Мирні плани і саміти Зеленського за 4,5 роки повномасштабної війни з РФ: до чого вони призвели

Формула миру 2022 року

Президент України Володимир Зеленський представив офіційну «Формулу миру» на саміті G20 15 листопада 2022 року. Його дипломатична ініціатива, яка була сформульована після успішного контрнаступу Сил оборони України у Харківській області та звільнення Херсона, складалася з 10 пунктів:

1. повернення контролю над Запорізькою АЕС Україні, відмова від загроз застосування ядерної зброї;
2. захист та розширення експорту українського зерна, підтримка світової продовольчої ініціативи;
3. захист критичної інфраструктури та обмеження цін на російські енергоносії;
4. звільнення всіх полонених та депортованих осіб, обмін за формулою «всіх на всіх», включаючи повернення депортованих до Росії українських дітей;
5. виконання Статуту ООН та відновлення територіальної цілісності України у межах 1991 року;
6. повне відновлення контролю України над усім державним кордоном;
7. створення спеціального трибуналу щодо злочину агресії Росії та притягнення до відповідальності її лідерів за військові злочини;
8. захист навколишнього середовища, розмінування територій та компенсація збитків, завданих природі;
9. запобігання ескалації та гарантії безпеки, формування архітектури безпеки для України до її вступу до НАТО;
10. фіксація закінчення війни, підписання всіма сторонами офіційного документа про завершення конфлікту.

На жаль, військові успіхи України не вдалося розвинути, контрнаступ у 2023 році не вдався. Про межі 1991 року, як і інші пункти, довелося забути.

Перший «Глобальний саміт миру» 2024 року

Симіт миру відбувся 15–16 червня 2024 року в курортному комплексі Бюргеншток поблизу Люцерна, Швейцарія. У ньому взяли участь делегації з понад 90 держав та міжнародних організацій з усіх континентів. Росію на зустріч не запрошували. Китай від участі відмовився.

Делегати обговорювали три пункти з української «Формули миру», щодо яких був найширший міжнародний консенсус: ядерна безпека (включно із Запорізькою АЕС), продовольча безпека та гуманітарні питання (звільнення полонених і повернення депортованих дітей). За підсумками саміту 80 країн-делегатів з 90-та ухвалили спільне комюніке, яке можна узагальнити фразою «за все хороше проти всього поганого».

Другий саміт миру

На відміну від першого саміту, на другий захід хотіли запросити і представників Росії, проте йшлося, що формат не передбачатиме прямих двосторонніх переговорів Україна-РФ. Планувалося, що обговорення відбуватиметься за участю міжнародних партнерів і третіх сторін.

Зеленський, говорячи про необхідність проведення другого саміту миру, наголошував: «Війна завершиться тому, що запрацює Статут ООН». Він додав, що саме для цього потрібно підготувати другий Саміт миру, і запросив усіх, хто поважає Статут ООН, приєднатися. 

«Ми запрошуємо Китай. Ми запрошуємо Бразилію. Я вже запросив Індію. Ми працюємо з країнами Африки, з усією Латинською Америкою, Близьким Сходом, Центральною Азією, Європою, Тихоокеанським регіоном, Північною Америкою. Усі однаково важливі для миру», — казав Зеленський.

«Маємо зробити все, щоб відбувся наступний Саміт миру, який поставить крапку у війні — справедливу крапку», — наголошував він.

Однак другий саміт миру так і не відбувся. Спочатку його проведення неодноразово переносилося. Ппланувалося організувати його у листопаді 2024 року, проте згодом процес вирішили не форсувати заради ретельної підготовки всіх позицій та узгодження елементів спільного плану з країнами Глобального Півдня й новими міжнародними чинниками. Зараз, два роки потому, про другий саміт миру всі вже остаточно забули.

План перемоги 2024 року

16 жовтня 2024 року Зеленський представив у Верховній Раді «План перемоги», який наступного дня презентовував у Брюсселі на засіданні Європейської Ради. План складався із п’яти пунктів:

1. запрошення України до НАТО з перспективою її подальшого членства в Альянсі;
2. посилення оборони нашої країни та знищення наступального потенціалу РФ на окупованих територіях;
3. стримування РФ за рахунок розміщення на території України стратегічного пакету озброєнь неядерного стримування;
4. нарощування стратегічного економічного потенціалу України, укладання спеціальної угоди щодо захисту українських критичних ресурсів — урану, титану, літію тощо;
5. заміщення після закінчення війни окремих військових контингентів армії США у Європі українськими підрозділами.

