Цього тижня Рада ЄС відкрила перший переговорний кластер на шляху вступу України до ЄС. Цей кластер має назву Fundamentals — “Основи”.
На ньому кластері базується увесь процес вступу до Євросоюзу: переговори щодо нього починаються першими, а завершуються останніми. За правилами ЄС, жоден інший кластер не вважається успішно завершеним, доки немає суттєвого прогресу в “Основах”.
Єврокомісарка з питань розширення ЄС Марта Кос під час візиту до Києва 8 червня назвала відкриття першого кластера “найбільшим кроком” у процесі вступу України до ЄС. Кос назвала це “мегапонеділком для процесу розширення”. До речі, перший кластер у цей день відкрили і для Молдови.
Президент України Володимир Зеленський зазначив, що відкриття першого кластера в переговорах про вступ України та Молдови до ЄС є чітким сигналом про те, що прогрес Європи не зупинити.
Які реформи потрібні для виконання першого кластера? Що передбачають інші кластери? Чи зможе Україна швидко провести реформи для вступу в ЄС? Що думають з цього приводу політики та політичні експерти? Відповіді на ці питання — в матеріалі “Політарени”.
Скільки є кластерів для вступу в ЄС, для чого вони потрібні, та як швидко їх пройти
До вступу нових членів Євросоюз підходить прискіпливо. Країни-кандидати мають відповідати стандартам об’єднання. З цією метою саме і впроваджені кластери, які можна назвати тематичними блоками. Таких блоків шість. Вони об’єднують 33 переговорні розділи. Ці розділи визначають, як країна-кандидат адаптує своє законодавство до європейських норм за кожним із цих напрямів.
- Перший і головний кластер, як вже зазначено, має назву “Основи”. Він охоплює, зокрема, верховенство права та основні права, функціонування демократичних інститутів, реформу державного управління та економічні критерії.
“Основи” включають п’ять розділів: “Судова влада та основні права”, “Справедливість, свобода та безпека”, “Державні закупівлі”, “Статистика”, “Фінансовий контроль”.
- Другий кластер називається “Внутрішній ринок” (Internal Market).
- Третій кластер має назву “Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання” (Competitiveness & Inclusive Growth).
- Четвертий кластер — “Зелений порядок денний та сталий взаємопов’язаний розвиток” (Green Agenda & Sustainable Connectivity).
- П’ятий кластер називається “Ресурси, сільське господарство та політика згуртованості” (Resources, Agriculture & Cohesion).
- Шостий кластер — “Зовнішні відносини” (External Relations).
Щоб стати повноправним членом ЄС, Україні необхідно закрити усі шість кластерів, а для цього треба ухвалити відповідні закони, провести реформи та узгодити розбіжності з усіма країнами ЄС. Якісь терміни для імплементації стандартів ЄС для країн-кандидатів чітко не встановлені. Все залежить від самої країни та її бажання провести реформи якнайшвидше.
На сьогодні, окрім України, статус кандидатів у члени ЄС мають: Чорногорія, Албанія, Північна Македонія, Сербія, Туреччина і Молдова.
Наприклад, Албанія відкрила всі шість кластерів за 11 місяців у 2024–2025 роках. Але жодного з них поки не закрила.
Варто також зазначити, що навіть після закриття всіх кластерів на кожну країну-кандидата чекатиме потенційно тривалий процес ратифікації в усіх державах-членах ЄС. Річ у тім, що в різних країнах ратифікація відбувається за своїми внутрішніми правилами. В якихось достатньо голосування в парламенті, а в якихось необхідно провести національний референдум.
Зеленський та Свириденко випромінюють оптимізм, а нардепи дають “чарівного пенделя”
Відкриття першого кластера переговорів про вступ до ЄС Зеленський та керівниця уряду Юлія Свириденко зустріли з оптимізмом. Щобільше, вони навіть планують відкрити інші 5 кластерів уже в липні цього року.
