Як правильно фіксувати порушення прав громадянина, щоб докази прийняв суд

Відповідно до статті 76 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, а також інших обставин, які мають значення для її вирішення.

При цьому недостатньо просто надати суду фотографію, відео чи документ. Докази мають бути:

• належними, тобто стосуватися обставин, які необхідно встановити в конкретній справі (стаття 77 ЦПК України),
• допустимими — отриманими та поданими з дотриманням вимог закону (стаття 78),
• достовірними (стаття 79),
• достатніми — у своїй сукупності давати можливість зробити повноцінний висновок (стаття 80 ЦПК України).

В адміністративному процесі відповідні правила містяться у статтях 73-77 Кодексу адміністративного судочинства України.

«Політарена» з’ясувала, як правильно фіксувати можливі порушення своїх прав, які докази варто збирати та що потрібно врахувати, аби надалі ці матеріали могли бути використані в суді.

Починайте фіксацію порушення прав якомога раніше

Одна з головних помилок — починати збирати докази вже після того, як конфлікт закінчився.

Наприклад, якщо поліцейський незаконно затримує особу, роботодавець безпідставно звільняє працівника, продавець відмовляється повернути гроші або представник органу влади відмовляється приймати заяву, не варто чекати кілька днів, а потім намагатися відновити події по пам’яті. Якщо ситуація ще триває, її потрібно фіксувати одразу.

Серед головних доказів виділимо:

• аудіо- або відеозапис;
• фотографування;
• листування;
• документи;
• показання свідків;
• записи з камер спостереження;
• звернення до поліції чи інших органів;
• медичні документи;
• чеки, квитанції та інші підтвердження.

Чим ближче доказ за часом до події, тим простіше встановити, що саме відбулося.

Наприклад, якщо після конфлікту з працівником поліції людина одразу записала обставини події, зберегла відео та звернулася із заявою, це створює значно більш цілісну картину, ніж спроба через кілька місяців відновити події лише зі своїх спогадів.

Зберігайте документи, як доказ порушення прав

Найкращим доказом у більшості випадків є документ. Зокрема договір, акт, розписка, квитанція, банківська виписка, офіційний лист, відповідь державного органу, медична довідка, наказ роботодавця, протокол, постанова, заява з відміткою про її прийняття тощо.

Якщо ви звертаєтеся до державної установи, не варто обмежуватися усною розмовою. Краще подати письмову заяву та отримати підтвердження її прийняття.

Якщо документ надсилається поштою, зберігайте підтвердження відправлення та вручення. Якщо подаєте через електронну систему — зберігайте електронне підтвердження.

У майбутньому це дозволить довести не лише зміст вашого звернення, але й сам факт того, що ви зверталися.

Якщо передбачаєте конфлікт — увімкніть диктофон заздалегідь

Не завжди порушення прав виникає несподівано. Іноді людина заздалегідь розуміє, що розмова з посадовою особою, роботодавцем, представником установи чи іншою особою може бути складною, а згодом доведеться доводити, що саме їй говорили або в чому їй відмовили.

У такій ситуації корисним інструментом може стати звичайний диктофон, наприклад, відповідний застосунок можна встановити на смартфоні. Якщо ви йдете на особистий прийом до посадовця і припускаєте, що можливе порушення ваших прав, доцільно ще до початку змістовної розмови ввімкнути аудіозапис. У такому разі буде зафіксовано не лише окрему фразу, а весь перебіг спілкування: хто представився, яке питання ви поставили, які документи надали, що вам відповіли, чи пояснили причини відмови тощо.

Аудіозаписи активно використовуються в судах. У цивільних процесах це передбачає стаття 100 ЦПК України, а в адміністративних — стаття 99 КАС України: до електронних доказів належать, зокрема, аудіо- та відеозаписи, текстові, мультимедійні й голосові повідомлення, фотографії та інші цифрові дані.

При цьому не слід формулювати правило як абсолютне право таємно записувати будь-які розмови в будь-яких обставинах. Стаття 32 Конституції України захищає особисте і сімейне життя та конфіденційну інформацію про особу. Тому значення мають характер розмови, її предмет, статус учасників та обставини запису. Особливо слід розрізняти приватну розмову і спілкування з посадовою особою щодо виконання нею службових повноважень. Остаточно питання належності та допустимості конкретного запису як доказу оцінює суд.

