Мазепа і Столипін в Києво-Печерській лаврі: кому вигідне сусідство українського гетьмана з імперцем-українофобом

Нагадаємо передісторію. 28 червня, у День Конституції, біля Успенського собору Києво-Печерської лаври президент Володимир Зеленський урочисто відкрив погруддя гетьману Івану Мазепі. А 14 липня це погруддя урочисто освятив Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Епіфаній.

«Києво-Печерська лавра повертається в український сакральний духовний простір, і цей простір звільняється від російського наративу, від російської ідеології», — зазначав в одному з нещодавніх інтерв’ю генеральний директор Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» Максим Остапенко.

Як повідомляла «Політарена», посилаючись на відповідь керівництва НЗ «Києво-Печерська лавра», встановлене і освячене погруддя Івану Мазепі є лише пам’ятним знаком, який передали заповіднику на тимчасове зберігання. 

Крім того, з розставлянням маркерів української ідентичності та з позбавленням від маркерів російської ідеології у Києво-Печерській лаврі є певні проблеми, які лежать у політичній площині. Адже на території лаври на п’ятому році повномасштабної війни з Росією зберігається і перебуває під охороною держави могила вже вищезгаданого Столипіна. І прибирати цей маркер російської імперської ідеології українська влада поки не планує.

В чому проблема з погруддям гетьмана Івана Мазепи

Безумовно, гетьман Іван Мазепа заслуговує на те, щоб його пам’ять вшановувалася як мінімум на території Києво-Печерської лаври, яку він плекав і розбудовував. Більше двох століть влада спочатку Російської імперії, а потім і Радянського Союзу знецінювала ім’я українського гетьмана, створюючи навколо нього негативний наратив. Але, як виявилося, погруддя Мазепи — це тільки тимчасова споруда, встановлена в межах виставкового проєкту, яку треба буде прибрати. Цей факт підтвердили «Політарені» в Міністерстві культури України.

«Пам’ятний знак гетьману Івану Мазепі передано Заповіднику на підставі договору про передачу на тимчасове зберігання строком до 31 грудня 2028 року», — зазначив у відповіді на запит редакції перший заступник Міністра культури України Іван Вербицький.

Варто зазначити, що згадане погруддя Івана Мазепи відкривали двічі. Перший раз відкриття відбулося 1 грудня 2025 року в одному з музейних приміщень заповідника. Його приурочили до 34-ї річниці Всеукраїнського референдуму про незалежність. Саме тоді під час відкриття в. о. генерального директора НЗ «Києво-Печерська лавра» Світлана Котляревська зазначила, що біля Успенського собору планують встановити великий пам’ятник Мазепі, а презентація погруддя — акт історичної справедливості.

Через пів року біля Успенського собору встановили саме це погруддя, яке вдруге відкрив Президент України Володимир Зеленський. Про встановлення великого пам’ятника Мазепі на території Києво-Печерської лаври вже не йшлося.

Справа в тому, що Києво-Печерська лавра належить до об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО, тому на неї поширюються відповідні обмеження, які Україна прийняла, коли ратифікувала Конвенцію ЮНЕСКО про охорону всесвітньої культурної та природної спадщини. У тому числі обмеження щодо будівництва та внесення змін в об'єкти, які знаходяться під захистом ЮНЕСКО.

Так, згідно з керівними настановами до імплементації Конвенції ЮНЕСКО про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини зазначається, що Україна має не лише попередньо погоджувати з організацією будь-які роботи на об'єкті, а й обов’язково виконувати рекомендації, надані ЮНЕСКО.

«Рекомендації Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО щодо проєктів містобудівних, архітектурних та ландшафтних перетворень, меліоративних, шляхових, земляних робіт на об’єкті всесвітньої спадщини, його території, в буферній зоні є обов’язковими для виконання при проведенні таких робіт», — йдеться в документі.

