Засідання Комітету з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування народні депутати присвятили двом важливим проблемам, які хвилюють українців, а саме: цінам на ліки в аптеках та роботі лікарів екстреної швидкої медичної допомоги під час повітряних тривог. З цих питань нардепи заслухали керівника МОЗ Віктора Ляшка.
Детальніше про те, що доповів міністр — у матеріалі “Політарени”.
Чи стали доступними ліки, та які зловживання зафіксовані в аптечній мережі
12 лютого 2025 року РНБО України ухвалила рішення “Про додаткові заходи щодо забезпечення доступності лікарських засобів для українців”.
Цим рішенням РНБО доручила Кабінету Міністрів наступне:
- вжити додаткових заходів щодо забезпечення «ефективного системного діалогу» з учасниками фармацевтичного ринку щодо зниження та стабілізації цін на ліки;
- розробити та внести до Верховної Ради відповідні проєкти законів, зокрема щодо імплементації в законодавство положення “Правило Болар”;
- адаптувати постанову уряду “Про заходи щодо стабілізації цін на лікарські засоби та медичні вироби” від 2008 року;
- заборонити з 1 березня 2025 року здійснення маркетингових послуг або послуг із промоції “стосовно лікарських засобів, що застосовуються юридичними особами”, до впровадження Кабінетом Міністрів України окремого реферування оптових цін на всі лікарські засоби;
- відновити з 1 березня 2025 року заходи контролю за дотриманням вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін продавцями ліків;
- протягом місяця (до березня 2025 року) вирішити питання розширення переліку ліків, вартість яких відшкодовується Національною службою здоров’я України за програмою медичних гарантій;
- протягом двох тижнів опрацювати з місцевою владою питання створення аптек «як структурних підрозділів державних та/або комунальних закладів охорони здоров’я» із запровадженням мінімальних націнок на ліки.
Голова Комітету з питань здоров’я нації Михайло Радуцький звернув увагу, що зі свого боку Верховна Рада рішення РНБО виконала, ухваливши три закони: щодо перенесення введення в дію нового Закону України “Про лікарські засоби” на 1 січня 2027 року, щодо імплементації в українське законодавство положень “Правила Болар”, а також щодо вдосконалення патентного законодавства.
Міністр Ляшко доповів депутатам, як рішення РНБО виконало його відомство.
За словами Ляшка, індекс споживчих цін на фармацевтичну продукцію до весни 2025 року, до прийняття рішення РНБО, зростав, однак після досягнутого меморандуму виробників ліків “зростання цін суттєво сповільнилося і стабілізувалося”. Він запевнив, що тепер ціни на ліки змінюються приблизно такими ж темпами, як і ціни на інші товари під впливом інфляції.
Ляшко повідомив, що для стабілізації цін на ліки сформовано нормативну базу та запроваджено Національний каталог цін, у якому наразі задекларовано 11 тис. найменувань. Також заборонено приховані маркетингові платежі між виробниками, дистриб’юторами та аптеками, обмежено торговельні націнки (дистриб’ютори — 8%, аптеки — 10–25% на рецептурні ліки, 35% — на безрецептурні ліки), а також досягнуто добровільного зниження цін виробниками на понад 300 препаратів.
Як зазначив Ляшко, 15% препаратів, які продаються в українських аптеках, є високовартісними і коштують дорожче за 350 грн. Саме ці препарати формують 50% прибутку аптек. Ще 50% доходу становлять низьковартісні (до 80 грн) та середньовартісні препарати (від 80 до 350 грн).
Серед рецептурних ліків 70% складають імпортні препарати і тільки 30% — українські.
Найбільше українці купують препарати для лікування серцево-судинних захворювань. За словами Ляшка, у 2025 році таких препаратів куплено близько 100 млн упаковок, на які люди витратили 20 млрд грн.
“Препарати для лікування серцево-судинних захворювань найбільш затребувані, тому з 1 липня ми передбачили розширення програми “Доступні ліки” на 2026–2027 роки і включимо такі препарати до неї”, — сказав Ляшко.
Також міністр поінформував нардепів про запровадження механізмів підтримки вітчизняних виробників через їхню ексклюзивну участь у програмі реімбурсації з метою локалізації виробництва та зниження цін.
Запрошений на Комітет представник Нацполіції Володимир Жуковський у своєму виступі зазначив, що наразі є кримінальні провадження за реалізацію ліків за завищеними цінами.
