Держава без зворотного зв’язку: кого українці обрали б у парламент та кому довірили б президентську булаву

85,6% опитаних переконані, що Україна має залишатися демократією навіть під час війни, натомість 82,9% не відчувають, що їхній голос впливає на рішення держави, а 84,2% погоджуються, що держава і суспільство живуть окремими життями.

Про це свідчать результати соціологічного дослідження, проведеного виданням «Політарена» спільно з компанією Active Group.

Методологія: дослідження здійснене за допомогою онлайн-панелі «SunFlower Sociology». Метод: самозаповнення анкет громадянами України віком 18 та більше років. Вибірка: 2000 анкет (репрезентативна за віком, статтю і регіоном України, крім тимчасово окупованих територій). Теоретична похибка при довірчій імовірності 0,95 не перевищує 2,2%. Період збору даних: 22 серпня 2026 року.

Криза державного управління і розрив між державою та громадянами

Ідею збереження демократії під час війни підтримують 57,3% опитаних категорично і ще 28,2% — із застереженням «швидше так». Протилежної позиції дотримуються 4,2%: 3,7% відповіли «швидше ні» і 0,4% — «однозначно ні». Ще 10,3% не змогли визначитися.

Водночас 85,3% бачать в Україні системну кризу державного управління — 52,5% однозначно і 32,8% «швидше так». Кризи не помічають 4,6% опитаних, 10,1% вагаються з відповіддю.

Більшість українців запит на зміни не відкладають до перемоги: 68,9% вважають, що систему держуправління можна реформувати вже під час війни (36,1% — однозначно, 32,8% — «швидше так»). Проти виступають 18,2%, з них 11,8% пропонують дочекатися миру, а 6,3% заперечують саму можливість реформи. Не визначилися 12,9%.

Розрив між державою і громадянами фіксують 84,2% опитаних: 48,4% погоджуються з цим твердженням беззастережно, ще 35,9% — «швидше так». Не відчувають розриву 10,5%, вагаються 5,3%.

Найгостріше це проявляється у питанні про вплив на рішення влади. Не відчувають його зовсім 54,0% опитаних, ще 28,9% — «швидше не відчувають». Про повний вплив свого голосу говорять 2,8%, про частковий — 10,1%. Разом позитивних відповідей набирається 12,9% проти 82,9% негативних.

Головною ознакою управлінської кризи респонденти найчастіше називають корупцію — 35,4%.

Далі йдуть відсутність відповідальності за провали (28,2%), непрацююче законодавство (23,0%), консолідація влади в руках Президента (14,4%), брак відповідальних кадрів (12,3%), ухвалення рішень без пояснень (10,7%), слабкий діалог влади з громадянським суспільством (10,5%) і непрозорі кадрові призначення (9,8%). Залежність від зовнішньої допомоги і донорів згадали 9,6%, неефективну бюрократію — 9,0%, конфлікти при ухваленні рішень — 8,5%, повільність рішень — 3,9%, недостатній цифровий розвиток державних сервісів — 1,3%.

Щодо чинників, які руйнують довіру між державою і громадянами, перше місце посідають корупційні скандали — 82,9%. Другий за вагою чинник — робота ТЦК і мобілізація (71,1%), далі кадрова чехарда у владі (58,9%), несправедливий розподіл тягаря війни (54,9%), непрозорість рішень (50,1%), незрозумілість планів влади щодо закінчення війни (48,4%) і брак чесної комунікації (46,6%). Про те, що довіра за час війни навпаки зросла, сказали 2,4% опитаних.

Публічність корупційних справ під час війни українці підтримують майже без винятків: 74,0% вважають, що про підозри влади у корупції потрібно говорити відкрито, ще 17,5% схиляються до цієї думки. Проти публічності таких справ висловилися 3,5%, не визначилися 5,0%.

Хто контролює владу в Україні

Найпоширенішою відповіддю на питання про те, хто найефективніше контролює владу в Україні, став варіант «ніхто не контролює» — 34,4%. Він випереджає варіанти про «західних партнерів» (30,4%), «журналістів і розслідувачів» (28,9%), «антикорупційні органи» (21,7%), «соціальні мережі та блогерів» (19,3%). 15,8% опитаних вважають, що владу ефективно контролюють громадські організації і незалежні експерти, міжнародні організації назвали 15,5%, опозиційних депутатів — 10,7%, виборців на виборах — 7,4%, місцеву владу — 5,5%. Судам цю роль відводять 2,8% опитаних. Ще 16,4% не змогли відповісти.