Це означає, що встановлення будь-яких пам’ятників або пам’ятних знаків на території Києво-Печерської лаври має узгоджуватись із Комітетом всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

«Політарені» в Міністерстві культури України повідомили, що мінкульт відправив на адресу МЗС електронну версію пакету документів стосовно «оцінки впливу встановлення пам’ятного знаку гетьману Івану Мазепі на території Національного заповідника „Києво-Печерська лавра“ на визначну універсальну цінність об’єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО». Пакет документі мали передати Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, і 18 червня відповідна документація була отримана. Якою була відповідь ЮНЕСКО та чи була вона взагалі, Мінкульт не повідомив. ЮНЕСКО теж не робило окремих офіційних заяв щодо встановлення погруддя гетьмана Івана Мазепи.

Тим не менш пам’ятний знак Івану Мазепі біля Успенського собору встановили і оформили як тимчасову споруду, яку треба буде через деякий час прибрати. Але на території НЗ «Києво-Печерська лавра» усі тимчасові споруди стають постійними, навіть попри статус святині.

Так, Державна аудиторська служба під час ревізії у березні 2023 року зафіксувала на території НЗ «Києво-Печерська лавра» численні порушення. Зокрема, йшлося про 36 збудованих самочинних об’єктів, у тому числі й пам’ятників, а саме: пам’ятника Кирилу і Мефодію, пам’ятника преподобним Антонію і Феодосію, монумента святителю Петру Могилі та ін.

Усі ці споруди зведені під час перебування на посаді намісника Києво-Печерської лаври (УПЦ МП) митрополита Павла (Лебедя), який переуває під слідством за розпалювання релігійної ворожнечі та заперечення російської агресії. Але усі незаконно встановлені митрополитом Павлом пам’ятники на території НЗ «Києво-Печерська лавра» стоять і досі. До речі, ці пам’ятники встановлені за кошти благодійників.

Благодійники оплатили і встановлення погруддя гетьмана Івана Мазепи. «Реалізацію виставкового проєкту забезпечено за рахунок добровільних благодійних пожертв, до яких долучилося понад 100 фізичних осіб. Заповідник не був замовником виготовлення пам’ятного знаку гетьману Івану Мазепі», — зазначив у відповіді «Політарені» перший заступник Міністра культури України Іван Вербицький.

І дійсно, пожертви на проєкт збирала меценатська фундація «OLOS», про що вона і написала на своєму сайті: «На початку 2024 наша фундація познайомилась з Максимом Остапенко, на той момент директором Лаврського заповідника. Пізніше у вересні ми були запрошені на презентацію стратегії розвитку Лаври, де почули, що вже є проєкт памʼятника Мазепі, не вистачає тільки фінансування. Вже за тиждень ми були на екскурсії в Лаврі з групою „Лідер. Дорога Додому 8“, де група одностайно підтримала бажання профінансувати памʼятник. До неї долучились студенти Магістратури та інші постійні меценати. Загалом — 105 меценатів».

Чому у Києво-Печерській лаврі охороняють могилу українофоба Столипіна

Неподалік від погруддя Івана Мазепи, а саме біля Трапезного храму, досі зберігається могила прем’єр-міністра Російської імперії Петра Столипіна, якого 1911 року вбили в Київському оперному театрі. Бути похованим на території Києво-Печерської лаври розпорядився у своєму заповіті сам Столипін.

Цей діяч відомий тим, що проводив жорстку імперську політику, закривав українські товариства, видавництва і газети, а українців називав навіть не «малоросами», а «інородцями». Крім того, на виконання своєї селянської реформи він активно переселяв українців у Сибір і на Далекий Схід, обіцяючи великі земельні наділи. Везли українців на «нові землі» у товарних вагонах. Частина вагона була призначена для людей, а інша — для їхнього майна та худоби. Після цього з’явилася крилата фраза «столипінський вагон».

Поховання Петра Столипіна підпадає під дію Закону України № 3005-IX «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії». Але надгробок на місці поховання Петра Столипіна є пам’яткою історії місцевого значення (охоронний № 545-Кв).

У своєму запиті до Міністерства культури України «Політарена» запитала, чи планує відомство зняти охоронний статус із надгробка та вилучити могилу Столипіна з культурного простору України?

