Комунальні борги: блокування рахунків, списання коштів та як захиститися

Як комунальний борг потрапляє до суду

Несплачена квитанція не дає постачальнику права самостійно списати кошти з рахунку споживача. Для примусового стягнення потрібен виконавчий документ.

За статтею 161 Цивільного процесуального кодексу України підприємства можуть вимагати погашення заборгованості за житлово-комунальні послуги в наказному провадженні. Це спрощена процедура: суд розглядає заяву без виклику сторін і проведення засідання.

Зазвичай судовий наказ видається протягом п’яти днів (стаття 167 ЦПК). Якщо необхідно встановити зареєстроване місце проживання боржника, строк обчислюють після отримання відповідних відомостей.

При цьому обґрунтованість вимог не перевіряють по суті так, як у позовному провадженні. Тому наказ може бути виданий навіть тоді, коли споживач не погоджується з нарахуваннями або вже оплатив послуги.

Чим загрожують борги за комунальні послуги

Після набуття чинності судового наказу, постачальник може передати його державному або приватному виконавцю, який перевіряє наявність в людини коштів, доходів та майна.

При цьому арешт і стягнення — різні заходи. Перший обмежує право розпоряджатися активами, наприклад знімати гроші з рахунку або продавати автомобіль. Його застосовують, зокрема, щоб боржник не вивів кошти чи не відчужив власність до погашення заборгованості. Саме блокування ще не означає списання грошей.

Стягнення ж передбачає безпосереднє погашення боргу. Воно можливе і без попереднього арешту рахунку — наприклад, шляхом відрахування частини заробітної плати за постановою виконавця. Такі процедури регулюють статті 48, 56 та 68-70 Закону «Про виконавче провадження».

Якщо коштів і доходів недостатньо, стягнення можуть звернути на інше майно — автомобіль, гараж, земельну ділянку чи додаткову нерухомість. Водночас закон захищає необхідні для життя речі, зокрема визначений мінімум одягу, меблів, побутової техніки, ліків і продуктів харчування (додаток «Перелік майна, на яке не може бути звернено стягнення за виконавчими документами»).

Окремі обмеження стосуються єдиного житла. За статтею 48, якщо сума стягнення не перевищує 50 мінімальних зарплат, звернення стягнення на таку нерухомість за загальним правилом не здійснюється. У 2026 році це 432 350 грн. Водночас закон передбачає винятки. Арешт квартири, який обмежує можливість її продажу чи дарування, сам по собі не означає примусової реалізації.

Якщо ж у людини немає ні грошей, ні майна, на яке дозволено звернути стягнення, виконавчий документ можуть повернути постачальнику послуг відповідно до статті 37 закону. Однак борг не анулюється: документ можна повторно пред’явити до виконання в установлені строки.

Чи можуть стягнути кошти, якщо борг невеликий?

Закон не встановлює мінімальної суми комунального боргу для звернення по судовий наказ. Наприклад, підприємство може вимагати 1 200 гривень за водопостачання. Після набуття чинності документ передають виконавцю.

До основної заборгованості можуть додатися: судовий збір, витрати виконавчого провадження та виконавчий збір або основна винагорода приватного виконавця. Отже, остаточні витрати іноді перевищують початкову суму.

Чому боржник може нічого не знати

За статтею 169 ЦПК суд надсилає копію наказу боржнику до електронного кабінету, а за його відсутності — поштою. Але людина може проживати за іншою адресою, не отримати кореспонденцію або не перевірити електронний кабінет. Це особливо актуально під час воєнного стану, коли мільйони українців виїхали за кордон.

Суд не зобов’язаний викликати її для пояснень перед видачею наказу. Якщо документ набув чинності, стягувач може звернутися до державного чи приватного виконавця. Той надсилає постанови у встановленому порядку, але не повинен особисто телефонувати боржнику або вручати кожну під підпис.

Тобто ви можете навіть не знати, що суд видав наказ про стягнення вашого боргу, і дізнатися про це лише після списання коштів із банківської картки.

Як блокують і списують гроші

Закон «Про виконавче провадження» дозволяє виконавцю виявляти рахунки боржника та арештовувати кошти в межах суми стягнення з урахуванням передбачених платежів. Банки отримують постанови через електронну взаємодію, тому обмеження можуть з’явитися раніше, ніж клієнт прочитає документи.

Арешт накладають на кошти на рахунку, а не на пластикову картку. Якщо рахунків кілька, обмеження можуть торкнутися кожного, але фактично стягнута сума не має перевищувати належну до виконання. Списання проводять за процедурою примусового виконання без окремої згоди клієнта на кожну операцію.

