Леонід Ємець
Фото: Леонід Ємець/Facebook

На засіданні Київради 18 червня, гостру дискусію викликало питання майбутнього підвищення вартості проїзду в громадському транспорті Києва, зокрема і в метро.

У порядку денному цього питання не було, але його порушив депутат від фракції “Європейська солідарність” Леонід Ємець. Він закликав колег підтримати його проєкт рішення, який призупиняє підвищення вартості проїзду в метро і спонукає знайти альтернативні шляхи для фінансової компенсації витрат метрополітену.

Проте проєкт Ємця не внесли до порядку денного, оскільки він не був оголошений на погоджувальній раді напередодні засідання Київради.

“Політарена” поспілкувалася з депутатом у кулуарах Київради на тему підвищення вартості проїзду.

– Пане Леоніде, поясніть, у чому полягає ваша пропозиція, яку сьогодні не підтримали депутати?

– По-перше, поясню, чому я виступив із цією пропозицією. Запровадити чотириразове підвищення вартості проїзду — це безвідповідально стосовно людей. Депутатів Київради обирали не чиновники метрополітену чи КМДА, їх обирали кияни. Запропонований мною проєкт рішення має захистити киян, у ньому передбачено декілька пропозицій. Перше — врахувати петиції, які набрали буквально за декілька годин потрібну кількість підписів і які демонструють, що кияни категорично проти такого одномоментного підняття в чотири рази тарифу на метро. Друге — надати розкладку, яким чином була сформована дуже красива цифра — 30 гривень. Які обґрунтування цієї цифри? Третє — дати доручення виконавчому органу знайти альтернативу, звідки можна перерозподілити кошти на компенсацію витрат громадського транспорту, а не перекладати це на людей.

Чому? Давайте порахуємо. Людина їде на метро на роботу і з роботи, їй треба по дорозі кудись заїхати, припустімо, за продуктами або у власних справах, то 3–4 рази на день людина скористається метро. Так от, від 23 до 46 тисяч гривень на рік людина витратить тільки на метро. Ці кошти — приблизно місячна чи півторамісячна зарплата більшості киян. До того ж, метрополітеном у нас користуються не найбагатші люди. А з підвищенням вартості проїзду у киян просто забирають місячну зарплату. Люди не будуть користуватися метро, і якихось кратних доходів, як нам розказують, метрополітен не отримає. Метро — це громадський транспорт, і метро завжди збиткове. Це не підприємство із заробляння грошей. Це не ФОП, це не ТОВ, це не акціонерне товариство, завдання яких — отримувати прибуток. Завдання метро — перевозити киян, а в киян має бути можливість рухатися містом. І нам треба давати киянам таку можливість. Не секрет, що зараз, під час війни, люди виживають з останніх сил, годуються як можуть, рахують кожну копійку. А київська влада хоче, щоб люди витрачали 45 тисяч гривень на рік на метро. Ви серйозно? Тому сьогодні я вимагаю від депутатського корпусу підтримати цей проєкт рішення, який є зараз.

– Які комісії мають розглянути вашу пропозицію перед тим, як ставити на голосування?

– Дивіться, є дві комісії, які мають розглядати: бюджетна і з питань транспорту. Профільна – це бюджетна. Сьогодні зранку вони розглядали це питання, але там не знайшлося необхідної кількості голосів. Ну, очевидно, там є депутати, яким метро більш близьке з його проблемами, ніж люди, які на цьому метро їздять. Іншої відповіді просто не існує.

І я буду наполягати на своїй пропозиції, у нас буде ще засідання до наступного пленарного, до введення цих тарифів, але часу все менше. І хотілося б, щоб депутати отямилися і не забували, чиї інтереси вони покликані представляти. Я розумію, що депутати Київради не отримують зарплату, але вони ж добровільно погодилися представляти інтереси киян, то й повинні працювати в інтересах киян. А більшість киян не задоволені підвищенням проїзду до 30 гривень. Це прямо суперечить ідеї представницького органу.

На жаль, Київрада не може напряму тарифи формувати. Закон чітко визначає, що це виключно повноваження виконавчого органу, тобто КМДА. Але ми точно можемо про це свою позицію їм заявити.

І плюс, нагадаю, є норма, за якою після прийняття рішення виконавчим органом Київрада це рішення може скасувати. Але це вже буде пізніше. Тому проєкт рішення є. Ніхто не може сказати, що його ніхто не зареєстрував, не помітили, забули.

Я про це говорю публічно. І продовжу говорити. Тому потім, якщо це рішення не буде прийнято, ви як журналісти можете оприлюднити результати голосування. Нехай люди побачать, як кожен депутат голосував, за кого він, чиї інтереси він представляє.

– А які фракції не підтримують вашу позицію?

– Оскільки ще не було голосування, то сказати не можу. Поки що я сподіваюся, що, можливо, не політичні сили, а конкретно депутати для себе визначать, що їм важливіше: інтереси киян чи бізнес на метрополітені.

– Скажіть, за рахунок чого, на вашу думку, можна перерозподілити кошти на компенсацію витрат метрополітену, щоб не підвищувати тарифи?

– Дивіться, напрямків багато. Для того, щоб давати конкретні бюджетні статті, є два департаменти: економіки та фінансів. Є спеціалісти, які цим займаються. І ще у нас є три рішення про залучення кредитних коштів, які мають піти на план стійкості і ряд інших завдань. Плюс у нас періодично центральна влада забирає то 8 мільярдів, то 10 мільярдів, то ще щось. Ці всі речі пов’язані. Але те, що центральна влада витискає з Києва все, що може і не може, не означає, що заручниками цього мають стати кияни. Тобто кияни мають відшкодовувати кошти через те, що центральна влада воює з київською? Ну, шикарний план.

– Хочу спитати про пільгові категорії. Маю на увазі не прокурорів чи суддів, а пенсіонерів, людей з інвалідністю, студентів. Для них пільговий проїзд буде збережений?

– Пільговики будуть враховані навіть при піднятті тарифів. Але що це будуть за пільгові категорії, скільки їм буде враховано, чи передбачаються там якісь градації — конкретної чіткої відповіді на даний момент немає. На сьогоднішньому засіданні, як і на минулому, депутати вимагали від київських чиновників дати якесь обґрунтування тарифів, якусь розкладку. Минуло вже два місяці, ніхто, звісно, нікому нічого не дав. А до дня, коли будуть підвищені тарифи, залишається все менше часу.

Подібні

Вартість відбудови України коштує $588 млрд, це утричі вище за номінальний ВВП країни, – Гетманцев

Україна має посилювати енергоефективність та локалізувати критично важливе виробництво

Українські дрони зупинили роботу НПЗ у Москві, пошкодивши понад 50% потужностей, — Reuters

Удар припав на підприємство компанії “Газпром нефть”, розташоване на південному сході Москви

Атака РФ на Київ: п’ятеро загиблих, значних руйнувань зазнала Києво-Печерська лавра і кіностудія ім. Довженка

Всього по Україні окупанти випустили близько 70 ракет різних типів

Київ візьме кредит в ЄБРР на придбання 50 вагонів метро і кредит в Ощадбанку для підготовки до зими

Обсяг кредиту ЄБРР – 150 млн євро, “Ощадбанку” – 2,5 млрд грн