«Повернення ветеранів: чи готове суспільство?»: думки експертів на круглому столі «Політарени»

У заході взяли участь: засновник дослідницької компанії Active Group Андрій Єременко; військовослужбовиця, радниця заступника керівника Офісу Президента України Віта Титаренко; президент громадської організації «Українська ліга психологічної експертизи» Денис Лавриненко; політконсультант Олександр Лапушкін; керівник «Центру суспільного розвитку „Інтер-акція“ Валерій Фісун та військовослужбовець Дмитро (його прізвище не розголошувалося, — авт.). Модератором заходу виступив директор Active Group Олександр Позній.

Презентуючи учасникам круглого столу дослідження, Єременко звернув увагу на такі цифри: 49,9% українців вважають, що повернення великої кількості захисників-ветеранів після війни принесе суспільству більше викликів, 11,5% опитаних схиляються до думки, що це будуть лише виклики. Водночас 21,9% бачать у поверненні ветеранів більше можливостей для суспільства і 4,9% — виключно можливості.

55,6% респондентів вважають, що повернення ветеранів принесе суспільству «напругу між тими, хто воював, і тими, хто ні», 52,8% зауважили, що у суспільстві буде більше людей з психологічними травмами.

Менш із тим, 30,5% вважають, що на суспільство позитивно вплине активна участь ветеранів у політиці і владі, 27% очікують, що виникнуть вищі вимоги до справедливості і підзвітності влади, а 24,1% сподіваються на створення ветеранами нових бізнесів і робочих місць.

Відповідаючи на питання, чи готове суспільство до повернення ветеранів, Віта Титаренко зазначила, що готуватися до повернення захисників у цивільне життя повинні як держава, так і цивільні українці.

«Реінтеграція — це проєкт обопільний. Держава має створювати умови для ветеранів, а суспільство повинно не боятися залучати ветеранів до роботи, у них є потенціал», — наголосила Титаренко.

Президента громадської організації «Українська ліга психологічної експертизи» Дениса Лавриненка засмутила відповідь респондентів стосовно того, що більшість із них зауважили, що у суспільстві після закінчення війни буде більше людей з психологічними травмами, оскільки повернуться ветерани з фронту, і це викличе напругу в суспільстві. Спікер це переконання спростував.

«У вашому дослідженні більшість опитаних відповіли, що з фронту повернеться велика кількість травмованих людей, і це викликає пересторогу. Але наукові дослідження таку пересторогу не підтверджують. Наші дослідження підтверджують, що рівень симптомів ПТСР у студентської молоді співмірний із рівнем симптомів ПТСР ветеранів. Тобто картина не є такою лякаючою, як це собі уявляє суспільство. Демонізація ПТСР не виправдана», — сказав Лавриненко.

Військовослужбовець Дмитро, який проходить службу в підрозділах ППО, тезу Дениса Лавриненка підтвердив.

«Це зараз я ППОшник, але я пішов захищати країну у 2022 році добровольцем і за два роки пройшов з боями шлях від Ізюма до Бахмута і Кліщіївки. І що? Я не страшний. Нас, ветеранів, не треба боятися, нас потрібно поважати», — підкреслив Дмитро.

Але, на його думку, українське суспільство не готове до повернення військових. «Влада багато каже про пільги ветеранам, але ми стикаємося з тим, що отримати їх важко. Треба збирати різні папери. Якщо ви, як влада, не збираєтесь це виконувати, то і не кажіть. Ми будемо знати, що нічого немає», — наголосив військовий.

Також, за його словами, українське суспільство не проявляє поваги до фронтовиків і загиблих на війні.

«Що стосується поваги в суспільстві до ветеранів і загиблих, то це добре показує загальнонаціональна „Хвилина мовчання“. Я часто їжджу в потягу „Інтерсіті“, і коли оголошують хвилину мовчання, значний відсоток пасажирів навіть не встає. Тут коментарі зайві», — підкреслив Дмитро.

А політолог Олександр Лапушкін і керівник «Центру суспільного розвитку „Інтер-акція“» Валерій Фісун зупинилися на питанні участі ветеранів у політиці та владі.

«Як показало дослідження, суспільство боїться допускати до влади військових. Зараз в Україні створюється багато ветеранських спілок. І разом з тим дуже популярна тема створення ветеранських рад при РДА. На жаль, ці ветеранські ради при РДА не мають зв’язку з тими ветеранськими спілками. Я вважаю, що ветерани тут, у тилу, повинні готувати до повернення своїх побратимів. Ті хлопці і дівчата, які воюють на ЛБЗ, зараз поки не цікавляться політикою. Їм головне — добробут своїх рідних. Ветеранським спілкам потрібно об’єднуватись, шукати точки дотику й іти одним фронтом, готувати своїх побратимів як для цивільного життя, так і для політики», — вважає Лапушкін.

«Ми розмовляли з військовими про створення своєї партії. Як вони її бачать. Усе дуже просто: командир бригади — це керівник обласної організації. Командир батальйону — це керівник районної організації. А офіцери — це керівники міських структур. Тобто військові для входу в політику міркують військовими поняттями. Але тут є проблема. Ті ветерани, які були на фронті солдатами, не хочуть у цивільному суспільстві продовжувати служити офіцерам. Вони в партійному проєкті теж хочуть відігравати якусь свою роль, а не тільки платити гроші», — розповів Фісун.

Підсумок зустрічі підвів Олександр Позній: «Сьогоднішня тема викликала жваве обговорення, а це ще раз підкреслює, що вона важлива, і ми зі свого боку як соціологи, експерти і державні службовці будемо робити усе для того, щоб цю тему висвітлювати і створювати правильний образ військового-ветерана, і щоб не було усіх тих негативних моментів, про які ми говорили».