За чотири роки від початку повномасштабного вторгнення чеські інструктори навчили понад 9,5 тисяч українських захисників на полігонах Чехії, Польщі та Німеччини.
Про це повідомив начальник Генштабу Чехії Карел Ржегка в інтерв’ю “Укрінформу”.
За наведеними даними, у 2022–2024 роках у Чехії та Польщі підготували понад 7 тисяч осіб, а у 2025 році навчання пройшли ще майже 2,5 тисячі військових.
Генерал зазначив, що спочатку в Чехії тренувалися маневрені підрозділи на рівні батальйонів і рот. Згодом фокус змістився на підготовку фахівців із тактичної медицини, інженерної справи, розмінування та захисту від хімічних, біологічних і ядерних загроз. Окрему увагу приділили навчанню технічного персоналу для обслуговування західного обладнання, екіпажів чеських систем ППО, а також штабному вишколу офіцерського складу.
Читайте також: Українська тактика допомагає Близькому Сходу у боротьбі з іранським тероризмом, – Генштаб Чехії
“Організація підготовки координується відповідно до вимог української сторони. Ми намагалися реагувати на попит, і все, що могли надати, ми надавали”, – наголосив Ржегка.
Також з часом чеські військові отримували від українських колег дедалі більше знань і досвіду високоінтенсивних бойових дій. Вони вчилися, наприклад, щодо використання безпілотників, дронів FPV тощо. На чеському полігоні побудували модель поля бою на основі супутникових та аерофотознімків, відтворили ділянку окопної війни, побудували укріплення, а потім запросили досвідчених українців, які поділилися своїми знаннями, як проводять операції.
“Наші інструктори навчалися у них, а пізніше, коли на навчання приходили нові українські підрозділи, ми намагалися вже включити ці знання у підготовку нових солдатів. Тож ми, як чеські військові, також багато чого отримали, побудували партнерські відносини”, — підсумував генерал.
Чеська допомога для України
Варто нагадати, що Прага відіграє ключову роль у постачанні артилерійських боєприпасів для ЗСУ через свою унікальну ініціативу, залучаючи кошти союзників по НАТО для викупу снарядів у третіх країн. Попри попередні запевнення президента Петра Павела про стабільність цієї програми, результати парламентських виборів у Чехії внесли певну невизначеність.
Переможець перегонів Андре Бабіш заявив про намір припинити виділення бюджетних коштів на озброєння для України, зауваживши, що подальша доля «снарядної ініціативи» остаточно вирішиться у січні. Водночас у Євросоюзі запевняють, що зміна уряду в Празі не повинна критично вплинути на вже погоджені поставки боєприпасів.
Попри політичні дискусії щодо військової допомоги, чеський уряд оперативно відгукнувся на енергетичну кризу в Україні, спричинену масованими російськими атаками у січні. Прага виділила 500 тисяч доларів на термінову закупівлю генераторів для підтримки життєдіяльності прифронтових регіонів. Разом з тим, на рівні Європейського Союзу Чехія, поряд з Угорщиною та Словаччиною, отримала звільнення від прямих фінансових зобов’язань у межах пакета допомоги Україні обсягом 90 млрд євро на 2026–2027 роки.
