Член ЦВК Сергій Постівий: «На підготовку до повоєнних виборів потрібно півроку, а на виборчий процес від 90 до 60 днів»

Проведення будь-яких виборів  під час дії режиму воєнного стану заборонено законодавством. І коли вони відбудуться, не знає ніхто, адже активні бойові дії тривають. Та попри це, певні підготовчі роботи проводять вже зараз. Так, у грудні 2025 року у Верховній Раді створена робоча група з підготовки комплексних законодавчих пропозицій щодо організації та проведення виборів в умовах особливого періоду та/або повоєнних виборів.

Окреме питання — забезпечення виборчого права для українських громадян за межами України. Президент Володимир Зеленський нещодавно заявив, що наразі за кордоном перебувають 9,5З млн українців. Також він казав, що Україна готова провести вибори, якщо РФ погодиться на повне припинення вогню строком на 60 днів. Ключове питання, чи вистачить 60 днів Україні на проведення виборів, наприклад, президентських.

Пане Сергію, на якому етапі розробка законопроєкту про перші повоєнні вибори? Які питання в ньому викликають найбільше дискусій? 

— По суті з травня цього року засідання робочої групи з підготовки законодавчих пропозицій щодо особливостей виборів в умовах повоєнних виборів та/або під час особливого періоду не проводилися. І станом на зараз поки що немає фіналізованого проєкту спеціального окремого закону про перші повоєнні вибори. Робота над ним, по суті, ще триває.

А чому не проводилися? 

— Це питання до Верховної Ради, зараз м’яч на їхньому полі. Ми зі свого боку підготували своє бачення, пропозиції щодо змін до законодавства. І зараз вони там. Утім, робоча група опрацювала більше половини питань, я думаю, там залишилися в основному, скажімо так, складні питання. 

Які це питання?

— Складні питання — це політичні питання. Це ті питання, до яких ми, як Центральна виборча комісія, не подавали своїх пропозицій, бо це виключно юрисдикція і компетенція парламенту. До них відноситься: якою буде виборча система, відкриті списки, закриті списки, мажоритарна, змішана і так далі. На робочій групі головою робочої групи паном Олександром Корнієнком було зазначено, що це питання буде винесено окремо, в контексті комунікації, яка буде здійснюватися на полях участі представників парламентських партій, фракцій, груп. Вони будуть визначатися з цими питаннями. Це ж стосується і прохідного бар'єру, також піднімалися питання щодо перших осіб в списку, які обов’язково заходять, якщо партія проходить . 

А стосовно цензу осілості — обговорюються якісь зміни? Чоловіки, які незаконно виїхали, зможуть балотуватися? Ця тема піднімається?

— Ця тема піднімається. Я якраз входжу до підгрупи робочої групи, ми зі своєї сторони подали пропозиції, вони нібито підтримуються, не було заперечень. Не є порушенням вимоги про проживання в Україні, перебування особою на законних підставах за межами України під час дії правового режиму воєнного стану. Особи, які виїхали на законних підставах у контексті балотування, на них не буде поширюватися це обмеження. Ця ідея ніби як має свою підтримку серед парламентарів і експертного середовища. 

Окремою проблемою є міграція значної частини українців за кордон. Це безпрецедентний виклик. Яка підготовча робота щодо виборів за кордоном вже зроблена?

— Пророблена величезна робота в тому числі перед тим, як ми подавали пропозиції законодавцю. Цьому передував цілий ряд візитів до країн. Ми запропонували такий інструмент, оскільки існуюча виборча інфраструктура обмежена. Нагадаю, за кордоном у нас можуть голосувати виборці, які перебувають на консульському обліку, вони включалися у список виборців. І таких на останніх виборах було 379 тисяч. Голосувати такі виборці мають право на території України за кордоном, тобто в дипломатичних і консульських наших установах. У нас таких 104 виборчі дільниці по всьому світу. Зрозуміло, що ця інфраструктура неспроможна забезпечити реалізацію виборчих прав мільйонів громадян за кордоном. 

