Довічні виплати нардепам-засновникам України: звідки в бюджеті воюючої країни на це гроші

У вересні поточного року Кабінет Міністрів України вніс до Верховної Ради законопроєкт № 16041 «Про статус „Засновника сучасної держави Україна — народного депутата“ щодо призначення щомісячного довічного грошового утримання». Як випливає з назви, документ передбачає встановити щомісячне довічне грошове утримання таким нардепам першого скликання парламенту.

Ця ініціатива уряду потребує додаткового фінансування з бюджету України.

Міністерство фінансів України зауважень до законопроєкту не висловило і пропонує виплачувати довічне утримання депутатам-засновникам із Пенсійного фонду України. 

Народні депутати нинішнього скликання одразу на двох комітетах урядовий законопроєкт розкритикували і зареєстрували два альтернативні. Авторкою одного з них є нардепка Галина Третякова («Слуга народу»), а другого — нардепи Роман Лозинський («Голос»), Володимир В’ятрович («Європейська солідарність») та Ганна Бондар («Слуга народу»). Проєкт Третьякової стосується організації виплат депутатам-засновникам, а проєкт групи нардепів уточнює, хто із засновників України виплати отримувати не повинен.

Власне, що стосується запропонованих урядом для виплат сум, то тут у нардепів, попри дефіцит бюджету, питань і зауважень немає. 

З деталями розгляду законопроєкту та з аргументами сторін розбиралася «Політарена». 

Скільки пропонують доплачувати нардепам-засновникам України

Законопроєкт № 6493 «Про статус народного депутата — засновника державної незалежності України» був зареєстрований у парламенті ще у грудні 2021 року. Проте ухвалити його завадило повномасштабне російське вторгнення. 

«Метою ухвалення законопроєкту є вшанування народних депутатів — засновників державної незалежності України та визначення їх правового статусу», — йшлося у пояснювальній записці до проєкту закону. 

Ухвалили законопроєкт уже в грудні 2025 року, а президент його підписав у березні 2026 року. 

Тепер урядовий законопроєкт № 16041 визначає щомісячне довічне грошове утримання народним депутатам, які отримали статус «Засновника сучасної держави Україна». 

Якщо коротко, то утримання передбачає 80% місячної заробітної плати народного депутата України поточного скликання (члена комітету), встановленої на день подання заяви, та виплачується замість пенсії або щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Виплати цих сум буде забезпечувати Пенсійний фонд України. 

Голова Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова вважає, що такого бути не повинно. 

«Уряд запропонував довічне утримання замість пенсії. Це досить дивна конструкція, — каже в коментарі „Політарені“ Третьякова. — Відповідно до Конституції України ніхто не може позбавити людину пенсії або замість пенсії виплачувати якусь іншу виплату». 

«Також не можна прив’язувати утримання засновників до заробітної плати нинішніх нардепів. Наприклад, у 2022 році, на відміну від усієї державної служби, яка підвищила собі зарплати, народні депутати зменшили своє утримання на 20%. От така добра воля депутатів, зниження навантаження на державний бюджет не має стосуватися людей, які були засновниками держави Україна. А конструкція, запропонована Кабміном, робить цих людей залежними від нинішніх нардепів», — продовжує Третьякова. 

«Тому я пропоную на додаток до пенсії, яку отримують колишні народні депутати-засновники, призначити виплату державної стипендії чи державного привілею», — пояснює нардепка. 

Третьякова не згодна з тим, що перераховувати доплати засновникам має Пенсійний фонд України.

«Хто саме має виплачувати цю державну стипендію? Кабмін вважає, що це має бути Пенсійний фонд України. В моєму законопроєкті пропонується два варіанти. Перший — за рахунок кошторису Верховної Ради України. Якщо цю стипендію встановлює Верховна Рада, то вона і має її виплачувати. Другий варіант — за рахунок Міністерства культури, наприклад, через Інститут національної пам’яті України. Депутати першого скликання увійшли в історію України тим, що ухвалювали Акт проголошення незалежності України, а Інститут нацпам’яті саме цим і опікується», — резюмувала Третьякова.

Нардепи-засновники України підтримують довічні виплати

Не згоден із Третьяковою один з депутатів-засновників Іван Заєць. Він висловив на Комітеті з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів думку всіх своїх колег, що мають статус «засновника сучасної держави Україна».

«Я поділяю підхід, за яким розмежовується пенсія і довічне грошове утримання. Це так званий литовський варіант. Я був за цей литовський варіант, коли готувався законопроєкт до другого читання. Але ця пропозиція не отримала, на жаль, підтримки. І тому ми пішли іншим шляхом — призначення засновникам довічного грошового утримання», — пояснив Заєць.

«І в цій ситуації наша позиція полягає в тому, щоб підтримати законопроєкт Кабінету Міністрів. І ось чому. Регулювання порядку призначення та виплати засновникам довічного грошового утримання затягнулося до непристойності. У нас уже дуже багато людей померло за той період, поки був ухвалений цей законопроєкт (Про статус „Засновника сучасної держави Україна — народного депутата“ — Авт.). І ми бачимо, що зараз кінця-краю немає цьому процесу. У нас більше половини мають вік 80–85 років. Можете собі уявити, яка перспектива для цих людей. Тому будь-яке затягування сьогодні з моральної точки зору, з політичної точки зору — неприпустиме», — зазначив Заєць.

Він звернув увагу на те, що колишні нардепи вже були в ситуації, коли їхні пенсії не індексувалися. «У нас є сьогодні колишні депутати, у яких пенсія не 24 тисячі, а кілька тисяч усього-на-всього», — сказав Заєць.