“Фіксуються випадки, коли до Національного каталогу цін виробниками вносяться ціни, які суттєво різняться з експортними цінами. На окремі препарати ціни збільшені у 2-3 рази. Таким чином відбувається акумулювання коштів для прихованого маркетингу. Формування ціни в Національному каталозі не передбачає від декларанта якихось підтверджувальних документів, чому саме сформована така ціна”, — сказав Жуковський.
Представник Антимонопольного комітету України у своїй доповіді повідомив, що АМКУ завершено розгляд справи стосовно двох найбільших аптечних дистриб’юторів України “БаДМ” (частка ринку близько 38,2%) та “Оптіма-Фарм” (36,5%) за порушення економічної конкуренції. Вони вступили в змову і встановили однакові ціни за відсутності чітких та прозорих механізмів ціноутворення. На ці товариства за порушення накладені штрафи відповідно у 2,3 млрд та 2,4 млрд грн. На сьогодні ці штрафи оскаржуються в судах.
Нардеп Юрій Заславський (фракція “Слуга народу”), підбиваючи підсумок доповіді керівника МОЗ, зазначив, що більшість із заявлених цілей не була досягнута.
“Системного зниження вартості лікарських засобів не відбулося, істотного посилення конкуренції між оптовими компаніями не спостерігається, частина регуляторних рішень призвела до нових загроз стабілізації функціонування аптечних закладів, розвитку малого і середнього бізнесу і створила антиконкурентні умови ведення фармацевтичної діяльності. Звертаюсь до Комітету з проханням надати комплексну оцінку фактичним наслідкам впровадження регулятивних рішень щодо впливу на ціни, конкуренцію, асортимент, економічну стійкість аптечних закладів”, — сказав нардеп.
У лікарів екстреної медичної допомоги немає алгоритмів дій під час повітряної тривоги
Нардепка Оксана Дмитрієва (фракція “Слуга народу”) порушила питання роботи екстреної медичної допомоги під час повітряних тривог.
“У соцмережах після нещодавнього російського обстрілу Києва з’явилося багато дописів про те, що швидкі допомоги не виїжджали на звичайні планові виклики. І це неприпустимо”, — зауважила Дмитрієва. Вона звернула увагу на те, що ненадання допомоги людині під час серцевого нападу може коштувати життя цієї людини. Водночас виїзд медиків до такої людини, коли літають дрони і балістика, ставить під загрозу життя медиків.
“І наше завдання — знайти рішення, яке дозволить максимально захистити і тих, і тих”, — сказала Дмитрієва і запитала Ляшка, чи є якісь алгоритми дій працівників екстреної медичної допомоги під час повітряних тривог.
У відповідь він зауважив, що алгоритмами неможливо передбачити всі ризики через мінливу тактику ворога. За словами Ляшка, для покращення координації він домовився з ДСНС про делегування представників диспетчерських служб центрів екстреної медичної допомоги до ситуаційних центрів, де в реальному часі відстежують повітряні загрози.
Відповідаючи на запитання Дмитрієвої, Ляшко детально зупинився на соціальному захисті працівників екстреної допомоги. Міністр сказав, що працівники екстреної допомоги прирівняні до працівників ДСНС. У разі загибелі медика на робочому місці його родина отримає 1 млн грн компенсації. Також, за словами Ляшка, з цього року для працівників екстреної медичної допомоги запроваджено додаткові коефіцієнти на прифронтових територіях та переглянуто капітаційну ставку, і середня заробітна плата лікаря екстреної медичної допомоги становить близько 40 тис. грн.
Представник профспілки працівників охорони здоров’я Сергій Кубанський зазначив, що питання алгоритмів дій працівників екстреної медичної допомоги не врегульоване.
“На сьогодні є єдиний документ — Наказ МОЗ №488, який встановлює методичні рекомендації щодо надання медичної допомоги працівниками екстрених служб на догоспітальному етапі. І цей наказ визначає, що пріоритетом у зоні загрози є безпека фахівців та пошук укриттів. Але жодних алгоритмів дій там не прописано. Також у ньому не передбачено для медиків засобів спеціального захисту”, — пояснив Кубанський і попросив Віктора Ляшка переглянути цей документ.
Нардепи взяли всю інформацію до відома, і жодних рішень на Комітеті вони не ухвалили.
