Звіт Єврокомісії щодо реформ в Україні за 2026 рік: чому суди і боротьба з корупцією є проблемними сферами

Головний документ щодо євроінтеграції включає аналіз реформ за всіма шістьма переговорними кластерами, а також рекомендації Єврокомісії (ЄК) щодо пріоритетних реформ на наступний рік. Документ містить більше ста сторінок і аналізує досягнення України з вересня 2025-го по вересень 2026-го. Тобто активізацію роботи уряду і голосування Ради за євроінтеграційні законопроєкти з середини жовтня цього року Звіт не охоплює.

«Політарена» проаналізувала документ і поговорила з експертами та представником фракції «Слуга народу» в парламенті про те, як вони оцінюють висновки Єврокомісії.

Поблажливий звіт: Україна має обмежений прогрес

«Оцінка Комісії залишається такою, що Україна виконала умови, необхідні для відкриття всіх решти кластерів. Україна продовжує просуватися вперед у ключових секторальних реформах», — йдеться у пресрелізі до звіту.

Попри позитивну оцінку, в Брюсселі вказують на низькі темпи реформ і рекомендують Україні зосередитися «на досягненні проміжних показників у сфері верховенства права, а також на реалізації дорожніх карт щодо верховенства права, функціонування демократичних інститутів та реформи державного управління, а також плану дій щодо національних меншин. Важливо, щоб Україна й надалі прискорювала темпи реформ, аби країна змогла досягти своєї амбіційної мети — завершити переговори про вступ до кінця 2028 року».

«Звіт об'єктивний, — сказав „Політарені“ позаштатний науковий консультант з питань взаємодії з ЄС Центру Разумкова Олександр Шнирков. — У той же час, вважаю, що позиція з боку Європейської комісії більш сприятлива. Адже вони розуміють труднощі, які у нас є, — війна, і намагаються у таких звітах наскільки це можливо піти назустріч Україні в оцінках. Проте там зберігаються принципові оцінки, що стосуються правової системи, боротьби з корупцією».

На поблажливу тональність звіту вказують у Центрі протидії корупції.

«Оцінка, вважаю, є зважено-оптимістичною щодо України, — прокоментувала „Політарені“ Тетяна Шевчук, керівниця напряму міжнародних відносин ЦПК. — Вона пов’язана великою мірою з тим, що наразі в Євросоюзу позиція — стимулювати Україну до вступу в ЄС».

Які ж досягнення та недопрацювання наші міжнародні партнери згадали у звіті Єврокомісії— розберемо далі.

Уповільнення законодавчого процесу та стабільність фінансової системи: основні тези звіту ЄК

За оцінкою Брюсселя, функціонування демократичних інститутів в Україні залишається стабільним, а Верховна Рада та уряд «продовжують ефективно виконувати свої функції». ЄК відзначила активізацію роботи над виборчими реформами, у той же час констатувала періодичне уповільнення законодавчого процесу.

Єврокомісія оцінила рівень підготовки у сфері реформи державного управління як «помірний», відзначила досягнення прогресу у зміцненні державного внутрішнього фінансового контролю. Україна продемонструвала високий потенціал у впровадженні реформ управління державними фінансами, зокрема шляхом прийняття середньострокового плану пріоритетних державних інвестицій на 2027–2029 роки, посилення галузевого планування, ширшого використання ІТ-систем та тіснішої інтеграції інвестиційного планування у щорічний бюджетний цикл.

Також відзначено «певний прогрес» у створенні функціонуючої ринкової економіки, ефективність Національного банку у забезпеченні стабільності грошово-кредитного та валютного ринків з поступовим послабленням валютних обмежень. «Незважаючи на прогрес, мобілізація доходів все ще обмежується нелегальною зайнятістю, ухиленням від сплати податків та затримками у проведенні ключових реформ податкової політики», — сказано у звіті.

Разом з тим, Київ досяг «значного» прогресу в розвитку конкурентоспроможності у межах ЄС. Зокрема, Україна отримала переваги від технологічного розвитку, пов’язаного з розширенням внутрішнього оборонного виробництва. Певний прогрес досягнутий у сфері публічних закупівель, зокрема, завдяки ухваленню відповідного закону у травні 2026-го. Проте Україні слід продовжити приведення законодавства щодо закупівель у відповідність до вимог ЄС, особливо у комунальному секторі, а також для потреб оборони й безпеки.

Високу оцінку отримала Україна у сфері вільного руху товарів. «Було досягнуто значного прогресу в узгодженні законодавства з acquis ЄС (правила ЄС — Авт.) завдяки ухваленню законів про акредитацію органів з оцінки відповідності та ринковий нагляд, а також законодавства щодо технічного регулювання устаткування», що дає можливість відкрити переговори про «Промисловий безвіз».

