В Україні одним із поширених понять, яке викликає багато питань у суспільстві, є “розшук ТЦК” (або статус “у розшуку” в системі “Оберіг” та застосунку “Резерв+”). Зазвичай його сприймають як кримінальне переслідування, хоча насправді йдеться про адміністративну процедуру. Нижче – юридичний аналіз: що саме означає цей статус, на яких правових нормах він ґрунтується та чому виникає.
Практика застосування статусу “розшук ТЦК” та зв’язок з адміністративними документами
На практиці статус “у розшуку” (або “ТЦК звернувся до Національної поліції”) у реєстрі “Оберіг” та застосунку “Резерв+” часто з’являється до складання протоколу про адміністративне правопорушення або винесення постанови про накладення штрафу. Це пов’язано з тим, що основна мета статусу – забезпечити явку особи до ТЦК саме для оформлення таких документів.
Юридично “розшук ТЦК” не вимагає обов’язкової наявності вже готового протоколу чи постанови на момент внесення цієї відмітки в систему. Територіальний центр може ініціювати звернення до поліції на підставі зафіксованого факту, що військовозобов’язаний не виконав: наприклад, не явився за повісткою, невчасно оновив дані. Це потрібно, щоб доставити громадянина для подальшого складання матеріалів за ст. 210 або 210-1 КУпАП. Таким чином, статус виконує превентивну та забезпечувальну функцію в межах адміністративного провадження.
Водночас у судовій практиці, зокрема йдеться про рішення адміністративних судів 2025-2026 років, неодноразово вказували, що внесення відомостей про розшук без будь-яких первинних документів про адміністративне правопорушення (протоколу чи постанови) може бути визнане безпідставним. У таких випадках суди накладали зобов’язання на ТЦК виключати статус “в розшуку” з реєстру “Оберіг”, оскільки сам по собі він не є самостійним видом відповідальності і має ґрунтуватися на належно зафіксованому порушенні.
Так воно і є: статус “розшук ТЦК” не передбачає зазвичай ані штрафу, ані примусового доставлення особи до центру. Інакше кажучи, на сьогодні “розшук ТЦК” – це не завжди завершена адміністративна процедура з виписаним штрафом, а часто проміжний технічний інструмент у системі військового обліку, спрямований на забезпечення виконання норм Закону “Про військовий обов’язок і військову службу” та мобілізаційного законодавства. “Розшук” може бути без остаточно оформлених документів, але в разі оскарження ТЦК має підтвердити підстави.
“Розшук ТЦК” може виникнути навіть за наявності відстрочки або бронювання
Статус “у розшуку” в реєстрі “Оберіг” та застосунку “Резерв+” не завжди відповідає реальному правовому статусу військовозобов’язаного. На практиці “розшук” часто з’являється навіть у тих випадках, коли особа має законні підстави для відстрочки чи має бронювання.
Коли “розшук” виникає безпідставно:
- Наявність чинної відстрочки (за станом здоров’я, сімейними обставинами, навчанням тощо);
- Діюче бронювання працівника критично важливого підприємства;
- Інвалідність або інші підстави, що звільняють від окремих обов’язків;
- Технічні помилки в реєстрі “Оберіг” (невчасно оновлені дані, невідображення відстрочки/броні, помилки при перенесенні інформації);
- Неотримання повістки (наприклад, повістка надіслана на стару адресу, а особа про неї не знала).
Законодавство передбачає, що наявність чинної відстрочки або бронювання унеможливлює призов особи та обмежує підстави для застосування заходів примусу. Однак через технічні збої, несвоєчасне оновлення реєстру або помилки ТЦК статус “розшук” може з’являтися незалежно від цих обставин.
Права осіб, яких умовно називають “ухилянтами”, також підлягають повному захисту відповідно до Конституції України, Кодексу України про адміністративні правопорушення та міжнародних стандартів прав людини. Навіть якщо людина має статус “розшук ТЦК”, вона зберігає право на презумпцію невинуватості, на належне повідомлення про звинувачення, на оскарження дій ТЦК та поліції, на захист від незаконного затримання та примусу.
Наявність статусу в реєстрі “Оберіг” не позбавляє особу конституційних гарантій і не дозволяє застосовувати до неї заходи, що суперечать закону. Будь-які обмеження прав мають бути законними, обґрунтованими, пропорційними та здійснюватися виключно в порядку, чітко визначеному законодавством. Ігнорування цих принципів щодо “ухилянтів” так само неприпустиме, як і щодо будь-якого іншого громадянина.