На його думку, пропозиція замінити довічне грошове утримання державною стипендією або державним привілеєм є нестабільним інститутом.

«Цей інститут базується не на довічній державній гарантії, а на природі політичного режиму. Може бути так, що зміниться політичний режим і не буде в нас привілею. Тому тут немає місця для експериментів. Це не та спільнота, на якій треба експериментувати, бо нас залишилося дуже мало і грошей для цього треба дуже мало», — підсумував Заєць.

Чи надавати статус і довічне утримання тим, хто підтримував «харківські угоди»

Проте нардепи Роман Лозинський, Володимир В’ятрович та Ганна Бондар вважають, що довічне утримання повинні отримувати не всі засновники. Вони вважають, що не може бути надано статус «засновника» із відповідною довічною виплатою тим нардепам, які голосували за так звані «диктаторські закони Януковича 16 січня», за ратифікацію «Харківських угод» та за «Закон Ківалова-Колесніченка». Саме це і пропонують нардепи уточнити в своєму альтернативному законопроєкті. 

В пояснювальній записці до свого законопроєкту вони навели такі приклади: 

«До прикладу, статус Засновника надано Юхиму Звягільському, який як народний депутат України своїм голосом підтримав „Харківські угоди“, „Закон Ківалова-Колесніченка“ та „Диктаторські закони Януковича 16 січня“. Народний депутат України Анатолій Кінах, який підтримав усі згадані закони, також визнаний Засновником. Народний депутат України Юлій Іоффе, який має статус Засновника, підтримав „Диктаторські закони Януковича 16 січня“, а також 06 грудня 2018 року голосував проти прийняття в цілому Проекту Закону „Про припинення дії Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією“. Міський голова Маріуполя Юрій Хотлубей головуючи на сесії Маріупольської міської ради 22 січня 2014 року, закликав Віктора Януковича застосувати жорсткі заходи покарання та норми „Диктаторських законів 16 січня“ щодо учасників Революції Гідності». 

Не меншу відповідальність, на думку авторів альтернативного законопроєкту, несуть і урядовці, які причетні до ухвалення рішень Кабінету Міністрів України, які завдали значної шкоди інтересам держави Україна. 

«Серед таких рішень варто згадати, зокрема: Постанову Кабінету Міністрів України від 2 листопада 1999 р. № 2032 „Про затвердження Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Російської Федерації про передачу з України до Російської Федерації важких бомбардувальників Ту-160, Ту-95МС, крилатих ракет повітряного базування великої дальності та обладнання“. На той моменту у складі Уряду були Валерій Пустовойтенко, Анатолій Кінах та Анатолій Толстоухов, які мають статус Засновників», — зазначено в пояснювальній записці. 

Також автори нагадують, як у жовтні 1999-го у Ялті два прем’єр-міністри України та Росії Валерій Пустовойтенко та Володимир Путін підписали угоду про передачу Росії літаків і ракет зі списком їх серійних номерів в обмін на скасування Росією частину боргу за газ. Ракети та літаки тоді передали за погодженням Кабміну України, але без голосування у Верховній Раді, що, за словами порушувало Конституцію та інші закони України.

«Наявність статусу Засновника сучасної держави Україна — народного депутата у таких політиків дискредитує звання Засновника, особливо з урахуванням того факту, що для визнання цих осіб Засновниками не було законних підстав. Рано чи пізно ці особи будуть позбавлені статусу Засновника, тож варто врегулювати це питання оперативно. З огляду на це пропонується деталізація процедури позбавлення звання Засновника, а також чітке визначення на рівні закону критеріїв, за які саме антидержавні кроки наступає така відповідальність», — констатують автори альтернативного законопроєкту. 

Як знайти гроші у дефіцитному бюджеті на виплати депутатам-засновникам

«Політарена» звернулася до голови бюджетного комітету Верховної Ради Роксолани Підласи із запитанням: де братимуть кошти на виплату з державного бюджету нардепам-засновникам?

«Зараз увесь час іде на опрацювання бюджету та правок до нього, тому прокоментувати не зможу», — відповіла Підласа «Політарені».

Від коментарів утрималася і Олена Шуляк — голова Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, який є головним для розгляду цього законопроєкту.

Прокоментував «Політарені» ініціативу Кабміну народний депутат п’ятьох скликань, заступник голови Верховної Ради у двох скликаннях Микола Томенко:

«Моя позиція чітка і незмінна з 2022 року: після введення правового режиму воєнного стану і щонайменше до його завершення всі державні службовці, судді, члени наглядових рад і керівники бюджетних підприємств та установ повинні мати зарплатню не більшу за 86 470 гривень на місяць (за принципом: мінімальна зарплата, помножена на 10). Нагадаю, що мінімальна зарплата у 2026 році складає 8 647 грн.

Відповідно, всі пенсіонери — від сільського вчителя і лікаря до судді, прокурора і депутата — повинні отримувати пенсію не більшу за 25 950 гривень (за принципом: мінімальна пенсія, помножена на 10). Нагадаю, що мінімальна пенсія у 2026 році складає 2 595 грн. Між іншим, щодо пенсій цей принцип (максимальна пенсія = мінімальна пенсія × 10) визначено у законодавстві вже 5 років дії правового режиму воєнного стану.

Узаконення доплат у 200 тисяч до зарплат народним депутатам чи пенсій суддям, прокурорам, а в нашому випадку — депутатам першого скликання, є порушенням чинної норми закону і цинічним нехтуванням принципом соціальної держави, закріпленим у Конституції».