«Втеча у відставку»: в Раді хочуть позбавити недоброчесних суддів права на довічні виплати з бюджету

Законопроєкт № 15374 має змінити цю практику та загалом переглянути правила розгляду порушень суддів.

Автори пропонують розширити й уточнити перелік проступків, дозволити використовувати матеріали кримінальних проваджень, по-новому розглядати відомості про сумнівне майно та блокувати «безпечну» відставку, якщо незавершена процедура може закінчитися звільненням.

Що передбачає законопроєкт № 15374 — розібрала на «Політарена».

Навіщо потрібен законопроєкт № 15374

№ 15374 зареєстрували 2 липня 2026 року, але до голосування у Верховній Раді він поки не дійшов. 27 вересня один із його ініціаторів, народний депутат Ярослав Железняк, опублікував відео, в якому пояснив, які проблеми має вирішити документ, та ще раз звернув увагу на необхідність його якнайшвидшого ухвалення.

Одна з них — так звана «втеча у відставку»: суддя може залишити посаду до завершення процедури, яка могла б закінчитися його звільненням, і зберегти право на довічне грошове утримання. На цю проблему звертала увагу і Європейська Комісія у звіті щодо України за 2025 рік, про що зазначено в пояснювальній записці до законопроєкту.

Як приклад того, як це працює на практиці, Железняк наводить суддю ліквідованого Окружного адміністративного суду Києва Марину Бояринцеву. У жовтні 2025 року Вища кваліфікаційна комісія суддів визнала її такою, що не відповідає займаній посаді, та запропонувала звільнити. Остаточне рішення мала ухвалити Вища рада правосуддя. Однак подання про звільнення не було реалізоване, а 24 вересня 2026 року Бояринцеву пішла з посади з іншої причини — задовольнили її заяву про відставку.

«Підсумок: суддю мали звільнити з порожніми руками. Замість цього вона іде достойно і, головне, довічно буде отримувати близько мільйона на рік з ваших податків», — резюмував Железняк.

У відео депутат наводить дані, що на довічне утримання близько 4 тисяч суддів у відставці держава витрачає приблизно 5 млрд грн на рік, а середня виплата становить близько 107 тис. грн на місяць. Железняк звертає увагу, що такі виплати можуть отримувати й судді, щодо яких до відставки виникли питання професійної відповідності або доброчесності. На його думку, якби відповідні процедури спочатку доводили до кінця, у частині таких випадків довічних виплат можна було б уникнути.

Саме після цього логічно звучить і пояснення Железняка, чому питання має значення не лише через бюджетні витрати:

«Цей законопроєкт потрібен не тільки для того, щоб закрити от всю цю несправедливість, а потрібен для кластера „Основи“. Це важлива частина в перемовинах з Європейським Союзом».

Європейська Комісія звертала увагу і на інші проблеми: необхідність швидше розглядати подання про звільнення суддів, які не пройшли кваліфікаційне оцінювання, та краще обґрунтовувати рішення Вищої ради правосуддя.

Тому № 15374 не обмежується питанням «втечі у відставку». Документ фактично переглядає весь порядок дисциплінарних процедур щодо суддів: від переліку порушень і початку їх розгляду до використання доказів, оцінки майна та оскарження рішень. У пояснювальній записці метою змін названо більш ефективну, передбачувану та послідовну дисциплінарну практику.

Що пропонує законопроєкт № 15374

1. Деталізувати перелік дисциплінарних проступків суддів

Статтю 106 Закону «Про судоустрій і статус суддів» пропонується суттєво уточнити. Підставами для дисциплінарної відповідальності, зокрема, можуть стати:

• позапроцесуальне спілкування, спрямоване на незаконний вплив на розгляд справи або створення враження такого впливу;
• керування транспортним засобом у стані сп’яніння або відмова від огляду у поєднанні з неповагою під час спілкування з поліцейськими;
• вчинення домашнього насильства або насильства за ознакою статі;
• прояв неповаги до суддів, адвокатів, експертів, свідків, учасників процесу чи інших присутніх у суді осіб;
• дії, пов’язані з підтримкою, виправдовуванням чи запереченням збройної агресії РФ проти України та окупації українських територій;
• істотна зміна змісту судового рішення під виглядом виправлення описки;
• дії, спрямовані на неправомірне заволодіння чужим майном;
• дії щодо набуття громадянства іншої держави;
• дії щодо набуття статусу судді, адвоката, прокурора або посади в органах влади іноземної держави;
• тривале нездійснення правосуддя без поважних причин;
• грубі або систематичні порушення правил суддівської етики та стандартів поведінки, що підривають суспільну довіру до суду;
• процесуальні дії, які є «імітацією правосуддя», тобто не спрямовані на виконання завдань правосуддя та мають неправомірну або недоброчесну мету.

Законопроєкт передбачає відповідальність за умисне або внаслідок грубої недбалості зазначення недостовірних відомостей чи незазначення відомостей в декларація, якщо розбіжність щодо майна перевищує 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

2. Дозволити ВРП та дисциплінарним інспекторам ініціювати дисциплінарні справи

Дисциплінарне провадження зможе розпочинатися не лише після надходження скарги. Дисциплінарні інспектори, члени ВРП, а у визначеному законопроєктом порядку і сама Вища рада правосуддя зможуть ініціювати відкриття дисциплінарної справи.

Для рішення ВРП про таке ініціювання потрібна більшість від її повного складу та мотивоване рішення. Член ВРП, який ініціював справу, не братиме участі у голосуванні за остаточне рішення.

3. Надати ВРП можливість самостійно встановлювати окремі майнові та деклараційні порушення

Дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя зможуть самі встановлювати окремі порушення, пов’язані з деклараціями суддів, на підставі доказів, зібраних під час дисциплінарного провадження. Для цього не потрібно буде чекати на повну перевірку декларації Національним агентством з питань запобігання корупції або її результати.

4. Дозволити використовувати матеріали кримінальних проваджень та розсекречені НСРД

ВРП зможе використовувати матеріали кримінальних проваджень незалежно від його стадії, зокрема розсекречені документи негласних слідчих (розшукових) дій (НСРД).

«Матеріали кримінальних проваджень, ті самі плівки НАБУ, прямо можуть використовуватись в дисциплінарках», — пояснює Железняк у своєму блозі.

5. Не дозволяти завершити відставку до вирішення процедур, які можуть призвести до звільнення

Законопроєкт визначає низку випадків, коли ВРП буде зобов’язана зупинити розгляд заяви судді про відставку до завершення іншої процедури щодо нього.

Наприклад, суддя не зможе піти, якщо ВККС уже визнала його таким, що не відповідає займаній посаді, і направила до ВРП подання про звільнення. Спочатку треба буде розглянути це подання.

Так само питання про відставку зупинятиметься, якщо стосовно судді вже триває дисциплінарне провадження, яке може завершитися звільненням.

Обмеження передбачені й для інших ситуацій: зокрема, коли судді повідомили про підозру у кримінальному правопорушенні, він уже є обвинуваченим або суд розглядає справу про визнання його активів необґрунтованими.

Крім того, строк, протягом якого ВРП може розглядати заяву судді про відставку, пропонується збільшити з одного до шести місяців. Для звичайного звільнення судді за власним бажанням залишається строк до одного місяця.

6. Розширити можливості оскарження дисциплінарних рішень

Право оскаржити рішення Дисциплінарної палати до ВРП отримають суддя, щодо якого ухвалено рішення, скаржник, дисциплінарний інспектор-доповідач, член ВРП, який ініціював відкриття справи, та ВККС, якщо провадження розпочалося за її зверненням.

Для скаржника таким чином прибирається необхідність отримувати дозвіл на оскарження.

7. Обмежити суддів із непогашеними стягненнями

Суддя не зможе брати участь в конкурсах, доборах та інших процедурах щодо зайняття посад судді або члена органів суддівського врядування, поки має непогашене дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани, тимчасового відсторонення від здійснення правосуддя або подання про переведення до суду нижчого рівня.

