«Порожнеча в держбюджеті»: які закони має ухвалити Рада, щоб Україна отримала фінансування від партнерів

Наприкінці серпня голова Комітету Верховної Ради з питань бюджету Роксолана Підласа попереджала, що від голосувань парламенту до кінця 2026 року залежить отримання близько $12,7 млрд міжнародної підтримки. Ідеться про індикатори в межах чотирьох напрямів: Ukraine Facility, Ukraine Support Loan, а також програм співпраці з Міжнародним валютним фондом і Світовим банком.

А прем'єр-міністр Сергій Корецький говорив, що від спільної роботи уряду і парламенту залежить надходження до бюджету значної частини з $29,5 млрд, які Україна розраховує отримати від міжнародних партнерів.

Ситуація ускладнюється тим, що держава одночасно змушена збільшувати витрати на оборону, а удари по енергетиці, залізниці та іншій критичній інфраструктурі створюють нові потреби у фінансуванні.

Реформи ухвалені не були, тож роблеми з фінансуванням вже позначилися на державному бюджеті. Підласа повідомила, що Міністерство фінансів перенесло на грудень близько 39 млрд грн капітальних видатків, які планували профінансувати у вересні–листопаді.

Ідеться, зокрема, про будівництво і реконструкцію лікарень, укриттів у школах і медичних закладах, соціальне житло та захист енергетики. За словами Підласи, перенесення капітальних видатків на останній місяць року створює ризик, що частину цих програм у 2026 році вже не встигнуть профінансувати. Також стало відомо, що в Києві зупинили роботи з будівництва метро на Виноградар через відсутність державного фінансування.

Зеленський назвав сім законопроєктів, які потрібні для закриття дефіциту

На цьому тлі 15 вересня президент Володимир Зеленський окремо звернувся до Верховної Ради.

«Сім законопроєктів у порядку денному, більшість із них — це перше читання, але кожен із них потрібен для фінансування дефіциту державного бюджету», — заявив президент.

За його словами, частина рішень може бути «складними», «неприємними» та «непопулярними», однак без них неможливо забезпечити потреби оборони та стійкості держави.

«Дефіцит треба закрити. Це мільярди доларів, які Україні можуть принести саме позитивні голосування», — сказав Зеленський.

При цьому президент не назвав номери семи законопроєктів, про які говорив. Однак напередодні цієї заяви стало відомо про лист Європейської комісії до голови Верховної Ради Руслана Стефанчука, підписаний єврокомісаром з питань економіки Валдісом Домбровскісом та єврокомісаркою з питань розширення Мартою Кос.

Раніше Єврокомісія нагадувала українському парламенту, що в межах «Плану України» залишається доступним фінансування на понад €20 млрд за умови виконання реформ, а близько €8 млрд із цієї суми пов’язані з ухваленням низки законодавчих рішень.

У додатку до листа ЄК окремо перелічила реформи, які на той момент перебували на розгляді Верховної Ради. Три з них стосувалися безпосередньо Ukraine Facility:

• № 13478-1 про реформу державної служби;
• № 15024 про процедури неплатоспроможності малого та середнього бізнесу;
• № 15230-д про Антикорупційну стратегію на 2026-2030 роки.

А в окремому розділі щодо умов макрофінансової допомоги ЄС містилося рівно сім законопроєктів:

• № 15111-д про оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи;
• № 16051 про скасування податкової пільги для імпортних посилок;
• № 13435 щодо системи оцінки майна;
• № 14012 щодо трьох членів конкурсної комісії для відбору членів Рахункової палати;
• № 16037 про спрощення адміністрування ПДВ для ФОП;
• № 16036 щодо імплементації положень європейської Директиви про протидію ухиленню від оподаткування (ATAD);
• № 15450 — про новий Митний кодекс України.

Тож саме ці сім законопроєктів можуть бути тим переліком, про який говорив Зеленський, тим більше що вони пов’язані Єврокомісією з отриманням зовнішнього фінансування.

Ситуацію додатково ускладнилася тим, що вже 16 вересня з’явився ще один список — наступного дня після заяви Зеленського Кабінет Міністрів повідомив, що Рада ухвалила у першому читанні сім законопроєктів із переліку «критично необхідних для продовження міжнародної фінансової допомоги». Уряд назвав напрями цих документів, а результати пленарного засідання Верховної Ради дозволили встановити їхні номери: № 15024, № 16051-1, № 15460, № 15175, № 15269, № 15352 та № 14282.

