Проєкт держбюджету на 2027 рік: аналізуємо непідкріплені доходи, рекордні видатки на оборону та нові податки

Документ зареєстрований в парламенті під номером № 16000.

Однак цифри в проєкті держбюджету не повністю передають його реальну конструкцію. Як зазначає голова Комітету Верховної Ради з питань бюджету Роксолана Підласа, якщо врахувати не лише видатки, але й надання державних кредитів та погашення раніше накопичених боргів, загальна потреба держави у коштах перевищує 8 трлн грн. Водночас власних доходів, внутрішніх запозичень і надходжень від приватизації для покриття цієї суми недостатньо.

Проєкт підготовлений за сценарієм, який передбачає продовження повномасштабних бойових дій протягом усього 2027 року. Тому майже дві третини запланованих видатків планують спрямувати на оборону та безпеку, а значна частина інших витрат буде залежати від фінансування з боку Європейського Союзу, країн G7, Міжнародного валютного фонду, Світового банку та інших партнерів. Як зазначив міністр фінансів Сергій Марченко:

«Усі можливі внутрішні ресурси держави насамперед спрямовуємо на здатність України ефективно протистояти агресору. Водночас будуть забезпечені всі соціальні та гуманітарні зобов’язання у повному обсязі: заплановано зростання видатків на освіту, охорону здоров’я, підтримку ветеранів і внутрішньо переміщених осіб. Для забезпечення цих видатків критично важливою залишається своєчасна і передбачувана міжнародна підтримка. Також працюємо над мобілізацією внутрішнього ресурсу».

Водночас дохідна частина передбачає надходження від податкових рішень, які ще не ухвалені. Серед них — можливе підвищення основної ставки ПДВ, нове збільшення акцизів на пальне та запровадження ПДВ для міжнародних посилок вартістю до 150 євро.

Доходи, видатки і дефіцит в держюбюджеті-2027

Уряд пропонує затвердити на 2027 рік:

• доходи державного бюджету — 5 трлн 648 млрд грн;
• видатки — 7 трлн 272 млрд грн;
• надання кредитів із бюджету — майже 57,3 млрд грн;
• повернення раніше наданих кредитів — майже 15,1 млрд грн;
• граничний дефіцит — 1 трлн 666,1 млрд грн.

Порівняно з чинним держбюджетом на 2026 рік доходи мають збільшитися на 452,1 млрд грн, або на 8,7%. Видатки зростуть значно швидше — на 864,9 млрд грн, або на 13,5%.

Граничний дефіцит державного бюджету становитиме майже 1,67 трлн грн, або 15% прогнозованого ВВП. Цю різницю держава має профінансувати переважно за рахунок запозичень.

Але навіть офіційний показник дефіциту не відображає всієї потреби у фінансуванні. Державі також необхідно повертати борги, строк погашення яких припадає на 2027 рік. Підласа так описала ситуацію:

«Витрати державного Бюджету-2027 (видатки+надання кредитів+погашення боргу) уряд планує в обсязі понад 8 трлн грн, а власні ресурси (доходи без грантів+ОВДП+приватизація) — 3,7 трлн грн. Різниця — 4,3 трлн грн, і її треба покрити міжнародними коштами».

Отже, потреба в зовнішньому ресурсі значно перевищує формальний показник бюджетного дефіциту.

Що таке загальний і спеціальний фонди в держбюджеті

Державний бюджет складається із загального та спеціального фондів. Різниця між ними визначається насамперед джерелами надходжень і наявністю цільового призначення коштів, а не самою сферою їх використання.

До загального фонду належать усі доходи бюджету, крім тих, які Бюджетним кодексом або законом про державний бюджет прямо віднесені до спеціального фонду. За рахунок загального фонду фінансується основна частина державних видатків: оборона, соціальні виплати, зарплати працівників бюджетної сфери, державне управління, освіта, охорона здоров’я та інші функції держави. Водночас окремі програми у цих самих сферах можуть фінансуватися і зі спеціального фонду.

До спеціального фонду зараховуються доходи, які мають визначене законом цільове спрямування.

Доходи загального фонду у 2027 році заплановані в розмірі 3 трлн 219,9 млрд грн, а видатки — 4 трлн 784,4 млрд грн. Граничний дефіцит загального фонду становитиме 1 трлн 570,8 млрд грн.

Доходи спеціального фонду мають становити 2 трлн 428,2 млрд грн, видатки — 2 трлн 487,6 млрд грн, а граничний дефіцит — 95,3 млрд грн.

