Коли потрібна довіреність, як її правильно скласти і уникнути ризиків

Довіреність може значно спростити життя, коли ви за кордоном, у лікарні чи просто не встигаєте вирішувати всі справи самі. Але водночас її необережне оформлення здатне позбавити вас квартири, машини чи грошей.

Саме зараз ця тема особливо актуальна. Війна, міграція, робота за кордоном, оформлення спадщини, продаж нерухомості – тисячі українців щодня змушені передавати свої права іншим людям. І дуже часто роблять це неправильно, не розуміючи наслідків.

"Політарена" розібрала все по поличках: коли довіреність дійсно потрібна, як її правильно оформити, яких ризиків уникнути і як захистити себе.

В яких випадках найчастіше видають довіреність

Ось найпоширеніші практичні приклади:

• продаж або купівля квартири, будинку чи земельної ділянки;
• оформлення спадщини (прийняття чи відмову від спадщини);
• представництво в суді або у виконавчій службі;
• отримання пенсії, соціальних виплат, зарплати чи стипендії;
• реєстрація, перереєстрація або продаж автомобіля;
• отримання документів у державних органах (паспортний сервіс, ЦНАП, податковій);
• робота з банками (отримання кредиту, закриття рахунків, доступ до депозиту);
• отримання поштових відправлень і посилок;
• представництво інтересів у комунальних службах, страхових компаніях тощо.

Наприклад, якщо ви працюєте за кордоном або перебуваєте на лікуванні, довіреність дозволяє родичу або надійній людині вирішувати ваші справи в Україні, не чекаючи вашого приїзду.

Хто може бути представником за довіреністю

Представником може бути майже будь-хто – як фізична особа, так і представник юридичної.

Найчастіше це:

• родичі (чоловік/дружина, батьки, діти, брати/сестри);
• друзі або знайомі;
• адвокат або юрист;
• довірена особа (наприклад, бухгалтер, менеджер, помічник).

Головне – довіра до представника адже він отримує серйозні права діяти від вашого імені. Закон не забороняє видавати довіреність іноземцю або особі без громадянства, але в таких випадках варто бути особливо обережним.

Що представник може і не може робити

Закон чітко встановлює межі повноважень представника (стаття 238 ЦК):

• Представник має право вчиняти лише ті дії, які має право вчиняти сам довіритель.
• Він не може здійснювати правочини, які за законом вимагають виключно особистої участі довірителя (наприклад, скласти заповіт, усиновити дитину чи укласти шлюб).
• Представник не має права діяти у власних інтересах або в інтересах іншої особи, яку він також представляє (за винятком випадків комерційного представництва).

Наслідки дій представника

Якщо представник діє в межах наданих повноважень, усі наслідки його дій виникають безпосередньо для довірителя – так, ніби ви робили все самостійно (стаття 239 ЦК).

Якщо представник перевищить повноваження (стаття 241 ЦК), укладений ним правочин вважається недійсним для вас, доки ви його спеціально не схвалите. Однак якщо ви своїми діями покажете, що приймаєте цей правочин (наприклад, приймете гроші чи почнете виконувати угоду), він стає для вас обов’язковим з моменту його укладення.

Форма і зміст довіреності: що потрібно знати, щоб документ був дійсним

Закон вимагає, щоб довіреність була складена в письмовій формі.

Найкраще звернутися до нотаріуса, де вам підготують чернетку документа, ви зможете спокійно його прочитати, обговорити всі деталі, проконсультуватися, які повноваження варто включити, а які краще обмежити, які є варіанти захисту і як зробити довіреність максимально безпечною саме для вашої ситуації. Така консультація часто допомагає уникнути зайвих ризиків і непотрібних повноважень.

Форма довіреності повинна відповідати формі правочину, який має вчинити представник. Якщо угода вимагає нотаріального посвідчення (наприклад, продаж квартири), то й довіреність на її вчинення також має бути нотаріальною.

До нотаріально посвідчених довіреностей прирівнюються ті, що посвідчені такими посадовими особами (ст. 245 ЦК України):

• начальниками військово-лікувальних закладів, їх заступниками з медичної частини, старшими або черговими лікарями – стосується осіб, які перебувають на лікуванні;
• командирами (начальниками) військових частин, з’єднань, установ і закладів для військовослужбовців, а в пунктах дислокації, де немає нотаріусів, також для працівників і членів їхніх сімей;
• начальниками установ виконання покарань або слідчих ізоляторів – стосується осіб, які там перебувають;
• капітанами суден, що плавають під прапором України;
• уповноваженими посадовими особами органів місцевого самоврядування у населених пунктах, де немає нотаріуса (крім довіреностей на розпорядження нерухомим майном, транспортними засобами та корпоративними правами).

Довіреність від імені юридичної особи видається її керівником або іншою уповноваженою статутом особою і скріплюється печаткою (якщо юридична особа використовує печатку за власним рішенням).

