В бюджеті України немає грошей на виплати військовим: чому так сталося, та як забезпечити фінансування

У другій половині 2026 року на потреби оборони не вистачає понад 1 трлн грн. Про це минулого тижня заявила нардепка Інна Совсун (фракція «Голос»). За її словами, майже вся ця сума — це зарплати військовим.

Раніше про вичерпання грошей на виплати військовим казав народний депутат від «Слуги народу» Микита Потураєв. На його думку, країна взагалі може збанкрутувати. Проблему визнав і Президент України Володимир Зеленський, який порахував дефіцит у валюті. За його словами, нестача в бюджеті становить 27 млрд доларів. А частина цієї суми — зарплати військовослужбовців. Цифру, озвучену Зеленським, підтвердив і міністр оборони України Євген Хмара.

Такого розвитку подій варто було очікувати, оскільки цей дефіцит було закладено при ухваленні Державного бюджету на 2026 рік. Що треба робити, щоб військові не залишилися без грошового забезпечення, з’ясовувала «Політарена».

Нестачу грошей на оборону визнають нардепи і президент

Допис нардепки Совсун про те, що військовим не вистачає коштів на зарплати викликав жваве обговорення в мережі.

«Чому так вийшло? Грошей і початково заклали недостатньо, потім ще частину коштів з зарплат перекинули на закупівлі дронів (ну, бо „воювати мають дрони, а не люди“), а потім ще пообіцяли надбавки (але не закріпили їх законом). Це все збільшило бюджетний дефіцит. І от зараз всі ходять, бідкаються, розводять руками, а де гроші взяти — незрозуміло», — написала Совсун.

На її думку, військові у влади не в пріоритеті. «Краще поставити їх у кінець пріоритетів після Нацкешбеку, Є-Підтримки, Є-Бакy, чекапу 40+, безкоштовних залізничних квитків та шкільного харчування. А військові та їхні родини якось переб’ються», — стверджує Совсун.

Такої ж думки дотримується і її колега по фракції Ярослав Железняк. «Коли голосували і за бюджет-2026, і за його зміну, про це прямо говорив я і інші колеги. Що там діра, і він нереалістичний. Особливо в частині зарплат військових. Як знаючи про таку проблему, можна було витрачати гроші на марафон, є-бачок, кешбек, роздачу по 1500 грн і навіть „тисячовесну“? — питає нардеп.

Ще один нардеп від «Голосу» Сергій Рахманін у дефіциті коштів на виплати військовим звинуватив колишнього міністра оборони Михайла Федорова.

«Проблеми фінансові були, є і будуть, але Михайло Альбертович іще й ускладнив ці проблеми, тому що він (і він цього не приховував, тому я не дуже буду виходити на тонкий лід таємної інформації, тому що він сам це озвучив) гроші на закупівлю взяв із грошей, які йдуть на заробітну плату, з грошового забезпечення. Чим зараз покривати цю діру, ніхто не знає», — сказав Рахманін в ефірі Radio NV.

Власне, на цій проблемі наголошували і депутати від «Слуги народу». Микита Потураєв заявив, що в Україні вичерпуються кошти на виплати військовослужбовцям. За його словами, без ухвалення 27 законів до кінця жовтня країні загрожує дефолт.

Не зробив секрету із цієї проблеми і Зеленський.

«Зараз ми діємо в умовах дефіциту фінансування. Через особливості оборонного бюджету на початку року Міноборони використало кошти, передбачені на кінець року. Загальний дефіцит становить 27 мільярдів», — підтвердив Зеленський під час засідання «Коаліції охочих» у Києві 24 серпня.

Член Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський («Слуга народу») в коментарі «Політарені» зазначив:

«Я вам нічого нового з цього приводу не скажу. Головна проблема останніми роками однакова — гострий дефіцит фінансового ресурсу, що не дозволяє виділяти бюджет одразу на цілий рік. Над вирішенням цієї проблеми зараз працюють Мінфін, Офіс Президента і Верховна Рада».