Тому ми запропонували утворення додаткових виборчих дільниць за межами дипломатичних установ. А це, відповідно, потребує обов’язкового погодження країни перебування. Більше того, є декілька країн, у яких на законодавчому рівні забороняється такий спосіб голосування. Зокрема, наприклад, Чехія — одна із таких країн. Тому, коли ми пропонували цю норму, ми здійснювали такі візити, консультувалися з їхніми міністерствами профільними — закордонних справ, внутрішніх справ, адже у багатьох країнах виборчим процесом опікується, наприклад, Міністерство внутрішніх справ. Там немає такого органу, як ЦВК. Із адміністраторами виборів також зустрічалися, обов’язково залучали наших послів, консулів. І з ними пропрацьовували взагалі можливість, неможливість, умови, які заходи мають здійснюватися, які документи мають подаватися, у яких приміщенням проводити. І візитами у близько 24 країни ми охопили майже 90% наших громадян, які перебувають за кордоном, бо переважно вони перебувають у країнах Європейського Союзу. 

У контексті Чехії величезна подяка нашому послу. Вони знайшли міжнародні документи, які передбачають можливість утворення на тимчасовій основі консульських установ у випадку різних надзвичайних ситуацій, як стихійні лиха або якісь політичні кризи. Наша ситуація якраз може підпадати. І Чехія пішла нам на зустріч, дозволивши утворити скільки потрібно тимчасових консульських установ, і там організувати виборчий процес. Тобто попередні домовленості є, механізми, як це має здійснюватися є, організаційну роботу вже на місцях будуть проводити МЗС і наші посольства. Ми також зустрічалися з нашими громадами, діаспорами, громадськими організаціями. Від них ми так само отримували зворотній зв’язок. І ці пропозиції теж лягли в основу тих правил, які ми подали до парламенту. 

Чи була комунікація з Білоруссю про організацію виборів?

— З Білоруссю ніякої комунікації у нас, як у Центральної виборчої комісії, не було. Більше того, оскільки у нас зараз не організовуються, не проводяться вибори на території Росії, на цій же Робочій групі запропоновано аналогічний механізм застосувати до Білорусі. Відповідно, теж мають бути внесені зміни. Як мінімум ми будемо приймати свої постанови, як ми це робили по Російській Федерації. І там вибори не будуть організовуватися, оскільки там неможливо забезпечити безпекові умови і дотримання міжнародних стандартів і правил у цих країнах. Тому на території Російської Федерації і Білорусі вибори не будуть організовуватись. Поки що позиція в парламенті така.

Тих громадян України, які не перебувають на консульському обліку, можна охопити виборчим процесом? Чи діятиме механізм активної реєстрації?

— Для громадян, які перебувають на консульському обліку, нічого не змінюється. А для громадян, які не перебувають на такому обліку, запропоновано механізм активної реєстрації. Він передбачає декларування свого місця перебування на день виборів. Тобто ми не запитуємо у наших громадян їхню поштову адресу чи адресу фактичного проживання, оскільки під час зустрічей з нашими громадянами, ми почули, що вони не хочуть таку інформацію передавати. Це один із бар'єрів, чому вони не перебувають на консульському обліку.

Тому ми запропонували наступне: розробити сторінку на сайті «Державного реєстру виборців», де виборець, маючи ЕЦП чи КЕП, може заповнити там форму і повідомити, в якому місті буде в день виборів. Тобто немає прив’язки до поштової адреси проживання виборця, зазначатиметься населений пункт де виборець планує брати участь в голосуванні. Українець може проживати у Варшаві, а голосувати в Берліні, бо в той день буде там. Відповідно, ми включатимемо цю людину до списку виборців тієї країни того населеного пункту. Далі логіка наступна: формуючи базу інформації про наших виборців, як місця голосування, ми по суті маємо можливість говорити про формування певної логістики. Тобто ми будемо бачити, в яких населених пунктах у нас багато виборців, що дасть можливість нашим посольствам і консульствам ініціювати утворення там виборчих дільниць.

