Зниклий безвісти або безвісно відсутній під час війни: що буде з його боргами і майном

Повномасштабна війна поставила тисячі українських сімей перед складною юридичною проблемою. Людина може зникнути на фронті, під час евакуації або на окупованій території, зв’язок із нею втрачений, але її майно потрібно надалі обслуговувати. За квартиру потрібно сплачувати комунальні послуги, автомобіль потребує догляду, банк вимагає повернути кредит. При цьому власник не може ухвалювати рішення, підписувати документи чи доручити комусь представляти свої інтереси.

Особливо складною ситуація стає, коли зниклий був єдиним годувальником сім'ї або на його ім’я оформлено житло. Родичі фактично користуються майном, але юридично не завжди можуть ним управляти.

Чи має дружина право продати автомобіль чоловіка, який зник на війні? Чи можуть діти успадкувати його квартиру? Хто повинен сплачувати банківські борги зниклого безвісти? І чи потрібно чекати кілька років, щоб отримати можливість вирішувати майнові питання?

Відповіді залежать насамперед від юридичного статусу зниклої людини.

Зниклий безвісти та безвісно відсутній — у чому різниця

Якщо людина зникла і про її місцеперебування нічого не відомо, родичі можуть одразу звернутися до поліції із заявою про розшук. Не має значення, за яких обставин це сталося і скільки часу минуло. Проте закон передбачає різні процедури, від яких залежать подальші дії сім'ї.

Одна з них стосується осіб, зниклих безвісти за особливих обставин. Відповідно до Закону № 2505-VIII, до цієї категорії належать люди, зв’язок із якими втрачено внаслідок воєнних дій, збройного конфлікту, тимчасової окупації або надзвичайних ситуацій.

Згідно зі статтею 4, особа вважається зниклою за таких умов із моменту подання відповідної заяви, а офіційного статусу набуває після внесення відомостей до спеціального Єдиного реєстру. Для цього не потрібно чекати певний строк або отримувати судове рішення.

Стаття 18 визначає, хто може повідомити про подію. Таке право мають родичі, представники військових формувань, органів державної влади, місцевого самоврядування, громадських об'єднань або будь-хто, кому стало відомо про зникнення.

Інша процедура — визнання людини безвісно відсутньою. Відповідно до статті 43 Цивільного кодексу України, таке рішення може ухвалити лише суд, якщо протягом одного року за місцем постійного проживання немає відомостей про її місцеперебування.

Таким чином, у першій ситуації спеціальний статус надається після реєстрації інформації про зниклого, а в другій — факт його тривалої відсутності встановлюється в судовому порядку. Ці процедури не виключають одна одну й можуть застосовуватися до тієї самої людини.

Водночас жодна з них не означає юридичного встановлення смерті. Квартира, земельна ділянка, автомобіль та інші активи не переходять автоматично до дружини, дітей чи батьків. Власність залишається за зниклим, а для її збереження та управління закон передбачає окремий порядок.

Хто управлятиме квартирою та автомобілем

Уявімо ситуацію: військовослужбовець зник під час бойового завдання. На його ім’я оформлені квартира та автомобіль. Дружина проживає в цьому житлі разом із дітьми, але власником нерухомості за документами є чоловік. Чи може вона продати помешкання, здати його в оренду або переоформити машину?

Сам факт шлюбу не дає права одноосібно розпоряджатися всім майном зниклого. Передусім потрібно з’ясувати, чи є власність особистою або спільною сумісною власністю подружжя. Придбане у шлюбі майно за загальним правилом може належати обом, навіть якщо зареєстроване лише на одного.

Для управління активами відсутньої людини законодавство передбачає спеціальний механізм — опіку над майном.

Відповідно до статті 44 Цивільного кодексу, нотаріус проводить опис майна та призначає опікуна. Саме ця особа надалі здійснює необхідні юридичні дії в інтересах власника.

Важлива особливість: для встановлення опіки над майном людини, зниклої безвісти за особливих обставин, не потрібно попередньо визнавати її безвісно відсутньою через суд. Таку можливість закріплено змінами, внесеними Законом № 4174-IX від 19 грудня 2024 року.

Проте опікун не стає власником квартири чи автомобіля. Його завдання — зберегти майно, управляти ним та забезпечувати виконання зобов’язань зниклої особи. Опіка не надає необмеженого права продавати, дарувати чи переоформлювати активи на себе або інших родичів.

