Як Києву і всій Україні захиститися від російської балістики: експерти назвали п’ять способів

Хоча в української ППО є й інші системи, але балістику може успішно збивати тільки Patriot. Європейські партнери відхилили прохання передати Україні додаткові ракети-перехоплювачі для систем ППО Patriot, побоюючись суттєво послабити власну обороноздатність. Відмовив Зеленському в запиті на ракети-перехоплювачі і президент США Дональд Трамп, мотивуючи відмову тим, що ці ракети потрібні самим Сполученим Штатам.

Зеленський припустив, що скорочення партнерами постачань антибалістичних ракет може бути способом тиску на Україну.

«Розуміючи такий великий дефіцит, я не знаю, чи є інші причини, окрім Близького Сходу. Може, це і політичні кроки для того, щоб Україна була більш поступливою. На мій погляд, не без цього», — сказав він під час засідання РНБО.

Чи так це насправді? Де Україні брати ракети-перехоплювачі для ППО Patriot? Який вихід є із ситуації, що склалася, адже Київ та інші великі міста опинилися під розстрілом без змоги захиститися? Що робить керівництво країни?

Про це «Політарена» поговорила з військовими експертами.

Чому європейські союзники і США відмовляють у передачі антибалістичних ракет

«На сьогодні протиракети для Patriot, особливо модифікації РАС-3, нам можуть надати тільки США. Їх виробляє компанія Lockheed Martin. Причому виробляє вона десь приблизно 700-750 протиракет на рік. Виробництвом РАС-3 займається ще (за американською ліцензією) японська компанія Mitsubishi Heavy Industries. Виробляє вона приблизно 70 ракет на рік. І до того ж, вона не може нам ці протиракети передавати без узгодження зі США», — пояснив «Політарені» військово-політичний оглядач групи «Інформаційний спротив» Олександр Коваленко.

«Країни Європи багато нам цих ракет вже передали, і в них самих залишився мінімальний запас. Віддавати останнє вони нам не будуть, бо думають і про свою безпеку також. Їх у цьому питанні можна зрозуміти», — додав він.

«Американці виробляють ракети для комплексів ППО Patriot дуже повільними темпами. І зрозуміло, з такими темпами, як ми використовуємо, вони їх виготовити не встигають. До речі, тут цікава історія: американці проти Ірану використали приблизно 800 протиракет. А ми за весь час, з моменту, коли нам першу систему поставили у квітні 2023 року, — приблизно 600. Американці за місяць війни в Ірані використали 2/3 своїх запасів протиракет», — сказав в розмові з «Політареною» експерт Центру оборонних ініціатив Олександр Хара.

«США планують до 2030 року виробляти 2000 ракет-перехоплювачів на рік. Але коли вони таку спроможність розгорнуть — невідомо, нам ці протиракети потрібні вже сьогодні», — зазначив він.

«В усьому світі наразі існує дефіцит ракет для Patriot. Запаси в країнах-партнерах майже вичерпані. І вони нам нічого більше передати не зможуть. Тут мова не про політику, як вважає Зеленський. Кожен керівник держави повинен мати якийсь запас таких ракет у себе на всяк випадок. І це правильно. Збільшити виробництво протиракет теж можливості немає», — розповів у коментарі «Політарені» співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки, координатор міжнародних проєктів Центру Разумкова Олексій Мельник.

Також експерти звертають увагу на те, що вартість російських та північнокорейських балістичних ракет в рази нижча за вартість виробництва ракет-перехоплювачів.

«Крім того, ракети для збиття балістики — це, висловлюючись медичною термінологією, просто знеболювальне. Воно дозволяє протриматися деякий час і організм не виліковує», — каже Мельник.

Де нам брати ракети-перехоплювачі для ППО Patriot

«Зеленський поставив завдання послам вишукувати протиракети у третіх країнах. Але це не допоможе. В яких третіх країнах ці ракети є? Та і яка їхня кількість?», — задався питаннями Мельник.

«Такі ракети-перехоплювачі є в країнах Близького Сходу. Але максимум їх ці країни використали за час операції Epic Fury („Епічна лють“) проти Ірану. Навряд керівники цих держав передадуть залишки ракет Україні. В Азії ракети РАС-3 мають Південна Корея, яка взагалі не надає військової допомоги Україні, і Тайвань, який перебуває під китайською загрозою», — перелічив Коваленко.

За словами Коваленка, теоретично Україна може налагодити виробництво ракет РАС-3 у себе за ліцензією США.

«Ми починаємо виробляти ці ракети у себе і досить швидко масштабуємо це виробництво. Але для цього знадобиться як мінімум рік: пів року налагодження виробництва, приблизно ще пів року вихід на хоча б якийсь обсяг виробництва, який задовольняв би потреби на місяць для захисту тільки Києва», — констатував він. — Але навіть ліцензії на виробництво Трамп поки не дає».

На думку опитаних експертів, швидкого вирішення проблеми з російською балістикою ми знайти найближчим часом не зможемо.

«Найближчі пів року ми будемо незахищені від ударів з боку Російської Федерації. Така, на жаль, реальність», — підкреслив Коваленко.

Як вирішити проблему з російською балістикою

Усі співрозмовники «Політарени» зазначили, що проблему зі знешкодження російської балістики треба вирішувати комплексно. Проте це потребує часу. Що потрібно робити?

1. Створити власну систему протибалістичного захисту

«У нас є проєкт FREYJA, про який неодноразово згадував президент. Це було б дешевим рішенням проблеми, маса проти маси, умовно кажучи. Але, наскільки мені відомо, перші зразки системи мають бути лише в середині 2027 року», — зазначив Олександр Хара.

