Перемовини з РФ про припинення війни в Україні: чи відновляться вони, і чи буде результат

Ба більше, сам Зеленський в інтерв’ю Axios заявив, що одним із результатів його зустрічі з Трампом є ймовірний візит спецпредставників президента США Джареда Кушнера та Стіва Віткоффа до Києва протягом наступних двох тижнів. Найімовірніше, — в День Незалежності України 24 серпня. Це буде їхній перший приїзд до України. Раніше Кушнер і Віткофф у межах переговорного треку відвідували тільки Москву.

На думку Зеленського, особистий візит до Києва представників Трампа дасть можливість побачити наслідки російської агресії та оцінити ситуацію безпосередньо на місці.

Про намір активізувати зусилля щодо відновлення мирних переговорів між Україною та Росією заявив і Державний секретар США Марко Рубіо.

«У найближчі кілька тижнів ви побачите певні зусилля, спрямовані на те, щоб з’ясувати, чи вдасться нам відновити переговори між Росією й Україною і покласти край цій війні», — сказав Рубіо і припустив, що зробити це буде важко, оскільки обидві сторони мають досить чіткі «червоні лінії».

«Проте ми готові до дій, і президент сказав своїй команді: якщо ви бачите можливість стати тією силою, яка надасть імпульс мирним переговорам, давайте це зробимо», — зазначив Рубіо.

До речі, це вже буде п’ята спроба Білого дому посадити Україну і Росію за стіл переговорів.

Також у цьому контексті варто зазначити, що 28 липня на першому процедурному голосуванні Сенат більшістю голосів ухвалив законопроєкт про запровадження «пекельних» санкцій проти Росії та Ірану, який просував покійний сенатор Ліндсі Грем. Попереду ще фінальне голосування в Сенаті, а потім розгляд у Палаті представників.

З якими пропозиціями приїдуть Віткофф і Кушнер до Києва? Які карти, як каже Трамп, є на руках у Зеленського і Путіна? Чи підтримає Конгрес введення «пекельних санкцій» проти Росії? Якого результату можна очікувати від першого візиту представників Трампа до Києва? «Політарена» розбиралася з цими питаннями.

Чим закінчилися попередні тристоронні переговори

Нагадаємо, що перші прямі перемовини між Україною та РФ після перемоги Трампа відбулися 16 травня 2025 року в Стамбулі за посередництва Туреччини. Українську делегацію очолював міністр оборони Рустем Умєров, а російську — Володимир Мединський. Того ж року Віткофф вперше зустрівся у Москві з Путіним, а пізніше Трамп урочисто зустрів Путіна на Алясці. Але все це ніякого результату щодо припинення війни, або припинення воню не дало, Росія від цих варіантів відмовилася. Крім обмінів полоненими сторони ні про що не домовилися.

Цьогоріч переговори щодо припинення війни між Україною і Росією за посередництвом США почалися в січні. До цього спецпредставники Трампа і сам президент Сполучених Штатів провели серію консультацій і зустрічей з обома сторонами, в тому числі із Зеленським та Путіним. А Кушнер і Віткофф декілька разів літали до Москви.

Перший раунд цьогорічних прямих тристоронніх переговорів між Україною, Росією та США відбувся 23–24 січня в Абу-Дабі. Представники сторін обговорили можливі шляхи припинення війни. Однак за підсумками зустрічі досягти конкретних домовленостей знову не вдалося через позицію Росії.

Другий етап переговорів відбувся в тому ж місті 4–5 лютого. Учасники перемовин зосередилися на питаннях можливого припинення вогню, а також ролі США в контролі за виконанням відповідних домовленостей. І знову ж таки, остаточно узгодити всі параметри не вдалося, оскільки частина рішень потребувала затвердження на політичному рівні. Незважаючи на це, консультації стали основою для домовленості про перший за п’ять місяців обмін полоненими між Україною та Росією. Завдяки цьому додому повернулися 157 українців.

Третій раунд переговорів відбувся 17–18 лютого в Женеві. Зеленський тоді заявив, що сторонам вдалося наблизитися до узгодження механізмів контролю за можливим режимом припинення вогню на військовому рівні. Проте росіяни не відмовилися від своєї вимоги виведення ЗСУ з усієї території Донбасу і на своєму контролі над Запорізькою АЕС. Зеленський тоді сказав, що українці не підтримають на референдумі жодного плану, який передбачатиме одностороннє виведення військ, а суспільство цього не пробачить. Водночас варіант заморожування лінії фронту, на його думку, міг би отримати підтримку. Знову досягти конкретних домовленостей не вдалося.

