35 політичних подій за 35 років незалежної України: від створення Народного Руху до операції «Мідас»

Право жити у власній країні, право говорити рідною мовою українці виборювали століттями. За це своє життя віддали найкращі. 35 років незалежності теж не були для нас легкими. Українці завзято будували свій дім і робили чимало помилок на цьому шляху. Але, як писав великий українець Тарас Шевченко: «В своїй хаті своя й правда, і сила, і воля».

Проте усі 35 років поряд з нами був і, на жаль, залишається агресивний сусід — Росія, уламок колишньої імперії, який ніколи не визнавав української незалежності й активно намагається наш дім зруйнувати.

35 років української незалежності — це постійна боротьба за право бути господарем на своїй землі, за право жити в демократичній, вільній та квітучій країні.

У цей день «Політарена» згадала 35 політичних подій, які, на нашу думку, стали визначальними в історії незалежної України.

Створення «Народного Руху України»

8–10 вересня 1989 року в конференц-залі Київського політехнічного інституту відбувся з’їзд «Народного руху України за перебудову», який став головною організаційною та рушійною силою у просуванні України до незалежності.

Перепоховання Василя Стуса, Юрія Литвина та Олекси Тихого

19 листопада 1989 року в Києві на Байковому кладовищі відбулося перепоховання останків українських політв’язнів радянського режиму Василя Стуса, Юрія Литвина та Олекси Тихого, які загинули в таборах Пермського краю.

Церемонія перепоховання переросла у багатотисячну акцію протесту проти радянської системи і за проголошення незалежності України.

Ухвалення Декларації про державний суверенітет України

16 липня 1990 року Верховна Рада УРСР ухвалила Декларацію про державний суверенітет України. Тоді 355 депутатів проголосували «за», чотири — «проти».

В документі, зокрема, заявлялося, що Українська РСР є суверенною національною державою; що єдиним джерелом влади є народ; закріплювалося право на громадянство, на власний державний бюджет і грошову одиницю, право мати власну армію та інші необхідні для суверенної держави інститути.

«Революція на граніті»

2 жовтня 1990 року на площі Жовтневої революції (нині — Майдан Незалежності) розпочали голодування студенти, вимагаючи демократизації всіх суспільно-політичних процесів, проведення позачергових парламентських виборів на багатопартійній основі не пізніше весни 1991 року, націоналізації майна компартії та комсомолу, відставки тодішнього голови уряду УРСР Віталія Масола, а головне — розірвання союзного договору.

Акт проголошення незалежності України

24 серпня 1991 року Верховна Рада України ухвалила Акт проголошення незалежності України.

Всеукраїнський референдум та вибори першого президента

1 грудня 1991 року українці підтримали незалежність на всеукраїнському референдумі, а також обрали першого Президента. Ним став Леонід Кравчук.

Біловезька угода

Введення державної символіки України

15 січня 1992 року Верховна Рада України затвердила мелодію Державного Гімну на основі пісні «Ще не вмерла Україна…» авторства Михайла Вербицького на слова Павла Чубинського.

28 січня 1992 року Верховна Рада України затвердила синьо-жовте полотнище як Державний Прапор України.

19 лютого 1992 року парламент України затвердив тризуб як Малий Державний Герб України.

Масандрівські угоди

3 вересня 1993 року за підсумками переговорів у передмісті Ялти Масандрі між Україною і Росією були підписані угоди, якими був поділений Чорноморський флот СРСР та передбачалася утилізація ядерної зброї, що розташовувалася на території України.

Обрання президентом України Леоніда Кучми

10 липня 1994 року українці обрали президентом Леоніда Кучму. На посаді він був єдиним з українських президентів, хто відбув два терміни. Його правління, яке тривало десять з половиною років, отримало назву «кучмізм». Наслідки «кучмізму» Україна долає і досі.

