Корупція в Україні: рейтинг найбільш корумпованих органів, оцінка роботи антикорупціонерів і рівня зарплат слідчих

Про це свідчать дані соціологічного дослідження, проведеного виданням «Політарена» спільно з компанією Active Group 1 серпня 2026 року.

Методологія: дослідження здійснене за допомогою онлайн-панелі «SunFlower Sociology». Метод: самозаповнення анкет громадянами України віком 18 та більше років. Вибірка: 2000 анкет (репрезентативна за віком, статтю і регіоном України). Теоретична похибка при довірчій імовірності 0,95 не перевищує 2,2%. Період збору даних: 1 серпня 2026 року. Медіанні значення зарплат розраховано серед тих, хто дав змістовну відповідь, методом лінійної інтерполяції всередині інтервалів; крайні категорії прийнято як 5 тис. грн («до 10 тис.») та 150 тис. грн («понад 150 тис.»).

Найбільш корумповані органи станом на серпень 2026 року

Більшість українців — сукупно 82,6% вважають, що рівень корупції в Україні з 2022 року збільшився. Про зменшення говорять 6,6%, ще 10,8% не визначилися. У січні 2023 року про зростання корупції казали 43,0%, а про зменшення — 33,6%.

Водночас сукупно 65,7% вважають, що антикорупційні органи недостатньо борються з корупцією. А 19% вважають, що вони навіть сприяють її збільшенню. Достатніми зусилля вважають 7,6%, і ще 3,3% кажуть, що правоохоронці роблять усе, що можуть, і навіть більше. Порівняно з травнем 2026 року частка тих, хто вбачає в діяльності органів джерело проблеми, зросла з 14,1% до 19,0%.

Систему ТЦК 76,7% назвали найбільш ураженою корупцією (у жовтні 2024 року так вважали 71,3% українців), на другому місці — судова система, її корупційною вважають 62,2% (71,2% у 2024 році). На третій сходинці правоохоронні органи — 59,1% (67,7% в 2024 році). Міністерство оборони назвали 39,2%, Кабінет Міністрів — 39,0%, органи місцевого самоврядування — 37,3%, Президента України — 30,2%, ЗСУ — 18,4%, органи соціального захисту — 17,9%.

Найменш корупційними українці вважають ЗСУ — так відповіли 24% (в жовтні 2024 року — 32%), органи соціального захисту — 20,5% (32,4% в 2024 році), президента України також вважають найменш корупційним 15,7% (26,6% — показник 2024 року). При цьому жодного такого органу не бачать 35,1% опитаних проти 19,3% у жовтні 2024 року.

64,6% вважають, що для того, щоб підвищити ефективність боротьби з корупцією та економічними злочинами потрібно ввести суворі покарання, 43,1% висловилися за прозорі процедури витрат коштів, а 33,9% за контроль з боку міжнародних правоохоронних органів. Контроль медіа — 33,4%, розподіл коштів без участі українських посадовців — 30,1%. Контроль з боку громадських організацій обрали 23,6%, зменшення податкового навантаження — 20,5%, спрощення звітності для підприємців — 16,1%. Контроль з боку українських правоохоронних органів набрав 12,3%, а найменш популярним заходом виявилося підвищення зарплат правоохоронцям — 6,2%.

Загалом 76,9% опитаних погоджуються, що людина, яка розслідує багатомільйонні корупційні та тіньові економічні схеми, ризикує життям.

Оцінка самого ризику залежить від того, як поставлено питання. Із твердженням про ризик для життя однозначно погоджуються 31,9% і швидше погоджуються 45,0%, заперечують — 17,3%, ще 5,8% вагаються. Проте коли ризик просять оцінити за 5-бальною шкалою, де 5 — це ризик як на передовій, максимальний бал ставлять лише 23,2%, ще 22,2% — 4 бали. Середню оцінку в 3 бали дали 29,4%, а неризикованою цю роботу вважають 17,8%.

Які мають бути зарплати у співробітників антикорупційних органів

Медіанна оцінка зарплати, яку мав би отримувати рядовий співробітник органів боротьби з економічними злочинами, становить 48,8 тис. грн на руки. Розподіл відповідей про справедливий рівень оплати виглядає так: 18,6% назвали діапазон 35–50 тис. грн, 16,3% — 50–80 тис. грн, 15,3% — 20–35 тис. грн, 13,3% — 80–100 тис. грн. Понад 100 тис. грн вважають справедливими 10,4% (5,2% — 100–120 тис., 2,8% — 120–150 тис., 2,4% — понад 150 тис.), менш ніж 20 тис. грн — 9,1%. Не змогли відповісти 17,0%.

Щодо фінансування антикорупційних структур думки розділилися. За рахунок бюджету їх пропонують утримувати 35,7%, за рахунок політиків і політичних партій — 32,4%, за рахунок міжнародних донорів — 26,9%, за рахунок великого бізнесу — 18,4%. Ще 9,3% вважають, що такі органи мають витрачати власні кошти, 5,8% — що їх слід утримувати на пожертви громадян. Не змогли відповісти 22,9%.

Серед органів, які найбільше потребують посилення, лідирує НАБУ — 24,3%. Далі СБУ (22,6%), ДБР (22,4%), САП (18,0%), НАЗК (15,7%), БЕБ (14,8%), Митна служба (14,3%), ВАКС (14,0%), АМКУ (11,9%), Держфінмоніторинг (11,3%), Нацполіція (10,7%), Податкова служба (9,7%), Офіс Генпрокурора (9,4%), Аудиторська служба (8,7%) та АРМА (8,0%). Водночас 18,6% вважають, що посилення не потребує жоден із них, а 28,9% не змогли відповісти.

Уявлення про фактичний розмір оплати праці слідчих: найчастіше опитані називають 35–50 тис. грн (20,3%) і 50–80 тис. грн (16,6%), ще 13,9% припускають 20–35 тис. грн, 7,2% — 80–100 тис. грн. Понад 100 тис. грн — 9,9%, тобто фактично стільки ж, скільки називають цю суму справедливою. Чверть опитаних (26,5%) відповіді не мають. Помітна різниця між двома розподілами є лише в діапазоні 80–100 тис. грн — 13,3% проти 7,2%.

Оцінити співвідношення зарплати й навантаження більшість українців також не береться: 39,0% обрали «важко відповісти». Серед решти 26,0% кажуть, що зарплата відповідає навантаженню, 25,0% — що вона більша за навантаження, і лише 10,0% — що менша.

Попри це, ідею державних доплат тим, хто розслідує корупцію та економічні злочини, підтримують 50,4% (19,7% «однозначно так» і 30,7% «швидше так»). Проти — 31,4%, ще 18,2% не визначилися.

Розмір оплати, на думку опитаних, має залежати передусім від результату: кількість справ, доведених до вироку суду, назвали 49,0%, суму повернутих державі коштів — 47,9%. Ризик для життя і здоров’я обрали 39,9%, кількість справ у роботі — 27,8%, стаж і досвід — 26,7%, складність справ і рівень фігурантів — 25,6%, освіту і кваліфікацію — 19,3%, суспільний резонанс — 14,2%. Фіксовану зарплату без прив’язки до чогось підтримують 10,4%.

20,3% вважають, що зараз зарплата рядового співробітника антикорупційних органів становить 30-50 тис. грн, 16,6% назвали цифри 50-80 тис. грн, а 13,9% — 20-35 тис. грн.

При цьому 29,3% повністю погоджуються з тим, що без достойного заробітку слідчі, що мають займатися боротьбою з корупцією, або покинуть службу або стануть «корупціонерами».