Законопроєкт про захист української мови: за що у Раді пропонують штрафувати на 25 тис. грн

Ініціаторами законопроєкту стали народні депутати Микита Потураєв (Слуга народу), Євгенія Кравчук (Слуга народу), Микола Княжицький (ЄС»), Андрій Боблях (Слуга народу) та Володимир В’ятрович («ЄС»).

Документ попонує внести суттєві зміни до Закону № 2704-VIII «Про забезпечення функціонування української мови як державної» та ще понад 20 інших законодавчих актів. Його мета — реалізація Постанови Верховної Ради № 4764-IX, в якій утвердження української мови визнано питанням національної безпеки та державної єдності України в умовах війни. Це, у свою чергу, тягне конкретні обмеження російської мови, яку визнано на рівні законів «мовою агресора».

Автори пропонують значно розширити коло осіб, зобов’язаних володіти та використовувати українську мову, наприклад, самозайнятих, заборонити російську під час позакласної освіти та в приватних навчальних закладах, а також суттєво підвищити штрафи для бізнесу за «мовні порушення» — до 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (25 500 грн).

Основні нововведення законопроєкту № 15412

Для бізнесу та щоденного обслуговування:

• Надання послуг та вся інформація про них та товари (включаючи інтернет-магазини та сайти) має здійснюватися державною мовою. Іншою мовою її можна лише дублювати.
• Вивіски, оголошення, покажчики, рекламні написи та інша публічна інформація для загального ознайомлення повинні бути українською. Розмір шрифту тексту іншою мовою не може бути більшим, ніж шрифт українського тексту.
• Мобільні застосунки органів влади, політичних партій, медіа та бізнесу, що працюють в Україні, зобов’язані мати українську версію інтерфейсу, яка завантажується за замовчуванням для користувачів в Україні.
• Якщо комп’ютерна програма не має користувацького інтерфейсу українською, покупця мають попередити про це ще до придбання.

Для дітей та освіти:

• Дитячі заклади оздоровлення та відпочинку повинні вести діяльність і надавати послуги українською.
• У позашкільній освіті забороняється використання російської мови (до речі, раніше на «Політарені» розбирали законопроєкт № 13072 про обмеження її під час перерв).
• Приватні школи, які працюють за кошти батьків, мають право обирати мову навчання, окрім російської, але зобов’язані забезпечити учням опанування української мови на рівні державних стандартів.

Скасування «особливого режиму російської мови» на Донбасі:

Зараз у Законі «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» існує стаття 4, яка гарантує, цитуємо, «вільне користування російською та будь-якою іншою мовою у суспільному та приватному житті, вивчення і підтримки російської та будь-якої іншої мови, їх вільний розвиток і рівноправність». Органи місцевого самоврядування повинні сприяти «використанню російської та інших мов в усній і письмовій формі у сфері освіти, в медіа і створюють можливості для їх використання у діяльності органів державної влади і органів місцевого самоврядування, в судочинстві, в економічній і соціальній діяльності, при проведенні культурних заходів та в інших сферах суспільного життя».

Згідно із законопроєктом № 15412, ці норми повністю пропонується вилучити. Тобто особливий мовний режим, який дозволяв російській домінувати в освіті, медіа, роботі органів влади та інших сферах на території Луганської і Донецької областей, скасовується.

Для влади, посадовців та громадського життя:

• Законопроєкт № 15412 суттєво розширює коло осіб, які зобов’язані володіти та використовувати українську мову під час виконання своїх обов’язків. До них належать: президент, прем’єр-міністр, віце-прем’єри, міністри та їх заступники, народні депутати, керівники державних наукових установ, керівники державних закладів культури національного значення, а також самозайняті особи, що здійснюють незалежну професійну діяльність — приватні виконавці, арбітражні керуючі, аудитори, бухгалтери та оцінювачі.
• Органи державної влади, місцевого самоврядування, підприємства державної та комунальної форми власності ведуть всю діяльність (засідання, документообіг, спілкування) виключно державною мовою.
• Органи місцевого самоврядування та місцеві державні адміністрації отримують прямі повноваження створювати умови для розвитку та популяризації української мови на своїй території.