Важливо й інше: не редагуйте такий запис. Збережіть первинний аудіофайл у тому вигляді, в якому його створив телефон, зробіть резервну копію та не видаляйте оригінал після того, як переписали зміст розмови на папір.

Зверніть увагу: електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, підписаній електронним цифровим підписом (КЕП).

Як правильно зробити відеозапис, як доказ порушення прав

Смартфон сьогодні є одним із найпростіших інструментів для збору доказів. Але саме відео ще не гарантує, що суд використає його як доказ. Важливо, щоб із запису було зрозуміло:

• хто бере участь у події;
• де вона відбувається;
• коли вона відбувається;
• що саме відбувається;
• які дії здійснюють учасники;
• що саме говорить кожна сторона.

Наприклад, якщо людина записала лише момент, коли поліцейський уже застосовує до неї фізичну силу, але не зафіксувала, що відбувалося безпосередньо перед цим, суду може бути складніше оцінити всю ситуацію. Тому, якщо це безпечно, краще вести запис без зайвих переривань.

Фотографуйте (або записуйте на відео) не лише причину, але й наслідки порушення прав

Якщо порушення призвело до матеріальних наслідків, фікскуйте їх якомога швидше. Наприклад, якщо пошкоджено майно, сфотографуйте:

• загальний вигляд місця;
• саме пошкодження крупним планом;
• предмети навколо;
• обставини, які можуть пояснити причину пошкодження.

Наприклад, якщо йдеться про залиття квартири, недостатньо сфотографувати лише мокру стелю. Варто зафіксувати приміщення загалом, місце протікання, пошкоджене майно та інші обставини.

Чим повніше зафіксована картина події, тим простіше потім встановити причинно-наслідковий зв’язок.

Чи враховує суд скріншоти як докази порушення прав?

В епоху інтернету знімок екрану також є одним із доказів, який може бути використаний для захисту своїх прав. Так, у постановах Верховного Суду 753/10840/19 від 13 липня 2020 року та 442/3516/20 від 18 лютого 2021 року скріншоти, а також роздруківки з месенджеру розглядалися як належні та допустимі докази, яким суд має надати оцінку в сукупності з іншими доказами.

Водночас важливо, щоб із такого листування можна було встановити, хто саме є його учасниками та який зміст повідомлень (така позиція Великої Палати ВС викладена в постанові 916/3027/21 від 21 червня 2023 року). Питання належності й допустимості такого доказу суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням усіх обставин.

Тому слід зберігати не лише скріншоти, але й саме електронне листування в максимально повному вигляді, де була б інформація про сторони, дати тощо. Якщо це месенджер, бажано зберегти контекст розмови. Наприклад, людина показує повідомлення: «Я поверну гроші». Але не показує попередню частину розмови, з якої може бути зрозуміло, про які саме гроші йдеться. Або навпаки: показується лише повідомлення іншої сторони, але не видно власних відповідей.

Якщо йдеться про публічний сайт (наприклад, де міститься недостовірна інформація), треба вказати гіперпосилання на нього або архів (навіть видалені сторінки зберігаються в інтернеті).

Отже, скріншот може бути корисним, але його доказова цінність залежить від обставин конкретної справи та можливості встановити достовірність інформації.

Якщо посадовець або інша особа відмовляється прийняти заяву — фіксуйте це

Це дуже поширена ситуація. Громадянин приходить до установи, подає заяву, а їй відповідають: «Ми таке не приймаємо». У такому випадку не потрібно обмежуватися усною суперечкою. Якщо можливо, подайте заяву іншим передбаченим законом способом — поштою або через електронний сервіс тощо. І збережіть підтвердження. Якщо відмова відбувається безпосередньо під час спілкування, за можливості зафіксуйте сам факт відмови. Це може бути важливим доказом того, що ви намагалися реалізувати своє право, але вам у цьому перешкоджали.

Записуйте дані людей, чиї дії оскаржуєте

Якщо порушення вчиняє конкретний посадовець, важливо встановити його особу. Зафіксуйте:

• прізвище та ім’я;
• посаду;
• назву органу чи установи;
• службовий номер, якщо він є;
• дату та час події.

