В Україні втричі зросла кількість нападів на медиків “швидкої”: як може запобігти цьому законопроєкт №10221, і чому він не ухвалений

Таку інформацію оприлюднив голова Комітету Верховної Ради з питань здоров'я нації Михайло Радуцький (фракція «Слуга народу»). Він закликав своїх колег — народних депутатів прискорити розгляд законопроєкту №10221, яким передбачається посилення кримінальної відповідальності за напад на медиків під час виконання ними службових обов'язків, та найближчим часом винести його на розгляд парламенту.

Цей законопроєкт був зареєстрований ще у листопаді 2023 року, але не отримав підтримки в експертів.

Напади на медиків порівняно з 2025 роком зросли втричі

Останнім часом медики швидкої допомоги, які приїжджають на виклики, часто стикаються з агресією з боку пацієнтів або третіх осіб. Ось декілька випадків, що сталися у 2026 році і набули резонансу у ЗМІ.

Так, у лютому медики «швидкої» приїхали на виклик у Шевченківський район Києва і побачили чоловіка, який лежав біля під’їзду одного з житлових будинків. Швидку допомогу викликала місцева мешканка. Чоловік перебував у стані алкогольного сп’яніння. Лікарі почали надавати йому допомогу, проте, побачивши медиків, пацієнт почав на їхню адресу висловлюватися нецензурною лайкою. Після цього він схопив жінку-парамедика за ногу, вдарив кулаком їй у стегно й живіт та втік. Щоправда, «хворого» досить швидко затримали правоохоронці.

Ще один випадок стався у травні на Полтавщині у с. Малі Сорочинці. Місцевий мешканець викликав «швидку» для своєї дружини. Коли бригада екстреної медичної допомоги прибула за адресою виклику, між чоловіком та лікарем «швидкої» виник конфлікт, в результаті якого господар побив працівника медичної служби. У медика були зафіксовані тілесні ушкодження середнього ступеня.

16 червня на Харківщині бригада екстреної медичної допомоги приїхала на виклик до жінки. Після прибуття медиків пацієнтка поводилася агресивно, а потім напала на парамедика. Для врегулювання ситуації було викликано наряд поліції.

Цей перелік можна продовжувати.

За даними МВС, які отримав на свій запит голова Комітету ВР з питань здоров'я нації Михайло Радуцький, з 1 січня 2025 року до 1 серпня 2026 року розпочато 30 кримінальних проваджень за фактами правопорушень щодо медичних і фармацевтичних працівників під час виконання професійних обов’язків.

У 2025 році відкрили сім проваджень, а у 2026 році — вже 23. Більшість справ (25 із 30, або 83%) кваліфіковані як умисні легкі тілесні ушкодження або хуліганство.

«Тобто сьогодні за напад на медика найчастіше притягують до відповідальності за загальними статтями Кримінального кодексу, а не за окремою статтею, яка враховує, що постраждав саме медичний працівник під час виконання своєї роботи», — зазначає Радуцький.

За його даними, у 2026 році відкрили два кримінальні провадження за фактами умисних убивств медичних та фармацевтичних працівників. Із загальної кількості 14 проваджень уже завершені та передані до суду з обвинувальними актами — 5 у 2025 році та 9 у 2026-му.

За даними МОЗ, які наводить Радуцький, у 2022–2026 роках зафіксовано 431 напад на бригади екстреної медичної допомоги, унаслідок яких постраждали 435 медичних працівників. У 2022 році був 81 напад, а у 2025 році — 103, тобто за 3 роки кількість нападів зросла на 27%.

Нардеп вважає, що держава має посилити відповідальність за напади на медиків.

«Сьогодні посилений кримінально-правовий захист під час виконання професійних обов’язків мають окремі категорії працівників, зокрема правоохоронці та журналісти. Для медиків такого спеціального механізму немає», — звертає увагу Радуцький і просить колег-депутатів підтримати законопроєкт №10221, який уже майже три роки лежить без руху.

Що передбачає законопроєкт №10221

Проєкт закону №10221 «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо захисту медичних працівників, працівників системи екстреної медичної допомоги та аптечних закладів, фахівців з реабілітації, рятувальників від протиправного посягання на життя та здоров’я під час виконання службових обов’язків» зареєстрований в парламенті 7 листопада 2023 року. Одним з авторів законопроєкту є сам Михайло Радуцький.