Ідеться про банкрутство малого бізнесу, оподаткування та митне оформлення міжнародних посилок, зміни до Цивільного кодексу у зв’язку із запровадженням сек’юритизації та облігацій з покриттям, корпоративне управління Фондом гарантування вкладів, незалежність НКРЕКП та правила обігу товарів, пов’язаних зі знелісненням.

При цьому два переліки не збігаються. Наприклад, у листі Єврокомісії щодо макрофінансової допомоги зазначений урядовий № 16051, тоді як 16 вересня Рада прийняла за основу його альтернативну депутатську версію № 16051-1.

Таким чином, навколо заяви президента фігурують два різні переліки із семи законодавчих позицій. Перший — сім документів, які Єврокомісія безпосередньо перед заявою Зеленського зазначила в листі спікеру Ради Руслану Стефанчуку як законодавчі умови макрофінансової допомоги. Другий — сім законопроєктів, які Верховна Рада 16 вересня прийняла в першому читанні, і які Кабмін уже після голосування назвав «критично необхідними для продовження міжнародної фінансової допомоги».

Оскільки сам Зеленський номерів не називав, достеменно ототожнити його «сім законопроєктів» лише з одним із цих переліків на підставі публічних заяв не можна. Водночас обидва пакети безпосередньо стосуються головної проблеми, про яку говорив президент, — виконання умов, від яких залежить надходження зовнішнього фінансування для покриття дефіциту державного бюджету.

Щодо невиконання міжнародних зобов’язань висловився і народний депутат Ярослав Железняк (фракція «Голос»): «Нагадаю, більшість міжнародних маяків по законодавству, які повʼязані з антикорупційними законами (перезавантаження ДБР, конкурс в ОГП, незалежна експертна установа для НАБУ та САП та інше) привʼязано до кінця цього року. По кожній є тільки мої з колегами законопроекти. Від уряду нуль. Тільки заважає».

Далі сукупно розглянемо обидві групи законопроєктів: що саме вони змінюють, на якому етапі перебувають у Верховній Раді та, де це можливо встановити, який обсяг міжнародного фінансування пов’язаний з виконанням відповідних реформ.

№ 16051-1: ПДВ на товари з іноземних маркетплейсів

У листі Єврокомісії серед умов макрофінансової допомоги був зазначений урядовий № 16051 (його ми нещодавно розглядали на «Політарені»). Однак Верховна Рада зрештою пішла іншим шляхом: профільний комітет рекомендував альтернативний № 16051-1, і саме його парламент 16 вересня прийняв за основу.

Головна зміна — скасування чинної ПДВ-пільги для комерційних товарів вартістю до €150. Для іноземних продавців та електронних платформ пропонується запровадити спеціальну систему сплати ПДВ, побудовану за принципом європейської IOSS. Для некомерційних відправлень між фізичними особами передбачається окремий неоподатковуваний поріг.

№ 15460: митне оформлення міжнародних посилок

№ 15460 є фактично митною частиною тієї самої реформи. Якщо № 16051-1 змінює Податковий кодекс, то № 15460 — Митний, установлюючи правила митного оформлення товарів, які пересилаються через кордон міжнародною поштою та експрес-відправленнями.

Саме разом ці документи створюють нову модель оподаткування міжнародної електронної торгівлі. № 15460 не зазначений окремим номером у наведеній таблиці з листа Єврокомісії, однак Кабмін включив його до пакета законопроєктів, необхідних для продовження міжнародного фінансування, та пов’язує реформу міжнародних посилок із наближенням отримання близько €4 млрд підтримки.

16 вересня № 15460 також прийнято за основу. Зараз він готується до другого читання.

№ 15024: спрощене банкрутство малого бізнесу

№ 15024 — один із документів, який одночасно фігурує в листі Єврокомісії та серед семи законопроєктів, проголосованих Радою 16 вересня. Передбачає окрему процедуру банкрутства для мікро- та малого бізнесу, зокрема ФОПів. Провадження має тривати не більше 180 днів, а порядок роботи з кредиторами, ліквідації та погашення боргів стане менш складним. Також встановлюється фіксована винагорода арбітражного керуючого та окремі правила превентивної реструктуризації. Документ регулює й особливості банкрутства державних підприємств і товариств, щодо яких ухвалено рішення про приватизацію.

№ 15269: нові правила для Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

Законопроєкт реформує систему управління ФГВФО: змінює склад і повноваження адміністративної ради, запроваджує конкурсний відбір директора-розпорядника за участю професійної рекрутингової компанії, створює аудиторський комітет, посилює незалежність внутрішнього аудиту та контроль за фінансами і діяльністю Фонду. Водночас документ встановлює додаткові вимоги до керівництва ФГВФО та розширює його обов’язки щодо фінансової звітності й публічності.