Відмова від ядерної зброї та підписання Будапештського меморандуму

5 грудня 1994 року Україна погодилася на без’ядерний статус в обмін на гарантії безпеки від США, Великої Британії і Росії. Меморандум виявився папірцем, який не вартує нічого, після того, як Росія порушила його умови, окупувавши Крим і частину Донбасу в 2014 році та розпочавши повномасштабне вторгнення в Україну у 2022 році.

Ухвалення Конституції незалежної України

28 червня 1996 року Верховна Рада проголосувала за нову Конституцію України, яка закріпила основні принципи державного ладу.

Введення національної валюти — гривні

У період з 2 по 16 вересня 1996 року в Україні було проведено грошову реформу. В незалежній Україні з’явилася власна грошова одиниця — гривня.

Угода про перебування Чорноморського флоту РФ у Криму

28 травня 1997 року Україна і Росія підписали угоду щодо умов перебування російського флоту в Криму. Згідно з документом, ЧФ РФ дозволялося перебувати на українському півострові ще 20 років, до 28 травня 2017 року. Після окупації Криму Росія в односторонньому порядку заявила про припинення угоди.

В автомобільній аварії загинув Вʼячеслав Чорновіл

25 березня 1999 року в автокатастрофі на шосе під Борисполем загинув дисидент, політв’язень, борець за незалежність України, народний депутат В’ячеслав Чорновіл. Він тоді очолював опозиційний до влади «Народний рух України», балотувався на посаду президента України. Родичі та колеги вважають, що аварія була спланованим убивством.

Вбивство журналіста Георгія Ґонґадзе

Вбивство українського опозиційного журналіста Георгія Ґонґадзе сталося 17 вересня 2000 року. Його обезголовлене тіло знайшли 2 листопада 2000 року в Таращанському лісі під Києвом. У замовленні вбивства журналіста на підставі аудіозаписів і показань виконавця вбивства Олексія Пукача був звинувачений другий президент України Леонід Кучма. Вбивство Ґонґадзе призвело до акції «Україна без Кучми», яка вилилася у вуличні протести.

Всеукраїнський перепис населення

5 грудня 2001 року в Україні відбувся перший і єдиний всеукраїнський перепис населення. . За його даними, чисельність постійного населення країни становила 48,24 мільйона осіб.

Конфлікт з Росією за український острів Тузла

29 вересня 2003 року Росія розпочала активну фазу будівництва дамби до українського острова Тузла. 30 вересня МЗС України направило МЗС РФ першу ноту протесту, яка залишилася без відповіді. 22 жовтня в Сімферополі відбувся проросійський мітинг, організований проросійськими організаціями. Учасники мітингу заявили, що Росія разом з островом Тузла претендує на весь Крим. В листопаді того ж року РФ та Україна домовилися про припинення будівництва дамби. Це була перша активна спроба РФ захопити Крим.

Помаранчева революція

21 листопада 2004 року результати президентських виборів на яких переміг ставленик Москви Віктор Янукович, спричинили масові протести, які отримали назву Помаранчева революція через колір символіки опозиційного кандидата у президенти Віктора Ющенка. Опозиція та міжнародні спостерігачі заявили про масові фальсифікації голосів на користь Януковича. Основним результатом революції було призначення Верховним Судом повторного другого туру президентських виборів (що прямо не передбачено законодавством, — авт.) у якому перемогу здобув Ющенко.

Перемога на президентських виборах Віктора Януковича

17 січня 2010 року Віктор Янукович, представник Партії регіонів і ставленик Москви, переміг у другому турі виборів Президента України. За чотири роки потому це призведе до переламного моменту в історії України.

«Харківські угоди»

21 квітня 2010 року у Харкові Янукович та президент Росії Дмитро Мєдвєдєв підписали угоди, якими продовжено термін перебування Чорноморського флоту РФ у Криму до 2042 року. Це стало другою спробою РФ закріпитися в українському Криму.

Євромайдан і Революція Гідності

Мирний протест розпочався 21 листопада 2013 року після того, як Кабмін України призупинив підготовку до підписання Угоди про асоціацію між Україною та Євросоюзом. Янукович наказав розігнати протестувальників на Майдані Незалежності в Києві силою за допомогою підрозділу міліції «Беркут», після чого мирний протест переріс у відкрите силове протистояння, яке призвело до загибелі протестувальників. Їх назвали Небесна Сотня. Зрештою Янукович втік до Росії. Ці події отримали назву Революція Гідності.

