ПДВ на міжнародні посилки: що змінює законопроєкт Корецького для покупців маркетплейів

У Верховній Раді зареєстрований законопроєкт №16051, який передбачає зміни до Податкового кодексу щодо дистанційної торгівлі та міжнародних поштових і експрес-відправлень. Урядовий документ підписав прем’єр-міністр Сергій Корецький, а пояснювальну записку до нього – міністр фінансів Сергій Марченко.

Головна зміна порівняно з чинними правилами полягає у скасуванні звільнення від ПДВ для комерційних міжнародних посилок вартістю до 150 євро. Законопроєкт передбачає оподаткування дистанційних продажів за ставкою 20% та покладає обов’язок із нарахування і сплати цього податку на електронні майданчики або їхніх посередників.

Водночас №16051 поки що залишається проєктом. Запропоновані ним положення не діють і можуть бути змінені під час розгляду у Верховній Раді.

Мета законопроєкту №16051

У пояснювальній записці зазначено, що документ розроблений з трьома основними цілями:

• удосконалити оподаткування операцій електронної торгівлі та адміністрування ПДВ;
• гармонізувати українське податкове законодавство з правом Європейського Союзу;
• виконати зобов’язання України, передбачені меморандумами з ЄС та Міжнародним валютним фондом.

Кабмін посилається на Директиву Ради ЄС 2017/2455, якою в Євросоюзі скасували звільнення від ПДВ для імпорту продукції незначної вартості. На думку авторів законопроєкту №16051, відповідне рішення мало запобігти втратам податкових надходжень і спотворенню конкуренції між постачальниками, які працюють всередині ЄС та за його межами.

В офіційному повідомленні уряду запропоновані правила порівнюють із європейською системою IOSS – Import One Stop Shop. Це коли продавець або маркетплейс нараховує податок під час оформлення покупки, а потім централізовано звітує і перераховує його до бюджету. Кабінет Міністрів заявляє, що зміни мають забезпечити справедливі умови для українського бізнесу, привести національні норми у відповідність до підходів ЄС і збільшити надходження до бюджету.

Масштаби неоподатковуваного імпорту

В інтерв’ю, оприлюдненому на Урядовому порталі, міністр фінансів Сергій Марченко навів дані Державної митної служби про обсяги міжнародних поштових та експрес-відправлень. Так, у 2025 році їхня загальна вартість становила 167,3 млрд грн. Із цієї суми 92,9 млрд грн, або 55,5% вартості всіх таких відправлень, не оподатковувалися через чинну пільгу.

Для порівняння, у 2023 році обсяг неоподатковуваного імпорту становив близько 40 млрд грн. Отже, відповідний показник за два роки збільшився більш ніж удвічі.

За сім місяців 2026 року загальна вартість міжнародних посилок, за інформацією міністра, сягнула 136,3 млрд грн. Із них 56,8 млрд грн, або 42%, не були оподатковані ПДВ у зв’язку з дією пільги.

Марченко також повідомив, що темпи зростання імпорту майже у вісім разів перевищували темпи збільшення експорту: 33% проти 4%. Скасування пільги Мінфін пов’язує не лише з податковими надходженнями, але й із необхідністю підтримки внутрішнього виробництва та поліпшення торговельного балансу.

Водночас деталізованого розрахунку прогнозованих 10 млрд грн додаткових бюджетних надходжень пояснювальна записка не містить.

Не перша спроба запровадити ПДВ на посилки

Законопроєкт №16051 є не першою ініціативою щодо запровадження ПДВ для недорогих міжнародних відправлень та залучення маркетплейсів до адміністрування податку.

Так, у січні 2025 року у Верховній Раді були зареєстровані законопроєкти №12429 і №12430, внесені групою народних депутатів на чолі з Гетманцевим Д.О. Вони також передбачали скасування звільнення від ПДВ для міжнародних посилок вартістю до 150 євро, спеціальний порядок оподаткування дистанційних продажів та збереження пільги для безоплатних приватних відправлень до 45 євро. Але на цей час вони заморожені.

Таким чином, уряд Сергія Корецького повернув до Верховної Ради раніше запропоновану модель, доопрацювавши окремі положення, пільги та строки набрання чинності.

Цю ініціативу не слід плутати з окремим регулюванням доходів українських користувачів цифрових платформ, відомим у публічному просторі як "податок на OLX". У тому випадку йдеться про ідентифікацію продавців, передання інформації про отримані ними доходи та відповідне оподаткування. Натомість №16051 регулює ПДВ з операцій дистанційного продажу продукції, яку фізична особа придбаває за кордоном із доставленням в Україну.

Що вважатиметься дистанційним продажем

Законопроєкт пропонує доповнити Податковий кодекс щонайменше чотирма новими поняттями. Одне з них – "дистанційний продаж товарів".

Таким продажем визнаватиметься постачання з використанням електронного інтерфейсу за одночасного виконання таких умов:

• придбана продукція не належить до підакцизної;
• її сумарна фактурна вартість не перевищує еквівалент 150 євро. Якщо ж перевищує, така операція не вважатиметься дистанційним продажем у значенні законопроєкту №16051, а податки під час митного оформлення нарахують за загальними правилами: 10% мита, 20% ПДВ;
• відправлення або транспортування здійснює продавець, інша особа від його імені або за його опосередкованої участі;
• доставка відбувається з території іншої держави на митну територію України;
• одержувачем і покупцем є фізична особа.

Що таке електронний інтерфейс

Замість слова "маркетплейс" у законопроєкті використовується ширше поняття – "електронний інтерфейс". Мається на увазі:

• вебсайти,
• портали,
• шлюзи,
• торговельні майданчики,
• інтерфейси прикладних програм, через які здійснюється торгівля.

Перелік не є вичерпним.