У той же час ЄК низько оцінила прогрес у сфері вільного руху капіталу — між «початковим» і «помірним». Зокрема, зазначено затримку з ухваленням законодавства для приєднання до Єдиної зони платежів у євро SEPA (наразі законопроєкт пройшов перше читання), що також має сприяти протидії відмиванню коштів на фінансуванню тероризму.

Значний прогрес відмічено у гармонізації банківського регулювання з нормами ЄС, у сфері цифрової трансформації; відзначено посилення нагляду на ринку небанківських фінансових установ та оподаткування ПДВ міжнародних онлайн-покупок.

Оцінюючи прогрес за економічними ритеріями, ЄК справедливо робить поправку на воєнний контекст, вважають експерти.

«Зрозуміло, що у нас може не вистачати ресурсів на все. Коли ми робимо такі реформи, нам треба рахувати, по-перше, які у нас є ресурси на рівні держави, бюджету, аби ми робили такі реформи, бо це все витратно. По-друге, ми повинні рахувати, а що у нас є на підприємствах і компаніях. Якщо мова йде, наприклад, про європейські стандарти, до яких треба адаптуватися, — це ж витратна частина… Наразі ми виконуємо регуляторні вимоги Європи приблизно на 60%. Виконаємо ми за один рік, 2027-й чи до 30-го року? Я не впевнений».

Позаштатний науковий консультант з питань взаємодії з ЄС Центру Разумкова Олександр Шнирков

У Брюсселі вважають, що Україна перебуває на межі між «певним» та «помірним» рівнем готовності у сфері свободи вираження поглядів. Згідно з документом, попри обмеження, спричинені російською агресією, країна досягла певного прогресу в цій сфері, зокрема за рахунок фінансової незалежності «Суспільного», а також розширення доступу журналістів для роботи у Верховній Раді з дозволом прямих трансляціяй пленарних засідань та засідань комітетів.

ЄК також зауважує, що співпраця між Україною та ЄС і його державами-членами у питаннях безпеки та оборони значно посилилася. Україна накопичила значний інституційний потенціал та досвід у протидії безперервним гібридним атакам, зокрема кібератакам та іноземним інформаційним втручанням, сказано в документі.

Проте найпроблемнішими сферами залишаються верховенство права та судочинство в Україні, а також юстиція — Глави 23 та 24 звіту, які є ключовими для євроінтеграційного просування.

Судова влада, боротьба з корупцією: оцінка ЄК

У ЄК констатують: у просуванні реформ, визначених у «Дорожній карті верховенства права», спостерігалися певні затримки. З позитивного у звіті згадані продовження відбору суддів до Конституційного Суду України, призначення п’ятьох членів, які пройшли міжнародну перевірку, до Вищої ради правосуддя. Крім того, для нових спеціалізованих адміністративних судів було запроваджено механізм відбору суддів із залученням міжнародних експертів, а Вища кваліфікаційна комісія суддів та її допоміжний орган — Рада з питань доброчесності — досягли прогресу у відборі кандидатів на вакантні суддівські посади та перевірці діючих суддів.

Проте для прогресу ще потрібно зробити чимало. Так, Єврокомісія рекомендує:

• вдосконалити процедуру відбору та перевірки доброчесності суддів Верховного суду та інших суддів вищих судових інстанцій шляхом залучення незалежних експертів висунутих міжнародними партнерами;
• заповнити вакансії у Конституційному суді;
• окремо звертають увагу на потребу вдосконалити процедури призначення та звільнення Генерального прокурора та скасувати положення, що дозволяють переведення та призначення прокурорів без конкурсу, а також ті, що надають Генпрокурору доступ до матеріалів досудового розслідування;
• також рекомендують негайно продовжити термін тимчасового залучення незалежних експертів, висунутих міжнародною спільнотою, до процесу відбору членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів та членів Вищої ради правосуддя, крім того провести реформу адвокатури.

Оцінюючи реформи у сфері правосуддя, Брюссель констатує певний прогрес. Однак звертає увагу на низькі темпи реформ.

«Україні все ще потрібно продемонструвати рішучий та послідовний підхід до запобігання та боротьби з корупцією в правоохоронних органах», — сказано в документі.

Крім того, Україна не досягла прогресу в приведенні свого законодавства у відповідність до acquis ЄС щодо боротьби з тяжкою та організованою злочинністю. Застосування фінансових розслідувань, заморожування активів та конфіскацій посилилося, але загалом залишається обмеженим, вважають у Брюсселі.