Якщо це поліцейський, можна попросити його представитися та пред’явити службове посвідчення. Якщо йдеться про працівника підприємства або установи, можна попросити назвати посаду та прізвище.

Це може здатися дрібницею, але в суді має принципове значення. Фраза «якийсь працівник установи відмовив мені» значно менш конкретна, ніж документально підтверджена інформація про те, хто саме, коли та які дії вчинив.

Залучайте свідків, які бачили порушення прав

Якщо порушення відбувається у присутності інших людей, варто записати їхні контактні дані.

Наприклад, свідками можуть бути:

• очевидці конфлікту;
• сусіди;
• колеги;
• родичі;
• інші відвідувачі установи;
• пасажири;
• працівники підприємства тощо.

Важливо розуміти: свідок — це не просто людина, яка «підтримує вашу позицію». Його значення полягає в тому, що він може повідомити суду про обставини, які сприймав особисто. Тому краще не просити свідка заздалегідь «підтвердити мою версію». Правильніше зафіксувати його контакти та обставини, які він фактично бачив або чув.

Не забувайте про медичні документи

Якщо внаслідок порушення прав людина отримала тілесні ушкодження або погіршилося її самопочуття, важливо своєчасно звернутися за медичною допомогою. Не варто обмежуватися фотографією синця або подряпини.

Медична документація може містити:

• дату звернення;
• скарги;
• результати огляду;
• діагноз;
• опис ушкоджень;
• призначене лікування.

У подальшому такі документи можуть мати значення для підтвердження факту та характеру шкоди.

Якщо доказ знаходиться в іншої особи, його можна витребувати

Буває ситуація, коли людина знає, що існує доказ, але самостійно отримати його не може.

Наприклад:

• відео з камер магазину;
• запис із камер біля будинку;
• документи державного органу;
• медична документація;
• банківська інформація;
• документи підприємства.

У такій ситуації процесуальне законодавство передбачає механізми витребування доказів судом. Тому відсутність документа у вас на руках не завжди означає, що його неможливо використати. Але потрібно обґрунтувати суду, який саме доказ необхідний, що він може підтвердити та чому ви не можете отримати його самостійно (стаття 84 ЦПК).

І пам’ятайте: якщо порушення потрапило на камеру магазину, банку, під'їзду, підприємства або іншого об'єкта, не варто чекати кілька місяців. Записи можуть зберігатися обмежений час, після чого автоматично видалятися або перезаписуватися. Якщо власник відмовляється надати запис, це також варто зафіксувати. Надалі можна ставити перед судом питання про його витребування.

Що робити одразу після порушення прав: практичний алгоритм

Якщо ви вважаєте, що ваші права порушили, можна діяти за таким алгоритмом:

1. Припиніть конфлікт, якщо це можливо безпечно. Не потрібно провокувати подальше загострення лише заради того, щоб отримати відео.
2. Почніть фіксацію. Фото, відео, аудіо, документи, листування.
3. Установіть учасників події. Запишіть прізвища, посади, назви організацій, контакти свідків.
4. Зафіксуйте наслідки. Пошкодження майна, витрати, тілесні ушкодження, невиплачені кошти тощо.
5. Надішліть письмові звернення. Це дозволяє створити документальний слід ситуації.
6. Зберігайте всі відповіді, зробіть резервні копії електронних доказів.

Правило «спочатку зберіть докази, потім звертайтеся до суду» не означає, що людина повинна перетворюватися на професійного слідчого. Але будь-який конфлікт, який потенційно може перейти у судову площину, варто фіксувати максимально уважно.

Отже, знімайте відео, зберігайте оригінали документів, робіть резервні копії електронного листування, записуйте контакти свідків, фотографуйте наслідки порушення, отримуйте письмові відповіді від органів та установ.

Найголовніше — доказ повинен не просто існувати, а підтверджувати конкретну обставину, на яку ви посилаєтеся. Цивільний та адміністративний процесуальні кодекси встановлюють окремі правила щодо доказів, а тому спосіб їх отримання, збереження та подання також має значення.

І ще одне важливе правило: не чекайте суду, щоб почати доводити свою правоту. Якщо порушення вже відбулося, найкращий момент для фіксації доказів — саме зараз, поки документи доступні, відео не видалене, свідки пам’ятають обставини, а деталі події ще не стерлися з пам’яті.