Нові правила бронювання: що передбачає постанова Кабміну № 1328

Ухваленню документа передувала гостра дискусія між урядом, народними депутатами та представниками бізнесу. Як раніше писала «Політарена», перший варіант змін, який розглядали ще 13 жовтня, викликав заперечення парламентарів. Зокрема, ішлося про можливе скорочення квот бронювання для оборонних підприємств, енергетики та комунальної сфери, а також створення нового органу, який впливатиме на рішення про надання броні.

Нардепи заявляли про відсутність належних консультацій з парламентом та бізнесом і попереджали, що запропоновані обмеження можуть негативно позначитися на роботі критичної інфраструктури. Представники профільного парламентського комітету вимагали переглянути рішення уряду та провести додаткові обговорення.

Після цього документ доопрацювали. Зокрема, у фінальній редакції зберегли базову квоту бронювання для бізнесу на рівні 50%, а для підприємств оборонно-промислового та паливно-енергетичного комплексів передбачили можливість бронювання до 95% військовозобов’язаних працівників замість 85%, які обговорювалися раніше.

23 жовтня Кабмін ухвалив остаточне рішення, а 26 жовтня оприлюднив постанову № 1328.

Прем'єр-міністр Сергій Корецький, пояснюючи необхідність змін, наголосив, що держава має знайти баланс між потребами економіки та забезпеченням війська особовим складом.

«Головне завдання — чесні й зрозумілі правила для всіх, хто працює в тилу, і насамперед для тих, хто воює. Щомісяця кількість заброньованих зростає на десятки тисяч. А люди, які захищають країну п’ятий рік, повинні мати можливість повертатися зі служби додому. Тому ухвалюємо складні, але необхідні рішення», — заявив очільник уряду.

Що саме змінилося, які підприємства ризикують втратити статус критично важливих, хто зможе бронювати понад 50% працівників та як працюватиме нова процедура — розбираємо на «Політарені».

Що змінює постанова № 1328

Нові правила стосуються не лише кількості працівників, яких можна забронювати, але й самого порядку отримання та збереження підприємствами статусу критично важливих.

Основні нововведення:

• Створення Координаційного центру. Новий орган розглядатиме пропозиції щодо критичності підприємств, збільшення квот бронювання, скасування раніше наданого статусу та буде надавати відповідні рекомендації.
• Перегляд критеріїв критичності. Компанії повинні підтверджувати своє значення для обороноздатності, економіки чи забезпечення населення конкретними показниками, які можна перевірити.
• Можливе скасування вже отриманого статусу. Державні органи мають переглянути чинні критерії та перевірити відповідність їм підприємств. Якщо підставу, за якою компанію визнали критично важливою, виключать, відповідне рішення скасують.
• Нові квоти бронювання. Для більшості підприємств базовий ліміт залишається на рівні 50%. Для визначених оборонних та енергетичних компаній передбачено до 95%, а перевищення цієї межі потребуватиме окремого рішення.
• Додатковий контроль за військовим обліком. Систематичні порушення з боку керівництва можуть стати перешкодою для збільшення кількості заброньованих працівників.
• Нові процедури та строки погодження. Державний орган отримує звернення/документи, розглядає їх до 7 робочих днів і передає до Координаційного центру, який готує рекомендації протягом одного календарного місяця (або не більше 7 робочих днів у разі невідкладного розгляду), після чого державний орган ухвалює рішення протягом 3 робочих днів.

Новий Координаційний центр: які повноваження він отримає

Одне з головних нововведень постанови № 1328 — створення Координаційного центру з організації бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час.

Це тимчасовий консультативно-дорадчий орган Кабінету Міністрів, співголовами якого стануть заступник міністра економіки та довкілля і заступник міністра оборони.

До його складу також увійдуть представники інших міністерств, Генерального штабу ЗСУ, СБУ, Головного управління розвідки, Служби зовнішньої розвідки, Національної поліції, Офісу Президента, Пенсійного фонду, Держпраці та інших державних органів.

Фактично Координаційний центр стане додатковою ланкою в системі ухвалення рішень щодо бронювання. До його основних повноважень належатимуть погодження галузевих і регіональних критеріїв критичності, розгляд пропозицій щодо визнання підприємств критично важливими, збільшення обсягів бронювання та підготовка рекомендацій про скасування раніше наданого статусу.

Водночас, як повідомляють в уряді, Координаційний центр не ухвалюватиме остаточних рішень про надання підприємству статусу критично важливого. Такі повноваження залишаються за відповідними міністерствами, іншими державними органами та обласними адміністраціями. Однак вони повинні враховувати рекомендації нового органу.

Центр також зможе рекомендувати переглянути або скасувати статус критичності, зокрема на підставі звернень правоохоронних органів. Рекомендації самі собою не означатимуть автоматичного позбавлення підприємства відповідного статусу. Вони стануть підставою для розгляду питання уповноваженим державним органом.