Вибори, політичні партії та громадські організації:

• Кандидати на пост президента, народні депутати та кандидати на інші виборні посади повинні мати державний сертифікат про рівень володіння українською мовою.
• У документах кандидатів тепер обов’язково вказуватимуть рівень володіння державною мовою.
• Члени виборчих комісій зобов’язані застосовувати державну мову під час роботи.
• У громадських організаціях та партіях членам заборонено обмежувати право використовувати українську під час внутрішніх заходів. Усі рішення, статути та звітність повинні відповідати стандартам державної мови. Також у назвах ГО заборонено використовувати російську мову.

Творчість та музика:

У змінах до Закону «Про культуру» пропонується уточнити та деталізувати сувору заборону на території України публічного виконання, показу чи декламування:

• творів, виконуваних російською мовою (і їхніх фонограм, відеограм, кліпів);
• пісень у виконанні співаків, які є чи були громадянами РФ після 1991 року (за встановленими законом винятками для тих, хто прийняв громадянство України або занесений до спеціального «білого списку»).

Контроль та відповідальність:

• Посилюються повноваження уповноваженого із захисту державної мови. Мовний омбудсмен може проводити перевірки, отримувати копії документів та персональні дані порушників.
• На вимогу мовного омбудсмена чи його представника бізнес та установи зобов’язані надати документи та персональні дані порушників протягом 15 днів.
• Строк розгляду скарг і перевірок — до 30 робочих днів (з можливим продовженням ще на 30 днів).
• Для бізнесу (суб'єктів господарювання) вводяться суттєві штрафи: від 400 до 1000 неоподатковуваних мінімумів (6 800 — 17 000 грн) за перше порушення і від 1200 до 1500 мінімумів (20 400 — 25 500 грн) за повторне протягом року.

Силові структури, оборона та внутрішні правила:

• До ст. 11 Статуту внутрішньої служби ЗСУ пропонується додати обов’язок військовослужбовців «застосовувати державну мову… не допускати її дискредитації та протидіяти таким спробам». Це тягне за собою фактичну заборону спілкуватися російською під час служби, на фронті.  
• Щодо поліції: під час вступу на службу кандидати повинні додавати копію документа про рівень володіння мовою.

Прогноз результатів та наслідки законопроєкту № 15412

Автори законопроєкту № 15412 очікують, що його прийняття:

• посилить позиції української мови у всіх сферах суспільного життя — від органів влади та бізнесу до освіти, культури та сфери послуг;
• забезпечить краще опанування державної мови громадянами, особливо дітьми та дорослими;
• створить більш уніфіковане україномовне середовище в державних установах, ЗСУ, поліції, місцевих радах та на дитячих оздоровчих майданчиках;
• приведе українське законодавство у відповідність зі статусом української мови як єдиної державної, закріпленої в Конституції.

Реалізація закону, за розрахунками авторів, не потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету.

Потенційні наслідки:

• Більш жорсткий контроль за дотриманням мовного законодавства бізнесом.
• Зростання попиту на курси української мови та сертифікацію.
• Подальше витіснення російської мови з публічного простору, особливо в культурі та освіті.

Отже, законопроєкт № 15412 передбачає суттєве розширення сфери обов’язкового використання української мови, посилення контролю за її дотриманням та підвищення відповідальності за порушення. Він торкається бізнесу, органів влади, освіти, культури, ЗСУ, правоохоронців та місцевого самоврядування. Після прийняття закону очікується зростання вимог до володіння державною мовою серед посадовців, кандидатів на виборні посади та державних службовців, а також подальше обмеження російської мови в публічному просторі. Поки що документ знаходиться у Верховній Раді на стадії ознайомлення.