Крім того, у плані були три секретні програми. Зокрема, йшлося про дозвіл на далекобійні удари по території РФ західною зброєю, а також проведення військових операцій ЗСУ на території Росії.

Зеленський тоді казав, що в разі виконання плану війну в Україні можна буде завершити до кінця 2025 року. Проте черговий план знову не спрацював. На далекобійні удари західні партнери добро не дали (власних далекобійних дронів Україна ще не мала, — ред.), Україну до НАТО не запросили. А 5 листопада 2024 року на президентських виборах у США переміг Дональд Трамп.

20 пунктів для припинення війни 2025 року

24 грудня 2025 року Володимир Зеленський представив базовий проект рамкової угоди із 20 пунктів як основу для припинення війни, а також можливих міжнародних домовленостей за участю України, США, ЄС та Росії. Цьому передував американський «мирний план», який налічував 28 пунктів, деякі з яких були вкрай невигідні Україні. До того ж, за даними американських медіа, до написання цього плану долучилися чиновники Кремля, зокрема Кирило Дмітрієв. Тож українська сторона разом з європейськими партнерами доопрацювала американський варіант.

Головні деталі та положення проекту:

• підтвердження суверенітету України та укладання беззастережної угоди про ненапад між Росією та Україною;
• створення спеціального механізму міжнародного моніторингу безпосередньо на лінії зіткнення українських та російських військ;
• розробка міжнародних гарантій безпеки для України, включаючи тристоронній документ за участю України, США та Європи;
• фіксація чисельності Збройних сил України у мирний час на рівні 800 тисяч осіб;
• створення спеціального фонду для залучення інвестицій у відновлення та розвиток економіки України;
• можливе послідовне пом’якшення санкцій для РФ з боку США, за умови виконання домовленостей.

За оцінками української сторони, на початок 2026 року документ був готовий багато в чому концептуально. Як і очікувалося, Росія український документ не прийняла, її головні вимоги (в російському плані 25 пунктів, — авт.): отримати без бою українські території (чотири області, а Крим взагалі не обговорювався), відмова України від НАТО, роззброєння та радикальне обмеження чисельності ЗСУ до 85 тисяч військовослужбовців.

Саме вищезгадані максималістські вимоги РФ і призвели до заморозки мирних переговорів між Україною та Росією, які підтримує Трамп.

Примус Росії до миру 2026 року

25 червня 2026 року Зеленський доручив СБУ провести 40-денну операцію «Примус до миру» з метою спонукати Росію до припинення війни. Головне в цьому плані — «далекобійні заходи», які включають:

• санкції далекого та середнього радіусу дії: масовані удари українських безпілотників по військових, логістичних та енергетичних об'єктах (нафтобазах, НПЗ) на території Росії і на окупованих українських територіях;
• логістична ізоляція Криму: порушення військових поставок та транспортних шляхів постачання російського угруповання на півострові.

За задумом Зеленського, вищезазначений план мав принести відчутний інформаційний та політичний ефект. Продемонструвати західним партнерам, українцям і росіянам здатність України завдавати відчутної шкоди інфраструктурі агресора, і спонукати Москву до завершення війни.

Саме під час цього періоду Україна почала бити по складах російського маркетплейсу Wildberries, перший удар дронами відбувся 18 липня.

СБУ відзвітувала, що уразила понад 100 стратегічних об'єктів як в самій Росії, так і на тимчасово окупованих територіях України, а також понад 21 тис. цілей на фронті.

Але план не спрацював. Росія лише посилила ракетні удари, змінивши при цьому тактику — цілодобові нальоти на Київ і область, які здійснюють реактивні дрони, паралізують нормальну життєдіяльність. Крім того, РФ почала кампанію зі знищення української продовольчої логістики, зокрема в столичному регіоні: дрони і ракети б’ють по складах не тільки з продуктами і ліками, а й по гуманітарних складах ООН, по гіпермаркетах і торгових центрах.

На початку серпня керівник Офісу президента Кирило Буданов повідомив, що після завершення початкового 40-денного терміну кампанії з примусу РФ до миру спеціальні заходи та удари впливу по російській території триватимуть.

Висновок

З усього вищезгаданого випливає лише один висновок: можна написати мільйон мирних планів і організувати ще мільйон найглобальніших самітів миру. Але якщо сторона, яка війну розпочала, завершувати її не хоче і має фінансову можливість надалі воювати, то ніякі саміти і плани не подіють.