Комітет Ради: “В Україні працює лише 4 млн 900 тис. людей. Це катастрофічна цифра”

Ця інформація прозвучала під час засідання Комітету Верховної Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, 21 липня, повідомляє кореспондент “Політарени”.

У Комітеті відбулися слухання на тему: «Ринок зайнятості України під тиском: залучення іноземної робочої сили, захист українських працівників та контроль держави за міграційними процесами».

Відкриваючи слухання, Голова Комітету нардепка Галина Третьякова наголосила, що в засобах масової інформації з’являється багато негативу з приводу іноземних трудових мігрантів, а тому і вирішено було організувати слухання та обговорити питання трудової міграції, працевлаштування іноземців та забезпечення потреб українського ринку праці.

У заході, окрім народних депутатів, взяли участь представники центральних та місцевих органів виконавчої влади, бізнес-спільноти, наукових установ, громадських організацій та медіа.

Третьякова зазначила, що під час підготовки до слухань комітет отримав значний обсяг статистичних матеріалів, які дозволяють більш комплексно оцінити поточну ситуацію на ринку праці. Деякі цифри навела сама Третьякова.

«Якщо виключити сили оборони України і підприємців, у яких оформлено до 10 осіб, то в нашій економіці наразі працює 4 млн 900 тис. людей. Це катастрофічна цифра. Правда, у порівнянні з 2020 роком у нас є приріст ФОПів. Тоді в нас їх було 1 млн 500 тис., зараз — 1 млн 700 тис. Зросла частка жіночих ФОПів», — повідомила вона.

«А от кількість іноземців, зайнятих в економіці України, у порівнянні з 2020 роком впала майже вдвічі. У 2020 році було 9 880 іноземців, а у 2025 році їх стало 4 720. Приріст іноземних працівників зафіксований у чотирьох галузях, а саме: переробній промисловості, охороні здоров’я, соціальній допомозі, адміністративному і допоміжному обслуговуванні», — перелічила Третьякова.

Більш детальну статистичну інформацію надали на слуханнях керівники центральних органів виконавчої влади.

Населення України станом на 2026 рік - 29 млн осіб, з них тільки 13 млн зайняті

Заступниця Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Дарина Марчак звернула увагу на те, що сьогодні на підконтрольних територіях України проживає близько 29 млн осіб. Із них приблизно 13,1 млн зайнятих, включаючи тіньову зайнятість, 7,2 млн — люди віком 65+ і 5,1 млн осіб — діти.

«Офіційний прогноз Мінекономіки на 2026–2030 роки свідчить про суттєве зростання попиту на робочу силу в найближчі роки. За результатами прогнозу потреба зайнятих в економіці до 2036 року зросте до 14,6 млн осіб. Найбільший дефіцит прогнозується в технічних, інженерних, будівельних, медичних професіях, у сфері торгівлі та послуг, — зазначила Марчак і додала: — Це не означає, що ми цей дефіцит маємо закривати за рахунок трудових мігрантів. Це означає сигнал, на які напрямки і спеціальності треба спрямовувати навчання українців».

Заступниця міністра економіки виділила декілька негативних моментів у системі залучення іноземних трудових мігрантів.

За словами Марчак, процедура залучення мігрантів розпорошена між кількома органами і, незважаючи на цифровізацію, єдиної бази між ними немає. Крім того, існує бюрократія і висока вартість залучення мігрантів.

«Вартість повного циклу залучення одного мігранта коштує підприємству від 30 до 120 і навіть 150 тисяч гривень. Це досить великі суми», — підкреслила посадовиця.

Також, як сказала Марчак, в Україні відсутні критерії відбору мігрантів.

Харківський міський голова Ігор Терехов зазначив, що прифронтові громади особливо гостро відчувають кадровий дефіцит зокрема нестачу лікарів, учителів, інженерів, будівельників, працівників комунальної сфери, громадського транспорту та промисловості. На його думку, Україні потрібна не окрема політика щодо трудової міграції, а сучасна державна політика розвитку людського капіталу, яка має бути спрямована на збереження, повернення та розвиток власних громадян.

