Економіст Олег Пендзин: «Всі дуже красиво говорять, як вони за ЗСУ. А в реальності платити податки не хоче ніхто»

На тлі цього триває підготовка державного бюджету-2027. Згідно із затвердженим урядом проєтом, доходи на 2027 рік передбачені в обсязі 5 трлн 648 млрд грн, що на 452,1 млрд грн більше порівняно з планом на 2026 рік зі змінами. При цьому видатки складають 7 трлн 272 млрд грн. Потреба у міжнародній підтримці у наступному році становитиме 52,6 млрд доларів США.

Які ризики проєкту державного кошторису, чи вдасться профінансувати оборонні потреби держави, і чому економіка не перейшла на воєнні рейки — про це “Політарена” поговорила з виконавчим директором Економічного дискусійного клубу Олегом Пендзиним. 

Про держбюджет

Почнімо із проблем з фінансуванням цьогорічного бюджету. З чим це пов’язано?

- Бюджет 2026-го року закладався із темпом росту української економіки 2,5%. 

А в нас 1%…

- В нас нуль. Один — це оптимістичні надії Міжнародного валютного фонду до кінця цього року. Але подивіться, як летить. Я не вірю в цей “один”. Я думаю, що це буде нуль до кінця року. Тобто це мінус 70 млрд грн додаткових надходжень до державного бюджету. Це раз. Друге — бюджет 26-го року формувався з розрахунку того, що у вигляді макрофінансової допомоги, яку не можна використати на війну, наші партнери нам дадуть 51,2 млрд доларів. По різних програмах. Там десь на рівні 10 млрд доларів. Це мали бути доходи від заморожених російських активів, кредити Світового банку, мали бути Міжнародний валютний фонд, програми Ukraine Facility, макроекономічного фінансування. На загальну суму 51,2 млрд доларів. Станом на вересень місяць Україна отримала 20 млрд. Зараз проголосували [законопроєкти, за які отримаємо] 4,2 млрд євро — це 5 млрд доларів, теоретично десь протягом тижня-півтора мають надійти. Розблокують певні види платежів. Я думаю, що в першу чергу це буде стосуватися міжбюджетних трансфертів на регіональні бюджети. Лишається ще 23 млрд доларів.

Але ті гроші напряму залежать від успішного голосування в парламенті близько 35 євроінтеграційних законів. Як голосувалися оті умовні три-чотири закони, що зняли розблокування першого траншу , ми з вами бачили, яких шалених зусиль вартувало знайти голоси. У мене просто іноді таке враження, що Верховна Рада, реально не хоче йти в Європейський Союз і не хоче голосувати ті законодавчі акти. 

Якщо говорити про проєкт держбюджету-2027, чи реалістичні головні показники, закладені в нього? 

- По-перше, ще не було навіть першого читання. Є ж надія, що там щось поміняється. Тому я не хочу зразу ставити оті ярлики повної нереалістичності. Але, дивіться, є речі, які просто треба розуміти. Що стосується росту ВВП, 1,5% закладено в бюджет ріст української економіки. 1,5%! Можна закласти два з половиною, можна закласти п’ять. І виходячи з тої бази, намалювати податкові надходження. Але ж усього цього не буде. Тобто перший момент, який треба розуміти, я не вірю в ті 1,5%. А це означає, що не буде цих податкових надходжень, які закладені. Це раз. Друге: курс, соціальні показники, ріст мінімальної заробітної плати, прожиткового мінімуму залежать від зовнішнього фінансування. Тобто, якби оті речі, про які ми зараз з вами говоримо, залежали від ефективності роботи української економіки, я би з вами погодився. Дійсно, це реалістично. Але як можна планувати речі, які від тебе не залежать?

Чи виглядає найбільшим ризиком те, що у наступному році передбачено залучення понад 1,5 трлн грн зовнішніх позик, кредитори за якими залишаються невизначеними?

- Я би поділив наші позики на наступний рік на дві частини. Перша частина — позики, які ми знаємо де брати, і які залежать від ефективності роботи парламенту і української влади з просування реформ. Це позики, але ми, принаймні, знаємо джерело їхнього походження. І друга частина — позики, про яких на сьогодні не знає ніхто. Тобто нам ті гроші потрібні, але звідки їх брати і хто їх дасть, — незрозуміло. Ота друга частина — це, вибачте, будь ласка, воєнно-промисловий трек. Те, що президент України говорить, що нам потрібно умовно там, 27 млрд доларів на війну — це на цей рік. З тими 27 млрд доларів, які нам потрібні на війну, цього року ми мали би видатки десь 7,6 [трлн грн]. Ми закладаємо 7,2 в наступний рік. Що це означає? Це означає, що ми одразу закладаємо необхідність змін до державного бюджету вже весною наступного року.

