В Раді пропонують відкрити по всій Україні «Пункти незламності нового покоління»: про що законопроєкт № 15487
Важливо

В Раді пропонують відкрити по всій Україні «Пункти незламності нового покоління»: про що законопроєкт № 15487

Пункт незламності на ОдещиніФото: Олег Кіпер/Telegram
Андрій Кузьмін
Андрій Кузьмін

Журналіст

У Верховній Раді зареєстрували законопроект «Про Національну програму „Пункти незламності нового покоління“. Самої програми ще немає — її має розробити та затвердити Кабінет міністрів, протягом трьох місяців після набрання законом чинності.

Прообразом «Пунктів незламності», хоча такої назви ще не існувало, можна назвати військові намети, які почали встановлювати в січні 2006 року в Алчевську на Луганщині. Тоді майже в 30-градусні морози вийшли з ладу котельні, прорвало теплотраси, і місто залишилося без опалення. Алчевськ рятувала вся Україна. У великих військових наметах, які розмістили у дворах багатоповерхівок, встановлювали пічки-буржуйки. Ще там були ліжка з матрацами та теплими ковдрами, а біля входу стояли польові кухні: можна було зігрітися гарячим чаєм і чимось підкріпитися.

«Пункти незламності» у звичному розумінні цього слова почали з’являтися в Україні у листопаді 2022 року, після масованих російських атак на енергетичну інфраструктуру та тривалих відключень електроенергії. У цих пунктах люди можуть не лише зігрітися, отримати доступ до базових медикаментів, а й зарядити телефони та ноутбуки, а також скористатися інтернетом.

І тепер в Україні можуть з’явитися пункти незламності нового покоління. «Політарена» з’ясувала, в чому може полягати їхня новизна.

Казахські стандарти юрт незламності

По-справжньому пунктами нового покоління можна назвати «Юрти незламності», які із січня 2023 року почали з’являтися в Україні завдяки казахським бізнесменам та міжпарламентській групі дружби «Україна-Казахстан».

Перший пункт встановили в Бучі, а потім — у Києві, Харкові, Львові, Одесі та Миколаєві. Передбачалося, що юрти працюватимуть до квітня 2023 року поки не потеплішає, але потім концепція змінилася, вони мали стояти в Україні до перемоги над російським агресором.

Юрти (святковий варіант, їх використовують під час весіль та інших свят, — авт.) вміщували до 60 осіб. Там не тільки можна було зігрітися, випити гарячу чай-каву з печивом, зарядити гаджети і скористатися інтернетом. Ці юрти перетворилися на невеликі етнографічні музеї, там проводилися культурні зустрічі та дитячі майстер-класи. А на свята пригощали пловом та кумисом.

Вимоги до національної програми

Але нічого подібного законопроект № 15487 «Про Національну програму „Пункти незламності нового покоління“ не передбачає.

Як зазначає в пояснювальній записці до проекту закону автор документа Максим Заремський (фракція «Слуга народу»), мета — закріплення мінімальних стандартів забезпечення кожної громади пунктами обігріву з резервним живленням, запасами води та медикаментів, інтернетом та місцями для заряджання техніки.

Вимоги для Національної програми такі:

  • держава має гарантувати продовження заходів щодо забезпечення населення пунктами незламності нового покоління;
  • не допускається погіршення темпів забезпечення населення такими пунктами;
  • держава має вжити заходів щодо встановлення мінімальних стандартів для кожної громади.

Попри назву «мінімальні стандарти», сам законопроект їх детально не встановлює. У документі не сказано, якою має бути мінімальна кількість пунктів в одній громаді чи міському районі. Також невідомо — скільки має бути передбачено генераторів, який обсяг води та медикаментів у пункті, яка швидкість інтернету тощо. Все це має розробити уряд.

Що кажуть нардепи про «Пункти незламності нового покоління»

Чогось нового законопроект не передбачає. Але деякі нардепи кажуть, що новизна вже в тому, що такий документ з’явився.

«Коли ми встановлювали „Юрти незламності“, жодного спеціального закону не було, все вирішувалося на рівні районної влади. Та й зараз громади самі вирішують чи ставити їм пункти обігріву, чи не ставити. Чим вони мають бути забезпечені і таке інше. Тут я бачу спробу вирішити питання на законодавчому рівні», — розповів «Політарені» голова міжпарламентської групи «Україна-Казахстан» Сергій Нагорняк (фракція «Слуга народу»).

Член парламентського Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федір Вениславський (фракція «Слуга народу») у розмові з «Політареною» сказав, що законопроект — це спроба заробити на майбутнє політичні дивіденди. Однак профільні депутати з цією думкою не погоджуються.

«Те, що на п’ятому році війни хочуть законодавчо вирішити проблеми, які можуть виникнути взимку за тривалого відключення електроенергії — це, безумовно, добре. Єдине, що мене цікавить: якщо Національна програма передбачає створення постійних пунктів незламності, то в ній необхідно прописати, на що ці пункти можуть потім бути перепрофільовані. Адже війна колись закінчиться. Якщо ж програма цього не передбачає, то це зайві бюджетні витрати», — сказав «Політарені» член комітету Верховної Ради з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Юрій Камельчук (фракція «Слуга народу»).

У фінансово-економічному обґрунтуванні законопроекту справді передбачено, що реалізація положень закону (якщо його Рада ухвалить) ляже на плечі резервного фонду бюджету та місцевих громад. Але питання, що робити з пунктами незламносты після війни, має прописати уряд.

  • Автор

    • Андрій Кузьмін
      Андрій Кузьмін

      Журналіст

      За освітою радіофізик, у журналістиці з 1993 року. Працював на різних посадах у газетах "Київські відомості", "Комерсант-Україна", журналі "Фокус", інтернет-порталах "Обозреватель" та "Главком"

Читайте також

Logo

Тільки головне. Підпишіться на дайджест Політарени.

Ви можете відписатися в будь-який час.

Ознайомтеся з нашою політикою конфіденційності