В Україні повертають конкурси на держслужбу: аналіз закону, який ухвалили на виконання зобов’язань перед ЄС

Йдеться про закон № 5031-IX, який Верховна Рада ухвалила 26 жовтня. Документ має повернути відкритий відбір чиновників після понад чотирьох років спрощених кадрових призначень. Водночас нові правила дозволяють частині посадовців, які отримали роботу під час повномасштабної війни без конкурсу, залишитися на своїх посадах без повторного відбору.

Закон набирає чинності 11 грудня 2026 року, за винятком окремих положень. Саме від цієї дати відраховуватимуть строки відновлення конкурсів та перебування на посадах осіб, призначених без відкритого відбору під час воєнного стану.

Навіщо потрібен конкурс на держслужбу, і чому його скасували

За звичайних умов керівник державного органу не може просто обрати знайому людину на вакантну посаду державної служби. Для цього існує спеціальна процедура, під час якої кілька кандидатів змагаються за право отримати роботу.

Спочатку у відкритому доступі публікують оголошення про вакансію із зазначенням посадових обов’язків, зарплати, вимог до освіти, досвіду та професійних навичок. Усі охочі, які відповідають умовам, можуть подати документи.

Далі конкурсна комісія перевіряє кандидатів. Залежно від посади та встановленої процедури це можуть бути тестування зі знання законодавства, практичні завдання, оцінювання професійних навичок і співбесіди. За результатами відбору визначають переможця або кандидатів, із яких уповноважена особа обирає майбутнього службовця.

Наприклад, якщо державний орган шукає начальника відділу, на посаду можуть претендувати декілька фахівців. Один має великий управлінський досвід, інший краще знає профільне законодавство, третій успішніше виконує практичне завдання. Конкурс дозволяє порівняти їх за однаковими критеріями.

Його призначення — забезпечити відбір за професійними якостями, а не особистими зв’язками чи політичною лояльністю.

Навесні 2022 року Україна зіткнулася з надзвичайною кадровою ситуацією. Частина державних службовців евакуювалася, вступила до війська або не могла працювати через бойові дії. Державні установи повинні були продовжувати соціальні виплати, забезпечувати роботу громад, організовувати евакуацію та виконувати інші невідкладні завдання.

Тому законодавство дозволило призначати держслужбовців за спрощеною процедурою, без тривалого конкурсного відбору. Проведення конкурсів у таких умовах могло затримувати призначення працівників, необхідних для безперервного функціонування державних установ.

На початку повномасштабної війни таке рішення мало практичне обґрунтування. Проте тимчасовий механізм продовжував діяти роками. Керівники отримали можливість заповнювати посади без відкритого змагання кандидатів, під час якого перевіряють професійні знання, досвід і здатність виконувати конкретні обов’язки.

Це створило декілька проблем:

1. Ризик призначення за особистими зв’язками. Коли керівник самостійно визначає, кому запропонувати місце, зростає значення особистої довіри, лояльності та неформальних домовленостей. А критики прямо заявляли, що без відкритих конкурсів на посади, пов’язані з розпорядженням значними бюджетними коштами та державними ресурсами, без проблем призначалися «свої» люди. На їхню думку, окремі місця фактично перетворювалися на «годівниці» — інструмент особистого збагачення, розкрадання бюджетних коштів і реалізації корупційних схем.
2. Призначення некомпетентних "своїх" людей. За відсутності конкурсів керівні посади могли отримувати люди, які раніше не працювали у відповідних відомствах і не мали практичного досвіду. Це створювало ризики неефективного управління, помилкових рішень і залежності новопризначених від підлеглих або осіб, які сприяли їхньому призначенню.
3. Відсутність порівняння професійних якостей. Навіть якщо призначена людина відповідає формальним вимогам, без конкурсу неможливо встановити, чи не було інших претендентів із кращими знаннями та досвідом.
4. Обмеження доступу до державної служби. Вакансії не завжди були доступні для широкого кола кандидатів через єдину відкриту систему. Людина могла мати необхідну освіту й досвід, але не знати, що певний орган шукає працівника.
5. Послаблення громадського контролю. Відкритий конкурс дозволяв відстежити вимоги до посади, склад учасників, результати оцінювання та обґрунтованість призначення. Без такої процедури журналісти й громадськість мають менше інструментів для перевірки кадрових рішень.

Водночас немає підстав стверджувати, що всі призначені під час війни чиновники некомпетентні або корумповані. Частина з них забезпечувала роботу державних установ у надзвичайно складних умовах.

Проблема полягає передусім у відсутності однакових і прозорих правил відбору.

Коли повернуться конкурси на держслужбу

Новий закон передбачає поетапне відновлення відбору залежно від рівня посади.

Державні службовці поділяються на три основні категорії:

• Категорія “А" — найвище керівництво державної служби, наприклад, керівники окремих центральних органів виконавчої влади.
• Категорія “Б" — керівники середньої ланки: начальники управлінь, відділів, структурних підрозділів та їхні заступники.
• Категорія “В" — інші службовці, зокрема спеціалісти, які готують документи, розглядають звернення та виконують повсякденні адміністративні завдання.

Для посад, зайнятих під час воєнного стану без конкурсу, встановлено такі строки:

• Категорія «А» — конкурси оголошуватимуть з дня набрання законом чинності, граничний строк — 12 місяців.
• Категорія «Б» — початок через місяць, граничний строк — 12 місяців.
• Категорія «В» — початок через два місяці, граничний строк — 18 місяців.
• Органи місцевого самоврядування — початок через два місяці, граничний строк — 18 місяців.