Особливістю бюджету-2027 є значний обсяг міжнародної допомоги, що обліковуватиметься у спеціальному фонді та спрямовуватиметься, зокрема, на оборонні потреби. Частина такої допомоги, як зазначає Підласа, може надходити не грошима, а зброєю, боєприпасами, військовою технікою й обладнанням. Їхня оцінена вартість відображатиметься у показниках доходів і видатків спеціального фонду.

На якому економічному прогнозі побудований бюджет

Бюджет розраховано з урахуванням продовження бойових дій упродовж усього 2027 року. Уряд прогнозує:

• реальне зростання ВВП — лише 1,3%;
• номінальний ВВП — 11 трлн 144,4 млрд грн;
• середньорічну інфляцію — 8,6%;
• інфляцію грудень до грудня — 8%;
• середню зарплату до оподаткування — 34 409 грн;
• безробіття — 12,4%;
• середній курс — 47,10 грн за долар США;
• курс наприкінці року — 48,30 грн за долар;
• експорт товарів і послуг — 57,9 млрд доларів;
• імпорт — 137,5 млрд доларів;
• дефіцит торговельного балансу — 79,7 млрд доларів.

Уряд пояснює, що значна частина імпорту має критичний характер: це енергоресурси, продукція для сектору безпеки й оборони, машини, обладнання та матеріали для відновлення. Скорочення таких закупівель могло б зашкодити економіці та обороноздатності. Водночас можливості експорту залежать від роботи чорноморських портів, пропускної спроможності інших маршрутів і збереження виробничих потужностей. Через значний розрив між валютними надходженнями від експорту та витратами на імпорт зовнішня рівновага України буде залежати від стабільного і своєчасного надходження міжнародного фінансування.

Мінімальна зарплата, прожитковий мінімум і соціальні виплати в 2027 році

Проєкт бюджету визначає нові соціальні стандарти, які мають діяти з 1 січня 2027 року. Мінімальну заробітну плату пропонується встановити на рівні 9 546 грн на місяць, а погодинну — 57,5 грн. Ідеться про суму до утримання податків.

Загальний прожитковий мінімум на одну особу становитиме 3 559 грн на місяць. Для окремих груп населення передбачено такі розміри:

• для дітей до шести років — 3 124 грн;
• для дітей віком від шести до 18 років — 3 895 грн;
• для працездатних осіб — 3 691 грн;
• для осіб, які втратили працездатність — 2 878 грн.

Окрема базова величина встановлюється для розрахунку державної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, а також надбавок на догляд. У 2027 році вона становитиме 4 000 грн. Це не однакова гарантована виплата для всіх: конкретний розмір допомоги буде залежати від установленої законом категорії, групи інвалідності, віку дитини та права на надбавку за догляд.

Держбюджет-2027: майже дві третини піде на оборону та безпеку

Загальний ресурс сектору національної безпеки й оборони визначено на рівні 4 трлн 885 млрд грн, або 43,8% прогнозованого ВВП. Це приблизно дві третини всіх бюджетних видатків. Порівняно із затвердженим на 2026 рік обсяг збільшується майже на 12%, або на 517,9 млрд грн.

Згідно з пояснювальною запискою до бюджету передбачено:

• 1 трлн 791,7 млрд грн — грошове забезпечення, зарплати та нарахування;
• 2 трлн 393,4 млрд грн — створення, закупівля, модернізація і ремонт озброєння та військової техніки;
• 122,2 млрд грн — пальне, речове та інші види забезпечення;
• 56 млрд грн — харчування;
• 23,4 млрд грн — комунальні послуги й енергоносії;
• 3,1 млрд грн — медикаменти та перев’язувальні матеріали;
• 264,9 млрд грн — резерв коштів для сектору безпеки й оборони;
• до 30 млрд грн — державні гарантії на закупівлю озброєння і техніки.

В офіційному повідомленні міністерства фінансів на озброєння та військову техніку вказана дещо інша сума — 2 трлн 298,5 млрд грн. Різниця між повідомленням та пояснювальною запискою становить майже 94,9 млрд грн і може бути пов’язана з різним охопленням відповідних витрат.

За підрахунками Підласи, 1,73 трлн грн, або близько 35,7% усього оборонного ресурсу, становитимуть європейські кошти на зброю і техніку. Вони обліковуватимуться у спеціальному фонді та можуть надходити в натуральній формі.

