Повоєнні вибори у Раду: коли і як українці готові обирати нардепів

“Політарена” і компанія Active Group у новому соціологічному опитуванні з'ясували, що українці думають про те, коли можуть відбутися повоєнні парламентські вибори, за якою виборчою системою, яке ставлення мають до електронного голосування і кому потрібно заборони ти брати участь у виборах, а кому дозволити.

Про це йдеться у дослідженні "Повоєнні вибори: коли, як і за чиєї участі обирати владу після війни".

Методологія: Дослідження здійснене компанією Active Group спільно з виданням “Політарена” за допомогою онлайн-панелі SunFlower Sociology методом самозаповнення анкет громадянами України віком 18 та більше років. Період збору даних: 13 червня 2026 року. Опитані 1000 респондентів, які проживають на підконтрольній уряду України території. Вибірка репрезентативна за віком, статтю і регіоном України. Вибірка репрезентативна за віком, статтю та регіоном. Похибка вибірки не перевищує ±3,1% за довірчої імовірності 0,95.

Читайте також: Україна після війни: сподівання, відбудова, ризик корупції, повернення ветеранів, демографія. Чого очікують українці

39,3% українців хотіли б, щоби парламентські вибори відбулися якомога швидше після завершення бойових дій.

Водночас більшість респондентів - сукупно 45,4% - вважають, що вибори мають відбутися після настання сталого миру: 17,6% - лише після тривалого перемир'я з гарантіями безпеки, 13,5% - лише після остаточної мирної угоди, 14,3 - після стабілізації ситуації.

Щодо виборчої системи, яка була б оптимальною для найближчих парламентських виборів, то 60,9% вважають, що це "відкриті списки".

Змішану пропорційну і мажоритарну виборчу систему підтримують 32,7%, повністю мажоритарну - 10,6%, повністю пропорційну (закриті списки) - 10,6%. Не змогли відповісти на це питання 37,2%.

Шкідливою для майбутніх парламентських виборів 46,6% українців вважають повністю пропорційну систему (закриті списки), повністю мажоритарну вважають шкідливою 23,3%, змішану - 15,7%, відкриті списки вважають шкідливими - 14,5%.

Не змогли відповісти на питання достатньо велика кількість опитаних - 38,9%.

При цьому 23,5% вважають, що повоєнні парламентські вибори все ж пройдуть за відкритими списками, 20,7% думають, що це буде змішана пропорційна і мажоритарна система, повністю пропорційна - 9,8%

Більшість респондентів - 44,4% - не змогли відповісти, за якою системою пройдуть парламентські вибори після війни.

Щодо запровадження електронного голосування, то 41,3% вважають, що цього не потрібно робити.

24,5% підтримують запровадження електронного голосування для всіх виборців, а 20,9% вважають, що його потрібно вводити лише для виборців за кордоном.

Серед ризиків, які можуть супроводжувати електронне голосування, 73,8% назвали "фальсифікації на сервері", 57,1% - недовіру до результатів, 41,5% - скупку голосів.

Жодних ризиків впровадження електронного голосування не бачать 8,8%.

22,7% українців підтримують надання права голосу на виборах іноземним громадянам, які захищали Україну у складі Сил оборони.

Не впевнені у необхідності надання такого виборчого права іноземцям, але допускають це 39,7%, категорично не підтримують 29%.

Водночас 56,4% певні, що обмежити право голосу на перших повоєнних виборах необхідно тим, хто публічно виправдовував агресію Росії проти України, 55,6% підтримують обмеження для осіб, які співпрацювали з окупантами чи колаборантами, 44,2% підтримують заборону голосувати колишнім членам заборонених проросійських партій.

На останньому місці у цьому списку ті військові, хто самовільно залишив службу (СЗЧ), обмежити право голосу для них пропонує 13,1%.