Чи можуть забрати пенсію за борги

За статтею 70 Закону України «Про виконавче провадження», за звичайних умов із пенсії можуть утримувати до 20% її розміру для погашення боргів. Однак під час воєнного стану стягувати кошти безпосередньо з пенсії за комунальні послуги заборонено. Це передбачено підпунктом 3 пункту 10-2 розділу XIII цього закону. Винятки стосуються аліментів, окремих видів відшкодування шкоди та боржників — громадян РФ.

Водночас Конституційний Суд України у рішенні від 22 березня 2023 року № 3-р (II)/2023 визнав неконституційними положення, які дозволяли зменшувати пенсію, що є основним джерелом існування людини та призначена в розмірі прожиткового мінімуму, нижче цього мінімуму внаслідок відрахувань.

Однак на практиці заборона стягувати кошти з пенсії обходиться. Річ у тім, що вони здебільшого надходять на поточний банківський рахунок. Виконавець накладає на нього арешт та ініціює списання грошей, не з’ясовуючи їхнє походження. Унаслідок цього кошти, які закон захищає від стягнення, фактично можуть бути зняті за комунальні борги.

Тому реалії такі: пенсіонер отримує на картку, наприклад, 7 тисяч гривень — і майже одразу після зарахування з неї списують борг, навіть якщо він становить всі ці 7 тисяч. Для виконавця це «просто гроші на рахунку». Те, на що людина буде жити далі, його не хвилює. Пенсіонер сам змушений доводити, що списали саме пенсію: звертатися до банку, виконавчої служби, а за потреби — і до суду. Для людини похилого віку, особливо з проблемами зі здоров’ям, це може стати серйозною перешкодою.

Отже, законодавство забороняє стягувати з пенсії кошти за комунальні борги під час воєнного стану. На практиці ж посадовці діють за принципом «порятунок потопельника — справа рук самого потопельника»: спочатку гроші знімають, а з’ясування законності такого стягнення та захист порушених прав фактично перекладають на самого боржника.

Що каже Верховний Суд про списання боргів зі спеціальних рахунків

У постанові від 19 січня 2026 року у справі № 204/9551/18 ВС розглянув скаргу мешканки Дніпра на дії державного виконавця. Раніше жінка судилася з ОСББ щодо якості житлово-комунальних послуг та нарахувань за їхнє надання. Вона програла, і за результатами розгляду справи з неї стягнули 5 378,80 грн судового збору на користь державного бюджету.

Під час виконання цього рішення було заарештовано банківські рахунки позивачки. Вона стверджувала, що один із них — відкритий у ПриватБанку, має спеціальний режим використання, оскільки на нього надходять соціальні виплати та аліменти на утримання дитини з інвалідністю.

Однак касаційна інстанція зазначила, що державний виконавець не зобов’язаний самостійно з’ясовувати спеціальний статус кожного рахунку боржника. Відповідно до законодавства, банк повинен повідомити про встановлені обмеження щодо використання коштів, а сам боржник також має право надати документи, які підтверджують їхній захищений характер. Якщо цього не сталося, накладення арешту та подальше списання коштів не можна вважати протиправними лише з цих підстав.

Водночас після отримання належних підтверджень виконавець зобов’язаний зняти арешт із коштів, на які законом заборонено звертати стягнення, у встановленому порядку.

Таким чином, навіть коли на банківський рахунок надходять соціальні виплати чи інші захищені законом кошти, для їхнього розблокування людині може знадобитися самостійно доводити їхнє походження. Саме на цій обставині наголосив Верховний Суд, залишивши рішення попередніх інстанцій без змін.

Що робити після відкриття провадження

Насамперед перевірте інформацію в Автоматизованій системі виконавчого провадження та Єдиному реєстрі боржників. З’ясуйте номер провадження, дані виконавця, підставу стягнення й отримайте копії постанов.

Якщо підставою став судовий наказ — перевірте можливість його скасування. Якщо борг уже сплачений — надайте підтвердження виконавцю. Якщо заблоковано пенсійні або інші захищені виплати — підтвердьте їх походження. За потреби подайте заяву про визначення рахунку для видаткових операцій.

Дії виконавця можна оскаржити в установленому законом порядку. Однак сама скарга не завжди зупиняє виконання.

Як скасувати судовий наказ

Стаття 170 ЦПК дає боржнику 15 днів із дня вручення копії судового наказу та доданих документів для подання заяви про його скасування до того самого суду. У заяві слід зазначити, що вимоги постачальника повністю або частково необґрунтовані.

Якщо строк пропущено, можна просити його поновити, пояснивши причини й надавши докази. Особливо важливо перевірити, коли та як суд надсилав документи, якщо про наказ стало відомо лише після арешту рахунку.

Прикладом є справа № 686/32777/25. У грудні 2025 року суд видав наказ про стягнення понад 8,1 тис. грн за водопостачання та водовідведення. Одна з боржниць пояснила, що проживала за кордоном, не отримувала судових документів і дізналася про наказ через «Дію».