Передбачається також, що на оборону спрямовуватимуть кошти, стягнуті у справах НАБУ, ДБР і БЕБ, надходження від активів під управлінням АРМА, штрафи Державної аудиторської служби та Антимонопольного комітету, а також плату за дозволи на експорт озброєння.

Обсяг таких надходжень важко точно прогнозувати: він залежить від результатів розслідувань, судових рішень, виконання вироків і фактичної реалізації конфіскованого майна.

Звідки мають надійти власні доходи в 2027 році

За словами Підласи, доходи бюджету без міжнародної допомоги оцінюються приблизно у 3,2 трлн грн. Найбільше зростання очікується від:

• податку на додану вартість — на 167,2 млрд грн;
• податку на доходи фізичних осіб — на 106 млрд грн;
• акцизних податків — на 48,7 млрд грн.

За оцінкою Підласи, надходження ПДФО мають зрости переважно через збільшення загального обсягу грошового забезпечення військовослужбовців. Частина додаткових бюджетних видатків на такі виплати повернеться до бюджету у вигляді податку. Тому приріст ПДФО у цьому разі не обов’язково свідчить про пропорційне зростання зарплат і доходів населення загалом.

Бюджет передбачає збереження військового збору за ставкою 5% для більшості доходів фізичних осіб, а також військового збору для ФОП та юридичних осіб на спрощеній системі.

Доходи 2027 року, які ще не підкріплені новими податками

Окремі надходження, уже враховані у проєкті бюджету, залежать від податкових рішень, які ще має ухвалити Верховна Рада. Уряд розраховує отримати 58,7 млрд грн від можливого підвищення ставки ПДВ, 38,5 млрд грн від продовження 50-відсоткової ставки податку на прибуток банків, 11,8 млрд грн від оподаткування товарів у міжнародних посилках та експрес-відправленнях і 8,3 млрд грн від додаткового підвищення акцизів на пальне. Загалом від цих змін очікують 117,3 млрд грн.

Окремо у доходах враховано 14 млрд грн ПДФО від оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи. Це надходження розраховане на підставі Закону України від 9 червня 2026 року № 4903-IX.

Ще 64,9 млрд грн уряд очікує отримати завдяки реформуванню Державної митної служби, скороченню ухилення від сплати митних платежів та перевиконанню їх загального планового обсягу. Отримання цих коштів залежить не від нового закону, а від фактичних результатів роботи митниці.

Разом ідеться приблизно про 196 млрд грн потенційних доходів. Частина з них залежить від ухвалення парламентом податкових законів, інша — від фактичного покращення адміністрування митних платежів.

Але залишаються гострі питання. Так, у публічному повідомленні Мінфін пояснив, що одним із можливих джерел є підвищення основної ставки ПДВ із 20% до 21%. Водночас Роксолана Підласа назвала ухвалення такого рішення малоймовірним. Це її політична оцінка, а не норма законопроєкту, однак вона вказує на ризик появи додаткового розриву між запланованими і фактичними доходами.

Окреме питання — міжнародні посилки. У дохідній частині вже враховано майже 12 млрд грн від їх оподаткування, хоча відповідний законопроєкт ще має пройти розгляд Верховної Ради в другому читанні. Ідеться про скасування звільнення від ПДВ для комерційних відправлень вартістю до 150 євро. Якщо закон не буде ухвалений або набере чинності пізніше, заплановані надходження будуть меншими.

Чому пальне може подорожчати

У 2027 році продовжиться поетапне наближення акцизів на пальне до європейського рівня.

Акциз на бензин має зрости з 300,80 до 329,90 євро за тисячу літрів, на дизельне пальне — з 253,80 до 291,90 євро, на скраплений газ — зі 198 до 223 євро.

Крім планового зростання, бюджет враховує можливе додаткове підвищення ставок, яке має принести ще 8,3 млрд грн.

На кінцеву вартість пального одночасно впливатимуть:

• планове підвищення акцизів;
• можливе додаткове збільшення акцизів;
• прогнозоване послаблення гривні;
• світові ціни на енергоресурси;
• вартість логістики та воєнні ризики.

Додаткові надходження від ПДВ і паливних акцизів уряд хоче спрямувати на страхування бізнесу від воєнних ризиків, компенсацію вартості знищеного або пошкодженого майна та підтримку підприємств паливного сектору.

