Для чого Путіну жінки-працівниці з Північної Кореї, які можуть стати законною ціллю для України

До мігрантів із Північної Кореї росіяни, а саме мешканці Далекого Сходу Росії, вже звикли. Вони приїздили туди регулярно. В основному це були чоловіки, які працювали переважно на будівництвах та у лісозаготівлі. Восени 2024 року військові гастарбайтери з КНДР з’явилися вже на Курщині та вели бої із Силами оборони України.

За повідомленням ГУР, на території країни-агресорки РФ перебуває близько 8,6 тисячі військових із КНДР. Але минулого тижня у російському медіапросторі з’явилася інформація про те, що до Росії почали завозити цілі бригади жінок із КНДР. Одну із таких груп помітили і зафільмували пасажири авіарейсу Владивосток — Москва.

«Рабині» Кіма

Як повідомляють російські джерела, жінок із КНДР пропонують російському бізнесу аутсорсингові компанії. Особливість таких трудових мігранток у тому, що їх завозять бригадами по 40 осіб. У них є власні кухарі, лікарі, перекладачі та бригадирки. Причому розділяти таку бригаду роботодавцю не можна. Він повинен прийняти всю групу, надати жінкам ізольоване житло. Заявлена вартість їхньої праці — від 480 рублів за годину. Щоправда, частина заробітку йтиме на відрахування державі — у КНДР це називають патріотичним обов’язком.

Одну з таких бригад помітили на рейсі Владивосток — Москва. Вже в Москві цю групу сфотографували в аеропорту. На світлині видно, як вишикувані жінки, вдягнені в однакову форму і з однаковими дорожніми сумками, очікують транспорту. На іншому фото ці ж самі жінки вже стоять вишикувані по 4 особи за зростом біля якихось воріт, і командує ними теж жінка корейської національності.

Як проходив відбір кандидаток, написали в одній з російських компаній: «Серед цих жінок можуть бути як молоді, так і дорослі. Головна умова, щоб їхнім дітям, якщо вони є, було більше двох років. Незаміжні можуть поїхати без проблем».

«У КНДР досі дотримуються комуністичних принципів, тому жінки там працюють на рівні з чоловіками», — розповів «Політарені» лікар-терапевт Сергій Мовчан, який 10 років тому працював на реконструкції залізничної гілки Хасан — Раджин. Мовчан жив тоді у Приморському краї РФ, і їхню організацію направляли на роботу в КНДР.

«В одному із колгоспів я бачив, як жінки, стоячи по коліна у воді, висаджують рис. Дехто з них у чоботях, дехто в капцях, а дехто і босоніж. Ще я помічав у повсякденному житті таку картину. Йдуть чоловік і жінка. Жінка несе вантаж на голові, а чоловік іде поруч з порожніми руками. Ми запитали, чому так, а вони відповіли: „Раптом почнуться військові дії, а чоловік втомився“, — продовжує розповідь Мовчан.

За його словами, північнокорейські жінки «невибагливі» та «адаптивні». Вони швидко звикають до нових умов. «Під час роботи в Росії їм немає потреби витрачати зароблені гроші, оскільки їх будуть повністю забезпечувати житлом, харчуванням та всім необхідним», — каже Мовчан.

До речі, жінки з Північної Кореї вже декілька років працюють у Китаї на рибопереробних заводах. Про це писав американський журналіст-розслідувач Ієн Урбіна, який відвідав одне з китайських виробництв. За його словами, влада Північної Кореї дозволяє Китаю експлуатувати працю своїх громадян за гроші. Жінок залякують, їм не дозволяють розпоряджатися зарплатою та вільно пересуватися за межами робочого місця. Робочі зміни для них тривають по 16 годин.

У Китаї працівницям із КНДР зазвичай не надають ані вихідних, ані лікарняних, писав Урбіна. Вони сплять на двоярусних ліжках у гуртожитках. Часто в одній кімнаті розміщується уся бригада — 30-40 осіб, а двері на ніч замикають. Жінкам забороняють дивитися телевізор і слухати радіо. Іноді їм дозволяють залишати територію підприємства і вирушити за покупками, але групами не більше трьох осіб та обов’язково у супроводі охоронця. Усю пошту перевіряють співробітники служби безпеки КНДР. Вони ж спостерігають за повсякденним життям жінок і описують його у звітах.