№ 15269 не входить до законодавчих позицій з листа Єврокомісії, однак Кабмін включив його до семи законопроєктів, «критично необхідних для продовження міжнародної фінансової допомоги».

№ 14282: незалежність НКРЕКП

Законопроєкт стосується посилення гарантій самостійної роботи Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Документ забороняє втручання органів влади в діяльність Регулятора, змінює порядок конкурсного відбору його членів із залученням кандидатур від Єврокомісії та Секретаріату Енергетичного Співтовариства, а також розширює кадрову й фінансову автономію Комісії.

НКРЕКП зможе самостійно визначати свою структуру, чисельність і умови оплати праці та розпоряджатися частиною коштів. Водночас Кабмін позбавляється можливості скасовувати рішення Регулятора, а посадові оклади голови та членів Комісії встановлюються на рівні 75 та 60 прожиткових мінімумів відповідно.

№ 14282 не наведений у таблиці з листа Єврокомісії, однак це один із законодавчих «боргів», пов’язаних із міжнародними зобов’язаннями України. За даними LB.ua, відповідний крок мав бути виконаний ще до 31 грудня 2025 року, а його фінансовий еквівалент у межах Ukraine Facility становить €137 млн.

16 вересня № 14282 прийняли за основу з доопрацюванням.

№ 15352: гармонізація лісового господарства

Законопроєкт запроваджує систему контролю за імпортом, експортом і продажем товарів, виробництво яких може бути пов’язане зі знелісненням або деградацією лісів.

Йдеться не лише про деревину, а й про низку сільськогосподарських та промислових товарів. Бізнес повинен буде підтверджувати їх походження та проводити належну перевірку, зокрема збирати дані про місце виробництва і земельні ділянки, а товари, які не відповідають установленим вимогам, не можна буде вводити в обіг. Для мікро- і малого бізнесу та продукції з країн або регіонів із низьким рівнем ризику передбачений полегшений порядок.

№ 15352 не зазначений у наведеній таблиці листа ЄК, однак є в переліку уряду. 16 вересня документ прийнято за основу з доопрацюванням.

№ 15175: сек’юритизація та облігації з покриттям

№ 15175 є частиною більшого пакета законодавства щодо сек’юритизації активів та облігацій із покриттям.

Сек’юритизація дозволяє об'єднувати певні активи або права вимоги у спеціальний пул та залучати під них фінансування через випуск цінних паперів. Законодавство передбачає механізми відокремлення таких активів від іншого майна та захисту власників облігацій.

Основний законопроєкт цього пакета — № 15172 — Верховна Рада 16 вересня вже прийняла в цілому. № 15175 вносить необхідні для роботи нової системи зміни до Цивільного кодексу.

Сам № 15175 16 вересня пройшов перше читання і ще має бути ухвалений у цілому.

№ 13478-1: повернення конкурсів на державну службу

№ 13478-1 прямо зазначений в листі Єврокомісії серед невиконаних реформ Ukraine Facility. Насамперед ідеться про відмову від запровадженої під час воєнного стану практики, коли на частину посад дозволили призначати без конкурсу. Законопроєкт має повернути конкурентний і професійний добір кандидатів, а також установити правила для тих, хто був призначений за спрощеною процедурою.

У листі ЄК дедлайном реформи зазначений IV квартал 2025 року, тобто умова вже прострочена. З цим індикатором пов’язано €137 млн.

29 квітня 2026 року парламент прийняв № 13478-1 за основу, однак у цілому документ досі не ухвалений.

№ 15230-д: Антикорупційна стратегія на 2026-2030 роки

Це ще одна реформа, яку Єврокомісія прямо зазначила у своєму листі в блоці Ukraine Facility.

Законопроєкт має затвердити Антикорупційну стратегію України на 2026-2030 роки: визначити ключові корупційні ризики, пріоритети державної політики та напрями, на основі яких надалі має формуватися державна антикорупційна програма.

Дедлайном у таблиці ЄК визначено III квартал 2026 року, тобто до кінця вересня. З виконанням цього індикатора пов’язано близько €365 млн фінансування.

Станом на 21 вересня законопроєкт остаточно не ухвалений.

№ 15111-д: доходи з цифрових платформ

Документ регулює оподаткування доходів, які фізичні особи отримують через цифрові платформи, та запроваджує міжнародний автоматичний обмін інформацією про такі доходи.

Ідеться про маркетплейси, сервіси оренди, перевезень, доставки та інші цифрові платформи. Оператори таких сервісів повинні збирати та передавати податковим органам інформацію про доходи користувачів, а Україна — обмінюватися відповідними даними з іншими державами.

