Протокольна зустріч чи «Ялта 2.0»: чого Україні очікувати від саміту Трампа, Сі Цзіньпіна і Путіна в Шеньчжені


Журналістка
На 19 листопада запланована перша в історії тристороння зустріч голови КНР Сі Цзіньпіна та президентів США й Росії Дональда Трампа і Володимира Путіна в Шеньчжені.
Зустріч, яку вже підтвердили в МЗС Китаю, Білому домі та Кремлі, буде організована на полях саміту Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва.
За офіційними повідомленнями, лідери країн обговорюватимуть, перш за все, нерозповсюдження ядерного озброєння, також серед тем можуть бути ситуація на Близькому Сході та російсько-українська війна.
Обговорення війни «за спиною України» раніше прокоментував президент Володимир Зеленський. «Дуже не хочеться, щоб це була „Ялта — 2, 3, 4“ , коли йде перерозподіл впливу. Я б навіть сказав не впливу, а думок, що можна так перерозподілити», — заявив він.
Ініціатором зустрічі з Трампом і СІ ще в жовтні виступив Путін. Помічник російського диктатора Юрій Ушаков, заявив, що глава Кремля має намір обговорити з Трампом та Сі ситуацію навколо України, «з урахуванням взаєморозуміння та союзництва трьох наших країн під час Другої світової війни, зробивши акцент на співпраці наших країн під час створення Організації Об’єднаних Націй».
Пекін виступив проти обговорення війни в Україні у такому форматі. Сі нібито сказав, що «це європейський конфлікт, у якому європейцям також доведеться сидіти за столом переговорів». Речниця МЗС Китаю Мао Нін на брифінгу 16 листопада підкреслила, що перша в історії особиста зустріч трьох лідерів «матиме історичне значення», а від переговорів очікують «ґрунтовного обміну думкам’’ щодо збереження миру в усьому світі та сприяння стратегічній стабільності у відносинах між великими державами.
Тим часом у Білому домі запевнили, що досягнення якихось домовленостей під час саміту не очікують, а зустріч оцінюють як початкову розмову, покликану започаткувати обговорення контролю над озброєннями.
Чи не безпідставні побоювання Зеленського, чи можлива «Ялта 2.0», та які взагалі наслідки може мати ця зустріч для України, розбиралася «Політарена».
Обмеження ядерної гонки і поділ сфер впливу: чого насправді хочуть Путін, Сі і Трамп
Вирушаючи у Шеньчжень, Трамп передусім зацікавлений у домовленостях щодо обмеження гонки ядерних озброєнь і теоретично Путін на це може піти, сказав «Політарені» професор політології Києво-Могилянської академії Олексій Гарань.
«Давайте згадаємо, що колись Радянський Союз і США мали такі домовленості про обмеження. Потім певний час вони діяли вже за часів Росії. Зараз таких домовленостей немає. Сторони, в принципі, були б не проти якось обмежити цю гонку, бо це величезні фінансові витрати і ризики. Однак, тут постає питання, що є Китай, а у Китаю набагато менший ядерний арсенал. І Китай каже: „Хочете обмежувати себе — обмежуйте. А ми тут до чого? Ми не хочемо обмежувати“. Тобто, Китай, навпаки, прагне підвищити свій ядерний арсенал», — прокоментував Гарань.
При цьому, вважає він, Трамп ослаблений війною в Ірані та результатами проміжних виборів до Конгресу, що не стимулює Сі Цзіньпіна до укладення невигідної для себе угоди.
«Китай останнім часом перейшов до нарощування ядерних арсеналів і, очевидно, мета Китаю — зрівнятися в цьому плані із Сполученими Штатами, Росією, тобто стати однією з провідних ядерних держав світу. Пекін, очевидно, вважає, що нарощування ядерного потенціалу — це квиток у перелік наддержав світу. Тому навряд чи тут буде якась домовленість», — прокоментував «Політарені» політолог Петро Олещук.