Подорожчання пального позначиться не лише на витратах власників автомобілів. Вартість бензину й дизельного пального входить у собівартість перевезення продуктів, ліків, одягу, будівельних матеріалів та інших товарів, а також у витрати аграрних, промислових і торговельних підприємств. Тому збільшення паливних акцизів, послаблення гривні та зростання вартості нафтопродуктів можуть поступово перекладатися бізнесом у кінцеві ціни. Для пересічного громадянина це означатиме ризик подорожчання продуктів харчування, проїзду, доставки та багатьох повсякденних товарів і послуг, навіть якщо людина не має власного автомобіля.

Міжнародна допомога: скільки вже є, а скільки ще треба знайти

Загальна потреба України в міжнародній підтримці на 2027 рік оцінюється у 52,6 млрд доларів США. За інформацією, наведеною Роксоланою Підласою, партнери поки що підтвердили 20 млрд доларів, тоді як 32,6 млрд доларів залишаються непокритими.

За середнім курсом 47,10 грн за долар, який закладається на 2027 рік, непідтверджена потреба становить приблизно 1,54 трлн грн.

Це більше, ніж разом узяті видатки державного бюджету на соціальний захист, освіту та охорону здоров’я.

У пояснювальній записці передбачено 2 трлн 473,4 млрд грн надходжень у межах програм допомоги ЄС, урядів іноземних держав, міжнародних організацій і донорів. Із них 741,4 млрд грн мають надійти до загального фонду, майже 1 трлн 732 млрд грн — до спеціального.

Нові запозичення і старі борги в 2027 році

У 2027 році для фінансування загального фонду держава планує залучити 2 трлн 275,6 млрд грн запозичень:

• зовнішніх — 1 трлн 731,2 млрд грн;
• внутрішніх — 544,4 млрд грн.

Одночасно необхідно погасити 706,7 млрд грн старих боргів:

• зовнішніх — 162,3 млрд грн;
• внутрішніх — 544,4 млрд грн.

Обсяг нових внутрішніх запозичень дорівнює запланованому обсягу погашення внутрішнього боргу — по 544,4 млрд грн. Отже, чистого фінансового ресурсу від внутрішніх запозичень за цими показниками практично не виникне.

Середню ставку за новими внутрішніми запозиченнями прогнозують на рівні 14,8% річних, за зовнішніми — близько 5,4%.

Окремо майже 474,1 млрд грн доведеться витратити на обслуговування державного боргу, тобто переважно на сплату відсотків. Це більше, ніж усі видатки на освіту або охорону здоров’я.

На кінець 2027 року державний борг може досягти 12 трлн 307,1 млрд грн, або 110,4% ВВП. Ще 382,2 млрд грн становитиме гарантований державою борг. Близько 84% державного боргу буде зовнішнім і лише 16% — внутрішнім.

Соціальний захист, пенсії, освіта і медицина

На соціальні програми міністерства соціальної політики передбачено 540,3 млрд грн. Зокрема:

• 292,8 млрд грн — трансферт Пенсійному фонду;
• 66,4 млрд грн — підтримка осіб з інвалідністю, соціальна інтеграція та протезування (варто зазначити, що цю суму наводить Мінфін, у той час коли пояснювальна до законопроєкту про бюджет указує на майже 65,9 млрд грн);
• 51,9 млрд грн — підвищені допомоги дітям з інвалідністю та особам з їх числа;
• 11,5 млрд грн — засоби реабілітації та протезування;
• 4 млрд грн — загальнонаціональні соціальні послуги.

Уряд заявляє, що дефіцит бюджету Пенсійного фонду у 2027 році не прогнозується. Водночас Пенсійному фонду планують передати 5 млрд грн залишків Фонду страхування на випадок безробіття. З 1 березня також має відбутися індексація пенсій, яка стосуватиметься майже 10 млн громадян.

На освіту заплановано майже 328,5 млрд грн. Основними напрямами є:

• 192,8 млрд грн — освітня субвенція на зарплати педагогів;
• 66,9 млрд грн — підготовка кадрів закладами вищої освіти та освітні гранти;
• 19,4 млрд грн — харчування учнів 1-11 класів;
• 8,3 млрд грн — академічні стипендії;
• 13,5 млрд грн — укриття, шкільні автобуси, харчоблоки, обладнання та модернізація навчальних закладів.