“Принаймні з нашого боку не буде жодних затягувань. І дуже важливо, щоб партнери теж відчували повне значення цього процесу”, — зазначив Зеленський і зауважив, що Україна готова до відкриття усіх шести кластерів і розраховує, що цього літа зможе досягти більше результатів для інтеграції в Європейський Союз.
“Ми обговорили подальші спільні кроки Уряду та Верховної Ради України щодо виконання наших зобов’язань у межах процесу вступу до ЄС. Наша мета — відкрити решту кластерів до середини липня під час головування Ірландії в Раді Європейського Союзу”, — написала Свириденко в соцмережі Х.
А от деякі народні депутати оптимізму керівників держави не поділяють.
“Перелік реформ, які ми маємо виконати в перемовинах про вступ – проміжних бенчмарків – став офіційним. Ці реформи — частина критеріїв нашого вступу до ЄС. Цей перелік був доведений до уряду ще в грудні минулого року і не змінився з офіційним відкриттям кластера. Успіхи уряду хоча б у внесенні відповідних законопроєктів — відсутні”, – зауважила голова Комітету Верховної Ради з питань антикорупційної політики Анастасія Радіна (фракція “Слуга народу”).
“Чи готовий буде Євросоюз дивитися на проблеми в антикорупції і верховенстві права крізь пальці? Ні. Не через принципи, цінності, Копенгагенські критерії тощо. Причина суто прагматична: ЄС не хоче повторення проблем із верховенством права чи правосуддям, які вони як союз держав проходять з окремими своїми членами. Якщо Україна не скористається шансом зараз, поки він є — шанс перетвориться на гарбуз дуже швидко”, – підкреслила вона і додала, що разом з колегами зареєструвала власні законопроєкти на виконання бенчмарків.
Нардеп Ярослав Железняк (фракція “Голос”) на підтвердження слів Радіної написав у соцмережі: “Тож, як і обіцяли, ми з колегами вирішили дати “чарівного пенделя” владі і внести в Раду всі законопроєкти для забезпечення верховенства права і в межах наших євроінтеграційних зобовʼязань”. Серед документів, які вже зареєстровані, Железняк назвав документ №15334 щодо посилення підслідності НАБУ та САП та документ №15335 щодо строків розслідування і затягування розгляду справ НАБУ та САП.
“Найближчим часом внесемо решту законопроєктів. Може, там і Уряд трохи згадає про свою роботу”, – резюмував він.
Що думають політики та політичні експерти про перспективи виконання умов ЄС
“Політарена” поспілкувалася з експертами з приводу того, що вони думають про відкриття першого кластера, та як швидко Україна зможе його закрити, щоб рухатись до вступу в Євросоюз.
Олександр Мережко, голова Комітету Верховної Ради України з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва (фракція “Слуга народу”):
“Я вітаю відкриття першого кластера перемовин про вступ до ЄС. Але наскільки швидко ми зможемо реалізувати необхідні реформи й ухвалити необхідне законодавство, залежить лише від нас. Водночас ми йдемо до ЄС разом з Молдовою, тобто тут немає потреби когось обходити. Важливо самим не залишитися позаду в процесі реалізації реформ. Щодо інших країн, то тут немає якоїсь черги. Все залежить, знову-таки, від наших досягнень і нашої волі до здійснення реальних реформ. Разом з тим на нас чекають перемовини з іншими країнами, коли треба буде шукати якийсь компроміс в економічних і не тільки економічних питаннях. Прикладом необхідності пошуку такого компромісу є Угорщина. Вірогідно треба буде шукати якийсь компроміс із Польщею стосовно сільськогосподарської продукції. І це нормально, бо кожна країна дбає про свої економічні інтереси і не дуже охоче допускає конкурентні товари на свій внутрішній ринок.
Головне зараз — зробити наступне: адаптувати національне законодавство під право ЄС; здійснити необхідні реформи, спрямовані, зокрема, на покращення державних інституцій; знайти шляхом перемовин компроміс з іншими державами-членами ЄС, причому так, щоб це не було за рахунок наших національних інтересів.