Російська сторона в участі у саміті Путіна бачить іміджеві вигоди. Їхня пропаганда подаватиме подію як зустріч лідерів, які вирішують долю світу, серед яких — господар Кремля. Проте це не більше, ніж ілюзія. «Ні Китай, ні США не зацікавлені в тому, щоб допускати Путіна до питань, скажімо, поділу сфер впливу. Путін хоче відновити контроль над колишньою територією Радянського Союзу. А вибачте, в Центральній Азії там уже Китай. Тому тут плани Путіна, я думаю, як раз, наштовхнуться на опір Китаю.», — наголошує Гарань.
«Ідею світового порядку запустили росіяни і частково американці задовго до самої зустрічі, — наголошує Олещук. — Проте напередодні з’явилася інформація, що у китайців з цього приводу абсолютно інше бачення. Тобто якщо, наприклад, Трамп наголошував на необхідності відкритого діалогу, то китайська сторона — що всі заяви, всі тексти мають бути узгоджені, комюніке мають бути узгоджені, тобто ніякої вільної дискусії не передбачається. Просто протокольна зустріч для того, щоб засвідчити, скажемо так, діалог і контакт, але без якогось глибокого обговорення відповідних питань», — певен Олещук.
Американська делегація може закликати Китай «до стриманості в Південно-Китайському морі», припускає Гарань, але Китай на це не буде особливо реагувати. Єдиний трек, де можливі домовленості, — у питанні торгово-економічних відносин.
Війна в Україні як тема зустрічі Сі, Путіна і Трампа: чи є привід для занепокоєння
Позиція Китаю щодо російсько-української війни не змінилася. Тож не варто очікувати навіть обміну сигналами, які б принесли істотні зрушення щодо цього питання.
«Китай використовує війну Росії проти України для послаблення Заходу і Сполучених Штатів у тому числі. В той же час Пекін користується слабкістю Росії. Бо Китай не зацікавлений в тому, щоб Росія програла свою війну», — міркує Гарань.
На тлі відкритих загравать Трампа з Путіним, будь-які подібні зустрічі без участі України природно викликають занепокоєння у Києві та наших європейських партнерів. Та навіть за бажання вирішити долю України втрьох вони не зможуть. «Вони-то там можуть про щось домовлятися, але все одно Україна існує, ми маємо підтримку європейців, маємо підтримку Канади, Японії тощо», — сказав Гарань.
Утім, він зауважує, що Сі може зіграти позитивну роль у питанні війни. «Це уже раніше було в кінці 22-го року. Коли восени 22-го року, під час українського контрнаступу почалися розмови, що Росія застосує тактичну ядерну зброю, Китай сказав: „ні“. І Індія сказала: „ні“. І це було дуже важливо. Тому я думаю, що Китай може закликати Росію до більшої стриманості в сенсі бомбардувань України. Тому що у відповідь Україна бомбардує Росію, виникають проблеми з експортом російської нафти. Пекін у цьому не зацікавлений, він зацікавлений у тому, щоб нафта до нього надходила», — вважає Гарань.
На його думку, в питанні України цілком можливо сподіватися на якесь енергетичне чи зернове перемир’я. Але не більше.
«Лідер Китаю їх прийме, для протоколу зустрінуться, це покаже зростаючу вагу КНР у світовому порядку, мовляв, лідери провідних світових держав їдуть заради зустрічі із китайським лідером. Проте сам Сі не відчуває себе на рівні із Трампом і Путіним. Бо Путін — де-факто його васал, а Трамп втратив більшість у Конгресі, його вплив в самих Сполучених Штатах падає. Тому з точки зору Сі, мабуть, зараз не найкращий час для якихось мегаглобальних домовленостей з лідерами Росії і США», — резюмував Олещук.
Автор

Євгенія Давиденко Журналістка
Читайте також