Ідеться про строки оголошення конкурсів, а не обов’язкового завершення всіх процедур.

Окремо закон обмежує строк перебування на посадах осіб, призначених без конкурсу під час воєнного стану:

• Для категорії «А» він становить п’ять років від дня призначення, але не більше 18 місяців після набрання законом чинності.
• Для категорії «Б» — 18 місяців, а для категорії «В» та посад в органах місцевого самоврядування — 24 місяці.

Кому дозволять залишитися на держслужбі без конкурсу

Попри повернення відкритого відбору, закон передбачає важливі винятки.

Для найвищих державних службовців категорії «А», призначених за спрощеною процедурою, можливості автоматично закріпитися на посаді немає. Щоб продовжити роботу, вони повинні пройти конкурс.

Натомість для категорій «Б» і «В» керівництво може ухвалити рішення про продовження служби без нового відбору. Головна умова — позитивна або відмінна оцінка службової діяльності. Також потрібні згода працівника та дотримання встановленої процедури.

Наприклад, людину призначили спеціалістом у 2023 році без конкурсу. Вона належно виконує роботу й отримала позитивну щорічну оцінку. Керівник зможе залишити її на посаді без відкритого змагання з іншими кандидатами.

Для посадових осіб місцевого самоврядування діє окремий порядок. Міський, селищний чи сільський голова або інший уповноважений керівник може залишити працівника без конкурсу, якщо той пропрацював щонайменше шість місяців на посаді однієї категорії в цьому органі, відповідає кваліфікаційним вимогам і пройшов спеціальну перевірку, якщо вона обов’язкова. На відміну від державних службовців категорій «Б» і «В», позитивна щорічна оцінка тут не є обов’язковою умовою.

Водночас державні службовці категорій «Б» і «В», яких залишили на посадах без конкурсу, зможуть переводитися за спрощеною процедурою лише на рівнозначні або нижчі посади в тому самому державному органі. Для переходу на вищу посаду або до іншого відомства потрібно буде проходити конкурсний відбір.

Окремо закон зобов’язує посадовців, призначених під час воєнного стану без конкурсу, підтвердити володіння українською мовою. Якщо відповідний документ не подавали раніше, його необхідно надати протягом шести місяців після набрання законом чинності. Для органів на територіях активних бойових дій цей строк відраховуватиметься після їх завершення.

Отже, закон не передбачає обов’язкового повторного відбору всіх людей, призначених під час повномасштабної війни.

Як перевірятимуть доброчесність держслужбовців

Одне з головних нововведень — додатковий контроль за кандидатами на керівні та корупційно ризикові посади. Претенденти на категорію «А», а також на визначені урядом посади категорій «Б» і «В» повинні будуть подавати анкету доброчесності. У ній перевірятимуть інформацію про майно, доходи, можливі конфлікти інтересів, дотримання антикорупційних обмежень та інші обставини.

Наприклад, якщо кандидат декларує невеликі доходи, але користується дорогим майном, така невідповідність може викликати додаткові запитання.

Національне агентство України з питань державної служби (НАДС) отримує повноваження збирати інформацію з державних реєстрів, запитувати документи й пояснення для перевірки кандидатів.

Для найвищих посад передбачено відеофіксацію визначених етапів конкурсу. Запис співбесіди з переможцем мають оприлюднювати протягом п’яти робочих днів.

Нові можливості для працівників і ветеранів

Для категорій «Б» і «В» запроваджують внутрішні конкурси. Це означає, що державний орган зможе спочатку провести відбір серед власних працівників. Якщо переможця не визначать, оголосять звичайний конкурс, відкритий для зовнішніх кандидатів.

Також ветерани війни отримають переважне право на призначення, якщо кілька претендентів матимуть однакову професійну компетентність і результати конкурсного оцінювання. Проте статус ветерана не замінює професійних вимог: кандидат повинен пройти передбачені процедурою етапи відбору.

Змінюється й підхід до звільнення. Одна негативна щорічна оцінка більше не буде достатньою підставою для припинення державної служби. Для цього передбачено дві негативні оцінки поспіль.

Чи вирішить закон проблему непрозорих призначень?

Повернення конкурсів має відновити можливість відкрито змагатися за державні посади, а перевірки доброчесності — посилити контроль за майновим станом і репутацією кандидатів. Однак залишається принципове питання: наскільки об'єктивно керівники вирішуватимуть, кого із призначених під час війни працівників залишити без конкурсу.

Позитивна оцінка службової діяльності може підтверджувати, що людина добре виконує свої обов’язки. Проте вона не доводить, що серед інших потенційних кандидатів немає більш кваліфікованих фахівців.

Крім того, навіть формально відкритий конкурс не гарантує відсутності зловживань. Значення матимуть незалежність комісій, прозорість критеріїв оцінювання та можливість оскаржувати кадрові рішення. Для органів влади на ділянках активних бойових дій закон зберігає можливість призначень без конкурсу. Після завершення бойових дій на відповідній території відкритий відбір потрібно буде оголосити протягом шести місяців.

Загалом закон набирає чинності через місяць після офіційного опублікування, за винятком положень, для яких передбачені інші строки.

Таким чином, Україна повертається до конкурсної моделі державної служби, від якої тимчасово відмовилася у 2022 році. Але результат реформи буде залежати від того, чи забезпечать нові правила реальну конкуренцію та рівний доступ до державних посад, чи відкриті процедури залишаться переважно формальністю.