Остання на даний момент тристороння зустріч представників України, США та Росії відбулася 26 лютого в Женеві. Переговори були присвячені переважно економічним питанням, американська і українська сторони обговорювали довгострокові механізми підтримки України.

28 лютого Трамп почав війну з Іраном, а Росія не відмовилася від своїх максималістських бажань, уточнюючи, що вимагає не тільки виведення ЗСУ з Донбасу, а й з інших окупованих нею областей. Тож тристоронні переговори по припиненню війни в Україні призупинилися.

Які "карти" і "козирі" є у Зеленського і в Путіна

Під час перемовного процесу в 2025 році Трамп неодноразово натякав Зеленському, що Україна не зможе завершити війну проти Росії, бо у Зеленського начебто немає «карт».

«У Зеленського немає карт, у нього їх не було від першого дня. У нього є лише одне — це Дональд  Трамп», — казав американський президент.  

«Я спостерігав протягом багатьох років, і я спостерігав, як він веде переговори без „карт“. У нього немає „козирів“. І це вже набридло. Просто втомлюєшся від цього. І з мене досить», — заявляв Трамп.

Про «карти» і «козирі» Путіна Трамп жодного разу не згадував.

У свою чергу в інтерв’ю Sky News Зеленський сказав, що Україна має «карти».

«У мене не було карт, але в мене були люди. І це найважливіше. Розумні люди, сміливі люди. І це наші „карти“, „карти“ України. І саме тому вони виробили усе, що нам було потрібно. Усе ще недостатньо через фінансування, через дефіцит грошей і так далі. Але ми зробили багато», — наголосив Зеленський.

Минув рік: сотні українських дронів атакують Москву, по всій Росії дефіцит палива, горять НПЗ, логістичні вузли, склади і військові об’єкти, сухопутний коридор в Крим перерізаний, а сам півострів залишився майже весь без електрики.

Тож які «карти» перед новим етапом перемовин може покласти на стіл перед спецпредставниками Трампа президент України:

1. Удари по російським НПЗ

Останні відкриті дані свідчать, що від початку 2026 року російські нафтопереробні заводи щонайменше 194 рази зазнали ударів Сил оборони України. Виведено з ладу понад 30% фактичних потужностей з переробки нафти та понад 45% номінальних потужностей. Кожен росіянин відчуває дефіцит бензину.

2. Удари по складах маркетплейсу Wildberries

Станом на початок серпня внаслідок атак, виведено з ладу близько 16 найбільших ключових складів та хабів Wildberries. Це становить приблизно 62% від загальної кількості найбільших стратегічних логістичних комплексів компанії та близько 8–17% від усієї їхньої розширеної складської інфраструктури (понад 200 об'єктів загальною площею понад 5,6 млн м²). Втрата магістральних хабів критично вплинула на загальний товаропотік та швидкість доставки маркетплейсу, оскільки через них проходила основна частина замовлень. Сумарні прямі збитки маркетплейса становлять $1,3 млрд, а збитки приватних продавців (селерів) — 150 млрд руб. Зеленський наголосив, що термінали маркетплейсу продають бронежилети, засоби зв’язку та компоненти для виготовлення зброї.

3. «Відрізання» логістики Криму

Протягом кількох місяців Сили оборони України завдають ударів по нафтобазах, залізничній інфраструктурі, енергетичних об’єктах, поромним переправам та іншим елементам системи постачання, від яких залежить забезпечення російських військ на півострові. Зараз в Криму зафіксовані перебої з електропостачанням, дефіцит пального та обмеження в роботі окремих транспортних маршрутів. Про повну ізоляцію півострова поки що не йдеться. Однак утримання Криму як тилової військової бази потребує від Росії дедалі більше ресурсів.

Щоправда, деякі «козирі» є і в Путіна:

1. Російські війська повільно просуваються на Донеччині, наближаючись до Краматорсько-Слов’янської агломерації.

2. Російські удари по портовій інфраструктурі та суховантажах фактично заблокували українські чорноморські порти.

«Через це експорт продукції суттєво затримується або тимчасово призупиняється. Погіршуються грошові потоки, накопичується готова продукція, змінюються ціни та попит, порушуються виробничі й логістичні ланцюги. Як наслідок — зростає навантаження на бізнес, погіршується здатність підприємств своєчасно обслуговувати кредити та залучати нове фінансування», — написав з цього приводу голова Нацбанку України Андрій Пишний.

3. Удари армії РФ по американських підприємствах виробниках дронів.

