Хто визначає майбутнє українських міст: на Global Culture Forum обговорили відбудову, спадщину та інвестиції

До дискусій долучилися археологи, архітектори, інженери, девелопери, підприємці та представники туристичної сфери. Програма охопила питання від збереження історичної пам’яті до того, як нова забудова впливатиме на життя громад у наступні десятиліття.

Відбудова міст і відповідальність за рішення

Змінам в українській архітектурі за роки повномасштабної війни присвятили панель за участі Вікторії Тітової та Павла Пекера. Розмову модерував Олексій Макухін.

Учасники говорили про реконструкцію, роботу з пошкодженою спадщиною, безпеку та здатність будівель пристосовуватися до нових потреб. Окремою темою була відповідальність архітектора за збереження характеру місця під час його оновлення.

Питання про те, хто визначає майбутнє міста, продовжили Сергій Бобак, Андрій Антоненко та Ігор Ільчишин на панелі під модерацією Юліана Чаплінського. У центрі дискусії — роль архітектора, девелопера, інженера, замовника, влади та суспільства у рішеннях, наслідки яких міста відчуватимуть через 20–30 років.

Як зберегти спадщину під час війни

Програму дня відкрив Михайло Відейко з виступом про трипільські міста як ранні моделі організованого простору. Планування давніх поселень стало відправною точкою для розмови про зв’язок архітектури зі способом життя та суспільними відносинами.

Евеліна Кравченко та Дмитро Кобалія зосередилися на загрозах для культурної й археологічної спадщини під час війни. Серед тем — підводна археологія, Хортиця, наслідки руйнування Каховської ГЕС, документування нових знахідок, їх збереження та представлення в музеях.

Зв’язок мистецтва з історією місця розглянув колумбійський митець Joaquín Restrepo. Його виступ стосувався того, як монументальна скульптура взаємодіє з архітектурою та ландшафтом.

Інвестиції, які працюють на всю територію

У другій половині дня учасники перейшли до питання, як окремий будівельний або готельний проєкт може сприяти розвитку території.

Юліан Чаплінський та Олексій Волошин обговорили зв’язок архітектури з індустрією гостинності. Економіст Андрій Длігач у виступі «Економіка місця» розглянув поєднання інвестицій, підприємництва та місцевої ідентичності. Йшлося про оцінку проєктів не лише за прибутковістю одного об’єкта, а й за доданою вартістю, яку вони створюють для території загалом.

Цю тему продовжили Микола Кміть, Олег Бондаренко та Ігор Чава на панелі під модерацією Олени Матвієєвої. Вони обговорили роль приватного капіталу, природних ресурсів, екологічної відповідальності та місцевої громади у створенні місць, привабливих для подорожей.

Окрему увагу приділили тому, як культура, сервіс і локальні особливості можуть формувати впізнаваність території та її туристичну пропозицію.

З чим Україна вийде на туристичний ринок після війни

Завершальна професійна дискусія стосувалася майбутнього українського туризму. Мар’яна Олеськів модерувала розмову з Оленою Шаповаловою та Ігорем Губілітом.

Учасники розглянули перспективи внутрішнього, регіонального та в’їзного туризму, розвиток маршрутів і місцевих продуктів, а також роботу з іноземними відвідувачами. Одним із ключових питань було те, які особливості України можуть зацікавити міжнародну аудиторію поза темою пережитої війни.

За задумом організаторів, тематичний день мав поєднати розмову про збереження спадщини з практичними питаннями забудови, інвестицій і розвитку громад. Конкретних ухвалених рішень чи домовленостей у пресрелізі не наведено.

Після дискусій відбулися показ Оксани Караванської та виступ Театрального центру Наталії Половинки «Слово і Голос».