У листі Єврокомісії № 15111-д зазначений серед умов макрофінансової допомоги з дедлайном вересень–жовтень 2026 року.

Згідно з сайтом ВРУ, законопроєкт направлено на підпис президенту 12.06.2026.

№ 13435: нові правила оцінки майна

Законопроєкт має комплексно реформувати систему оцінки майна в Україні та наблизити її до міжнародних і європейських стандартів. Він визначає її принципи, вимоги до професійної діяльності оцінювачів, правила державного регулювання та контролю у цій сфері тощо.

У листі Єврокомісії № 13435 зазначений як умова макрофінансової допомоги з дедлайном вересень-жовтень 2026 року.

30 червня  Верховна Рада прийняла його за основу.

№ 14012: експерти для відбору членів Рахункової палати

Передбачає створення дорадчої групи експертів, яка проводитиме попередній відбір кандидатів на посади членів Рахункової палати. До неї мають увійти шість осіб: троє експертів, визначених за пропозиціями міжнародних та іноземних організацій, та троє представників, яких Верховна Рада обере рейтинговим голосуванням із кандидатур, запропонованих депутатськими фракціями та групами. Дорадча група здійснюватиме попередній відбір претендентів для їх подальшої участі в конкурсі на посади членів Рахункової палати.

Однак ситуація з № 14012 особлива: 1 вересня Верховна Рада його не підтримала.

№ 16037: спрощення адміністрування ПДВ

Законопроєкт змінює порядок адміністрування ПДВ, зокрема для ФОПів, зареєстрованих платниками цього податку. Для них пропонується перейти з місячного на квартальний звітний період, а в електронному кабінеті запровадити попереднє заповнення декларацій з ПДВ на підставі даних, які вже має податкова. Для операцій через РРО або ПРРО передбачається також автоматичне заповнення окремих показників податкових накладних. Крім того, документ уточнює правила проведення позапланових перевірок.

У листі Єврокомісії № 16037 зазначений серед умов макрофінансової допомоги, дедлайн — початок грудня 2026 року.

Кабмін окремо пов’язав цей документ із пакетом умов для отримання третього траншу макрофінансової допомоги ЄС обсягом €1,45 млрд. Ідеться не про €1,45 млрд саме за № 16037, а про транш, для якого Україна повинна виконати комплекс умов.

Станом на 21 вересня документ перебуває на розгляді парламенту.

№ 16036: європейські правила протидії ухиленню від оподаткування

Законопроєкт імплементує в українське законодавство положення статті 4 європейської Anti-Tax Avoidance Directive (ATAD) — Директиви ЄС 2016/1164 щодо протидії практикам ухилення від оподаткування.

У листі Єврокомісії для цієї умови встановлений дедлайн початок грудня 2026 року. Документ зареєстровано 4 вересня 2026 року, зараз він на розгляді профільного комітету.

№ 15450: новий Митний кодекс

№ 15450 — один із найбільших документів у цьому переліку. Передбачає комплексне наближення українського митного законодавства до європейського.

Реформа охоплює митні процедури, електронний обмін даними, митний контроль, гарантії, транзит, права та обов’язки учасників зовнішньої торгівлі та роботу самої митниці.

У листі Єврокомісії № 15450 зазначений як умова макрофінансової допомоги з дедлайном початок грудня 2026 року.

19 серпня Верховна Рада прийняла законопроєкт за основу. Тепер його необхідно підготувати та ухвалити у другому читанні й у цілому.

Чому ЄС платить за реформи в Україні

Один із головних механізмів фінансової підтримки України — Ukraine Facility, створений Європейським Союзом на 2024-2027 роки із загальним обсягом близько €50 млрд.

Механізм передбачає, що Україна виконує визначені Планом України кроки та реформи, після чого ЄС оцінює їх виконання і надає відповідну частину фінансування.

Станом на червень 2026 року Україна вже отримала за Ukraine Facility понад €29,5 млрд бюджетної підтримки. Черговий транш у €2,8 млрд був наданий після виконання 11 індикаторів Плану України.

Однак Ukraine Facility — лише один із механізмів. Україна одночасно виконує умови програм МВФ, Світового банку, макрофінансової допомоги ЄС та інших інструментів підтримки.

Саме тому один закон може бути пов’язаний відразу з кількома міжнародними зобов’язаннями.

«План Качки-Кос» також частково перетворився на умови фінансування

Окремо варто згадати так званий «план Качки-Кос» — погоджений Україною та ЄС перелік із десяти пріоритетних реформ у сфері верховенства права та боротьби з корупцією.