За колишніми посадовцями право критикувати владу визнають 65,7% опитаних (30,4% — однозначно, 35,2% — «швидше так»). Такого права не визнають 26,9%, ще 7,4% вагаються.

Вибори під час війни: кого потрібно переобрати

Щодо теми виборів під час воєнного стану, суспільна позиція за три роки помітно зрушила. Доцільними такі вибори вважають 43,3% опитаних (21,3% — однозначно, 22,0% — «швидше так»), недоцільними — 50,6%. У серпні 2023 року за вибори було 15,7%, а категоричне «однозначно ні» обирали 45,5% проти нинішніх 24,7%.

Про те, що передвиборча кампанія в Україні вже почалася, говорять 43,5% опитаних, протилежної думки дотримуються 41,2%, не визначилися 15,3%. У січні 2026 року відчуття кампанії було сильнішим — 58,7%.

Технічну можливість провести протягом найближчого року вибори хоча б одного з виборних органів припускають 41,8% опитаних, тоді як 47,5% вважають це неможливим. Вагаються 10,7%.

Серед органів, які варто переобрати найближчим часом, лідирує Верховна Рада — 71,1%. Переобрання президента підтримують 55,5%, і це максимальний показник за всі 16 хвиль дослідження: у серпні 2023 року такої думки дотримувалися 11,4%. Місцеві ради і міських голів назвали по 45,7% опитаних, 13,8% не хочуть переобирати жоден орган.

Найбільше від виборів під час війни, на думку респондентів, програє чинна влада — 56,9%. Про громадян у цьому контексті говорять 24,9%, про Росію — 19,5%, про збройні сили — 13,1%, про опозицію — 6,6%. Ще 7,0% вважають, що не програє ніхто, 19,3% не визначилися.

Оцінки впливу виборів на обороноздатність розділилися майже порівну: 30,8% очікують послаблення (18,5% — істотного), 24,1% — посилення (15,1% — істотного), а 27,4% не бачать жодних змін. Порівняно з липнем 2026 року частка тих, хто прогнозує послаблення, зменшилася з 32,7% до 30,8%, а частка тих, хто очікує посилення, зросла з 15,7% до 24,1%.

Запит на оновлення при цьому не має персонального адресата. Політичного лідера, здатного якісно виконувати обов’язки президента, окрім чинного, не бачать 51,4% опитаних, бачать — 32,0%. У січні 2026 року співвідношення було 50,2% до 33,9%.

Українці найбільше довіряють двом державним діячам

У переліку публічних постатей, яким довіряють, перші позиції ділять Михайло Федоров (33,9%) і Валерій Залужний (33,0%). Далі — Кирило Буданов (25,3%), Володимир Зеленський (23,8%), Андрій Білецький (14,7%), Петро Порошенко (14,4%), Денис Прокопенко (10,6%), Сергій Притула і Дмитро Разумков (по 9,0%), Олексій Гончаренко (6,6%), Юлія Тимошенко (4,8%), Юрій Бойко (2,2%).

Показник Федорова за три місяці пройшов повний цикл: 11,2% у травні, 45,8% у липні, 33,9% у серпні. Водночас 20,3% опитаних не змогли назвати жодного прізвища — проти 7,1% раніше.

Ідею об'єднання політичних сил, що не входять до «Слуги народу», підтримали б 45,5% опитаних, не підтримали б 24,7%, ще 29,8% не визначилися.

Проте коли йдеться про конкретні конфігурації, найпопулярнішою відповіддю стає відмова: 44,0% не підтримали б жодного з трьох запропонованих об'єднань. Зв’язку Залужний — Федоров віддають перевагу 22,5%, за всіх трьох разом висловилися 9,6%, за Порошенка із Залужним — 9,4%, за Порошенка з Федоровим — 3,5%.

