Наливайченко про наслідки виборів: «Голови трьох комітетів Конгресу визначатимуть подальшу політику США щодо України»

У що може перерости протистояння між Конгресом та Білим домом після виборів та яких змін чекати у зовнішній політиці США щодо України — про це «Політарена» поговорила з народним депутатом, заступником керівника групи з міжпарламентських зв’язків з США Валентином Наливайченком.
Минулого тижня у США відбулися проміжні вибори в Конгрес і вже зрозуміло, що демократи впевнено перемогли республіканців, при чому навіть в історично «червоних» штатах. Встановивши контроль над обома палатами Конгресу, демократи стануть сильною противагою президенту-республіканцю Дональду Трампу. У той же час в оновленому Конгресі ми не побачимо чимало «червоних» проукраїнських політиків. Приміром, республіканець Браян Фіцпатрік, який відкрито критикував поступки Трампа в бік Кремля, програв на виборах у 1-му окрузі штату Пенсильванія демократу Бобу Гарві. Зазнала поразки і сенаторка-республіканка Сьюзен Коллінз, яка послідовно підтримувала Україну.
За підсумками проміжних виборів, демократи встановили контроль над обома палатами Конгресу. При чому здобули історичні перемоги в ряді штатів, де десятиліттями обирали сенаторів-республіканців — це Канзас, Техас, Південна та Північна Кароліна, Айова, Огайо. Як ви вважаєте, що стоїть за перемогою демократів?
— За цим стоїть вибір американського народу, американська демократія, безумовно. Я працював не один рік у США і бачив не одні вибори, і далі продовжую працювати в групі дружби з Конгресом США всі ці роки. Так, цього разу перемогли на проміжних виборах демократи, але дуже важливо нам в Україні тверезо оцінювати і розуміти, що нам, Україні, потрібна двопартійна підтримка в Конгресі США — і демократів, і республіканців.
Пане Валентине, а чи позначилась на результатах проміжних виборів політика Трампа щодо України та його дрейфування у бік російського диктатора Володимира Путіна?
— Не міг не почути і президент США, і Білий дім в цілому, а це і є уряд США. В них, як ви знаєте, немає прем'єр-міністра, тобто президент виконавчу владу очолює. Виконавча влада США дуже почула голос власних виборців, власного народу. Американці однозначно висловилися за в першу чергу внутрішньополітичний, внутрішньо-економічний порядок денний. Насамперед, зростання цін, подорожчання палива — це і були головні питання американських виборців. А в зовнішній політиці найбільше дратувала і дратує американців війна в Ірані. І справді поступливість Путіну і російській агресії в деяких кроках адміністрації Білого дому. Я думаю, що це треба нам розуміти. Від цього і чекати подальших дій і демократів, і республіканців вже в новому Конгресі, який розпочне роботу в січні наступного року.
Як підконтрольний демократам Конгрес впливатиме на Білий дім? У що може перерости у серйозне протистояння? Власне, імпічмент можливий, як гадаєте?
— Ні, імпічмент неможливий, тому що немає 2/3 голосів у Сенаті у демократів. Буде скоріше за все 53 або 54 зі 100 сенаторів, а потрібно мінімум 67. Але я підтверджую ваші висновки, що Сполучені Штати Америки входять у такий, знаєте, вирій внутрішньополітичних подій, внутрішньополітичних розслідувань, суперечок, змін у законодавстві.
От вдумайтесь: точно мені відомо, що демократи в Конгресі в січні почнуть зі стогодинного бліцу з перегляду всього законодавства, яке ухвалювали два роки до них, коли більшість мали республіканці. Уявіть масштаби країни США і масштаби змін у законодавстві. Насамперед демократами будуть переглядатися зміни у медичному забезпеченні громадян США, всього, що стосується медицини і доступності медицини для американців. Друге — це врегулювання цін. Третє — це відкочування, хай і не відразу, але скасування тарифів, які запроваджувала адміністрація Трампа і багато чого іншого. Тобто підтверджую, що знову ж таки внутрішньо-економічний порядок денний пануватиме, як і внутрішньо-політичні суперечки, домовленості, розбіжності.
Але з цього всього нам треба розуміти, що для нас важливі будуть конкретні прізвища і конкретні люди, які очолять декілька ключових комітетів. Якщо дозволите, я їм коротко перерахую, які саме.
У Палаті представників ключовий комітет — це комітет з питань збройних сил, Armed Forces. Я сам працював не з одним головою цього комітету. Цього разу, скоріше за все, цей комітет очолить демократ Адам Сміт. І другий ключовий комітет для нас — це вже в Сенаті. Це комітет з міжнародних відносин. І на посаду голови цього комітету, скоріше за все, буде призначений Кріс Кунс, теж демократ. Загалом голови трьох комітетів визначатимуть подальшу політику стосовно нас з боку Сполучених Штатів Америки. Починаючи від збройної підтримки, продовжуючи фінансовою підтримкою, включно з безпековою підтримкою, тобто три ключових елементи, де Конгрес справді вирішує і голосує. Ось на цьому я б зосередився. І з цими майбутніми головами комітетів, і з членами цих комітетів, але знову наголошую, і з демократами, і з республіканцями в цих комітетах дуже важливо працювати нам в Україні.
