«Питання треба вивчити». Чому забудовники і Асоціація міст України виступили проти збереження археологічної спадщини

Поправку к Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» запропонувала внести народна депутатка Ганна Бондар (фракція «Слуга народу»). Поправка передбачає доповнити пунктом 11 Частину п’яту статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» таким змістом: «вимоги щодо обов’язкового проведення археологічних розвідок, розкопок на території пам’ятки, охоронюваній археологічній території, в зонах охорони, історичних ареалах населених місць до отримання права на виконання будівельних робіт, проведення під наглядом археологів підготовчих робіт та робіт з влаштування фундаментів».

Свою ініціативу Ганна Бондар пояснила так: «Чому це питання важливе? Тому що, зазвичай археолог з’являється тоді, коли забудовник, щось знайшов і про це стало відомо. На жаль, у нас будівельна культура досить низька і багато забудовників, якщо щось знаходять, то швиденько викидають, щоб ніхто про це не дізнався. І поява археолога, коли ведуться будівельні роботи вже запізно. Якщо там будуть знайдені якісь цінні археологічні предмети, то будівництво стопориться і виникає патова ситуація. Моя правка пропонує підхід до цієї теми на більш ранньому етапі. Це так, як робиться, в принципі, в європейських країнах, у всіх цивілізованих країнах».

Як приклад, нардепка навела зведення будівель на Подолі, де постійно на будмайданчиках виявляються археологічні знахідки, будівництво зупиняється, виникають скандали, протести і нерідко судові спори.

«Звісно, ідеальною ситуацією було би, якщо би орган місцевого самоврядування перед виділенням земельної ділянки під будівництво, проводив відповідні археологічні розвідки, не розкопки, а розвідки, перший такий підхід, чи взагалі там є культурний шар. І потім, віддавати земельну ділянку під будівництво, чистою, як кажуть, без всяких ризиків», — наголосила Бондар і зауважила, що зараз під час війни неможливо повісити це питання на органи місцевого самоврядування, але все ж таки треба щоб археолог з’являвся до проєктування будівництва, на етапі інженерно-вишукувальних робіт.

«Це роботи з геології, це роботи з геодезії, і там вже має з’явитися археолог. Він робить два шурфа і розуміє вже, чи є там культурний шар, чи нема культурного шара. Якщо він є, то археолог  повідомляє забудовника про те, що треба буде проводити розвідку, проводить цю розвідку, і після того забудовник приступає до проєктування. Тому що те, що там буде знайдено, може вплинути на проєктні рішення. Таким чином ми знімаємо інвестиційні ризики, залучаємо археолога на більш ранній стадії. Всім все зрозуміло, немає скандалу, немає протесту, немає втрати археологічної спадщини, і головне, немає замороження будівництва, якщо там щось знайдено. Це загально звичаєва така практика, але, на жаль, вона ніде не відображена в законодавстві», — підкреслила авторка поправки.

Питання пов’язане із будівництвом

Голова Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв (фракція «Слуга народу») зауважив, що це нове комплексне врегулювання, яке може мати суттєві практичні наслідки для проведення будівельних робіт.

«Наявність такої норми в законодавстві нарешті дасть будівельникам розуміння на якому етапі треба залучати археологів. Тому варто зважити чи знайдемо ми підтримку такої редакції в залі верховної Ради», — сказав Потураєв.

«У нас було декілька раундів обговорення за участі нашого комітету, Міністерства культури, Комітету державного будівництва і містобудування, представників будівельної галузі, археологів. Однозначного рішення досягнуто не було. Позиція будівельної галузі полягає в тому, що треба зробити прозору схему вивчення ділянок під будівництво, особливо в містах. Згода не була знайдена у тому, чи робити це цією поправкою в нашому законі, чи робити комплексними змінами до всього законодавства, яке цього стосується», — пояснив Потураєв.

«Питання треба вивчити»

Перший заступник міністра культури України Іван Вербицький слова Микити Потураєва підтвердив: «Ми отримали застереження від голови  Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування пані Олени Шуляк і від девелоперів. Їхне застереження полягає в тому, що це значна реформа і вона потребує попереднього детального вивчення цього питання. Їхня позиція в тому, щоб не приймати цю правку в рамках цього законопроєкту, а відкласти і обговорити більш комплексно».

Міністерство розвитку громад та територій України, коментуючи поправку, вказало, що «запропоноване включення вимог щодо проведення археологічних досліджень до складу містобудівних умов та обмежень, не відповідає їх правовій природі та повноваженням органів містобудування й архітектури». На думку Міністерства, такі зміни не узгоджуються з положеннями містобудівного законодавства та підлягають виключенню.

Підводячи підсумок обговорення ініціативи Ганни Бондар, Потураєв зазначив: «Якщо ми цю поправку тут на комітеті затвердимо, то можемо наразитися на небезпеку не проголосування за неї в залі парламенту з боку тих депутатів, які орієнтуються на індустріальні асоціації та на Асоціацію міст України. Тому, я пропоную цю поправку відхилити, але з тим, що ми разом з Ганною Бондар продовжимо опрацьовувати це питання в рамках тих законів, які заплановані щодо культурної і археологічної спадщини».

Таким чином поправка, яка б врегулювала питання збереження археологічної спадщини була відхилена.