Ідеться про домовленості, пов’язані з віцепрем'єром з питань європейської інтеграції Тарасом Качкою та єврокомісаркою з питань розширення Мартою Кос.

Спочатку це був насамперед євроінтеграційний перелік реформ. Однак після перегляду Ukraine Facility ситуація змінилася: за даними «Європейської правди», 8 із 10 пунктів «плану Качки — Кос» увійшли до оновлених умов програми фінансування ЄС.

Серед них — комплексні зміни до Кримінального процесуального кодексу, доступ НАБУ до незалежної судової експертизи, реформа ДБР та повернення незалежних експертів до процедури відбору членів ВККС.

Таким чином, частина реформ тепер має подвійне значення: від них залежить і просування України до ЄС, і отримання частини європейського фінансування.

Сім законів — це ще не все

Але незалежно від того, який саме перелік мав на увазі Зеленський, сімома законодавчими рішеннями потреба у виконанні міжнародних зобов’язань не обмежується. Так, за даними LB.ua, у парламентському таймлайні станом на 25 серпня було понад 50 законодавчих ініціатив, пов’язаних із виконанням умов Ukraine Facility, програм МВФ, Світового банку та іншого міжнародного фінансування.

Частина умов уже прострочена, для інших дедлайни припадають на кінець вересня або кінець 2026 року.

Серед найбільш важливих залишаються такі.

№ 15437: контроль за державною допомогою

Законопроєкт має відновити окремі механізми контролю за державною допомогою суб'єктам господарювання, дія яких була обмежена під час повномасштабної війни, та вдосконалити моніторинг такої допомоги. Це прострочена умова Ukraine Facility з дедлайном 31 грудня 2025 року, пов’язана з €137 млн. 1 вересня Рада прийняла № 15437 за основу.

№ 10225-д: віртуальні активи

Документ має створити повноцінні правила легального обігу та оподаткування віртуальних активів в Україні. Верховна Рада прийняла його за основу ще 3 вересня 2025 року. Однак в цілому закон досі не ухвалений, а реформа залишається серед міжнародних зобов’язань України.

№ 16035: трансфертне ціноутворення

Документ має привести українські правила трансфертного ціноутворення у відповідність до стандартів ОЕСР та ЄС. Насамперед ідеться про операції між пов’язаними компаніями та міжнародними групами. № 16035 входить до того самого пакета із чотирьох законопроєктів, необхідного для траншу €1,45 млрд.

№ 16043: ефективність роботи ВАКС

Законопроєкт передбачає зміни до процесуального законодавства, зокрема одноосібний розгляд суддею ВАКС цивільних справ про визнання активів необґрунтованими та стягнення їх у дохід держави, а також адміністративних справ щодо застосування санкцій.

Дедлайни залишилися, а наступне пленарне засідання у жовтні

Додаткова проблема полягає у парламентському календарі. Після голосувань 16 вересня наступне пленарне засідання Верховної Ради заплановане лише на 13 жовтня. Водночас для частини міжнародних зобов’язань дедлайн припадає на 30 вересня.

У Верховній Раді заперечують формулювання про те, що парламент «пішов на канікули» або повністю припинив роботу: між пленарними засіданнями депутати працюють у комітетах, робочих групах, тимчасових комісіях, фракціях та готують законопроєкти до наступних читань.

Однак остаточне ухвалення законів усе одно потребує голосування у сесійній залі.

Не кожен закон автоматично означає окремий транш фінансування від партнерів

При цьому було б неправильно просто скласти всі суми, які згадуються поруч із законопроєктами, та заявити, що Україна автоматично отримає ці гроші після голосування Верховної Ради. Система міжнародного фінансування працює складніше. Один транш може залежати від виконання кількох індикаторів. Один закон може одночасно виконувати вимоги Ukraine Facility, МВФ та іншої програми. Партнери також оцінюють не тільки факт ухвалення документа, але й відповідність його остаточного тексту погодженій реформі.

Проте сам зв’язок між законодавчими рішеннями та зовнішнім фінансуванням не є припущенням.

Сім законопроєктів, про ухвалення яких у першому читанні Кабмін відзвітував 16 вересня, поки що не пройшли остаточного голосування. Частина інших реформ із переліку Єврокомісії також залишається невиконаною, а за деякими строки вже минули.

На тлі війни, зростання оборонних потреб, атак на енергетику та інфраструктуру і перенесення десятків мільярдів гривень капітальних видатків питання виконання міжнародних зобов’язань стало не просто частиною відносин із Брюсселем чи МВФ. Від швидкості ухвалення реформ тепер безпосередньо залежить, коли Україна зможе отримати частину коштів, на які вже розраховує державний бюджет.