Допомога дітям з інвалідністю та їхнім сім’ям: що пропонує оновлений законопроект № 14191

Дітина з інвалідністю
Дитина з ходунками та колінним ортезом на вулиціФото Towfiqu barbhuiya на Unsplash

1Вчора, 13 липня, профільний Комітет Верховної Ради рекомендував до другого читання законопроєкт № 14191 та виклав його оновлену версію. Документ повністю перебудовує систему державної підтримки для сімей, в яких виховуються діти з інвалідністю або живуть особи з інвалідністю з дитинства.

Ініціатор реформи — нардеп фракції «Слуга народу» Данило Гетманцев повідомив, що вже найближчим часом ухвалений у першому читанні законопроєкт № 14191 можуть винести на голосування в сесійну залу Ради для фінального голосування.

Замість старих низьких виплат, прив’язаних до прожиткового мінімуму, пропонується ввести вищу і стабільнішу фінансову допомогу, нові соціальні послуги та цифровізувти процеси. Це стосується понад 160 тисяч українських сімей, де є особи з інвалідністю з дитинства.

У першому читанні законопроєкт виглядав інакше: виплати пропонували прив’язати до мінімальної заробітної плати. До другого читання його серйозно переробили. Головна новація — введення базової величини, з 2027 року вона становитиме не менше 4000 грн і щорічно затверджуватиметься бюджетом. Тепер розміри допомоги рахуватимуться у відсотках від цієї «бази»: 200%, 100% та 75% залежно від групи.

Що пропонувала початкова версія законопроєкту № 14191

У першій версії законопроєкту № 14191, яка була прийнята за основу, акцент робився на радикальному підвищенні фінансової підтримки. Виплати пропонувалося відв’язати від прожиткового мінімуму і прив’язати до мінімальної заробітної плати. Зокрема, діти з інвалідністю та особи з інвалідністю з дитинства І групи мали отримувати 100% мінзарплати, ІІ група — 70%, а ІІІ група — 30%. Це мало стати значним кроком вперед порівняно з чинними виплатами.

Крім того, автори пропонували ввести окрему допомогу на догляд. Також планувалося суттєво розширити коло отримувачів і включити не тільки дітей з встановленою інвалідністю, але й дітей з групи ризику та з тяжкими захворюваннями (навіть без статусу інвалідності).

Окремий блок присвячувався соціальним послугам:

  • послуга раннього втручання (комплекс медичних та реабілітаційних заходів, які спрямовані на завчасне виявлення, мінімізацію впливу порушень розвитку на життєдіяльність дитини, попередження її інвалідизації, покращення розвитку);
  • супровід під час інклюзивного навчання для дітей з особливими освітніми потребами, які навчаються у звичайній школі;
  • тимчасовий відпочинок для батьків (комплекс заходів із забезпечення догляду та/або виховання на цей період з метою зменшення фізичного та психологічного навантаження, пов’язаного зі здійсненням довготривалого догляду за дитиною з інвалідністю, та запобігання «зривів» та вигорання);

Паралельно передбачалася активна цифровізація — електронні заяви, електронні медичні висновки та зменшення паперової бюрократії.

Загалом перша версія була досить амбіційною і мала на меті не просто підвищити виплати, а створити комплексну систему підтримки дітей з інвалідністю та їхніх сімей.

Станом на 13 липня 2026 року законопроєкт № 14191 суттєво доопрацювали. Була врахована критика, зауваження, розглянуті пропозиції від депутатів. Основні зміни наступні.

Законопроєкт № 14191: базова величина виплат та надбавки на догляд

Документ пропонує запровадити нове поняття — базову величину. Починаючи з 2027 року всі виплати мають розраховуватися саме від неї. Базова величина встановлюватиметься щороку в законі про Державний бюджет, і не може бути нижчою за 4000 гривень.

Нові розміри допомоги:

  • діти з інвалідністю до 18 років — 200% базової величини (тобто від 8 тис. грн);
  • особи з інвалідністю з дитинства І групи — 200%;
  • ІІ групи — 100% (від 4 тис. грн);
  • ІІІ групи — 75%. (від 3 тис. грн).

Також уточнили розміри надбавок — додаткових виплат понад основну державну соціальну допомогу, передбачену на осіб, які потребують постійного стороннього догляду. У версії другого читання встановлено такі розміри:

  1. особам з інвалідністю з дитинства І групи підгрупи А — 200% базової величини, підгрупи Б — 100%;
  2. одиноким особам ІІ або ІІІ групи з підтвердженою потребою в догляді — 75%;
  3. дітям з інвалідністю підгрупи А — 200%, іншим дітям з підтвердженою потребою — 100% базової величини.

Надбавку на догляд призначатимуть одному з батьків або опікуну для самостійного догляду чи оплати послуг доглядальника. Її не виплачуватимуть, якщо особа перебуває на повному державному утриманні в закладі.

Голос батьків дітей з інвалідністю: «Зараз 2595 грн — це дуже мало»

«Політарена» поспілкувалася з Оленою, мамою 7-річного Олега, в якого діагностовано розумову відсталість середнього ступеня та тяжке порушення мовлення.