Саме створення Координаційного центру було одним із найбільш дискусійних положень попереднього варіанта постанови. Частина парламентарів висловлювала побоювання, що додаткова процедура погодження може ускладнити отримання бронювання та створити корупційні, а також ризики непрозорого ухвалення рішень

Натомість уряд пояснює необхідність нового механізму потребою в єдиному підході до визначення критичності підприємств і контролі за обґрунтованістю бронювання.

Хто може втратити статус критично важливого підприємства

Постанова № 1328 уточнює, які підприємства можуть отримати статус критично важливих. Насамперед це ті, чия зупинка або скорочення роботи через мобілізацію працівників може зашкодити обороноздатності країни, критичній інфраструктурі, забезпеченню населення чи економічній стабільності. Причому таке значення підприємства потрібно підтвердити конкретними показниками, які можна перевірити.

У документі згадуються оборонна промисловість, енергетика, комунальне господарство, аграрний сектор, промисловість, торгівля, будівництво, транспорт, логістика, IT, банки, медицина, зв’язок, аварійно-рятувальні служби та гуманітарна сфера.

Економічні показники (рівень зарплати та відсутність податкових боргів) більше не є головними — акцент зміщено на реальну важливість підприємства для оборони, критичної інфраструктури та життєзабезпечення населення.

Постанова № 1328 зобов’язує державні органи протягом десяти днів переглянути галузеві та регіональні критерії і перевірити, чи відповідають їм підприємства, які вже визнані критично важливими.

Якщо критерій, за яким підприємство отримало статус, виключать, рішення про його критичність мають скасувати. Отже, частина компаній може втратити раніше отриманий статус ще до завершення строку його дії.

Як змінилися ліміти бронювання для підприємств

Одним із найбільш суперечливих питань під час підготовки постанови стало скорочення квот бронювання. Спочатку уряд пропонував зменшити ліміт для оборонних та окремих енергетичних підприємств зі 100% до 85% військовозобов’язаних працівників. Це викликало критику народних депутатів і представників бізнесу.

У фінальній редакції постанови обмеження пом’якшили. Для більшості критично важливих підприємств базова квота залишилася на рівні 50%. Водночас для оборонної промисловості та енергетики встановили окремі правила.

Зокрема, підприємства оборонно-промислового комплексу, визначені критично важливими Міноборони, а також відповідні енергетичні підприємства, їхні підрядники та виробники трансформаторного обладнання, визначені Міненерго, зможуть бронювати до 95% військовозобов’язаних працівників. При цьому всіх працівників таких підприємств, які безпосередньо залучені до виробничих процесів, мають бронювати обов’язково.

Можливість забронювати понад 95%, зокрема всіх військовозобов’язаних працівників, також залишається. Але для цього потрібне окреме рішення Міноборони або Міненерго, з урахуванням рекомендацій Координаційного центру.

Ліміт бронювання можна збільшити. Обґрунтовані пропозиції щодо цього відповідний державний орган подаватиме до Координаційного центру. При цьому постанова встановлює додаткові підстави для відмови в розгляді таких пропозицій. Зокрема, ідеться про систематичне порушення керівником критично важливої установи законодавства щодо організації та ведення військового обліку (два і більше факти протягом 12 місяців або притягнення до адміністративної відповідальності).

Координаційний центр: корупційні ризики та зауваження експертів

Створення Координаційного центру, ще на етапі підготовки постанови, викликало критику, через можливі корупційні ризики. Зокрема, Національне агентство з питань запобігання корупції виявило у попередньому проєкті три корупціогенні фактори. Серед зауважень були: відсутність чіткої процедури розгляду звернень Координаційним центром та невизначеність механізму скасування статусу критично важливого підприємства.

Проти запропонованої моделі виступили й українські аналітичні центри. У спільному зверненні від 16 жовтня вони попередили, що новий орган може дублювати функції міністерств, створювати додаткові адміністративні бар'єри та збільшувати ризики непрозорого ухвалення рішень. Окремо експерти звернули увагу на відсутність представників бізнесу у складі Центру та положень про обов’язкове оприлюднення його протоколів.

За інформацією авторів звернення, Міністерство юстиції також висловлювало зауваження щодо правової природи нового органу: хоча він визначений консультативно-дорадчим, окремі його повноваження мають ознаки владних.

Частину зауважень у фінальній постанові № 1328 врахували. Зокрема, встановили строки надання рекомендацій Координаційним центром — до одного календарного місяця, а в невідкладних випадках — до семи робочих днів. Проте документ не встановлює обов’язкового оприлюднення протоколів засідань і не передбачає участі представників бізнесу в постійному складі Центру. Остаточні рішення про надання чи скасування статусу критично важливого залишаються за уповноваженими державними органами.

Таким чином, постанова № 1328 не лише змінює правила бронювання, а й посилює державний контроль за визначенням критично важливих підприємств. Для бізнесу це означає додаткові перевірки, можливий перегляд уже отриманого статусу та нову процедуру збільшення квот. Водночас, попри часткове пом’якшення обмежень, питання прозорості роботи Координаційного центру залишається відкритим. Наскільки нова система спростить чи, навпаки, ускладнить бронювання, покаже її практичне застосування.