Після того, як Рада ЄС відкрила перший переговорний кластер на шляху вступу України до блоку, група народних депутатів на чолі з Ярославом Железняком (фракція “Голос”) та Анастасією Радіною (фракція “Слуга народу”) зареєструвала у Верховній Раді три євроінтеграційні законопроєкти. Вони покликані посилити антикорупційну вертикаль, підвищити ефективність кримінального провадження, а також змінити процедуру призначення генерального прокурора.
Документи №15333, №15334 і №15343 стали конкретними законодавчими ініціативами на виконання плану “Качки-Кос” (неформальна назва сукупності реформ у сфері верховенства права, антикорупції та судової системи) та євроінтеграційних зобов’язань України у сфері верховенства права.
“Ми з колегами вирішили дати імпульсу владі і внести в Раду всі законопроекти для забезпечення верховенства права і в рамках наших євроінтеграційних зобовʼязань. А то, бачимо, що уряд ще пару десятків років буде на Банкову озиратися і боятися це зробити”, – зазначив Железняк.
Ініціатори наголошують, що ці зміни потрібні, аби генпрокурора призначав не президент, а був конкурс на цю посаду. Також щоб припинити практику “виведення” резонансних справ із НАБУ, зменшити можливості для штучного затягування процесів і реально наблизити Україну до європейських стандартів у боротьбі з корупцією.
Читайте також: Перший кластер на шляху вступу України до ЄС відкрито: що це означає, і які реформи необхідно втілити
Що таке “План Качки-Кос”
План “Качки-Кос” – це пріоритетна дорожня карта реформ, узгодженої між Україною та Європейським Союзом у грудні 2025 року. Документ отримав назву за прізвищами ключових підписантів: Тараса Качки (віцепрем’єр-міністра з питань європейської інтеграції) та Марти Кос (Європейської комісарки з питань розширення).
Це компактний список із 10 критичних кроків у сфері верховенства права, протидії корупції та судової реформи. План був розроблений як реакція ЄС на попередні скандали та спроби послаблення незалежності антикорупційних органів.
10 ключових кроків плану:
- Зміни до КПК: скасування автоматичного закриття справ через закінчення строків розслідування (відомі як “правки Лозового”), подовження строків давності та усунення перешкод у справах топ-корупції.
- Експертизи для НАБУ: надання антикорупційному бюро незалежних, швидких інструментів для проведення судових експертиз.
- Реформа прокуратури: перегляд процедури відбору, звільнення Генпрокурора та прозорі конкурси на керівні посади.
- Реформа ДБР: комплексне реформування Державного бюро розслідувань.
- Нові кадри для судів: призначення без затримок суддів Конституційного Суду та членів ВРП, які пройшли міжнародну перевірку.
- Посилення ВККС: розширення залучення міжнародних експертів до відбору членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів.
- Перевірка суддів: ухвалення закону про декларації доброчесності суддів, зокрема залучення міжнародних експертів до перевірок Верховного Суду.
- Виконання рішень: удосконалення законодавства щодо виконання грошових/негрошових судових рішень та їх цифровізація.
- Антикорупційна стратегія: затвердження та забезпечення високого рівня виконання Державної антикорупційної програми.
- Внутрішній контроль: розвиток систем антикорупційного контролю, управління ризиками та захисту викривачів
Виконання цих пунктів у 2026 році вважається ключовим для відновлення довіри партнерів, продовження фінансової підтримки та просування у переговорному процесі про вступ до ЄС.
Основні нововведення законопроекту №15333
Його назва: “Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо посилення ефективності кримінального провадження в разі спливу строків досудового розслідування та запобігання зловживанню процесуальними правами учасників кримінального провадження”. Документ спрямований на усунення двох головних проблем: автоматичного “розвалу” справ через формальні строки та постійного затягування процесів учасниками.
Ось ключові нововведення та їхня логіка:
1. Скасування автоматичного закриття справ через сплив строків досудового розслідування. Раніше, якщо строк розслідування закінчувався, справа закривалася автоматично. Тепер це правило прибрали (крім окремих винятків). Прокурор зобов’язаний вчасно прийняти рішення: закрити провадження, направити до суду чи інше. Якщо він не робить цього – захист або потерпілий можуть звернутися до слідчого судді, який зобов’яже прокурора визначитися. Мета: припинити практику, коли важливі справи “вмирали” на формальних підставах, а винні уникали відповідальності.
2. Продовження строків досудового розслідування:
- До 6 і 12 місяців – тепер вирішують керівники прокуратури. Мета: змінити практику, коли прокурору для того, щоб отримати додатковий час на слідчі дії, потрібно було звертатися до суду.
- До 18 місяців – лише для особливо складних справ (міжнародне співробітництво, великий обсяг дій) за рішенням слідчого судді. Мета: зняти зайве навантаження з суддів і прискорити процес, але зберегти судовий контроль для найскладніших справ.
3. Інструменти проти затягування судового процесу. Ідеться про ситуацію, коли його учасники свідомо використовують всі можливі процесуальні права, щоб максимально розтягнути розгляд справи: подають десятки однакових клопотань, зривають засідання неявкою, затягують промови, оскаржують усе підряд (детально про ці механізмі затягування судового процесу “Політарена писала раніше). Унаслідок справа може “висіти” роками, свідки забувають деталі, докази втрачають актуальність, а обвинувачений уникає реального покарання через закінчення строків давності або формальне закриття провадження.