«Зараз ми отримуємо від держави 2595 гривень на місяць, — розповідає Олена. — Це вся державна допомога. На ці гроші потрібно купувати ліки, возити дитину на заняття, оплачувати частину реабілітації. Олег потребує регулярних занять з логопедом, дефектологом, психологом і фізичним терапевтом. Державні заклади ще є, кілька разів на рік можна пройти курс реабілітації. Але їх постійно скорочують. Зараз єдиний нормальний заклад залишився в обласному центрі. Туди треба їхати, шукати житло, витрачати час і гроші. Для нас це вже проблема».

За словами жжінки, держава компенсує короткий курс реабілітації раз на рік — півтора тижні в приватному закладі чи санаторії. «Це добре, але цього катастрофічно мало. Дитина потребує системних занять, а не раз на рік. Кожного дня — мінімум два-три, а одне таке заняття коштує від 300 гривень за півгодини. Без цього прогрес зупиняється», — каже Олена.

Вона щиро сподівається, що після прийняття законопроєкту № 14191 ситуація зміниться: «Якщо допомога виросте до 8000 гривень тільки основної виплати, плюс надбавка на догляд — це вже зовсім інші гроші. Це не 2595, це реальне полегшення. Можна буде оплачувати регулярні заняття, не думаючи, що завтра не вистачить на найнеобхідніше».

Законопроєкт № 14191: послуги та комплексна підтримка

У другій версії законопроєкту зберегли ключовий напрямок — поєднання грошової допомоги з реальними соціальними послугами. Найбільше уваги приділено послузі раннього втручання — це одна з найважливіших новацій закону.

Вона потрібна для дітей від народження до 4 років, в яких виявлено порушення розвитку або існує ризик їх виникнення, а також для їхніх сімей. Послуга не вимагає обов’язкового встановлення статусу дитини з інвалідністю., є комбінованою і включає три складові: соціальну, медичну та освітню. Її мета — раннє виявлення проблем, мінімізація їхнього впливу на розвиток дитини, підтримка сім’ї, запобігання інвалідності та соціальній ізоляції.

  • Соціальна складова передбачає оцінювання потреб дитини та сім’ї, формування індивідуального сімейного плану, розвиток батьківських здібностей, психосоціальну підтримку тощо.
  • Медична складова охоплює раннє виявлення порушень, медичне спостереження та надання реабілітаційних послуг.
  • Освітня складова включає психолого-педагогічну оцінку, корекційно-розвиткові заняття та підготовку дитини до дошкільної освіти. Усе це відбувається в природному середовищі дитини (вдома, на майданчику) на засадах сімейно-центрованого підходу.

Надає послугу спеціальна командоа раннього втручання (так у законопроєкті називають групу фахівців, - авт.) за принципом міжвідомчої взаємодії органів соціального захисту, охорони здоров’я та освіти. Порядок організації, фінансування та координації послуги повністю визначить Кабінет Міністрів в разі ухвалення законопроєкту № 14191. Це означає, що держава бере на себе системну відповідальність за ранню допомогу сім’ям, що значно полегшить життя тисячам батьків малюків з особливими потребами.

Проте деякі розширені положення першого читання, наприклад про тимчасовий відпочинок для батьків, скоротили.

Цифровізація

Цей напрямок посилили. Передбачено активне використання Єдиної інформаційної системи соціальної сфери. Медичні заклади та експертні комісії зможуть передавати документи в електронному вигляді. Це має скоротити паперову роботу та прискорити призначення допомоги.

Підтримка дітей в інтернатах, будинках сімейного типу, прийомних сім’ях

У законопроєкті пропонують запровадити чітку поетапну модель виплат для дітей з інвалідністю та осіб з інвалідністю з дитинства, які перебувають на повному державному утриманні (діти-сироти та такі, що перебувають в інтернатах з інших причин, - авт.).

  • До 1 січня 2028 року таким особам передбачено лише 25% від призначеної державної соціальної допомоги. Решта 75% перераховуються закладу на поліпшення умов проживання.
  • З 1 січня 2028 року — 50% виплачується безпосередньо особі (або її законному представнику), а інші 50% йдуть закладу на оплату соціальних послуг за договором.

Якщо документ ухвалять, людина навіть в інтернаті отримуватиме частину грошей, а друга частина піде на якісніші послуги та умови в самому закладі. Це компроміс: держава не знімає відповідальність з закладів, але дає людині певну фінансову самостійність.

Якщо законопроєкт № 14191 буде прийнятий: наслідки

Голосування в залі Верховної Ради очікується вже найближчим часом. Якщо документ ухвалять, це стане одним із найважливіших соціальних рішень останніх років.

Для України це крок до європейських стандартів соціального захисту — від декларацій до реальної допомоги сім’ям, де виховуються діти з особливими потребами. Тисячі батьків отримають більші виплати, а також доступ до соціальних послуг, що в підсумку допоможе краще розвивати дітей і зменшити соціальну ізоляцію сімей.

  • Автор

    • Павло Мінка
      Павло Мінка

      Журналіст-розслідувач, кандидат юридичних наук

Читайте також

Logo

Тільки головне. Підпишіться на дайджест Політарени.

Ви можете відписатися в будь-який час.

Ознайомтеся з нашою політикою конфіденційності