Колега Веніславського по Комітету Ірина Фріз («Європейська Солідарність») у коментарі «Політарені» уточнила, що не майже вся зазначена сума, як каже Совсун, припадає на грошове забезпечення військовослужбовців, але вона справді становить певну частину додаткової потреби.

«Про ризик такого дефіциту було відомо ще під час ухвалення бюджету. Від самого початку я наголошувала, що в умовах повномасштабної війни неприпустимо формувати оборонний бюджет меншим, ніж у попередньому році. Власне, сьогодні ми значною мірою маємо наслідки саме такого підходу: закладений ресурс не лише не відповідав реальним потребам Сил оборони, а й був недостатнім уже на старті бюджетного року», — пояснила Фріз.

«Друга проблема — надмірна ставка на майбутню фінансову допомогу партнерів. Розрахунок полягав у тому, що частину дефіциту вдасться перекрити зовнішньою підтримкою. На мою думку, це принципово хибний підхід до планування оборонних видатків. Допомога партнерів є надзвичайно важливою, але держава не може ставити критичні потреби власної оборони в залежність від рішень, які можуть бути відтерміновані, змінені за обсягом або пройти складні внутрішньополітичні процедури в інших країнах», — підкреслила Фріз.

Вона нагадала, що сама війна істотно змінилася.

«Змінилася структура потреб війська: значно більше ресурсів необхідно на ППО, РЕБ, безпілотні системи, перехоплювачі, далекобійні засоби та балістичні спроможності. Тому оборонний бюджет має не механічно відтворювати старі пропорції, а відповідати реальній структурі сучасної війни», — наголосила Фріз.

Вихід із проблеми, що склалася, вона бачить так: «Що робити тепер? Негайно переглядати бюджет і забезпечувати потреби Сил оборони в повному обсязі, насамперед гарантовані виплати військовослужбовцям і критичні закупівлі. Паралельно потрібно змінювати сам підхід до бюджетного планування: базові потреби оборони Україна має фінансувати гарантовано, а допомогу партнерів спрямовувати передусім на нарощування спроможностей, а не використовувати як спосіб закривати заздалегідь створені бюджетні дірки».

Фріз зазначила, що з пропозицією змін до бюджету має вийти до Верховної Ради Кабмін.

Голова Комітету Верховної Ради з питань бюджету Роксолана Підласа («Слуга народу») ситуацію з проблемою виплат військовим коментувати «Політарені» відмовилася. Раніше в ефірі «Радіо Хартія» Підласа казала, що ситуація з фінансуванням Міністерства оборони контрольована.

Фріз зазначила, що з пропозицією змін до бюджету має вийти до Верховної Ради Кабмін.

Міністр оборони Хмара придумав, де брати гроші на виплати військовим

Хмара 30 серпня зустрівся з журналістами і теж визнав проблему нестачі коштів і запропонував два варіанти її вирішення.

Перший варіант, за словами Хмари, передбачає прискорення надходження частини європейського кредиту в 45 млрд євро, який запланований на наступний рік, уже в цьому році.

Другий варіант — залучення додаткового фінансування від країн-партнерів. Це стосується держав, які поки не приєдналися до відповідної фінансової рамки, а також тих, хто може збільшити свої внески.

Хмара зазначив, що під час переговорів Україна планує представити партнерам конкретний план використання коштів.

Прем’єр-міністр Корецький вже знайшов для армії 70 млрд грн

Керівник Уряду Сергій Корецький під час виступу у Верховній Раді 1 вересня заявив депутатам, що кошти для армії у сумі 70 млрд грн він знайшов, але для цього потрібний режим економії.

«Кабмін запроваджує жорсткий режим економії бюджетних коштів, які не закріплені за потребами оборони. І ми вже знайшли 70 мільярдів гривень економії, які в повному обсязі будуть спрямовані на потреби армії», — зазначив він і додав, що паралельно всі гілки влади працюють над залученням додаткових міжнародних коштів для покриття дефіциту, на який вказали Сили оборони. 

Корецький пообіцяв зробити детальний аудит потреб Міністерства оборони України, щоб забезпечити максимально ефективне використання бюджетних ресурсів.