8. Встановити конкретні строки дисциплінарної процедури

Після відкриття справи дисциплінарний інспектор має підготувати її та скласти висновок не пізніше ніж за 30 днів. Після отримання матеріалів член ВРП — доповідач має не пізніше 15 днів винести на розгляд Дисциплінарної палати питання про призначення справи.

Передбачений також механізм повернення матеріалів інспектору на доопрацювання у разі суттєвих недоліків або необґрунтованості висновку

9. Змінити правила зупинення дисциплінарної справи через військову службу судді

Зупинення провадження через проходження суддею військової служби спочатку допускається не більш як на три місяці. Після цього Дисциплінарна палата ВРП має повторно оцінити підстави для зупинення, зокрема можливість участі судді через відеоконференцію або адвоката та умови проходження ним військової служби. Це, напевно, потрібно, щоб закрити лазівку, коли судді з порушеннями або кримінальними провадженнями обирають «сховатися» у ЗСУ.

Що критикують експерти

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради вже надало свій висновок до законопроєкту № 15374. Воно загалом підтримує необхідність удосконалення законодавства про дисциплінарну відповідальність суддів та діяльність ВРП, але є і зауваження, які, зовкрема, стосуються:

• розмежування повноважень щодо «сумнівного майна». Законопроєкт дозволяє дисциплінарним органам ВРП самостійно встановлювати окремі порушення у деклараціях незалежно від перевірки НАЗК. Водночас не визначено, як діяти, якщо висновки двох органів щодо одних і тих самих обставин відрізнятимуться. Таку правову невизначеність ГНЕУ називає «ключовою системною вадою проєкту»;
• використання матеріалів кримінальних проваджень. ВРП зможе використовувати їх незалежно від стадії та результату кримінального провадження, хоча такі матеріали могли ще не перевірятися судом, а саме провадження може завершитися виправдувальним вироком або закриттям. На думку ГНЕУ, закон має чітко відокремити дисциплінарну оцінку поведінки судді від встановлення його винуватості у кримінальному правопорушенні;
• використання матеріалів НСРД. Проєкт не визначає достатньо чітко, як перевірятиметься законність отримання таких матеріалів та що відбуватиметься, якщо згодом їх визнають недопустимими доказами. Окремі питання викликає формулювання про можливість їх використання за відсутності «очевидних ознак істотного порушення прав і свобод людини»: критеріїв «очевидності» та «істотності» законопроєкт не встановлює;
• порядок отримання та перевірки кримінальних матеріалів. Не визначено, хто і в якому порядку передаватиме їх ВРП, чи потрібен для цього дозвіл слідчого або прокурора, як працювати з інформацією з обмеженим доступом та яким чином суддя зможе перевірити або спростувати використані проти нього відомості.

У підсумку ГНЕУ вважає, що запропонована модель використання матеріалів кримінального провадження у дисциплінарних справах потребує додаткових процедурних гарантій та узгодження з Кримінальним процесуальним кодексом.

Отже, законопроєкт № 15374 має закрити одну з найбільш помітних прогалин у нинішній системі: можливість судді піти у відставку до завершення процедур, які можуть призвести до його звільнення, та зберегти право на довічне грошове утримання. Але запропоновані зміни значно ширші — вони стосуються підстав дисциплінарної відповідальності, порядку відкриття і розгляду справ, строків, оскарження рішень та повноважень ВРП.

Водночас розширення цих повноважень породжує нові питання. Насамперед — щодо використання матеріалів кримінальних проваджень і НСРД та розмежування компетенції ВРП і НАЗК. Саме на необхідності чіткіших процедур, гарантій та узгодження окремих положень із кримінальним процесуальним законодавством наголошує ГНЕУ.

Таким чином, подальше проходження № 15374 буде залежати не лише від політичної підтримки самої ідеї посилення дисциплінарних процедур щодо суддів, а й від того, чи будуть враховані зауваження до механізмів її реалізації.