Децентралізація в Україні: аналізуємо зміни, які Кабмін готує для місцевої влади у законопроєкті № 16225


Журналіст
Кабмін пропонує оновити 67 законодавчих актів, щоб усунути суперечності після адміністративно-територіальної реформи. Але поправки стосуються не лише назв міст і громад, але й повноважень місцевої влади, відкликання мерів, розподілу бюджетних коштів та земельних питань.
Децентралізація в Україні розпочалася ще у 2014 році, а одним з її ключових етапів стала адміністративно-територіальна реформа 2020 року. Тоді уряд сформував 1469 територіальних громад, а також була скорочена кількість районів. Проте багато законів досі містять положення, розраховані на старий адміністративний поділ.
Через шість років Кабмін вирішив усунути ці розбіжності та уточнити повноваження місцевої влади. Для цього 13 листопада 2026 року у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт № 16225.
Документ передбачає внесення змін до п’яти кодексів і 62 законів. Серед них — земельний, водний і лісовий кодекси, закони про місцеве самоврядування, землеустрій, виборців, запобігання корупції та соціальний захист.
Як пояснює уряд, основна мета — прибрати застарілі положення та зробити зрозумілішим розподіл повноважень між органами влади. Водночас порівняльна таблиця до законопроєкту показує, що частина поправок виходить за межі простого редагування термінології.
«Політарена» аналізує головні нововведення, їхню логіку та можливі наслідки для громад.
Чому закони досі не відповідають децентралізації
У 2020 році Кабмін визначив адміністративні центри та території громад, а Верховна Рада змінила районний поділ. Замість 490 районів утворили 136. Проте в багатьох законах залишилися назви та поняття, які використовували до децентралізації.
Наступний етап змін відбувся у 2023 році, коли парламент ухвалив Закон «Про порядок вирішення окремих питань адміністративно-територіального устрою України». Він скасував категорію «селище міського типу» — такі населені пункти стали звичайними селищами. Також із системи адміністративно-територіального устрою зник поділ міст на обласного та районного значення.
Законопроєкт № 16225 має прибрати застарілу термінологію з десятків нормативних актів. Зокрема, замість «міст обласного значення» та «міст районного значення» пропонують використовувати сучасні категорії населених пунктів або інші критерії, наприклад кількість виборців. Згадки про «селища міського типу» замінять на селища, а повноваження місцевих рад прив’язуватимуть до територій відповідних громад.
Крім того, документ передбачає заміну окремих формулювань на кшталт «територія відповідної ради» на «територія відповідної територіальної громади» або «територія, на яку поширюються повноваження відповідної ради».
Як пояснює портал «Децентралізація», мета цих поправок — узгодити законодавство з уже проведеною реформою, а не розпочати новий перегляд адміністративної карти України.
Законопроєкт передбачає поправки щодо адміністративних меж, місцевих бюджетів, соціальних послуг, відкликання посадовців та інших питань. Більшість з них спрямована на усунення застарілих норм, однак окремі положення можуть вплинути на порядок ухвалення рішень органами місцевого самоврядування.
Що зміниться для громад і місцевої влади
- Пільги та підтримка працівників у селах. Хоча міські ради вже вирішують питання соціальної підтримки жителів сіл, що входять до складу їхніх громад, у Законі «Про місцеве самоврядування в Україні» збереглося застаріле розмежування повноважень. Зокрема, частина друга статті 34 прямо відносить питання надання встановлених законодавством пільг сільським педагогам, медикам та працівникам культури до відання сільських і селищних виконкомів. Через це міським радам доводилося фінансувати такі витрати через обхідні місцеві програми, ризикуючи отримати претензії від Держаудитслужби щодо нецільового використання бюджетних коштів.
Законопроєкт № 16225 пропонує перенести цю норму до загального переліку делегованих повноважень виконавчих органів усіх місцевих рад, зокрема міських. Окремо передбачено можливість додаткового фінансового заохочення, забезпечення службовим житлом і транспортом медиків. Таким чином, усувається застаріле законодавче розмежування, проте нових пільг чи спрощеного порядку фінансування документ не встановлює.
- Межі районів у містах. Чинна стаття 9 Закону № 3285-IX дозволяє міським радам встановлювати та змінювати їх. Уряд пропонує уточнити, хто має подавати відповідну пропозицію: районна у місті рада, а якщо її не утворено — виконавчий орган міськради. Останній варіант застосовуватиметься, зокрема, у Дніпрі, де районних рад немає. Остаточне рішення залишатиметься за міською радою.
- Відкликання міських голів і депутатів. На сьогодні вимоги до процедури залежать від колишнього адміністративного статусу міста — районного або обласного значення. Законопроєкт пропонує замінити цей критерій кількістю виборців територіальної громади станом на 1 січня року, коли ухвалюють рішення про внесення пропозиції щодо відкликання.
Для громад із менш ніж 100 тисячами виборців необхідно буде щонайменше 50 учасників зборів та 20 членів ініціативної групи. На збір підписів відводиться 20 днів. У громадах зі 100 тисячами виборців і більше передбачено 200 учасників зборів, 50 членів ініціативної групи та 30 днів для збору підписів.
Для Києва та Севастополя пропонують зберегти окремі вимоги: щонайменше 400 учасників зборів і 75 членів ініціативної групи. Кількість необхідних підписів, як і раніше, має перевищувати кількість голосів, поданих за міського голову на виборах, за результатами яких його обрали.
Кількість учасників зборів та строки не змінюються — уряд пропонує лише новий критерій їхнього застосування. Аналогічні поправки передбачені для відкликання депутатів місцевих рад.
При цьому в документі допущено технічну помилку: замість «100 тисяч» написано «100 000 тисяч», що буквально означає 100 мільйонів виборців. Це формулювання потребує виправлення.
Інші зміни адміністративного та земельного законодавства
Значна частина законопроєкту присвячена заміні застарілих назв і формулювань, які залишилися після децентралізації. Наприклад, у положеннях про розподіл державних дотацій і субвенцій замість окремого переліку бюджетів міст обласного та районного значення, сіл і селищ використовуватимуть поняття «бюджети територіальних громад». Нового механізму розподілу коштів ця поправка не встановлює.
Також із законодавства пропонують прибрати згадки про перспективні плани формування громад, які використовували під час реформи, та застарілі назви адміністративних одиниць. Відповідно уточнюються положення про місцеві архіви, Державний реєстр виборців, організацію соціальних послуг і використання Кодифікатора адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад (КАТОТТГ).
Окремі технічні поправки стосуються державних реєстрів. Зокрема, у законодавстві про пенсійне страхування оновлюють перелік органів та інформаційних систем, від яких надходять відомості про застрахованих осіб. Це зміна правил інформаційного обміну, а не умов призначення пенсій.
У правилах оформлення адрес нерухомості пропонують замість застарілих адміністративних позначень прямо зазначати територіальну громаду, до якої належить об'єкт. Якщо будівля розташована за межами населеного пункту, орієнтиром буде найближче село, селище чи місто в межах цієї громади. Таким чином, адресні дані відповідатимуть адміністративному поділу після реформи 2020 року. Самі по собі ці поправки не змінюють права власності на нерухомість.
Отже, законопроєкт № 16225 покликаний усунути застарілі норми, що залишилися після адміністративно-територіальної реформи. Більшість поправок мають технічний характер, проте деякі уточнюють повноваження місцевої влади та процедури ухвалення рішень. Остаточний зміст змін залежатиме від результатів розгляду документа у Верховній Раді.
Автор

Павло Мінка Журналіст
Читайте також






