Нові правила бронювання: чому постанова уряду збурила нардепів, і що з цим робити

Що передбачає постанова Кабміну, та чому вона обурила парламентарів — у матеріалі «Політарени».

Основні положення нової постанови Кабміну щодо бронювання першим оприлюднив у своєму телеграм-каналі народний депутат Ярослав Железняк (фракція «Голос»).

Нові правила бронювання за версією уряду мають бути такі:

• В оборонно-промисловому комплексі (ОПК) та енергетиці ліміт заброньованих скорочують зі 100% до 85%. Згідно з документом, у сфері теплопостачання, водоканалів та управління побутовими відходами квоти планують знизити з 75% до 60%. Для решти критично важливих компаній ліміт залишиться на рівні 50%.
• Замість Міноборони та Міжвідомчої робочої групи регулюванням статусу критичності займатиметься новостворений Координаційний центр при Кабінеті Міністрів із 17 осіб. До його складу увійдуть представники Мінекономіки, Міноборони, СБУ, ГУР, СЗР, Нацполіції, Пенсійного фонду та Держпраці.

Як зазначають у документі, без схвалення цього органу підприємства не зможуть отримати статус критично важливого або погодити ліміт понад 50%. Рішення про підвищену квоту діятиме до одного року, а саму бронь необхідно оформити через сервіс «Дія» протягом п’яти робочих днів.

• Міністерства та обласні адміністрації зобов’язані переглянути галузеві критерії до 20 жовтня та погодити їх із Координаційним центром.

За словами Железняка, бізнесу варто заздалегідь підготувати необхідні показники.

«Зібрати показники, що підлягають перевірці: оборонні контракти, частка ринку, податки, валютна виручка, рівень зарплат, відсутність боргу. До 20 жовтня дізнатися у свого міністерства чи ОДА, як переписують галузеві критерії, і подати пропозиції», — закликав Железняк.

Нові правила бронювання: чому обурилися народні депутати

Цю постанову уряду розкритикували народні депутати. Їх обурило два моменти. Перший — із депутатами Верховної Ради і представниками бізнесу уряд ці зміни не обговорював. Другий — знизити кількість заброньованих працівників Кабмін планує саме в тих галузях, які наразі дуже важливі для виживання країни взимку: енергетиці, комунальній сфері.

Железняк зареєстрував постанову від Верховної Ради про скасування ще неоприлюдненої постанови уряду. Він звернувся до колег із трибуни парламенту.

«Буквально цього тижня без будь-яких консультацій, окрім як із Президентом, без будь-якої консультації з бізнесом уряд прийняв постанову про нові критерії і підходи до бронювання, яку вже охрестили смертю українського бізнесу. Тому що за фактом він втратить людей. Не залишиться кому працювати. Ці зміни були запропоновані всупереч законодавству, яке ми тут приймали. Ніхто із народних депутатів про ці зміни не знав. А головне, всі бізнес-асоціації сказали, що вони не знають, як працювати далі з цими правилами», — сказав Железняк.

Трохи згодом з парламентської трибуни зі зверненням виступили члени Комітету ВРУ з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

«Ми, представники різних депутатських фракцій і груп, вимагаємо відновити повноцінний природний парламентський контроль за вкрай важливою і надзвичайно чутливою галуззю — правилами бронювання від мобілізації для критично важливих підприємств. Жодна притомна людина не ставить під сумнів необхідність збільшення ефективності процесу відновлення бойових з'єднань, бойових підрозділів, а відтак — вдосконалення правил надання бронювання від мобілізації. Втім, те, що наразі пропонує уряд своїм дуже дивним рішенням від 13 жовтня, створює для стійкості держави надзвичайно серйозний ризик», — зазначили нардепи.

За їхніми словами, проєкт постанови уряду, яка розроблялася без належної комунікації з профільним Комітетом з питань національної безпеки, оборони і розвідки, з Верховною Радою як контрольним органом, створює надзвичайно серйозні ризики для нормальної роботи сфери оборонно-промислового комплексу, а також для функціонування тих підприємств, які є вкрай важливими для держави.

Депутати вимагають від уряду скасувати необґрунтоване рішення Кабміну від 13 жовтня, відмовитись від хибної ідеї створення так званого Координаційного центру з питань організації бронювання, поява якого є сумнівною з правової точки зору і створює додаткові корупційні ризики, відновити консультації щодо коригування правил надання бронювання з Верховною Радою, в першу чергу з профільним Комітетом з питань національної безпеки, оборони і розвідки, а також провести додаткові консультації з бізнесом і тими організаціями, які представляють ОПК, ЖКГ та структури зв’язку.

«Кабмін з нами нічого не погоджував, як і з бізнесом. Це перше. Друге. Я категорично проти анонсованих урядом змін. Я вважаю, що, окрім додаткової бюрократії і корупції, зокрема щодо формування окремого органу — Координаційного центру, — ці рішення нічого не містять, окрім негативних ризиків», — наголосила в коментарі «Політарені» нардепка Ірина Фріз (фракція «Європейська солідарність»).

За словами Фріз, поспішні рішення уряду можуть негативно вплинути на підприємства, які працюють в умовах війни.

«Ми ініціювали виклик на Комітет представників Кабміну, щоб вони доповіли про підстави змін», — пояснила вона.

«Я цю постанову уряду не підтримую. З нами уряд не консультувався. Сьогодні о 17-00 буде засідання Комітету з цього питання, куди ми викликали представників уряду», — коротко прокоментував «Політарені» ситуацію нардеп Федір Веніславський (фракція «Слуга народу»).

За підсумками засідання комітету Фріз написала у Facebook «З доповіді представників Мінекономіки та Міністерства оборони України станом на зараз маємо те, що остаточного тексту постанови КМ ще не існує. Він ще на погодженні, доопрацюванні та очікуванні політичного рішення».

Член Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки нардеп Олександр Федієнко (фракція «Слуга народу») сказав у коментарі «Політарені», що він та ще 50 його колег направили запит до прем’єр-міністра з вимогою надати відповідь щодо чисельності тих громадян, які ухиляються від мобілізації, та скасувати будь-які координаційні ради.

«Я підтримую перегляд системи бронювання. Але вона має визначати, які підприємства справді критичні та які працівники незамінні. Наприклад, не можна однаково оцінювати працівника, який забезпечує функціонування енергетичної мережі чи мереж звʼязку, і працівника підприємства, критичність якого викликає сумніви. Особливо я б звернув увагу на військові адміністрації», — пояснив Федієнко.

«Перш ніж скорочувати бронювання тисяч працівників, державі варто оприлюднити достовірні дані про мобілізаційний ресурс, кількість людей, які реально підлягають призову, масштаби СЗЧ та результати повернення військових до частин. У Кабміна наразі немає комунікації з парламентом», — підкреслив він.

Уряд планував опублікувати Постанову 18 жовтня. Однак тепер виникають два питання. Чи буде ця постанова опублікована саме цього дня? Чи дослухається уряд до зауважень народних депутатів та бізнесу?