За повідомленням американського журналіста, ізольовані працівниці в Китаї часто зазнають грубого поводження з боку управлінців. Заробітну плату жінок підприємство зазвичай виплачує їхнім супроводжувачам. Частину грошей супроводжувачі залишають собі, а ще частину відкладають для партії. Решту суми вони утримують доти, доки термін роботи кореянок у Китаї не добіжить кінця. Зазвичай вони переконують робітниць, що так буде безпечніше, бо інакше гроші можуть вкрасти. Однак у результаті жінки часто отримують менше 10 відсотків від суми, яку їм обіцяли спочатку.

Ієн Урбіна зазначає, що китайським підприємствам вигідно використовувати примусову працю громадянок Північної Кореї через фактично рабські умови.

Не виключено, що в таких самих умовах жінки з КНДР працюватимуть і в Росії. Щоправда, на відміну від Китаю, північнокорейські працівниці додатково ще будуть ризикувати життям. Річ у тім, що, за повідомленнями російських телеграм-каналів, приблизно 50 «рабинь» Кіма вже прибули на роботу на склад Wildberries у Рязані. Саме цей склад 19 липня атакували українські дрони. 

Як російські пропагандисти вихваляють північнокорейських працівників

Мігрантів та мігранток із Північної Кореї російська влада розглядає як спосіб вирішення проблеми нестачі кадрів.

«У нас велика країна, в якій бракує людей. Війни та кризи минулого століття, що перейшли у нинішнє, погіршили ситуацію. Тимчасові трудові мігранти дають змогу країні функціонувати», — пише одне з пропагандистських російських видань і наголошує: «Північнокорейці — ідеальні трудові мігранти. У них немає релігії, яка б суперечила традиційним конфесіям Росії. Їхня ідеологія — патріотизм і любов до своєї держави, нашого союзника, який довів це на ділі під час визволення Курської області».

«Корейці — не просто дружня нація, а частина нашого власного народу. У радянські часи ми дружили з Північною Кореєю і допомагали їй. Зараз вона допомагає нам», — продовжує пропагандист.

«Ідеологічна робота західних спецслужб у КНДР ускладнена або неможлива. Натомість оспівується образ Росії як союзника та захисника. І ставлення північнокорейців зовсім інше: працювати в Росії — хоч і важко, але престижно», — підсумовує пропагандист.

Жінки з КНДР Росії не допоможуть, але стануть законною ціллю України

Український економіст Олег Пензін пов’язує завезення жінок з КНДР до Росії з необхідністю вирішення кадрового питання.

«Російській Федерації дійсно потрібні сотні тисяч трудових мігрантів, а може й мільйони», — сказав Пензін у коментарі «Політарені».

«На сьогодні в Російській Федерації є сектори економіки, які катастрофічно відчувають дефіцит примітивної, я б сказав, тупої робочої сили. В першу чергу, це підприємства житлово-комунального господарства, сільське господарство та підприємства військово-промислового комплексу, які працюють в режимі конвеєра. І, власне, знайти росіян, які б працювали в цих секторах, надзвичайно важко. Я б не сказав, що це масовий завіз. Декілька десятків тисяч північнокорейських гастарбайтерів питання не вирішать», — пояснив він.

На думку Пензіна, таке співробітництво більше вигідне Кіму.

«Кіму все одно, він готовий продавати своє населення за гроші, інвестиції та інновації, які надають росіяни військовому комплексу Північної Кореї. Мене, наприклад, більше непокоїть факт збільшення чисельності збройних сил Північної Кореї, які заходять до Російської Федерації. А що стосується жінок, то вони будуть працювати, в тому числі, і на військових підприємствах Російської Федерації. Наприклад, вони можуть збирати дрони. Чому б і ні?», — резюмує Пензін.

Експерт Українського інституту майбутнього, колишній співробітник СБУ Іван Ступак також не виключає, що жінок з КНДР будуть використовувати на військових виробництвах.

«Я бачив повідомлення російських аутсорсингових компаній про те, що вони завозять жінок з Північної Кореї нібито для роботи з приготування ролів. Ну звичайно без ролів росіяни не можуть жити. Але, я думаю, що справа тут не в ролах. У Росії не вистачає робочих рук. Не виключаю, що північнокорейські жінки з’являться на заводах з виготовлення балістичних ракет або дронів. Вони ж можуть, щось паяти, крутити, збирати. Там конвеєр, тому особливих навичок не потрібно. До того ж ці жінки працюватимуть за їжу. Звичайно, Кім Чен Ин гроші від Росії отримає. Також він отримає фахівців зі збирання БПЛА. Проте, слід розуміти, що на цих виробництвах піддані Кіма є законною ціллю для Сил оборони України», — зазначив Ступак.

«Проте пройшло ще дуже мало часу, достовірно сказати, де будуть працювати жінки з КНДР, рано. Давайте трохи почекаємо», — сказав Ступак.