«Корупція та економічні злочини: як зробити правоохоронну систему результативною»: дискусія експертів на круглому столі «Політарени» та Active Group

Цього разу в рамках круглого столу були оприлюднені і обговорені результати загальнонаціонального опитування, проведеного компанією Active Group у серпні 2026 року, щодо ставлення українців до корупції та оцінки роботи антикорупційних і правоохоронних органів. Тема дискусії була така: «Корупція та економічні злочини: як зробити правоохоронну систему результативною. Суспільна оцінка, відповідальність інституцій та практичні рішення».

(1/9) 

(1/9) 

(1/9) 

(1/9) 

(1/9) 

(1/9) 

(1/9) 

(1/9) 

(1/9) 

В заході взяли участь: засновник дослідницької компанії Active Group Андрій Єременко, директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній, головна редакторка видання «Політарена» Вікторія Плотнікова, перший заступник Директора Бюро економічної безпеки України Тарас Щербай, народний депутат України (фракція «Голос») Ярослав Юрчишин, т. в.о голови Агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА) Ярослава Максименко, заступниця директора Навчально-наукового інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка, професорка Наталія Мельничук.

Презентуючи дослідження, засновник компанії Active Group Андрій Єременко наголосив, що рівень сприйняття корупції українським суспільством, який стабілізувався у 2024 році, наразі незмінний. Найбільш корумпованими органами респонденти традиційно вже два роки називають правоохоронні органи та судову систему, а у 2026 році до них додалися ще й ТЦК та СП.

Найменш корумпованими інституціями опитувані вважають ЗСУ, органи соціального захисту і Президента України. Найбільш дієвим запобіжником проти корупції респонденти назвали покарання.

Єременко зазначив, що майже 80% опитаних усвідомлюють, що боротьба з корупцією небезпечна і пов’язана з ризиком для життя. Також, на думку респондентів, боротьба з корупцією має бути безкомпромісною, але посадовці, що розпоряджаються державними грошима на мільярди, мають отримувати зарплату «як усі».

«Ми бачимо таку собі дивну історію — корупція це проблема, що визнана всіма, вона ламає довіру до держави, але коли питаємо, скільки має отримувати людина, що бореться з корупцією, починаються дуже нелогічні відповіді», — зазначив він.

Народний депутат Ярослав Юрчишин у своєму виступі звернув увагу на те, що дослідження показало: тема боротьби з корупцією — не просте питання.

«Це не те питання, де треба суто слухати „vox populi“ („глас народу“). Тут скоріше треба працювати із суспільством, пояснювати йому», — зазначив він.

«Ми зараз справді перебуваємо на етапі, коли в Україні нарешті немає недоторканних для антикорупційних органів. Вони розслідують справи, які стосуються найвищих чиновників; ще кілька років тому це не можна було уявити», — підкреслив Юрчишин.

«Нам потрібно інвестувати в боротьбу з корупцією більше ресурсів. Єдине питання, що ми зараз у війні і дуже залежимо від наших міжнародних партнерів, і нам треба балансувати. Питання пріоритету підняти зарплати військовим чи працівникам антикорупційних органів, думаю, очевидне. А що може робити Верховна Рада — це вдосконалювати законодавство. Дуже добре, що в нас є зараз переформування Бюро економічної безпеки, і ми бачимо позитивні тенденції», — продовжив він.

«Якщо раніше Україну завжди критикували суто за пандемічний рівень корупції і відсутність ефективної боротьби з нею, то зараз нас скоріше критикують за кількість корупційних справ, про які постійно говорять. Але це ознака одужання, завжди перед етапом виліковування. Ми зараз десь на цьому рівні. І нам його треба просто стійко пройти», — резюмував Юрчишин.

Намагання влади підпорядкувати собі антикорупційні структури, через що виник перший «картонковий майдан», Юрчишин назвав «мерзостю».

Тимчасова виконувачка обов’язків голови Агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА) Ярослава Максименко детально розповіла про роботу своєї структури і наголосила, що на сьогодні АРМА, не будучи правоохоронним органом, по суті, виконує правоохоронні функції: «Виникає певна колізія, певний дисбаланс — АРМА не є правоохоронним органом, але завдання такі має — розшук активів. Тобто доповнює роботу правоохоронних органів економічним компонентом».