Відповідальність за порушення військового обліку та її зв’язок з “розшуком ТЦК”
Відповідальність за порушення правил військового обліку та законодавства про мобілізаційну підготовку і мобілізацію в Україні є виключно адміністративною і чітко регламентується нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП). Основними статтями, що застосовуються, є:
- Стаття 210 КУпАП – “Порушення призовниками, військовозобов’язаними, резервістами правил військового обліку”. У особливий період (воєнний стан) передбачає накладення штрафу в розмірі від 17 000 до 25 500 гривень.
- Стаття 210-1 КУпАП – “Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію”. Для громадян у воєнний час – штраф від 17 000 до 25 500 гривень; для посадових осіб органів влади, місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об’єднань – від 34 000 до 59 500 гривень.
Ці статті ґрунтуються на вимогах Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу” та Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, а також Порядку організації та ведення військового обліку (Постанова КМУ №1487).
Тобто статус “у розшуку” (або “ТЦК звернувся до Національної поліції”) в реєстрі “Оберіг” та застосунку “Резерв+” означає, що військові ТЦК зафіксували підстави для притягнення особи саме за ст. 210 або 210-1 КУпАП і ініціювали адміністративне доставлення до ТЦК. Мета доставлення – забезпечити можливість складання протоколу про адміністративне правопорушення (ст. 259–263 КУпАП). Таким чином, “розшук ТЦК” є забезпечувальним механізмом, а не самостійним видом відповідальності.
Алгоритм, який є в законодавстві:
- ТЦК фіксує можливе порушення і вносить статус “у розшуку” в реєстр “Оберіг”.
- ТЦК направляє електронне звернення до поліції з проханням доставити особу.
- Поліція має право затримати та доставити особу до ТЦК лише за наявності вже складеного протоколу про адміністративне правопорушення (ст. 210 або 210-1 КУпАП).
- Просто наявність статусу “розшук ТЦК” без протоколу не є достатньою підставою для адміністративного затримання.
- Якщо протоколу немає, поліція повинна обмежуватися перевіркою документів і не має законних підстав для примусового доставлення.
- У разі доставлення (тільки за протоколом) ТЦК розглядає справу і може винести постанову про штраф.
Штраф підлягає сплаті протягом встановленого строку. У разі добровільного визнання порушення та швидкої сплати через “Резерв+” у деяких випадках передбачена можливість сплатити половину суми.
Якщо особа вже отримала адміністративний штраф за ст. 210 або 210-1 КУпАП, але продовжує систематично ухилятися від виконання законних вимог (ігнорує повторні повістки, не з’являється для проходження ВЛК без поважних причин тощо), матеріали можуть бути передані до поліції або прокуратури для вирішення питання про відкриття кримінального провадження за ст. 336 Кримінального кодексу України (ухилення від призову на військову службу під час мобілізації).
У такому випадку покарання може сягати від штрафу до 5 років позбавлення волі. Кримінальна відповідальність настає саме за тривале та умисне невиконання обов’язків після застосування адміністративних заходів.
Таким чином, “розшук ТЦК” і адміністративна відповідальність тісно пов’язані: перший інструмент забезпечує явку для застосування другого. Після сплати штрафу та усунення порушення статус “у розшуку” має бути знятий ТЦК. І є кримінальна відповідальність. Жодних заходів, які у відкритих джерелах названі “бусифікацією”, не передбачено.
Зловживання статусом “розшук ТЦК” у контексті “бусифікації”
Однією з найсерйозніших проблем є те, що статус “у розшуку” ТЦК часто застосовується або активізується саме під час такого явища як “бусифікація” – “оповіщень населення” з використанням автобусів і мікроавтобусів для силового і примусового затримання та доставлення громадян в приміщення ТЦК та СП. У таких випадках статус у реєстрі “Оберіг” стає інструментом, який виправдовує силові дії ТЦК, навіть якщо первинні підстави (протокол, постанова про штраф) відсутні або строки притягнення до відповідальності вже сплили.
Такий підхід до мобілізації військовозобов’язаних постійно критикує Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець та піднімає серйозні питання до ролі Національної поліції в цьому процесі.
Лубінець неодноразово наголошував на системних порушеннях з боку військовослужбовців ТЦК: “ТЦК та СП не мають права силоміць затримувати, утримувати громадян чи вилучати у них особисті речі! Це пряме порушення Конституції України та Європейської конвенції з прав людини”.
