Чим запам’ятався уряд Юлії Свириденко

Юлія Свириденко очолила уряд України 17 липня 2025 року після відставки Дениса Шмигаля. Вона стала другою жінкою-прем’єркою, першою була Юлія Тимошенко.

Призначення Свириденко, яке у політичних колах і в суспільстві охрестили «ліжкопересуванням», викликало сумніви щодо дій президента України Володимира Зеленського, який сам запропонував їй посаду в обхід Верховної Ради. Адже за Конституцією (ст. 114) у парламент кандидатуру для призначення на посаду прем'єр-міністра вносить президент за пропозицією коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді, або депутатської фракції, до складу якої входить більшість народних депутатів. Але вийшло все навпаки.

Експерти, яких опитувала «Політарена» напередодні призначення Свириденко, казали: «Гірше не буде», и визнавали, що нічого особливого від неї не чекають. Власне, так і сталося.

Адже Свириденко не можна назвати самостійною політикинею, вона — технократка і людина системи. Вже у віці 32 роки виконувала обов’язки голови Чернігівської облдержадміністрації, а до цього була директоркою департаменту економічного розвитку та першою заступницею голови ОДА).

Далі — перша заступниця міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, заступниця керівника Офісу президента України Андрія Єрмака, перша віце-прем'єрка — міністерка економіки. У 2023 році включена до 100 Next — щорічного рейтингу американського журналу Time. Цей рейтинг визначає найвпливовіших людей, які змінюють майбутнє світу.

 Реорганізація міністерств

Практично одразу після призначення, 21 липня 2025 року, Свириденко розпочала масштабну реорганізацію центральних органів виконавчої влади з метою підвищення ефективності роботи Кабінету Міністрів.

Якщо до зміни уряду в Україні було 19 міністрів, то після об'єднання міністерств їх стало 13. Головною метою Свириденка називала:

•  Створення більш компактного державного апарату;
• Оптимізацію управління;
• Концентрацію відповідальності;
• Прискорення прийняття урядових рішень;
• Усунення дублювання функцій;
• Економію бюджетних коштів.

За її участі створили велике економічне міністерство, до якого увійшли Міністерство економіки, Міністерство аграрної політики та продовольства і Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів. Зараз же це міністерство знову хочуть розділити.

Крім того, було ліквідоване Міністерство стратегічних галузей промисловості, яке відповідало за оборонно-промисловий комплекс, космічну галузь, авіабудування та військово-промислову політику. Усі ці функції передані Міністерству оборони.

До Міністерства соціальної політики приєднали Міністерство національної єдності, у результаті новий виконавчий орган отримав назву Міністерства соціальної політики, сім'ї та єдності України.

Також Свириденко обіцяла провести аудит державного апарату та скоротити кількість чиновників там, де це не вплине на якість державних послуг. Але не встигла.

 Робота над оборонно-промисловим комплексом

Однією з найпомітніших змін за прем'єрства Свириденко стала реформа оборонної промисловості — ліквідація Міністерства зі стратегічних галузей промисловості та передача його повноваження Міністерству оборони.

Тепер Міноборони відповідає не лише за потреби армії, а й за розвиток оборонно-промислового комплексу та виробництво зброї: дронів, ракет, боєприпасів та бронетехніки. Діють програми підтримки виробників озброєння та залучення інвестицій в оборонну галузь.

Міністерство оборони очолив колишній очільник Мінцифри Михайло Федоров. Так, при подачі президента, це його квота, але реформи в армії розпочалися саме за прем’єрства Свириденко. Але вони цілком можуть не завершитися і зависнути, адже невідомо, чи збереже Федоров посаду.

Посилення цифровізації

Для бізнесу уряд розширив список онлайн послуг на державному порталі «Дія». Підприємці отримали можливість подавати заявки на державні гранти, компенсації та інші програми підтримки через інтернет без відвідування державних установ.

Також спростили отримання окремих дозволів і продовжили переводити державні сервіси в електронний формат — щоб скоротити бюрократію, кількість паперових документів та час на оформлення послуг.

 Законодавчі ініціативи Свириденко

Під керівництвом Свириденко уряд України подав до Верховної Ради 206 законопроектів (у багатьох прем'єрка виступила авторкою чи співавторкою). З цього числа парламент ухвалив 23 ініціативи, які стали законами  — понад 11%. Ще 117 проектів перебувають на розгляді. А після відставки уряду їх відкликають які такі, що не прийняті у першому читанні.

Провали уряду Свириденко

Втім, прем'єрство Свириденко запам’яталося не лише вищезгаданими умовно позитивними моментами, а й безперечними провалами. Втім, це швидше наслідки відсутності в неї політичної суб'єктності. Сказали — виконувала.

 Свириденко звинувачують в «економічному популізмі». Роздачі грошей: «Національний кешбек», 2000 гривень на медичний чек-ап для людей віком 40+, який дублює медичні гарантії, 3000 безкоштовних кілометрів під час поїздок «Укрзалізницею», 5000 гривень сім’ям першокласників на купівлю шкільного приладдя, «кешбеки» і тому подібне.

 Минула зима буквально мало не заморозила українців. Кабінет міністрів відреагував «зимовою тисячею». На паливну кризу, що виникла внаслідок війни на Близькому Сході, уряд відповів «паливним кешбеком».

Спроба позбавити незалежності антикорупційних органів — НАБУ та САБ закінчилася скандалом. Реформи Бюро економічної безпеки та Державної митної служби так і не завершилися (помітного скорочення контрабанди не відбулося, а бізнес продовжує скаржитися на силовий тиск). Все це теж відбувалося в “епоху Свириденко”.