Закон допускає посвідчення окремих довіреностей у простій письмовій формі посадовою особою за місцем роботи, навчання, стаціонарного лікування або проживання довірителя. Це стосується довіреностей на отримання заробітної плати, стипендії, пенсії, аліментів, інших платежів та поштової кореспонденції (ст. 245 ЦК України).

Реквізити довіреності

Довіреність повинна містити:

• місце та дату складання;
• прізвище, ім’я, по батькові (або повне найменування) довірителя та представника, їх паспортні дані;
• чітко визначене коло повноважень;
• підпис довірителя.

Строк дії довіреності встановлюється в самому документі і зазначається словами (роками, місяцями, днями). Якщо строк не вказаний, довіреність зберігає чинність до її припинення. Довіреність, в якій не зазначена дата її вчинення, є нікчемною.

Якщо довіритель через фізичні вади, хворобу чи з інших поважних причин не може власноруч підписати довіреність, за його проханням і в його присутності документ може підписати інша особа. Такий підпис посвідчується нотаріусом або іншою уповноваженою особою.

Довіреність від імені неповнолітніх (від 14 до 18 років) або осіб, визнаних обмежено дієздатними, посвідчується за згодою батьків, усиновителів або піклувальників.

Дія довіреності може припинитися достроково у разі:

• скасування її довірителем;
• відмови представника від повноважень;
• смерті, визнання недієздатним, обмежено дієздатним або безвісно відсутнім довірителя чи представника;
• припинення юридичної особи, яка видала або якій видана довіреність.

Скасовуючи довіреність, довіритель зобов’язаний негайно повідомити про це представника та відомих йому третіх осіб. До моменту, поки представник не дізнався (або повинен був дізнатися) про припинення дії довіреності, його дії зберігають юридичну силу. При припиненні дії довіреності представник зобов’язаний негайно повернути документ довірителю.

Види довіреностей

1. Разова довіреність

Це найвужчий вид. Вона видається на одну конкретну дію.

Приклади:

• отримати один конкретний документ (довідку, витяг, свідоцтво);
• підписати один договір;
• отримати посилку на пошті.

Після виконання цієї дії довіреність автоматично втрачає сенс.

2. Спеціальна довіреність

Видається для певного кола однотипних дій протягом певного часу.

Приклади:

• ведення однієї конкретної судової справи;
• регулярне отримання пенсії або зарплати;
• Ппредставництво в податковій інспекції або в банку з певних питань.

Така довіреність зручна, коли потрібно доручити систематичні, але обмежені дії.

3. Генеральна довіреність

Це довіреність з найширшим обсягом повноважень. Вона дозволяє представнику виконувати від вашого імені майже будь-які юридичні дії.

Що може генеральна довіреність:

• розпоряджатися всім або частиною вашого майна (продавати, дарувати, обмінювати квартиру, будинок, землю, авто);
• представляти вас у всіх державних органах, судах, банках;
• підписувати будь-які договори;
• управляти рахунками, отримувати кредити (в деяких випадках);
• оформлювати спадщину тощо.

Чому її так бояться? Багато людей плутають генеральну довіреність з передачею права власності. Насправді майно залишається вашим. Але представник отримує дуже широкі права і теоретично може продати вашу квартиру, зняти гроші з рахунків або взяти кредит на ваше ім’я. Саме тому генеральну довіреність рекомендують видавати тільки дуже близьким і перевіреним людям.

Важлива порада: навіть у генеральній довіреності можна і потрібно чітко прописувати, що саме дозволяється, а що – ні. Чим конкретніше описані повноваження, тим безпечніше для вас.

Що важливо запам'ятати про довіреність

Довіреність – це справді зручний і часто необхідний інструмент, який дозволяє вирішувати важливі справи на відстані, заощаджувати час і нерви. Однак за видимою простотою ховається серйозний юридичний документ, який може суттєво вплинути на ваше майно і права.

Правильно оформлена довіреність з чітко визначеними повноваженнями та розумним строком дії значно спрощує життя. Водночас необережно видана, особливо генеральна, може призвести до втрати контролю над власним майном і стати джерелом великих проблем.

Основне, що варто запам’ятати:

• Видавайте довіреність тільки тим людям, яким дійсно довіряєте.
• Завжди чітко прописуйте, що саме може робити представник.
• Не надавайте зайвих широких повноважень.
• Встановлюйте розумний строк дії.
• Не забувайте своєчасно відкликати довіреність, коли потреба в ній відпала.

Передаючи іншій особі право діяти від свого імені, ви робите серйозний крок. Зробіть його усвідомлено. У складних ситуаціях краще звернутися до нотаріуса або юриста, ніж ризикувати втратою того, що заробляли роками. Ще раз підкреслюємо: нотаріус може правильно проконсультувати, скласти чернетку, відповісти на всі питання та прояснити тонкощі.