11 червня 2026 року Хмельницький міськрайонний суд поновив строк звернення та скасував наказ. Водночас підприємству роз’яснили право вимагати кошти в позовному провадженні.

Таким чином, скасування наказу не анулює сам борг, але дає можливість оскаржити нарахування під час повноцінного судового розгляду. Якщо гроші вже стягнули, можна порушити питання про перегляд виконання.

Як користуватися рахунком, на який накладено арешт

Навіть за наявності боргів та обмежень на банківські операції, закон дозволяє громадянину користуватися частиною своїх коштів. Відповідно до підпункту 1 пункту 10-2 розділу XIII Закону України «Про виконавче провадження», під час воєнного стану фізична особа-боржник може щомісяця витрачати з одного визначеного поточного рахунку суму, що не перевищує двох мінімальних заробітних плат, установлених на 1 січня відповідного року. У цих межах примусове стягнення не здійснюється. Крім того, дозволяється сплачувати податки та збори без урахування встановлених обмежень.

Для цього необхідно звернутися до державного або приватного виконавця із заявою, зазначивши номер рахунку (IBAN) та найменування банку. Документ можна подати особисто, поштою або в електронній формі з дотриманням законодавчих вимог.

Протягом двох робочих днів після отримання звернення, виконавець зобов’язаний винести відповідну постанову, і не пізніше наступного робочого дня направити її фінансовій установі. Після цього банк має забезпечити можливість здійснювати видаткові операції в установлених межах.

Якщо людина має кілька заблокованих рахунків або щодо неї відкрито декілька виконавчих проваджень, для користування коштами визначається лише один із них. Кількість проваджень не впливає на дозволений місячний ліміт.

Водночас такий механізм не скасовує заборгованості та не припиняє примусового виконання рішення. Він лише дозволяє боржнику витрачати визначену законом суму попри накладені обмеження.

Чи можна стягувати комунальні борги на окупованих територіях

Під час воєнного стану для мешканців тимчасово окупованих територій і громад, де ведуться бойові дії, діють особливі правила оплати житлово-комунальних послуг. Відповідні обмеження встановлені постановою Кабінету Міністрів № 206 від 5 березня 2022 року, до якої неодноразово вносили зміни.

Зокрема, на ТОТ заборонено нараховувати плату за комунальні послуги, а також стягувати заборгованість, що виникла після 24 лютого 2022 року за відповідний час.

Для територій можливих та активних бойових дій передбачено інший механізм. Якщо споживач або члени його сім'ї виїхали з місця проживання, стягнення заборгованості, утвореної після 24 лютого 2022 року за відповідний період, забороняється за умови документального підтвердження відсутності. Для цього можна надати постачальнику довідку ВПО або інші документи — зокрема про тимчасове проживання, роботу, лікування, навчання, проходження військової служби чи перетин державного кордону.

Окремі гарантії поширюються на власників житла, пошкодженого внаслідок бойових дій. За умови повідомлення виконавця комунальних послуг постанова передбачає обмеження щодо нарахування штрафів, пені, інфляційних втрат і процентів річних, припинення надання послуг через несплату та стягнення визначеної заборгованості.

Крім того, у громадах, віднесених до територій можливих чи активних бойових дій або тимчасової окупації, на відповідний період заборонено нараховувати та стягувати штрафні санкції за прострочення комунальних платежів, а також припиняти надання послуг через заборгованість. Належність населеного пункту до відповідної категорії визначається за офіційним переліком територій бойових дій та тимчасової окупації.

Водночас ці обмеження не означають загального звільнення всіх українців від оплати комунальних послуг під час війни. Для застосування окремих гарантій мають значення місце розташування житла, період виникнення боргу, факт виїзду мешканців, стан нерухомості та наявність підтвердних документів.

Чому важливо вчасно реагувати на стягнення боргів

Комунальна заборгованість може мати серйозні наслідки навіть тоді, коли йдеться про порівняно невелику суму. Водночас судовий наказ, арешт рахунків чи відкриття виконавчого провадження не позбавляють людину права оскаржити вимоги постачальника та захистити свої кошти.

Головна проблема полягає в тому, що на практиці боржник нерідко дізнається про примусове виконання вже після блокування рахунку або списання грошей. Відтак саме йому доводиться з’ясовувати підстави стягнення, збирати документи та доводити наявність законодавчих обмежень.

Тому важливо не ігнорувати судову кореспонденцію, перевіряти інформацію про відкриті провадження та своєчасно реагувати на можливі порушення. Адже навіть за наявності боргу виконавець зобов’язаний діяти в межах закону, а право людини на захист не повинно залежати від її здатності самостійно розібратися у складних юридичних процедурах.