Як ви оцінюєте зміну конфігурації проукраїнських сил у Конгресі? З одного боку не змогла переобратися конгресвумен Вікторія Спартц, яка виступала проти допомоги Україні, з іншого боку програли проукраїнські республіканці, а деякі прихильники посилення підтримки України серед республіканців узагалі не балотувалися — у Палаті представників не побачимо Дона Бейкона, Майкла Маккола, у Сенаті — Мітча Макконнелла, Тома Тілліса… Чи дійсно Конгрес буде проукраїнським?
— Він є проукраїнським, навіть не сумнівайтеся, тому що і до цього була двопартійна підтримка України. От ви згадали і Брайана Фіцпатріка, теж особисто з ним працював не один раз. Він, до речі, очолював групу дружби Україна-США в Конгресі, а ми, відповідно, працюємо у Верховній Раді. Давайте згадаємо демократку Марсі Каптур — вона взагалі фантастична пані. Вона як представниця від Огайо пройшла вже в 23-й раз в Конгрес і встановила, я думаю, рекорд в історії США за тривалістю перебування в Конгресі. Але важлива не тільки тривалість. Я з Марсі Каптур також працював і працюю. Вона близько сотні раз була в Україні і має глибокі знання про Україну та українців. Для нас дуже важливо, що вона лишилася і вона, до речі, є засновницею групи Дружби з Україною в Конгресі США. Тобто, насправді, для нас є дуже добрі початкові такі, знаєте, позиції для роботи вже з новим Конгресом США.
З тих, хто, на жаль для нас, пішов, і кому треба подякувати з-поміж республіканців, але це вже вибір американців — це Майкл Маккол з Техасу. Він дуже докладався і серйозно займався поверненням українських дітей з російського полону. Був неодноразово в Україні, теж працювали з ним. І багато інших людей. Але їм на заміну приходять інші люди, а це означає, що з ними треба розпочинати працювати, повідомляти про першочергові потреби, насамперед, Збройних сил України. Друге — про злочини проти людяності Російської Федерації на нашій території. І ні в якому разі не забувати, а навпаки посилювати тему повернення викрадених українських дітей з російської окупації.
У контексті дипломатії наскільки критично, що у нас немає сильної фігури посла України в США?
— У нас немає взагалі посла в США — це критично. Це насправді вже перезріле питання. Так само немає постійно діючого спецпредставника у Вашингтоні в Білому домі. Наслідки ми всі побачили (під час прийому в Білому Домі, який організувала Перша леді Меланія Трамп, — ред.). Спецпредставник Росії прорвався після заходу у Першої леді до президента США, від України — ні посла, ні спецпредставника не було. На мій погляд, це просто кричущий сигнал про те, що потрібно вирішити це питання. Має бути посол України в Вашингтоні. Я сам там працював і підтверджую, що це ключова фігура в зовнішній політиці. Тим більше, що США є нашим стратегічним партнером і ті багато питань, які ми вже з вами обговорили в інтерв’ю, напряму залежать від ролі і вміння посла організовувати такі зустрічі і переговори з американськими партнерами.
На вашу думку, є достойні кандидатури?
— В мене не думка, в мене знання — я 12 років віддав зовнішній політиці України. Сам був послом, заступником міністра закордонних справ України. Безумовно, є.
Ми розуміємо, що зовнішня політика США в основному сконцентрована в руках Білого дому. А проукраїнський Конгрес зможе якось впливати на тристоронні переговори, на рішення Трампа відносно України і Росії?
— Давайте я уточню. Саме виконавча влада і роль виконавчої влади в зовнішній політиці — це Білий дім, президент США, Держсекретар США справді. Але роль Конгресу в зовнішній політиці визначальна у питаннях затвердження бюджетів, програм допомоги, пріоритетів зовнішньої політики, призначення навіть послів — і ті погоджуються все в Сенаті США. Тому роль Конгресу величезна і треба однозначно це розуміти і працювати над двопартійною підтримкою в Конгресі всіх питань, які стосуються нас. І пріоритети я вже перерахував. І за кожним з цих пріоритетів стоїть і стоятиме, повірте мені, дуже конкретне рішення Палати представників Конгресу, а іноді двопалатне рішення Конгресу США. Це стосується і багатомільярдної фінансової допомоги України, яка ще не використана, це стосується і затвердження фінансування для виготовлення систем ППО, насамперед Patriot, і ракет для них. Це все проходить через Конгрес після уряду. І насправді там зараз і перебуває питання про замовлення на 500 мільйонів доларів додаткових ракет для систем ППО Patriot. Тому там є дуже гаряче для нас питання, яке вирішуватиме вже новий Конгрес США.
Наостанок, чи варто нам сподіватися на більшу військову підтримку від США, на те, що санкції проти РФ не будуть пом’якшені… Як ви думаєте?
— Моя відповідь: так. Але треба не тільки сподіватися, а робити все можливе і неможливе для того, що це відбувалося швидше в інтересах і України, і США. Ми стратегічні партнери. Треба відкидати зволікання, сумніви, закочувати рукава і працювати з новим Конгресом США для двопартійної підтримки.
Автор
Читайте також