Так, в результаті російського удару по Києву 26 липня було зруйновано підприємство американської компанії Terminal Autonomy, яка займається виробництвом високоточних безпілотників. Про це повідомило видання The Guardian.  

4. Росія знає, що Україні невистачає протиракет для збиття балістики, і що цей дефіцит триватиме, тож майже щоночі запускає по Києву десятки балістичних ракет, від чого страждає мирне населення.

Що думають експерти про поновлення переговорів з Росією

Євген Магда – директор Інституту світової політики, політолог, кандидат політичних наук:

«Як спецпредставники Дональда Трампа Віткофф і Кушнер ще ніколи не були в Україні. Тому тут є цікаві моменти. Все залежить від того, які директиви для них випише особисто Трамп. Але в мене є чітке і повне відчуття, що Трамп на сьогоднішній момент балансує між тим, що буде на іранському треку, і що буде з Україною. Тобто інших можливостей швидко прорватися, швидко набрати республіканцям очок у midterms (проміжні вибори) у нього немає.

Я впевнений, що коливання Трампа пов’язані з тим, що він шукає для себе можливості бути миротворцем і відповідним чином впливати на ситуацію з Путіним. Стосовно «пекельних» санкцій. Насправді, об'єднання Ірану і Росії в одному законопроєкті виглядає достатньо кумедно.

Питання не в тому, який відсоток санкцій можна запроваджувати, а в тому, що об'єднали країну, яка перебуває в стані військового конфлікту зі Сполученими Штатами, і країну, з якою у США є дипломатичні відносини, з президентом якої Трамп час від часу спілкується.

Тому я не думаю, що цей законопроєкт буде оперативно прийнятий. Я думаю, це буде залежати від того, якими будуть власне інтереси Трампа і логіка виборчої кампанії республіканців.

На мою думку, американці зараз не бачать дієвих можливостей впливати на Україну, і у Трампа не було та й не буде найближчим часом бажання якось впливати на Путіна.

Тому ми чекаємо на midterms, припускаючи, що це може бути щось абсолютно кардинально інше. Але я б сказав, що в Україні на сьогоднішній момент необхідно не просто очікувати на midterms, а вибудовувати систему лобізму, тому що в нас усе орієнтується на одномоментні якісь заходи: що от приїде президент чи приїздив у минулому Андрій Єрмак (екскерівник Офісу президента, - ред.), який усе мав вирішити. Але це так не працює і найближчим часом працювати, я думаю, не буде. Тому американська загадка для нас залишається нерозкритою».

Станіслав Желіховський — юрист-міжнародник, кандидат політичних наук:

«Трампу потрібні якісь здобутки перед проміжними виборами до Конгресу. А їх досі немає. З Іраном якось не виходить. Ми бачимо, що він уже зараз порушує знову питання Венесуели, Гренландії. І вочевидь, я думаю, що Трамп однозначно хотів би, щоб саме до виборів у листопаді була більш-менш якась картина мирного врегулювання в Україні. Я думаю, що зараз він хоче зробити нову спробу, принаймні переконатися в тому, яка зараз ситуація, які позиції Києва і Москви, а потім від цих позицій, власне, і буде відштовхуватися. Кушнер і Віткофф мають приїхати на День Незалежності до нас, а потім, швидше за все, поїдуть і до Москви. Тобто буде такий зондаж, наскільки Путін готовий до перемовин.

Що стосується карт, про які завжди говорить Трамп, то зараз дійсно ситуація дуже негативна в Росії в плані економіки через українські удари по НПЗ; Україна зберігає міжнародну підтримку, і це важливо; на фронті Росія так і не досягла ні тактичних, ні стратегічних цілей, у неї певні просування є, але даються вони росіянам дуже дорогою ціною.

Але ми теж не повинні виключати і те, що Трамп буде вдаватися і до старих методів — тиснути на Україну заради отримання швидкого результату.

Думаю, що Трамп буде торгуватися «Петріотами. Спочатку він ліцензію на виробництво пообіцяв, а потім здав назад. Ліцензію на виробництво «Петріот» Трамп може пообіцяти як гарантії безпеки, якщо Україна погодиться на якісь поступки.

А з Путіним Трамп може торгуватися «пекельними» санкціями — законопроєктом Ліндсі Грема, який пройшов процедурне голосування. З ним ще нічого не відомо. Можуть його ухвалити, а можуть і ні. У будь-якому випадку все буде вирішуватись восени, я думаю, що після виборів до Держдуми Росії. Тоді буде видно, чи оголосить Путін загальну мобілізацію, чи все ж таки піде на деескалацію».