Що відбувається з кредитами та боргами

Одна з найболючіших проблем для сімей зниклих — фінансові зобов’язання, які нікуди не зникають разом із людиною.

Наприклад, чоловік оформив кредит на автомобіль, після чого зник на фронті. Банк продовжує обліковувати заборгованість, а дружина отримує повідомлення про необхідність сплачувати щомісячні платежі. Чи повинна вона сплачувати цей кредит власними коштами?

Загальне правило полягає в тому, що борги однієї людини не переходять автоматично до її родичів через факт зникнення. Якщо дружина не виступала співпозичальницею або поручителькою, сам шлюб ще не означає її особистого обов’язку сплачувати всі зобов’язання чоловіка.

Проте існують винятки. Зокрема, щодо боргів, які виникли в інтересах сім'ї, може постати питання відповідальності спільним майном подружжя.

Стаття 44 Цивільного кодексу встановлює, що призначений опікун погашає борги зниклого за рахунок його майна. Отже, законодавство передбачає механізм виконання фінансових зобов’язань без автоматичного перекладання їх на особисті кошти родичів.

Водночас статус зниклого безвісти сам по собі не означає анулювання кредиту. Окремі кредитні пільги передбачені для військовослужбовців та їхніх дружин і чоловіків. Згідно з пунктом 15 статті 14 Закону № 2011-XII, за визначених умов їм не нараховують проценти за користування кредитами, штрафи та пеню. Винятки стосуються, зокрема, кредитів на придбання житла й автомобілів. Основну суму боргу пільга не скасовує. Щоб скористатися нею, потрібно звернутися до кредитора з документами, які підтверджують право на звільнення від нарахувань.

Родині доцільно письмово повідомити банк про зникнення, надати підтвердні документи та з’ясувати розмір заборгованості.

Чи може сім’я отримувати доходи зниклого

Складнішою ситуація стає, коли людина здавала квартиру, мала земельну ділянку або отримувала інші регулярні доходи. Після її зникнення виникає питання: кому орендарі повинні сплачувати гроші та хто має право продовжувати договірні відносини?

Закон передбачає, що опікун приймає виконання зобов’язань на користь відсутньої особи. Отже, він може забезпечувати отримання належних власникові платежів. Однак ці доходи не стають особистими грошима опікуна.

Є й важлива соціальна гарантія. Частина четверта статті 44 Цивільного кодексу дозволяє за заявою заінтересованої особи надавати з майна зниклого утримання людям, яких він був зобов’язаний забезпечувати за законом.

Тобто сім’я може отримувати кошти не як спадкоємці, а через спеціальний механізм виконання обов’язків зниклого власника.

А якщо є довіреність?

Припустімо, військовослужбовець перед відправленням на фронт оформив на дружину нотаріальну довіреність на управління квартирою та автомобілем. Згодом він зник безвісти. Чи залишається документ чинним?

У жовтні 2026 року Міністерство внутрішніх справ окремо роз’яснило цю ситуацію. Саме по собі набуття статусу зниклого безвісти за особливих обставин не припиняє представництва за довіреністю. Якщо документ залишається чинним, представник може здійснювати передбачені ним юридичні дії.

Коли майно зниклої людини можна успадкувати

Статус зниклого безвісти або навіть рішення суду про визнання людини безвісно відсутньою не дає родичам права успадкувати її майно. Спадщина відкривається після смерті власника або оголошення його померлим за рішенням суду.

Відповідно до статті 46 Цивільного кодексу України, за загальним правилом людину можна оголосити померлою, якщо протягом трьох років за місцем її постійного проживання немає відомостей про її перебування. Якщо ж вона зникла за обставин, що загрожували смертю або дають підстави припускати загибель унаслідок нещасного випадку, цей строк скорочується до шести місяців.

Для осіб, які зникли у зв’язку з воєнними діями або збройним конфліктом, діють окремі правила. Суд може оголосити таку людину померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. Однак з урахуванням конкретних обставин справи відповідне рішення допускається ухвалити раніше, але не менш ніж через шість місяців.

Це не означає, що кожного зниклого військовослужбовця автоматично визнають померлим через пів року. Суд оцінює обставини зникнення та докази можливої загибелі.