Мінкульт відповів, що готовий розглянути це питання «у разі надходження відповідного подання та необхідного комплекту документів від ініціатора». В заповіднику «Києво-Печерська лавра» «Політарені» повідомили, що до них «не надходило рішень уповноважених органів щодо переміщення, демонтажу чи зміни статусу зазначеної пам’ятки».

Ще у лютому 2024 року Генеральний директор НЗ «Києво-Печерська лавра» Максим Остапенко в інтерв’ю ТСН казав про могилу Столипіна: «Є місця, які мають символічне значення для кожної країни, і людина, яка заперечувала українську незалежність, яка в принципі заперечувала права українського народу на існування як такого і розглядала нас виключно як придаток до Російської імперії, — то треба подумати, що з цим робити. Потрібно розпочати цей суспільний діалог, і одна з ідей, наприклад, — внести його до обмінного фонду. Як би це не виглядало і не звучало, але у нас є живі герої, які перебувають у полоні, у нас є наші видатні українські діячі, які перебувають на території Російської Федерації, які залишені напризволяще і ніхто не знає, де вони знаходяться».

Але вже у червні 2026 року Остапенко транслює іншу точку зору.

«Прем'єр-міністр Російської імперії, який тут спочиває в назіданіє всім мазепинцям — це досить дивна історія. Але я б хотів нагадати, що в 2023 році підіймалося питання про повернення Столипіна Російській імперії і наразі до президента України звернувся, здається, правнук Столипіна, який займає проукраїнську позицію, і висловив свої аргументи з приводу з проханням все ж таки не чіпати Столипіна, бо на його думку він був реформатором, який намагався змінити Російську імперію», —

сказав Остапенко.

Він додав, що наразі існує негласна домовленість, що це поховання є пам’яткою, і до кінця війни його не чіпатимуть, оскільки «є прохання від людей, які підтримують Україну та європейські цінності, і які є родичами Столипіна».

У квітні 2022 року російська служба «Голосу Америки» опублікувала репортаж, у якому правнук Столипіна Микола Случевський розповідав, як він 10 років прожив у путінській Росії та займався справою свого прадіда — розвитком сільських територій. Однак після повномасштабного вторгнення Російські Дворянські збори у Нью-Йорку, членом яких він є, начебто почали збирати кошти на допомогу Україні.

Можливо саме Случевський і звернувся до Зеленського з проханням залишити могилу його прадіда в Києво-Печерській лаврі. Достеменно це не відомо.

Варто зазначити, що Український інститут національної пам’яті у вересні 2025 року оновив «Перелік осіб та подій, що містять символіку російської імперської політики». Петра Столипіна у цьому переліку немає. Там згадується народжний у Києві письменник Михайло Булгаков. А якби родичі Булгакова звернулися до Зеленського не чипати пам’ятник на Андріївському узвозі, чи демонтували б його? Крім того, шкода для українського народу від діяльності Булгакова, якому лише приписують думки його персонажів у “Білій гвардії”, і діяльності Столипіна геть неспівмірна.

Тим часом могила цього російського імперського діяча вже стала символом путінської війни проти України. Журналістка Соня Кошкіна у 2023 році публікувала у Facebook фото надгробка Столипіна, на якому хтось поклав квіти з «Z»-символікою.

«Цікаво, що „возложєніє“ здійснювала людина, яка дуже чітко знає, де саме на цій ділянці розташовані камери спостереження. І зробила все, щоб їх уникнути. Тобто на „випадковість“ аж ніяк не спишеш. Чорти все не заспокояться, регулярно про себе нагадують, „мітять“ територію», — написала Кошкіна.

Висновок

З усього написаного напрошується лише один висновок. Можна скільки завгодно виголошувати патріотичні гасла, говорити про «розставляння маркерів української ідентичності» та «позбавлення від маркерів російської ідеології», але без чіткого дотримання своїх же законів, без відмови від подвійних стандартів та «негласних домовленостей», цього не буде.