«Проєкт FREYJA» є досить перспективним, але для його реалізації потрібен як мінімум рік. При найкращих показниках під час випробувань десь пів року піде на те, щоб поставити таку систему на бойове чергування. І для масштабування хоча б по одній системі на кожне місто-мільйонник мине ще рік. Тому все це займатиме тривалий час», — пояснив Олександр Коваленко.

2. Посилити контроль за виконанням санкцій проти Росії

«Треба ускладнити їм доступ до компонентів, з яких вони виробляють свої балістичні ракети. Я бачив публічні розвідувальні дані, що росіяни виготовляють приблизно 100 різноманітних балістичних ракет щомісяця. Тут є робота і для дипломатів, і для громадянської експертної спільноти, щоб вони знаходили, де РФ обходить санкції.

Було б бажано, щоб Сполучені Штати серйозно взялися за це питання, яке, до речі, в їхніх національних інтересах також, оскільки це ж фактично партнерство Росії, Китаю, Північної Кореї та Ірану.

А найголовніше, що навіть країни-члени НАТО допомагають «рашистам». В російських ракетах ми знаходимо компоненти країн НАТО. А це, звичайно, не дуже добре. Росіяни потім діляться технологіями з цих компонентів зі своїми союзниками», — сказав Хара.

3. Знищувати пускові установки агресора

«Ми можемо знищувати пускові установки росіян, але це дуже складне завдання. Кожну з цих установок потрібно знайти, верифікувати, нанести на випередження або вже по результату пуску удар», — зазначив Коваленко.

«Потрібно полювати за пусковими установками ворога. Але це надзвичайно складно. Вони випускають ракету, і поки ти налаштуєш свій засіб для удару, їх там вже немає. Тому, звичайно, стоїть питання побудови такої системи, яка б знищувала наперед ворожі пускові установки», — додав Хара.

«Наша розвідка повинна працювати, щоб виявляти, де знаходяться їхні пускові установки», — констатував Мельник.

4. Завдавати удари по складах і виробництву балістичних ракет в РФ

«Ми у лютому цього року вже завдали удару по Воткінському заводу в Удмуртії, який виробляє балістичні ракети. Цей удар, ймовірно, слід повторити. Але виникає питання: чим завдавати удару? По Воткінську вдарили ракетою „Фламінго“. Дрони туди наші долітають, але вони не здатні знищити завод повністю», — поділився думкою Хара.

«Проблема також полягає в тому, що Росія, після нашого удару, досить швидко диверсифікує виробництво ракет. Зазвичай ця диверсифікація відбувається через Китай. Китай є основним бізнес-партнером усіх цих диверсифікацій. І от тут ми повертаємося до питання дотримання санкцій нашими партнерами», — звернув увагу Коваленко.

5. Консолідувати суспільство і державу

На думку Хари, протистояти ворогу мають усі.

«Військово-політичне керівництво країни має дивитися вперед і планувати дії. Зараз плануванням далекобійних ударів по території Росії займається СБУ. Крім того, мають діяти ГУР, Сили Спеціальних Операцій на землі та проводитися агітаційна робота серед росіян. Ми повинні знати, що там відбувається. В ідеалі, для боротьби з ворогом ми повинні залучати росіян, які підтримують нас, або використовувати їх всліпу для здійснення різних акцій та знищення ресурсної бази ворога. Для журналістів і блогерів теж є робота. Своїми дописами вони можуть вводити в оману нашого супротивника.

А виробничім підприємствам треба буквально закопуватися в землю. Паралельно з цим має працювати контррозвідка, оскільки, на жаль, серед нас є зрадники, які повідомляють про ці місця, коригують їх, а потім надають інформацію про «оцінку ураження». І, звичайно, мають бути фальшиві цілі», — пояснив Хара.

Інші експерти, опитані «Політареною», також погоджуються з цими тезами.

«Треба розуміти, що триває війна, необхідно розосереджувати наші склади та виробництво, закопуватися і бути недосяжними», — резюмував Мельник.

Що робить держава для протидії білістики РФ

Зеленський нещодавно провів нараду щодо підготовки до виробництва власної балістичної ракети в рамках програми FREYJA. «Розраховуємо, що на етапі 2026–2027 років Україна досягне потрібних результатів», — наголосив Зеленський.

У свою чергу, генеральна директорка компанії Fire Point Ірина Терех у коментарі виданню Reuters повідомила, що українська балістична ракета FP-7 перебуває на етапі кодифікації та сертифікації в Міністерстві оборони України.

За словами Терех, зразок ракети вже успішно пройшов близько 15 випробувальних пусків, а сам процес офіційної сертифікації в оборонному відомстві має завершитися протягом двох-чотирьох тижнів:

FP-7 — балістична ракета, призначена для доставки бойового навантаження масою до 150 кг та ураження цілей на відстані до 200 км. Система запуску базується на наземній платформі, що забезпечує високу стратегічну гнучкість, мобільність і можливість швидкого розгортання. Такий підхід дозволяє адаптувати застосування комплексу до змінних вимог місії та різних сценаріїв використання. Архітектура комплексу дозволяє масштабування та подальшу модернізацію до системи протиповітряної та протиракетної оборони (ПВО/ПРО).

Перший бойовий пуск цієї версії ракети планують здійснити вже на початку осені 2026 року.

Паралельно ведеться розробка зенітної ракети-перехоплювача, здатної збивати російську балістику. У компанії Fire Point стверджують, що наразі цей виріб пройшов щонайменше п’ять випробувань, а перше бойове перехоплення цілі розробники прогнозують здійснити до середини 2027 року.