Оцінка того, як Україна бореться з корупцією

Низьку оцінку отримала Україна й у сфері боротьби з корупцією. Але відзначено роботу Національного антикорупційного бюро, Спеціальної антикорупційної прокуратури, Вищого антикорупційного суду «у справах про корупцію на високому рівні, зокрема на найвищих щаблях уряду та судової влади».

«Така стабільна оперативна ефективність спеціалізованих антикорупційних інституцій є важливим досягненням, яке свідчить про зростаючу стійкість антикорупційної системи України. Цю стійкість також підкріплює надзвичайно активне громадянське суспільство, чий постійний контроль та залученість сприяли виявленню корупційних ризиків, зміцненню підзвітності та забезпеченню незалежності антикорупційних інституцій», — зазначається у Звіті.

У той же час у Брюсселі звертають увагу на те, що Національне агентство з питань запобігання корупції розробило нову антикорупційну стратегію на 2026–2030 роки, але її досі не прийняла Верховна Рада.

«Незважаючи на ці позитивні зміни, обмежений прогрес у впровадженні структурних законодавчих та інституційних реформ, рекомендованих Комісією, залишається серйозним приводом для занепокоєння, що вимагає від влади вжиття невідкладних заходів для забезпечення стійкості та ефективності антикорупційної системи. Антикорупційні органи продовжують повідомляти про тиск з боку державних інституцій, правоохоронних органів та служб безпеки, і їхнє становище загалом залишається нестабільним. Незважаючи на певні покращення у сфері регулювання та корпоративного управління, корупція залишається проблемою в деяких секторах економіки, зокрема в енергетиці, оборонній галузі та будівництві».

Цитата зі звіту Єврокомісії.

Чому в Україні не поспішають з ключовими реформами

Фактично зрушень щодо реформ, які ЄС визначає як пріоритетні, за рік не відбулося, каже керівниця напряму міжнародних відносин ЦПК Шевчук.

«Якщо говорити щодо реформи безпосередньо прокуратури, то і звіт про розширення каже, що етапом реформи має відбутися зміна процедури призначення та звільнення Генерального прокурора. Це не лише оцінка цього звіту. Це і вимога так званого першого кластеру переговорів. Наразі законодавча ініціатива в парламенті щодо цього лише одна. Це поданий Анастасією Радіною у червні законопроєкт № 15343. Але він не має ані підтримки, ані якогось поступу, його навіть профільний комітет відмовляється розглядати», — пояснює Шевчук.

Вона також згадує ухвалену у першому читанні ініціативу № 16144 про реформу прокуратури. Документ, говорить, замість очищення системи, «консервує внутрішній корпоративізм і кругову поруку» в прокуратурі.

Небажання втратити контроль над інституціями — ось причина, чому важливі для євроінтеграції реформи пробуксовують, певна вона.

«Легких реформ, якихось легких рішень не залишилося. Потрібні реформи — ті, які стосуються усунення контролю політиків, Офісу Президента над судовою, правоохоронною системою. І ніхто не хоче цього, конкретно президент не хоче цього, він всіляко цьому опирається», — вважає Шевчук.

Не сприяє реалізації ключових реформ і використання антикор-дискурсу у політичних цілях, сказав у коментарі «Політарені» політолог Віталій Кулик.

«По-перше, є всередині політичного класу різні уявлення, різне бачення, як рухати ці реформи. По-друге, частина політичного класу, а зокрема умовні політизовані „антикори“, розглядають ці ініціативи і свої уявлення, як вони мають функціонувати, як спосіб політичного тиску на чинну владу. І скоріш за все, вони скоро самі оформляться в політичну силу. Реалізація цих реформ у нас надміру політизована», — пояснив він.

У цій ситуації, продовжує політолог, влада обирає просте рішення: все заблокувати, що призводить до втрати міжнародної фінансової підтримки до бюджету.

У той же час у партії «Слуга народу», коментуючи звіт, вказують на відсутність чітких рішень щодо України з боку ЄС.

«З цим документом як з історією зі склянкою, який наполовину заповнений і наполовину пустий. У ньому кожний бачить те, що хоче побачити, — прокоментував „Політарені“ голова Комітету з питань зовнішньої політики Олександр Мережко. — На мою думку, має бути свого роду чітка політична домовленість між ЄС та Україною: Україна робить те і те, виконує чіткі зобов’язання, а ЄС встановлює чіткий дедлайн вступу України в ЄС. Йдеться не про формально юридичні речі, а про політичну домовленість».