Законопроєкт вводить кілька практичних обмежень для протидії схемам затягування судового процесу:
- Суд (або слідчий суддя) може залишити без розгляду клопотання, подане повторно з тих самих підстав без зазначення нових обставин. Це направлено на протидію практиці, коли адвокати подають десятки ідентичних клопотань, щоб постійно відкладати засідання.
- Якщо клопотання, скарга чи заява містить “висловлювання образливого або непристойного характеру”, суд має право залишити його без розгляду. Це запобігає використанню суду як майданчика для скандалів і образ, а також економить час на розгляд явно провокаційних документів.
- Головуючий в судовому засіданні отримує право “визначати тривалість виступів учасників кримінального провадження” (при клопотаннях, відводах, дебатах, останньому слові тощо) у разі виявлення ознак зловживання процесуальними правами, що має наслідком затягування судового розгляду.
4. Проблема з неявкою. При систематичній неявці захисника (два і більше разів) без поважних причин суд, прокурор чи слідчий зможе призначити іншого захисника. Також суд не зобов’язаний відкладати засідання, якщо є хоча б один захисник. Мета: захистити право на швидкий судовий розгляд і не дозволяти затягувати процес відсутністю адвоката.
Це ж стосується і неприбуття потерпілого, цивільного позивача, відповідача та їх представників, якщо вони були належно повідомлені. Така неявка зараз призводить до відкладання підготовчого засідання, законопроєкт же передбачає закриття цієї лазівки.
Основні нововведення законопроєкту №15334
Наступний законопроєкт з плану “Качки-Кос” – “Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо вдосконалення порядку визначення підслідності та процесуального забезпечення міжнародного співробітництва”. Він спрямований на посилення позицій НАБУ та САП, захист їхньої юрисдикції та покращення міжнародної співпраці.
Ось ключові нововведення та їхня логіка:
1. Значне розширення підслідності НАБУ. До переліку посадовців, справи яких автоматично розслідує Бюро, додаються:
- керівництво ДБР та БЕБ (директори, заступники, вищий склад);
- голови обласних, Київської та Севастопольської ОДА, військових та військово-цивільних адміністрацій та їх заступники;
- керівники допоміжних органів Президента, радники/помічники;
- керівники та члени наглядових рад і правлінь великих держкомпаній (де держчастка понад 50%).
Це безпосередньо виконує вимогу ЄС щодо розширення юрисдикції НАБУ на всі посади з високим корупційним ризиком.
2. Чіткий механізм вирішення спорів про підслідність. Якщо ті самі факти розслідують НАБУ та інший орган – остаточне рішення приймає прокурор САП. Введено обов’язок повідомляти про паралельні розслідування та чіткі строки передачі матеріалів (10 днів).
Мета: закрити можливості, через які корупційні справи високопосадовців могли передаватися в інші органи досудового розслідування (Національну поліцію, СБУ, ДБР), де їх часто зупиняли або відкладали без належного розгляду.
3. Посилення міжнародного співробітництва:
- Керівник САП (заступник Генпрокурора) може самостійно створювати спільні слідчі групи у справах НАБУ.
- Керівник САП отримує право безпосередньо направляти запити на екстрадицію (видачу осіб).
Мета: прискорити розслідування транснаціональної корупції та полегшити повернення підозрюваних, які переховуються за кордоном. Це, до речі, одна з прямих вимог ЄС (пункт (benchmark) 23.5.1 кластеру “Основи”).
Ці зміни, на думку ініціаторів законопроєкту, мають захистити юрисдикцію НАБУ та САП від політичного впливу української влади та зробити антикорупційну систему ефективнішою.
Також нардепи зареєстрували законопроект №15343 про конкурсний відбір на посаду Генпрокурора.
“Це теж пункт плану “Качки-Кос”, який чомусь ну ніяк Уряд не може згадати навіть коли подавав антикорупційну стратегію”, – додав Железняк.
Як законодавці пропонують обирати Генпрокурора:
- Конкурсна процедура відбору генпрокурора. Зараз Генпрокурора призначає Президент за погодженням з ВРУ. Натомість законопроєкт пропонує, щоб Вища рада правосуддя оголошувала конкурс на посаду Генерального прокурора.
- До складу конкурсної комісії увійдуть міжнародні експерти. Законопроєкт пропонує, щоб комісія складалась із шести членів. Трьох із них ВРП визначає самостійно, ще трьох — за пропозиціями європейських партнерів.
- Вирішальне право голосу – у міжнародних експертів. Рішення приймається більшістю членів, тобто чотирма представниками, з яких два – міжнародні експерти. При рівній кількості голосів після повторних голосувань рішення може бути прийнято трьома голосами, з яких два – від партнерів. Комісія повинна буде обрати 2 кандидатів, з яких президент на свій розсуд подає одну кандидатуру на призначення до ВРУ. Тобто як у БЕБ чи митниці.
- Посилені вимоги до кандидата на посаду Генпрокурора. Буде вимога досвіду роботи на керівних посадах в державних органах, установах, організаціях, у тому числі за кордоном, або в міжнародних організаціях не менше 5 років.
- Прописаний чіткий механізм та підстави для висловлення недовіри Генпрокурору обраному по такій процедурі.