Так ми намагаємося наблизити виборчі дільниці до виборців. Бо нам розповідали наші громадяни, що є країни, в яких переїзд одного мосту коштує близько 50 євро. Це допоможе їм зменшити витрати на логістику і стимулюватиме прийняти участь у виборчому процесі. Ця функція розпочнеться, як тільки будуть внесені відповідні зміни до законодавства та запущена в роботу наша веб сторінка, а закінчиться вона до початку виборчого процесу. Але це не означає, що людина буде позбавлена можливості після закінчення цього строку потрапити до списків виборців. Наступний спосіб — це можливість потрапити до списків  подавши чи онлайн, чи фізично в консульство заявку про зміну виборчої адреси. Ця зміна здійснюється на постійній основі, доки виборець не змінить її знову наприклад, через 10-15 років. Строк подання таких заявок закінчується за 30 днів до дня голосування. До речі, з КЕП розібралися, бо була проблема отримати український КЕП за кордоном. Зараз ці функції є — у Монобанк онлайн відкрити рахунок і отримати його вже не складає проблем. 

Є ще опція — тимчасова зміна виборчої адреси, тобто включення у списки виборців на один виборчий процес. Вона закінчується за 15 днів до дня голосування. Тобто є великий спектр інструментів у виборця. Ми додатково будемо враховувати інші аспекти, зауваження, пропозиції наших посольств і консульств, оскільки вони володіють інформацією про наших громадян. І на базі цього будуть формуватися, відповідно, і списки виборців, і розраховуватися вся логістична навантаженість на інфраструктуру, і формуватися виборча інфраструктура. 

«Дію», я так розумію, не використовуватимете?

— Плануємо використовувати «Дію». Ми це вже робили на попередніх виборах. Це, скажімо так, «дзеркало», зайшовши на портал «Дія» всео одно потрапляєте до нашого державного реєстру виборців. «Дія» не збирає персональних даних, не обробляє, вона працює з іншими реєстрами по взаємодії. Ми це вже відпрацювали. І плануємо застосовувати і в наступному післявоєнному виборчому процесі. З Мінцифри ми в активній співпраці.

Яку явку очікуєте?

— Прогнози — це дуже невдячна справа. Нам важко спрогнозувати явку. Ми бачили явку на попередніх виборчих процесах, за кордоном вона не перевищувала зазвичай 10%. І це з тих, які перебували на консульському обліку. Зараз ми не знаємо, скільки людей виявляють бажання і здійснять активну реєстрацію. Ми не знаємо, скільки людей повернуться в Україну і будуть голосувати тут. Від якої цифри ми маємо відштовхуватися? Але ми вивчали досвід інших поствоєнних країн. Приміром, досвід Афганістану показав, що попри задекларовану зацікавленість, явка у них була близько 20-25%. Як буде в Україні — важко спрогнозувати. Ми не знаємо, але розуміємо, що скоріше за все, не буде 50% участі наших громадян в голосуванні.

З приводу кадрів для виборчих комісій, можуть бути з цим проблеми? 

— Однозначно можуть, ми зараз уже можемо говорити про проблеми. Зараз функціонують територіальні виборчі комісії, з місцевих виборів, які працюють на постійній основі. І ми бачимо, що багато хто виїхав за кордон, є випадки, де доводиться втручатися ЦВК, зв’язуватися з партіями, щоб вони замінили людину, яка не відвідує засідання, бо вже немає кворуму. По 10 людей, по п’ять людей немає в комісії. Великий відтік кадрів у виборчих комісіях у нас відбувся. Вже скільки років немає виборчого процесу, і не поновлюються знання в контексті організації виборчого процесу, тому це буде виклик величезний. І ми до нього готуємося зараз. Саме на опрацюванні Комісії є концепція щодо навчання членів комісії і залучених працівників до роботи в комісії. 