Хто є підприємством електронного інтерфейсу

Ще одне нове поняття – "підприємство електронного інтерфейсу". Ним пропонується вважати резидента або нерезидента, який керує відповідною електронною системою та сприяє дистанційному продажу.

Під "сприянням" законопроєкт розуміє використання такого інтерфейсу для забезпечення встановлення контактів і укладення угод між фізичними особами-покупцями та особами, які пропонують придбане до продажу. Саме підприємство електронного інтерфейсу визначається особою, відповідальною за нарахування та сплату ПДВ за відповідними операціями.

Якщо оператор є нерезидентом, він може визначити посередника в Україні. Таким представником може бути фізична особа – підприємець або юридична особа, утворена відповідно до українського законодавства.

Посередник діятиме від імені та за дорученням іноземного підприємства і відповідатиме за виконання його обов’язків, установлених правилами дистанційного продажу. Проєкт також передбачає, що він вважатиметься відповідальним за нарахування та перерахування ПДВ разом із платформою-нерезидентом.

Окремого нового податкового статусу для осіб, які пропонують свою продукцію через маркетплейси, №16051 не запроваджує.

Ставка ПДВ та база оподаткування

Базою оподаткування визначається сумарна фактурна вартість придбаного, встановлена відповідно до Митного кодексу.

Ставка ПДВ становитиме 20% цієї бази. Отже, якщо фактурна вартість дорівнює 100 євро, розмір нарахованого податку становитиме 20 євро. За ціни 10 євро сума ПДВ дорівнюватиме 2 євро.

Якщо підприємство електронного інтерфейсу є нерезидентом, база і розмір зобов’язання визначатимуться у валюті, в якій здійснюється продаж. Для резидента відповідні показники обчислюватимуться у гривнях.

Датою виникнення податкового зобов’язання визначено день отримання коштів продавцем або іншою особою на його користь в оплату вартості проданого.

В інтерв’ю Марченко пояснив офіційну модель застосування IOSS для покупця: під час оформлення замовлення людина бачитиме його кінцеву вартість із ПДВ і сплачуватиме всю суму одним платежем. Після цього електронна платформа повинна адмініструвати податок та забезпечити його перерахування до бюджету.

За словами міністра, громадянам не потрібно буде самостійно розраховувати ПДВ, подавати додаткові документи або здійснювати окремий платіж.

Як визначатиметься валютний курс

Для підприємства-резидента належність постачання до дистанційного продажу, а також база і сума ПДВ визначатимуться із застосуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України на 0 годин дня отримання продавцем оплати.

Цей курс застосовуватиметься незалежно від того, коли саме придбане буде ввезено на митну територію України.

Підприємство-нерезидент для визначення належності операції до дистанційного продажу використовуватиме останній опублікований Європейським центральним банком курс євро до валюти, в якій здійснюється постачання. Братиметься курс, чинний на 0 годин першого числа відповідного місяця.

Для перерахування ПДВ нерезидентом застосовуватиметься курс ЄЦБ, чинний на 0 годин дня подання звіту про нарахування та сплату митних платежів.

Звітність і сплата ПДВ

Базовим звітним періодом визначено календарний місяць.

Особа, відповідальна за нарахування і сплату ПДВ, повинна буде подати митним органам звіт до 20-го числа другого календарного місяця, що настає після закінчення звітного періоду.

Звіт необхідно подавати незалежно від того, чи проводилися протягом відповідного місяця операції дистанційного продажу.

Якщо відповідальна особа самостійно виявить помилки в раніше поданих документах, вона буде зобов’язана направити уточнюючий розрахунок.

Форму звіту, порядок його складання та подання, а також правила оформлення уточнюючого розрахунку повинен затвердити Кабінет Міністрів.

Зазначена у звітності сума підлягатиме сплаті протягом десяти календарних днів після останнього дня граничного строку її подання. Розрахунок із бюджетом дозволяється здійснювати у гривнях, доларах США або євро в порядку, встановленому Митним кодексом.

Підприємство електронного інтерфейсу або його посередник повинні будуть вести окремий облік операцій, які підпадають під спеціальні правила.

Що ще потребує врегулювання

Безпосередньо у №16051 визначено основні поняття, ставку ПДВ, базу оподаткування, відповідальних осіб, звітний період і загальні строки розрахунків із бюджетом.

Водночас низку процедур законопроєкт передає на рівень Митного кодексу або майбутніх постанов Кабміну. Зокрема, окремо мають бути встановлені:

• порядок обліку підприємств електронного інтерфейсу та зняття їх з обліку;
• спосіб забезпечення сплати митних платежів;
• форма і порядок подання спеціального звіту;
• правила оформлення уточнюючих розрахунків;
• процедура застосування оборонної та енергетичної пільги тощо.

У запропонованих змінах до Податкового кодексу окремо не деталізовано, якими відомостями підтверджуватиметься застосування спеціального режиму до конкретного відправлення. Також у тексті не встановлено порядок повернення податку покупцю в разі скасування звичайного замовлення або повернення придбаного продавцеві.

Крім того, у супровідних матеріалах прямо вказано, що документ внесений на розгляд Кабінету Міністрів без дотримання звичайних вимог урядового регламенту щодо погодження і консультацій, проведення правової експертизи Міністерством юстиції та розгляду на засіданні урядового комітету.

Отже, законопроєкт №16051 передбачає скасування звільнення від ПДВ для комерційних міжнародних посилок вартістю до 150 євро, запровадження ставки 20% для дистанційного продажу та перенесення обов’язку з нарахування і сплати податку на підприємства електронного інтерфейсу або їхніх українських посередників.

В разі ухвалення законопроєкту основні правила можуть почати діяти лише після підготовки необхідної системи, але не раніше 1 липня 2027 року.