Уряд вніс у Раду законопроєкт про довічні виплати нардепам-засновникам України

Обговорення вийшло жвавим, повідомляє кореспондент «Політарени». В підсумку комітет рекомендував Верховній Раді законопроєкт доопрацювати, врахувавши два альтернативні законопроєкти внесені нардепами Галиною Третяковою (фракція «Слуга народу») і Романом Лозинським (фракція «Голос»).

Законопроєкт № 16041 розробило і внесло на розгляд Верховної Ради Міністерство соціальної політики, сім’ї та єдності України спільно з Українським інститутом національної пам’яті та Пенсійним фондом.  

• Та/або підтримали Акт проголошення незалежності України / Постанову ВР УРСР «Про проголошення незалежності України» 24 серпня 1991 року

Що пропонують автори законопроєкту № 16041

Метою проєкту акта, як зазначено в пояснювальній записці, є забезпечення реалізації положень Закону України «Про статус Засновника сучасної держави Україна — народного депутата», врегулювання механізму фінансування та виплати щомісячного довічного грошового утримання, а також приведення положень законів України у відповідність із зазначеним Законом.

Ключові положення, які пропонують ініціатори законопроєкту:

• Утримання призначається за заявою Засновника.
• Розмір утримання — 80% місячної заробітної плати народного депутата України поточного скликання (члена комітету), встановленої на день подання заяви.
• Виплачується замість пенсії або щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
• Право на виплату виникає з дати надання статусу Засновника.
• До розрахунку входять посадовий оклад і надбавки, передбачені статтею 33 Закону «Про статус народного депутата України».
• У разі підвищення посадового окладу депутата проводиться перерахунок раніше призначеного утримання.
• Фінансування — з державного бюджету.
• Призначенням, виплатою, припиненням і поновленням виплат займаються органи Пенсійного фонду України.

Виплата припиняється у випадках, передбачених чинним законом (зокрема, у разі смерті Засновника або настання інших обставин).

Для тих Засновників, кому вже призначено пенсію або суддівське довічне утримання:

• можна подати заяву про перехід на нове утримання, яке призначається з дати надання статусу Засновника;
• якщо нова сума більша за попередню виплату, різницю доплачують, але не більш як за 12 місяців минулого періоду.

За задумом авторів, закон має набрати чинності з дня, наступного за днем його опублікування і вже в цьому році. Документ підготовлено на виконання плану заходів до базового закону про статус Засновників.

Ініціатори законопроєкту виписали суми, які потрібно буде виділити з бюджету на утримання Засновників:

• На 2026 рік необхідні кошти в обсязі 36 208,64 тис. грн.
• На 2027, 2028 та 2029 роки у Держбюджеті на виплати необхідно закласти по 108 625,95 тис. грн.

Щоправда де брати такі гроші нардепи не обговорювали.

Дослідницька служба Верховної Ради України важає, що прийняття законопроєкту № 16041 матиме позитивний вплив на законодавче регулювання щомісячного довічного грошового утримання Засновників.

Що пропонують альтернативні законопроєкти

Голова Комітету ВР з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третякова розкритикувала урядовий проєкт і внесла свій.

ЇЇ документ виходить з іншої правової моделі. Матеріальне визнання особливого внеску осіб, яким надано статус Засновника сучасної держави Україна, пропонується здійснювати не у формі пенсійної виплати чи щомісячного довічного грошового утримання, а шляхом запровадження самостійної щомісячної державної стипендії (державного привілею), як форми державного визнання особливого внеску таких осіб у проголошення незалежності України, становлення та розвиток сучасної Української держави.

Нардеп Роман Лозинський, перший заступник голови комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування теж вніс свій альтернативний проєкт закону, який встановлює додаткові критерії відповідно до яких народному депутату України не може бути надано статус Засновника, наприклад тим нардепам, які голосували за так звані «диктаторські закони Януковича 16 січня», за ратифікацію «Харківських угод» та за «Закон Ківалова-Колесніченка».

Попереду розгляд цього законопроєкту в Комітеті з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, який визнано головним.