За даними Офісу Омбудсмена, які оприлюднило hromadske, лише за перший квартал 2026 року надійшло 1657 скарг на дії ТЦК та СП, переважно щодо порушень під час мобілізаційних заходів і примусового доставлення.
У 2025 році кількість таких звернень сягнула 6127, що майже вдвічі більше, ніж у попередні роки. Лубінець також вказував на незаконність самостійних дій ТЦК без участі поліції: “Найпоширенішими порушеннями були затримання ТЦК військовозобов’язаних без участі поліції, застосування сили та призов осіб, які мають відстрочку чи бронювання”.
Такі дії під час “бусифікації” фактично перетворюють технічний адміністративний статус “в розшуку” на інструмент примусу, що суперечить принципам верховенства права, пропорційності та захисту прав людини. Судова практика 2025-2026 років уже містить рішення, де апеляційні суди визнавали окремі випадки “розшуку ТЦК” незаконними саме через відсутність належних процесуальних документів.
Як звернутися до ТЦК для зняття незаконного статусу “розшук” (без обов’язкової особистої явки)
“Резерв+”, але чи допоможе?
Спробуйте через “Резерв+” виправити свої дані, вказавши причини, проте система на час написання статті працює нестабільно, а деякі користувачі скаржаться взагалі на раптову відсутність пункту про “зняти з розшуку”. Може бути так, що вашу законну вимогу зняти розшук відхилять декілька разів, а на 4-й чи 5-й задовільнять.
Письмове звернення рекомендованим листом (найнадійніший спосіб)
Надішліть рекомендований лист з описом вкладення на офіційну адресу ТЦК за місцем вашої реєстрації (або фактичного обліку).
Зразок ключових пунктів заяви:
“Прошу виключити відмітку “у розшуку” / “ТЦК звернувся до поліції” з Єдиного державного реєстру “Оберіг” щодо мене, [ПІБ], РНОКПП [номер].
Підстави:
- Відсутність будь-яких процесуальних документів (протоколу за ст. 210 або 210-1 КУпАП, постанови про штраф);
- Сплив строку притягнення до адміністративної відповідальності (3 місяці з дня виявлення правопорушення відповідно до ст. 38 КУпАП);
- Відсутність факту вручення мені повістки або повідомлення про порушення.
Прошу надати письмову відповідь протягом 15 днів та підтвердити виключення статусу”, – так можна написати в листі.
Додайте копії документів (паспорт, РНОКПП, скріншот зі статусом у “Резерв+”). Збережіть квитанцію про відправлення та опис вкладення – це доказ звернення.
Через адвокатський запит (найсильніший варіант)
У такому запиті вимагається надати копії всіх матеріалів щодо вашого обліку, підстав внесення статусу “розшук” та виключити відмітку. ТЦК зобов’язаний відповісти протягом 5 робочих днів. Це створює додатковий правовий тиск і фіксує факт звернення.
Після отримання позитивної відповіді перевірте статус у “Резерв+” через 3-7 днів.
Якщо протягом 15-30 днів відповіді немає або заявнику відмовляють без обґрунтування – це підстава для звернення до адміністративного суду.
Проте якщо вас виключать з “розшуку”, то не факт, що статус за тією ж причиною (неявка по повістці, не пройшли ВЛК) не з’явиться через декілька днів. Це важливо розуміти навіть для тих, хто “виключається” з розшуку шляхом оплати штрафу, який самі собі випишуть через “Резерв+”. Оплатили штраф, а через день “в розшуку” і знову пропозиція оплатити штраф.
Так що з “розшуком ТЦК”?
Статус “розшук ТЦК” – це не кримінальне переслідування і не самостійний вид покарання, а технічний адміністративний інструмент, який ТЦК використовує для забезпечення явки громадян з метою оформлення матеріалів за ст. 210 або 210-1 КУпАП. Він має ґрунтуватися на конкретному зафіксованому порушенні правил військового обліку чи мобілізаційного законодавства і діє лише в межах строків притягнення до адміністративної відповідальності (3 місяці з дня виявлення правопорушення, але не пізніше 1 року з дня його вчинення).
На практиці цей статус часто стає проблемним через недостатню документальну основу, автоматичне генерування в системі та використання як засобу тиску під час мобілізаційних заходів. Є випадки внесення відмітки “в розшуку” без протоколу, постанови чи дотримання строків давності, це можна оскаржувати в суді. Судова практика 2025-2026 років підтверджує: за відсутності належних процесуальних документів ТЦК зобов’язані виключати такий статус.