Другий момент. З економіки України, якщо ми подивимося з вами податкові надходження, ми зберемо хіба що 2,8 — 2,9 трильйона. На видатках 7,2 трлн. У нас з вами дохідна частина написана 5,6 трлн грн. В дохідну частину бюджету Міністерство фінансів одразу заклало оті допомоги, про які ми знаємо, де їх взяти. Але це ж не наші гроші, їх же ще треба отримати.

А взагалі чи є якісь можливості, на ваш погляд, для розширення бази оподаткування, ставок, щоб більше залучити з бізнесу?

- Якщо ви уважно подивитеся, вони 63 млрд грн збираються отримати за рахунок реформування митниці. Додаткових грошей! А чого саме 63 мільярди за рахунок реформування? А якого конкретно реформування? Тобто якщо подивитися, що там пишуть наші знані народні депутати, які відповідають за податкову політику, хочуть 400 млрд грн знайти з тіньової економіки на наступний рік. Зокрема, Данило Гетманцев пише про 400 млрд. Я прямим текстом питаю: “А чого ви досі не знайшли?”. Ще один момент. Ми говоримо про тіньову економіку, але у нас з вами, якщо прибрати корупційні речі, я про це не хочу говорити, — у нас не було жодного уряду за історією незалежної України після 91-го року, який не боровся з тіньовою економікою. Навіть уряд Миколи Азарова боровся. Правда, хронічно тіньова економіка перемагала. Просто лозунг: «Ми боремося з тіньовою економікою і плануємо взяти 400 млрд з неї», - недостатньо. Покажіть конкретно, звідки ви збираєтеся брати оті гроші?

Про переведення економіки на воєнні рейки

Голова комітету з питань бюджету Роксолана Підласа каже, що один день війни без урахування зброї, у 2026 році коштує $190 млн, а в 2024 це було $140 млн. Тобто оборонні видатки постійно ростуть. Чи реагує уряд? Чи ми поставили економіку на воєнні рейки? 

- Переведення економіки на воєнні рейки передбачає абсолютно інакшу систему управління економікою — командно-адміністративну. Це означає, що приватні підприємства тимчасово втрачають статус приватних. Це означає, що все координується з єдиного держплану, який повністю ділить ресурси, які є в країні. Це означає замороження соціальних стандартів, а навіть їх зниження, причому суттєве. Це означає створення примусових трудових армій з примусовою працею. На виконання суспільно-значущих завдань, на риття окопів, наприклад, або ще чогось такого. Це по суті зупинка ринкової системи економіки. Ми в стані на сьогоднішній момент через це пройти? Як ви думаєте, суспільство готове? Якщо суспільство не готове, то про що мова? От ми, не розуміючи, звідки брати гроші, заявляємо про те, що в нас на наступний рік зростають соціальні стандарти. 

Популізм… 

- А тепер вийдіть серед люди і скажіть, що ми переводимо економіку на воєнні рейки і тому різко скорочуємо соціальні стандарти. Ви будете отримувати картки і по них продукти харчування. Як, скажіть мені, будь ласка, сприйме це суспільство? 

Бунт. 

- Ну ось, ви самі відповіли. Більше того, я вас хочу запитати: у якому законодавчому полі щодо податків ми живемо сьогодні? Ми з вами живемо в довоєнному законодавчому полі? Бо, крім збільшення військового збору з півтора до 5%, нічого ж не помінялося. Оподаткування доходів українців на маркетплейсах, це ж не зміна Податкового кодексу. Навпаки, його зменшення. Тому що кожен українець, згідно з Податковим кодексом, який діє Бог знає, скільки років, має платити податок з кожної гривні заробленої не за основним місцем роботи. 

Ніхто цього не робить…

- Я ж про що говорю. От тільки-но проголосували закон про закордонні пересилки . Є купа людей, які здають своє житло в оренду, а самі, умовно, їдуть на дачу жити. Ми всі усвідомлюємо, що ті люди мали б платити 18% + 5% [податків] з тих орендних грошей? Законом про закордонні пересилки визначили, що люди, які здають житло в оренду, мають платити 5% податку, а не від 18%. Тільки сплатіть! А вони як 18% не платили, так і п’ять платити не будуть. А знаєте чому? Податкова не може визначити, що ви отримали ті гроші. Це питання адміністрування податку. Ви говорите про переведення економіки на воєнні рейки. А які конкретно зміни в податковому законодавстві відбулися з 22-го року, що стосуються посилення податкового тиску для громадян у зв’язку з війною? Воєнний збір. Усе. Всі останні зміни зменшують податкове навантаження. З надією, що хоч хтось заплатить.