І слід також памʼятати, що членство в ЄС — це не тільки про текст юридичних документів, це також про цінності й відповідний рівень правової культури, включно з боротьбою з корупцією та монополізмом. Нам треба буде добре попрацювати в напрямку створення справжнього, а не формального верховенства права і створення реально незалежної та некорумпованої системи правосуддя. І все це треба робити в умовах війни та складної економічної ситуації. Тобто перед нами багато викликів. Головне, що на це є політична воля і з боку президента, і з боку уряду, і з боку парламенту.
Швидкий вступ України до ЄС означав би стратегічну поразку Путіна і, на мою думку, значно прискорив би припинення війни. Це думка, яку я намагаюся поширювати серед західних колег. Але без необхідних реформ ми все одно швидко вступити в ЄС не зможемо, потрібні серйозні реформи”.
Іванна Климпуш-Цинцадзе, голова Комітету Верховної Ради України з питань інтеграції України до Європейського Союзу (фракція “Європейська солідарність”):
“Відкриття першого переговорного кластера з ЄС є важливим юридичним кроком, що накладає зобов’язання, як для України, так і для Європейського Союзу. Сам початок переговорів не гарантує вступу до Європейського Союзу. Ми маємо чіткий перелік завдань, які потрібно виконати. Однак, якщо ми продовжуватимемо рухатися з такою ж швидкістю, як з грудня по червень, завдяки уряду, то ми не виконаємо ці завдання не тільки до кінця 2027 року, але й до кінця 2037 року. Тому ми очікуємо від уряду внесення у Верховну Раду законопроєктів, які будуть виконувати пріоритетні завдання з першого кластеру, оскільки без цього прогресу не буде. Незалежно від того, як ми робитимемо секторально, над усіма секторальними економічними реформами, але без виконання кластеру “Основи” це буде “Сізіфова праця”.
Сподіваюся, ми не будемо гаяти часу і почнемо роботу невідкладно. Що стосується комітету з питань інтеграції України до ЄС, то він готовий втілювати цю амбітну мету у тісній взаємодії з урядовцями та громадянським суспільством”.
Євген Магда, політолог, директор Інституту світової політики:
“Відкриття першого кластера з одного боку, свідчить про те, що Європейський Союз, який ще на початку широкомасштабного російського вторгнення в Україну заявляв про готовність бачити Україну в своїх лавах, дотримався свого слова і стосовно України, і стосовно Молдови. Однак слід також розуміти, що дотримання Європейським Союзом свого слова не означає, що там будуть заплющуватимуть очі на наші проблеми та неспроможність зробити певні речі реалістичними.
Більше того, з вірогідністю 99,9% рішення про надання Україні “зеленого світла” на вступ до Європейського Союзу після закриття усіх кластерів ухвалюватиме інший склад Європейської комісії. Це буде не Урсула фон дер Ляєн, яка вже другий термін обіймає посаду президентки Європейської комісії.
Це не буде Єврокомісар Марта Кос, яка наразі достатньо прихильно ставиться до України. Це будуть зовсім інші європейські політики. Ці переговори будуть тривалими. Причини цього зрозумілі. В Україні триває війна. Україна стає біднішою. Україна на жаль, стає дедалі проблематичнішою для низки європейських держав, які, по суті, захоплюються Путіним.
Це так звані, “путінферштеєри”, які прагнуть отримувати прибуток від торгівлі з Росією. Тому санкції проти Росії часом виглядають достатньо кумедно. До України ж завжди можна знайти претензії, оскільки ми самі даємо для цього приводи, які російська пропаганда активно використовує.
Це цілий комплекс проблем. Тому вирішувати їх треба максимально послідовно, та шукати ефективні правила й кроки всередині країни, а не сподіватися, що європейські партнери будуть нас кудись підштовхувати.
Необхідно розуміти, що Україна ризикує втратити цілі галузі промисловості в процесі вступу до Європейського Союзу, якщо не захищатиме їх ефективно, на стадії переговорів. Необхідно сформулювати стратегічне бачення та інформаційне наповнення для всіх дій на шляху до Європейського Союзу”.