Особливу зацікавленість викликав виступ першого заступника директора Бюро економічної безпеки України (БЕБ) Тараса Щербая.

На його думку, українське суспільство, як пострадянське, багато в чому звикло толерувати корупцію, але вже нове покоління, що не застало тих часів, по-іншому дивиться на цю проблему.

«Якщо проаналізувати тенденцію, побачимо, що в нового покоління зовсім інші підходи до антикорупційних заходів, до розуміння розвитку держави. Але ця проблема складна, і потрібно починати зі школи: навчання, просвітницькі заходи», — зазначив представник БЕБ.

За словами Щербая, оцінка БЕБ в аспекті антикорупційної боротьби доволі недооцінена суспільством.

«Якщо говорити про провадження Бюро економічної безпеки, то вони не настільки медійні, як НАБУ чи САП, але їх значення доволі вагоме», — зазначив Щербай.

Він звернув увагу на те, що у відомстві напрацювали і успішно використовують методологію виявлення і припинення схем уникнення оподаткування через подрібнення великих підприємств на дрібні ФОПи.

«Наша мета — фіскальний ефект. Станом на сьогодні за результатом наших розслідувань уже шість великих мереж публічно задекларували своє прагнення зміни структури і перехід від такої схеми ухилення від сплати податків», — пояснив Щербай.

Окремо представник БЕБ зупинився на припиненні діяльності нелегальних автозаправок.

«Минулого року ми сфокусували на цьому увагу. Понад 34% цього бізнесу перебувало в тіні. Ми з партнерами ідентифікували близько 588 заправок, які спільно відпрацювали. Наша мета полягала в тому, щоб ліквідувати можливість їхнього функціонування. І станом на зараз 133 заправки були повністю ліквідовані. На 324 млн грн збільшився дохід від реально проданого палива. Це верифікований показник. Легальний бізнес отримав на 46% більше прибутку, а сплатив він на 37,5% більше податків», — доповів Щербай.

Директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній закцентував увагу присутніх на тому, що переконання пересічного українця в тому, що чиновник має за невелику зарплату якісно виконувати свою роботу і водночас бути жорстко караним за корупцію, тягнеться з колоніального минулого нашої держави, коли посадовець був ворогом, чужинцем.

«Коли респонденти говорять про чиновників-корупціонерів, то їм треба низькі зарплати, а коли я прийду на цю посаду, мені треба вищу зарплату. Колись я почув таку фразу, що для українців останніх 300 років чиновники — це було щось окупаційне. Чиновників присилали звідкись. Це не було як на Заході, коли чиновник — це представник твоєї громади. Тому і ставлення таке», — пояснив Позній.

Головна редакторка видання «Політарена» Вікторія Плотнікова зосередила свій виступ на тому, що медіа повинні підтримувати тенденцію роз’яснення і зробити мейнстримом те, що корупція — це просто недостойно освіченої людини.

«Якщо ти хочеш, щоб Україна була демократичною, успішною країною, корупція не має толеруватися. Багато наших громадян зараз живуть за кордоном, і вони бачать відмінність. Наприклад, якщо ти запаркував своє авто з порушенням, тобі „прилетить“ величезний штраф. Там людина тримає себе в рамках, а рамки створює держава. А що заважає нам в Україні робити те саме?», — запитала вона.

Представниця наукової спільноти, заступниця директора Навчально-наукового інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка, професорка Наталія Мельничук подякувала ініціаторам дослідження та розповіла про антикорупційну діяльність КНУ.

«Презентоване дослідження виявило два важливих аспекти: криза суспільної довіри і запит на результативність роботи правоохоронних органів. Наш університет є платформою, де готують фахівців цього напрямку. Університет має декілька профільних кафедр, що спеціалізуються на цих питаннях. На сьогодні університет є експертом у цій галузі. Практично усі законопроєкти, які приймаються профільними комітетами Верховної Ради, проходять експертизу в нашому структурному підрозділі. Тож запрошуємо до співпраці представників сьогоднішньої дискусії, а також НАБУ і САП», — сказала Мельничук.

Підбиваючи підсумки круглого столу, Олександр Позній зауважив, що дискусія вийшла цікавою, і запропонував продовжити її в подальшому.