На охорону здоров’я передбачено 292,5 млрд грн, серед яких:

• 225 млрд грн — програма медичних гарантій (безоплатна медицина). До неї належать, зокрема, первинна й екстрена допомога, консультації та лікування у стаціонарі, операції, лікування інфарктів, інсультів та онкологічних захворювань, психіатрична допомога, реабілітація, паліативна допомога, трансплантація, лікування безпліддя, а також відшкодування вартості окремих ліків;
• 21,7 млрд грн — «Доступні ліки» (державна програма, за якою пацієнти за електронним рецептом можуть безоплатно або з невеликою доплатою отримувати в аптеках визначені лікарські засоби та медичні вироби);
• 20,8 млрд грн — централізовані закупівлі ліків і медичних виробів;
• 10 млрд грн — скринінги здоров’я для населення 40+ (профілактичні обстеження людей без явних симптомів для раннього виявлення захворювань або ризику їх розвитку);
• 13,3 млрд грн — інвестиційні проєкти в медичній сфері;
• 1,6 млрд грн — окремі медичні послуги ветеранам і ліквідаторам аварії на ЧАЕС.

Уряд розраховує, що перегляд тарифів за Програмою медичних гарантій дозволить забезпечити середню зарплату лікаря спеціалізованої допомоги не менше 30 тис. грн, медичної сестри — 20 тис. грн.

Допомога громадам та нові повноваження уряду

На підтримку регіонів і громад заплановано 133,6 млрд грн. Зокрема:

• 60 млрд грн — комплексні плани стійкості регіонів і окремих міст;
• 30,4 млрд грн — додаткова дотація громадам, які постраждали від війни;
• 18,2 млрд грн — компенсація різниці між економічно обґрунтованими тарифами та тарифами для населення;
• 2 млрд грн — Державний фонд регіонального розвитку;
• інші кошти — дорожні, інвестиційні та соціальні субвенції.

Стаття 49 законопроєкту передбачає, що бюджетні призначення на реалізацію комплексних планів стійкості регіонів та окремих міст розподілятиме Кабінет Міністрів. За потреби уряд зможе відкривати нові бюджетні програми, включаючи трансферти місцевим бюджетам. Відповідно до статті 34, Кабмін також визначатиме напрями використання коштів фонду ліквідації наслідків збройної агресії та ухвалюватиме рішення про їх виділення.

Такий механізм підвищує оперативність бюджетного реагування, але водночас переносить конкретний розподіл значних сум із рівня закону, який ухвалює Верховна Рада, на рівень урядових рішень.

Дорожній фонд і підтримка економіки

Загальний обсяг Державного дорожнього фонду становитиме 52,8 млрд грн:

• 34,1 млрд грн — утримання та розвиток державних доріг;
• 10,1 млрд грн — погашення боргів за раніше залученими дорожніми кредитами;
• 8,5 млрд грн — субвенція на місцеві дороги та вулиці.

На підтримку економіки й бізнесу уряд заявив 96 млрд грн. Основними напрямами названо:

• 45 млрд грн — програма «єОселя», тобто пільгові іпотечні кредити на придбання житла;
• 29 млрд грн — ресурс Національної установи розвитку для здешевлення кредитів, лізингу та іншої фінансової підтримки підприємств.
• 10,1 млрд грн — Brave1 та інші програми підтримки оборонних розробок, зокрема робототехніки й безпілотних систем;
• 9,4 млрд грн — гранти, компенсації та інші програми розвитку виробництва і підприємництва.

Окремо уряд розраховує отримати 58,7 млрд грн у разі підвищення основної ставки ПДВ. Ці гроші, серед іншого, можуть спрямовуватися на компенсацію підприємствам вартості страхування від воєнних ризиків. Однак це фінансування поки не гарантоване: спочатку Верховна Рада має ухвалити відповідні зміни до Податкового кодексу.

Бюджет із великою кількістю умов

Бюджет-2027 залишається залежним одразу від кількох умов: своєчасного надходження міжнародної допомоги, ухвалення податкових змін, стабільної роботи портів та енергетики, результатів реформи митниці й можливості держави позичати гроші на внутрішньому ринку.

Найбільший ризик полягає в тому, що з необхідних 52,6 млрд доларів міжнародної підтримки зараз, за інформацією голови бюджетного комітету, підтверджено лише 20 млрд доларів. Крім того, приблизно 196 млрд грн доходів пов’язані з майбутніми законодавчими рішеннями або очікуваним покращенням роботи митниці.

Тому бюджет-2027 поки є не тільки планом державних доходів і видатків, але й системою припущень. Його виконання залежатиме від ситуації на фронті, рішень міжнародних партнерів, голосувань Верховної Ради та спроможності уряду реально отримати ті доходи, які вже записані у проєкті.