Про нові правила бронювання від мобілізації

Що би ви, як економіст, порадили уряду?

- Я давним-давно не лізу до уряду зі своїми пропозиціями, тому що знаю, що це абсолютно безперспективно. Сьогодні уряд сидить на великій розтяжці. Тому що уряд з одного боку реалізує політику правлячої політичної сили з приводу виборця. Уявіть собі, що зараз, наприклад, податок на додану вартість замість 20% стає 30%. Це на 10% збільшує всі ціни в магазинах, інфляція плюс 10%. Як ви думаєте, яка реакція суспільства?

Спротив.

- Дивіться, куди ми не тикаємо зараз з вами питанням, — всюди спротив. Замороження соціальних стандартів — спротив, збільшення податкового тиску — спротив. Це не просто буде спротив. Люди просто повтікають в тінь, усе переведуть у готівку. Ви не отримаєте навіть того, що отримуєте зараз у бюджет. Тому що всі дуже красиво говорять про те, як вони за українські Збройні Сили, і як вони хочуть допомагати нашим воїнам. А в реальності платити податки не хоче ніхто. Чого, наприклад, Путін може і робить різке збільшення податків, і всі сидять тихо? Тому що паралельно зі збільшенням податків, він активно збільшує кількість ув’язнених. Тобто переведення економіки на воєнні рейки передбачає командно-адміністративну систему управління економікою. Командно-адміністративна система управління економікою не передбачає демократичних перетворень. Вона притаманна для диктатури. Навіть в розвинених демократіях у період війни існувало жорстке обмеження прав приватної власності. Тому коли я чую про переведення економіки на воєнні рейки, перше питання, яке я задаю: ви готові скоротити в півтора рази соціальні стандарти в Україні? Ви готові сьогодні перевести українців на карткову систему розподілу ресурсу? Готові? 

Ніхто не готовий. Інша проблема нашого часу — дефіцит кадрів для фронту. Уряд запропонував оновити правила бронювання в оборонці, енергетиці, ЖКГ. Як це вплине на галузі? Якою має бути справедлива система бронювання? 

- На сьогодні ситуація полягає в наступному. Військово-промисловий комплекс, енергетика дуже непогано влаштувалися по-правді. На сьогодні вони мають хороші доходи, вони мають дуже великі державні замовлення. Вони під “потужною парасолькою” державного замовлення сидять, яку проплачують також європейці. Для будь-якого зростання обсягів виробництва необхідні додаткові руки. Як тільки ви почнете різати бронювання для військово-промислового комплексу, ви автоматично зменшите можливі обсяги виробництва. Росія на наступний рік планує витратити на війну 202 млрд доларів, а в цьому році витратила 150 млрд доларів, то нам треба буде витрачати приблизно стільки ж. А щоб ми витратили ті гроші, нам треба їх звідкись узяти, тобто наші європейці мають визначити, звідки вони їх візьмуть. Ми повертаємося до теми бюджету, так? І питання друге. Гроші ж не роблять товарно-матеріальні цінності. Гроші тільки фінансують і роблять інвестиції у виробництво, а виробляють люди. Заберіть зараз з людей бронь — ви думаєте, вони лишаться на оборонних підприємствах? Що буде далі? Почнуть падати обсяги виробництва. Ми втратимо навіть те, що маємо. А якщо ще врахувати, що постійно летить над головою? 

Коли ми все це аналізуємо, маємо розуміти, людей в Україні більше немає.

Тому їх позиція мені зрозуміла, їм треба постійне поповнення. Тому що у нас достатньо великі втрати на війні. Але з другого боку, якщо розбронювати, то ми не отримаємо власне обсягів того виробництва, який потрібний. Я намагаюся не давати пропозиції уряду. Тому що це їхня відповідальність. І вони  володіють тим комплексом інформації, якої в мене немає. Я думаю, що, напевно, якщо підуть шляхом розбронювання, то будуть розбронювати комуналку. Неприбрані вулиці можна ще пережити. Відсутність зброї у військах пережити неможливо. Навряд енергетику розбронюють, особливо коли зараз летить на голову постійно, і люди без світла сидять. Навряд буде сьогодні політично правильно розбронювати енергетику і військово-промисловий комплекс.