуть його заблокувати і провести всередині “референдум”, як було у Криму. Ви ж розумієте, що народ нічого не зробить. Вони змусять їх просто проголосувати.
Пашиняна підтримали лідери Євросоюзу і Америка, а тому вони повинні бути зараз у готовності, якщо на Вірменію буде атака з Гюмрі. Вони повинні підтримати та захистити якимось чином цю маленьку християнську державу. Росія має великий досвід ведення подібних гібридних воєн.
Погрози Росії надіслати 100 тисяч вірмен, які голосуватимуть проти партії Пашиняна, теж реальні. Ми ж розуміємо, давайте чесно, що вірмени, які живуть у Росії, у переважній більшості проросійські, і мають російське мислення. Путін робить ставку на вірменсько-російського олігарха Самвела Карапетяна. І колишній президент Вірменії Роберт Кочарян теж проросійський.
Але я впевнений, що вірменський народ однозначно віддасть голос за правлячу партію. Вірменський народ хоче жити в цивілізованому світі, а не з цими варварами, які мріють відновити Радянський Союз.
У попередні роки вірмено-українські відносини були прямо скажемо не на належному рівні. Тепер вони налагоджуються, про що свідчить візит президента України до Вірменії. Зеленський дав Путіну ляпаса, приїхавши в країну, де є російська військова база”.