Ленінопад

8 грудня 2013 року, під час Революції Гідності, протестувальники повалили пам’ятник Леніну на Бесарабській площі в Києві. Після цього масова хвиля зносу пам’ятників пролетарському вождю охопила всю країну. Цей рух став символом розриву з радянським тоталітарним минулим.

Початок російсько-української війни

20 лютого 2014 року російські війська увійшли в Крим, а в квітні проксі-війська РФ вторглися на територію Донецької та Луганської областей, частину яких окупували, створивши незаконні «республіки» і розпочавши війну з Україною. До 2022 року офіційно бойові дії називалися спочатку Антититерористична операція (з 14 квітня 2014 року до 30 квітня 2018 року), потім назву змінили на Операцію об’єднаних сил.

Підписання угоди про асоціацію з Європейським Союзом

21 березня 2014 року Україна і ЄС підписали політичну частину угоди, а 27 червня — економічну частину. Це започаткувало рух України до ЄС.

Закони про декомунізацію

9 квітня 2015 року Верховна Рада ухвалила пакет законів про декомунізацію, якими заборонено радянську символіку, засуджується комуністичний режим, відкриваються архіви радянських спецслужб і визнаються борцями за незалежність України члени УПА.

Петро Порошенко переміг на виборах президента

25 травня 2014 року відбулися позачергові вибори Президента України, на яких здобув перемогу Петро Порошенко.

Створення антикорупційних органів

14 жовтня 2014 року, на вимогу європейських партнерів, Верховна Рада ухвалила «антикорупційний пакет» законів. Він передбачав створення Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК), Національного антикорупційного бюро (НАБУ), Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), Агентства з розшуку та виявлення активів (АРМА) та Вищого антикорупційний суду (ВАКС). Ці органи є незалежними державними інституціями, що не підпорядковані жодному з відомств виконавчої влади.

«Мінські угоди»

Пакет документів, підписаний у Мінську у 2014–2015 роках у межах Тристоронньої контактної групи за участю України, Росії та ОБСЄ щодо «врегулювання конфлікту на Донбасі». Ці домовленості ніколи не виконувалися Росією, яка постійно затягувала переговори і влаштовувала перепони. «Угоди» остаточно втратили чинність в лютому 2022 року, коли Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну.

Україна отримала Томос

5–6 січня 2019 року Україна отримала Томос від Вселенського патріарха Варфоломія про автокефалію Православної церкви України. Таким чином українське православ’я позбулося залежності від російської православної церкви.

Президентом України став Володимир Зеленський

21 квітня 2019 року відбувся другий тур виборів Президента України, на яких переміг актор Володимир Зеленський, набравши 73,22% голосів виборців.

Ухвалення мовного закону

25 квітня 2019 року Верховна Рада України ухвалила Закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Згідно із законом, використання української мови стало обов’язковим у публічних сферах життя.

Росія розпочала повномасштабну війну проти України

24 лютого 2022 року Росія здійснила повномасштабне вторгнення в Україну. В Україні запровадили воєнний стан.

«Картонковий майдан»

З 22 по 31 липня 2025 року в Києві та інших містах України відбулися масові акції протесту проти ухвалення законопроєкту № 12414, який загрожував незалежності НАБУ та САП. Назва акції протесту походить від саморобних плакатів на шматках картону з іронічними та влучними написами.

Операція «Мідас»

Масштабне розслідування НАБУ та САП щодо корупції та «відкатів» в енергетичній сфері було оприлюднене восени 2025 року. Фігурантами справи є люди з близького оточення президента Зеленського. Виявлені під час розслідування факти корупції спричинили серйозну політичну кризу, призвели до кадрових змін в уряді, посилили протистояння між антикорупційними органами та Офісом президента та створили виклики для євроінтеграції України.