Законопроєкт розширює перелік професій для посилення покарання за напади, включивши до нього медичних працівників, працівників системи екстреної медичної допомоги, працівників аптечних закладів, фахівців з реабілітації.

У документі пропонується доповнити Кримінальний кодекс статтями 350-1 та 350-2 такого змісту:

1. Погроза вбивством, насильством або знищенням чи пошкодженням майна щодо медичного працівника або працівника системи екстреної медичної допомоги, працівника аптечного закладу, фахівця з реабілітації під час виконання ним службових обов’язків — карається виправними роботами на строк до 2 років або арештом на строк до 6 місяців, або обмеженням волі на строк до 3 років, або позбавленням волі на той самий строк;

2. Умисне заподіяння медичному працівникові або працівникові системи екстреної медичної допомоги, працівникові аптечного закладу, фахівцю з реабілітації побоїв, легких або середньої тяжкості тілесних ушкоджень під час виконання ним службових обов’язків — карається обмеженням волі на строк до 5 років або позбавленням волі на той самий строк;

3. Умисне заподіяння медичному працівникові або працівникові системи екстреної медичної допомоги, працівникові аптечного закладу, фахівцю з реабілітації тяжкого тілесного ушкодження під час виконання ним службових обов’язків — карається позбавленням волі на строк від 5 до 12 років;

4. Дії, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, вчинені організованою групою, — караються позбавленням волі на строк від 7 до 14 років;

5. Вбивство або замах на вбивство медичного працівника або працівника системи екстреної медичної допомоги, працівника аптечного закладу, фахівця з реабілітації під час виконання ним службових обов’язків — караються позбавленням волі на строк від 9 до 15 років або довічним позбавленням волі;

6. Захоплення або тримання як заручника медичного працівника або працівника системи екстреної медичної допомоги, працівника аптечного закладу, фахівця з реабілітації під час виконання ним службових обов’язків — караються позбавленням волі на строк від 8 до 15 років.

Чому законопроєкт не розглядається у парламенті майже три роки

Справа у тому, що законопроєкт №10221 не знайшов підтримки ні серед експертів, ні в Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

У висновку Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради зазначено: «Вважаємо, що встановлення окремої (спеціальної) кримінальної відповідальності за погрозу, насильство або посягання на життя медичного працівника, працівника системи екстреної медичної допомоги, працівника аптечного закладу, фахівця з реабілітації, рятувальника є прикладом надмірної криміналізації, негативними наслідками якої, зокрема, є створення штучної конкуренції кримінально-правових норм та порушення принципу економії кримінально-правової репресії».

Омбудсмен Дмитро Лубінець не підтримав законопроєкт з таких міркувань.

«Звертаю увагу, що запропонована редакція норми кримінального закону не враховує обтяжуючі обставини, що можуть мати місце при заподіянні шкоди життю та здоров’ю потерпілої особи, що звужує, і знову ж таки не відповідає меті законопроєкту, сферу застосування КК України щодо медичних працівників, працівників системи екстреної медичної допомоги та аптечних закладів, фахівців з реабілітації, рятувальників. Крім того, така ситуація породжує проблеми правозастосовного характеру. Наприклад, як кваліфікуватиметься заподіяння тяжкого тілесного ушкодження рятувальнику, що має характер особливого мучення? Або заподіяння медичному працівникові середньої тяжкості тілесного ушкодження з метою примусу до певних дій? Запропоновані новели таких обтяжуючих обставин не передбачають, але у так званих «загальних» нормах (статті 121, 122 КК України) вони наявні. Таким чином, кваліфікація дій за так званими «загальними» нормами дозволяє більш якісно і точно врахувати об’єктивні та суб’єктивні ознаки кримінальних правопорушень», - написав Лубінець.

Комітет з питань бюджету Верховної Ради також не підтримав цей законопроєкт, зазначивши, що «у разі виявлення зазначених правопорушень реалізація положень законопроєкту може призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання осіб в установах виконання покарань у зв’язку із встановленням строків позбавлення волі за відповідне порушення».

Міністерство фінансів України зазначає, що законопроєкт вплине на показники державного бюджету, оскільки загальний обсяг видатків бюджету залежатиме від кількості правопорушників та конкретних видів покарань, обсяг яких оцінити неможливо.

Проте Радуцький все ж таки сподівається, що законопроєкт №10221 буде доопрацьований до другого читання і проголосований у сесійній залі.