З яких країн в Україну прибувають трудові мігранти

Директорка Державного центру зайнятості Юлія Жовтяк навела статистику щодо того, громадяни яких країн їдуть до нас на роботу.

«До 2026 року на першому місці була Туреччина, за нею йшли Індія, Узбекистан, Азербайджан, Бангладеш. А от перше півріччя 2026 року показує, що зараз найбільше трудових мігрантів їде в Україну з Індії (1023 дозволи), за нею йдуть Туреччина (562 дозволи), Узбекистан, Азербайджан і Пакистан»

зазначила Жовтяк.

Трудові мігранти працюють і на прифронтових територіях. А саме — Дніпропетровська область — 25 осіб, Харківська — 60, Херсонська — 1, Донецька — 11, Запорізька — 8.

Як показує статистика, найбільше дозволів на залучення трудових мігрантів видається у Києві, що становить майже 40,5% від загальної кількості.

Голова Державної служби статистики України Арсен Макарчук надав статистику щодо стану ринку праці в Україні.

За його словами, промисловість та транспорт лідирують за падінням кількості працівників.

«У промисловості падіння склало з 24,9% до 22,6%, а в транспорті — з 8,6% до 7,4%. Схожа ситуація спостерігається і на мікропідприємствах. Кількість найманих працівників тут впала на 20% (137 тисяч осіб), а кількість працівників у фізичних осіб-підприємців зменшилася на 194 тисячі, що також становить 20%»

сказав Макарчук.

Частка жінок-підприємиць серед ФОПів перевищила частку чоловіків-підприємців і становить 50,7% від загальної кількості.

Кількість ФОП з іноземним громадянством становить 21 тис. 967 осіб, або 1,2% від загальної кількості фізичних осіб-підприємців.

За словами Макарчука, кожен четвертий ФОП зареєстрований у Києві. Найпоширеніші види діяльності ФОПів: торгівля, готельний та ресторанний бізнес і ІТ.

Він звернув увагу і на заробітних платах українців. Так, на сьогодні середня заробітна плата в Україні становить близько 32 тисяч гривень.

«Існує суттєвий розрив у зарплатах між секторами економіки. Найвища оплата праці фіксується в ІТ-секторі — 66 тис. грн, найнижча — в освіті — 16 тис. грн. Найшвидше зростали заробітні плати за останній рік у секторах ІТ та торгівлі. Найповільніше в освіті, мистецтві та спорті»

констатував Макарчук.

Перепис населення України: чому він необхідний

Окремо голова він зупинився на необхідності проведення перепису населення. Попередній перепис, як відомо, відбувся майже 25 років тому, у грудні 2001 року. На думку посадовця, наступний перепис доцільно провести після завершення війни.

«Саме тоді ми матимемо суттєві соціальні зрушення, назву їх так, коли люди повернуться з-за кордону, а також люди виїдуть за кордон для об'єднання сімей; відбудеться, сподіваємось, демобілізація. За нашими оцінками, це триватиме рік-півтора, можливо, два після кінця воєнного стану. Цей час буде необхідний для планування та проведення перепису», — пояснив Макарчук.

«Відповідно, до методології ООН, переписи відбуваються циклами приблизно кожні 10 років одночасно у всіх країнах, щоб дані були порівнюваними. Наступний цикл — це 2030 рік плюс-мінус два роки. Отже, країни намагатимуться проводити власні переписи з 2028 по 2032 рік, і ми хочемо також в цьому вікні реалізувати наш перепис. Це дозволить, з одного боку, отримати репрезентативний опис ситуації в українському суспільстві, а з іншого — забезпечити порівнюваність з переписами, що відбуваються в країнах Європейського Союзу та світі загалом», — резюмував Макарчук.

За результатами слухань Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів зобов’язався напрацювати рекомендації щодо підвищення ефективності реалізації державної політики у сфері зайнятості, залучення іноземної робочої сили, захисту українських працівників та державного контролю за міграційними процесами.