За загальним правилом людина вважається померлою з дня набрання законної сили рішенням суду. Проте якщо зникнення пов’язане з небезпечними обставинами, воєнними діями або збройним конфліктом, суд може визначити днем смерті дату її ймовірної загибелі.

Після оголошення людини померлою спадкоємці можуть оформлювати спадщину. Однак стаття 47 Цивільного кодексу встановлює обмеження: протягом п’яти років вони не мають права продавати, дарувати чи іншим способом відчужувати успадковану нерухомість. Нотаріус накладає відповідну заборону.

Це правило захищає майнові права зниклої людини на випадок, якщо згодом з’ясується, що вона жива.

Що робити, якщо людина була зниклою, але повернулася

Поява зниклого власника є підставою для припинення опіки над його майном. Це передбачено статтею 44 Цивільного кодексу України.

Якщо раніше суд визнав особу безвісно відсутньою, відповідне рішення потрібно скасувати. Для цього вона сама або інша заінтересована особа має подати заяву до суду за місцем її перебування чи до того, який ухвалив попереднє рішення. Підставою для перегляду також є отримання достовірних відомостей про місцеперебування зниклого.

Складніша ситуація виникає, коли громадянина вже оголосили померлим, а його власність перейшла спадкоємцям. Відповідно до статті 48 Цивільного кодексу України, попереднє судове рішення можна скасувати. Після цього колишній власник має право вимагати повернення майна, яке збереглося та безоплатно перейшло до інших осіб, наприклад у спадщину або за договором дарування.

Якщо нерухомість чи іншу власність продали, витребувати її можна лише за умови, що покупець на момент придбання знав: особа, оголошена померлою, насправді жива. Коли повернення неможливе, такий набувач зобов’язаний відшкодувати вартість придбаного.

Окреме правило діє для активів, які перейшли у власність держави або територіальної громади й згодом були реалізовані. У такому випадку громадянину виплачують суму, отриману від продажу.

Порядок дій для родини зниклого

Щоб оформити необхідні документи та вирішити питання щодо власності, родичам варто діяти в такій послідовності:

1. Звернутися до поліції. Подати заяву про зникнення людини та отримати підтвердження її прийняття. Якщо йдеться про військовослужбовця, також варто отримати офіційне сповіщення від військової частини.
2. Отримати витяг із Єдиного реєстру. Після внесення відомостей про зниклого подати запит через Єдине вікно МВС або надіслати відповідного листа до МВС з проханням надати документ.
3. З’ясувати склад майна. Зібрати відомості про нерухомість, автомобілі, банківські рахунки та іншу власність, а також перевірити чинні довіреності.
4. Звернутися до нотаріуса. Подати заяву про встановлення опіки над майном зниклого, підготувавши документи, які підтверджують підстави для звернення.
5. Перевірити боргові зобов’язання. Повідомити кредиторів про обставини зникнення, з’ясувати розмір заборгованості та можливість застосування передбачених законом пільг.
6. Подбати про утриманців. Якщо зниклий забезпечував дітей або інших осіб, які мають право на утримання, з’ясувати можливість виплат з його майна через призначеного опікуна.

Детальні інструкції щодо розшуку та отримання документів розміщені на офіційній інформаційній платформі МВС.

Право власності не зникає разом із людиною

Головна особливість українського законодавства полягає в тому, що зникнення людини не припиняє її майнових прав. Держава виходить із необхідності зберегти власність до з’ясування долі господаря, навіть якщо невідомість триває роками.

Цей підхід захищає людину від втрати житла, землі чи інших активів, поки вона перебуває в полоні, на непідконтрольній території або за обставин, які не дозволяють повідомити про себе.

Проте він створює складнощі для родини. Близькі можуть роками утримувати нерухомість, сплачувати рахунки та вирішувати фінансові проблеми, не маючи права вільно розпоряджатися власністю.

Саме тому важливо розрізняти три юридичні механізми: статус зниклого безвісти забезпечує спеціальний облік і правовий захист, визнання безвісно відсутнім дозволяє врегулювати окремі цивільні відносини, а оголошення померлим відкриває шлях до спадкування.

При цьому встановити опіку над майном зниклого за особливих обставин можна без попереднього судового рішення. Для сімей це принципова можливість зберегти власність, забезпечити виконання зобов’язань і законне утримання близьких, не вирішуючи передчасно питання про смерть людини.