Яких рішень від інших органів влади, крім закону про повоєнні вибори, очікуєте?

— Їх сотні. Нам потрібно, по-перше, прийняти цей закон. Окрім того, він передбачатиме внесення змін до інших законів. Це й процесуальне законодавство, і відповідальність за порушення, і питання зовнішнього втручання FIMI . Навіть у рамках нашої робочої групи вже напрацьовуються пропозиції, які передбачають визначення чітких, зрозумілих критеріїв щодо оцінки можливості і неможливості проведення виборів на окремих територіях. На прифронтових, наприклад. Ми розуміємо, що на окупованій території вибори не будуть організовуватися і проводитися. Так само, як на території Російської Федерації. Але ці виборці не будуть позбавлення виборчого права.

Українських виборців з Російської Федерації віднесли до суміжних країн, які межують з Російською Федерацією, — Фінляндія, Казахстан, Грузія, інші країни. Щодо окупованих територій і прифронтових, де безпекова ситуація не дозволяє утворювати виборчі дільниці, то виборці також будуть віднесені до найближчих утворених виборчих дільниць на підконтрольній території України. Такий досвід у нас вже є з попередніх виборів 2019 та 2020 року. Також має бути визначений орган, який остаточно має прийняти рішення, враховуючи безпекову складову, до якого точно мають входити Служба безпеки України, інші органи безпеки.

Крім того, є питання фінансування виборчого процесу. Мають бути прийняті відповідні акти Кабінету міністрів України. Також мають бути прийняті відповідні акти Національним банком України, якщо будуть підтриимані напрацювання робочої групи в парламенті. Тому що питання фінансування, наприклад, політичної реклами — це зараз одне із дискусійних питань, оскільки за кордоном, з огляду на ті напрацювання, які запропоновані зараз, вся агітація буде в цифровому формати, у соцмережах тощо. Оплата реклами в соцмережах закордоном здійснюється в іноземній валюті. А у нас виборчі фонди відкриваються виключно в національній валюті. Тому Нацбанк так само має прийняти свої постанови для того, щоб врегулювати питання розрахунку в іноземній валюті. І цілий ряд інших установ, міністерств мають прийняти свої підзаконні акти на виконання положень змін до виборчого законодавства. Я вже не кажу про ЦВК, де нам потрібно прийняти, я думаю, сотні постанов, порядків, роз’яснень, нових форм документів, враховуючи ці всі зміни, які потрібно буде прийняти в оперативному порядку. 

Тобто якщо нам дати 60 днів припинення вогню, про що говорив президент, провести вибори буде нереально? 

— Дивіться, пропозиції, які подавала Центральна виборча комісія, вони були озвучені під час робочих нарад, є погодження всіх політичних партій і фракцій щодо запропонованих строків. Вони передбачають, що виборчий процес таких виборів розпочинається не раніше, ніж через шість місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану. Тобто це тільки підготовка шість місяців, а потім сам виборчий процес, відповідно, 90 днів — президентські, 60 днів — парламентські. Ми розуміємо, що тільки направлення дипломатичної ноти в МЗС іншої країни і отримання зворотнього зв’язку — дозволу безпекових органів в окремих країнах, може тривати до трьох місяців. Це тільки процедура погодження. З цього моменту ми можемо укладати договори оренди на приміщення, формувати комісії тощо. Це займає значний період часу.

60 днів важко коментувати. Бо нам невідомо, що вкладається в ці 60 днів, з якого періоду починається обрахунок, цей період розпочинається з моменту, коли вже прийняті відповідні зміни до законів і підзаконних актів чи ні, 60 днів — на підготовку, чи цей термін включає і виборчий процес. Дуже багато невідомого для нас всіх. Тому, мені здається, що на даний час зарано щось говорити про 60 днів, чи це реалістично, чи не реалістично.