Президентський рейтинг на серпень 2026 року

У президентському рейтингу серед усіх опитаних лідирує Володимир Зеленський — 16,7%. За ним ідуть Валерій Залужний (11,6%), Михайло Федоров (8,6%), Петро Порошенко (8,3%), Кирило Буданов (6,5%), Дмитро Разумков (4,7%), Юлія Тимошенко (3,1%), Андрій Білецький (2,7%), Олексій Гончаренко (1,8%), Сергій Притула (1,6%), Денис Прокопенко (1,1%), Юрій Бойко (0,2%). Не пішли б на вибори 10,8%, проголосували б проти всіх або зіпсували бюлетень 8,3%, не визначилися 10,4%.

(1/2) 

(1/2) 

Серед тих, хто визначився з вибором, розподіл такий: Зеленський — 23,7%, Залужний — 16,5%, Федоров — 12,2%, Порошенко — 11,9%, Буданов — 9,2%, Разумков — 6,7%, Тимошенко — 4,5%, Білецький — 3,8%, Гончаренко — 2,6%, Притула — 2,2%, Прокопенко — 1,6%, Бойко — 0,3%.

(1/2) 

(1/2) 

Паралельно з першою позицією в рейтингу Володимир Зеленський має один із найвищих антирейтингів. За нього не проголосували б за жодних обставин 47,1% опитаних — за півроку показник зріс із 32,9%. Вище лише в Юлії Тимошенко (56,0%) і Юрія Бойка (49,7%). Петро Порошенко має 45,7%, Сергій Притула — 41,8%, Олексій Гончаренко — 32,4%, Кирило Буданов — 24,3%, Дмитро Разумков — 23,4%, Андрій Білецький — 21,9%, Михайло Федоров — 21,2%, Валерій Залужний — 20,6%, Денис Прокопенко — 15,5%.

(1/2) 

(1/2) 

Моделювання другого туру показує, що лідерство в першому турі не конвертується в перемогу. Серед тих, хто визначився, Зеленський виграє лише в Порошенка (59,0% проти 41,0%), але програє Федорову (36,8% проти 63,2%) і Залужному (40,1% проти 59,9%). Порошенко поступається в усіх трьох парах, зокрема Федорову (29,7% проти 70,3%) і Залужному (24,9% проти 75,1%). Дуель двох найсильніших — Федорова і Залужного — завершується з рахунком 47,0% проти 53,0%. У підсумковій матриці Залужний виграє всі три дуелі, Федоров — дві, Зеленський — одну, Порошенко — жодної.

(1/4) 

(1/4) 

(1/4) 

(1/4) 

Парламентський рейтинг: українці обирають неіснуючі партії і політсили

У парламентському рейтингу серед усіх опитаних перше місце посідає потенційна партія Валерія Залужного — 11,5%. Далі «Європейська солідарність» Петра Порошенка (10,5%), потенційна партія Михайла Федорова (9,8%), потенційна партія Кирила Буданова (7,4%) і партія Володимира Зеленського (7,1%). «Розумна політика» Дмитра Разумкова набирає 4,6%, «Батьківщина» — 4,4%, потенційна партія «Азов» — 4,3%, також поки не існуюча партія «Третя штурмова» — 4,2%, партія Сергія Притули — 4,1%, «Голос» — 0,7%, партія Юрія Бойка — 0,4%. Не пішли б на вибори 9,8%, проголосували б проти всіх 6,4%, не визначилися 14,8%.

(1/2) 

(1/2) 

Серед тих, хто визначився, розподіл голосів такий: партія Залужного — 16,6%, «Європейська солідарність» — 15,2%, партія Федорова — 14,2%, партія Буданова — 10,8%, партія Зеленського — 10,3%, «Розумна політика» — 6,7%, «Батьківщина» — 6,4%, «Азов» — 6,2%, «Третя штурмова» — 6,1%, партія Притули — 6,0%, «Голос» — 1,0%, партія Бойка — 0,7%.

(1/2) 

(1/2) 

Три партійні проєкти, яких поки не існує, разом контролюють 28,7% голосів: партії Залужного, Федорова і Буданова. Партія Федорова за три місяці піднялася з 3,8% до третього місця, тоді як партія Зеленського за той самий період втратила частину підтримки — з 10,4% у грудні 2025 року до 7,1% у серпні 2026 року.