Київрада
Скріншот з відео

Депутати Київради пояснили, чому не ухвалили рішення про передачу у постійне користування земельної ділянки в центрі столиці Державному бюро розслідувань під час пленарного засідання, 14 травня..

Як повідомляє кореспондент “Політарени”, того дня депутати присвятили більшу частину робочого часу питанням землекористування. Так, народні обранці виділили кілька земельних ділянок Національному музею історії України у Другій світовій війні та багатьом комунальним підприємствам і закладам для різних потреб.

Ділянка, яку просило виділити ДБР, розташована на вулиці Симона Петлюри, 21 у Шевченківському районі Києва. Цю землю ДБР планувало використовувати для обслуговування та експлуатації адміністративної будівлі. Відповідне клопотання до Київради державна структура подала ще у 2024 році.

Варто зазначити, що ніхто з депутатів з цього приводу на засіданні не виступав, свою думку не висловлював, ніяких зауважень або пояснень не робив, хоча таку можливість головуючий у Київраді мер Віталій Кличко надавав.

“Політарена” поцікавилася у депутатів Київради, з якої причини рішення про виділення земельної ділянки не набрало достатньої кількості голосів.

Опитані депутати з різних фракцій відповіли, що голосів не вистачило через те, що в залі на той момент було мало людей.

“Ніякого підтексту тут немає. Це просто технічний збій. В залі під час голосування з цього питання було мало людей, тому не вистачило голосів. Запевняю вас, що на наступному засіданні ми це виправимо, і виділення земельної ділянки ДБР буде ухвалено”, — узагальнив думку всіх опитаних депутат фракції “Слуга народу” Андрій Вітренко.

І справді, Кличко неодноразово закликав депутатів зібратися у залі і голосувати, інакше не буде кворуму, і важливі рішення не будуть прийняті.

Нагадаємо, що у січні 2026 року Національне Антикорупційне Бюро України завершило слідство у справі злочинної організації, яка взяла під контроль земельні рішення столичної влади, аби заволодіти цінними ділянками під забудову. 

Як зазначили в НАБУ, оборудку вдалося викрити завдяки масштабній операції “Чисте місто”. Зловмисники використовували так звану “туалетну схему”: реєстрували на ділянках примітивні споруди, щоб поза конкурсом отримати землю нібито для їх обслуговування.

До складу групи входили посадовці Київської міської державної адміністрації та депутати Київради. Організатором злочинної організації слідство вважає депутата Київради 5 і 6 скликань Дениса Комарницького (Блок Леоніда Черновецького). У цій справі фігурують також заступник голови КМДА з питань цифрового розвитку та земельних відносин Петро Оленич, депутат нинішнього скликання Київради, голова комісії з земельних питань Михайло Терентьєв (був членом фракції “УДАР”, після підозри НАБУ приєднався до фракції “Батьківщина”), депутатка Київради нинішнього скликання, член земельної комісії Олена Марченко (фракція “Батьківщина”), заступник директора КП «Київблагоустрій» Олексій Мушта, перший заступник директора “Спецжитлофонду” Юрій Леонов та інші.

У підсумку, протягом 2023-2024 років, зловмисники планували заволодіти землею територіальної громади Києва на суму понад 81 млн гривень.

У межах провадження детективи НАБУ також викрили спробу перешкоджання діяльності приватного підприємства, з метою подальшої забудови ділянки, на якій воно розташоване. Крім того, зафіксовано пропозицію хабаря у розмірі 100 тисяч доларів члену земельної комісії та депутатці Київради.

Подібні

Україна формує антибалістичну коаліцію та домовляється про виробництво ракет у Європі, — Зеленський

У переговорах взяли участь представники 13 країн і представники НАТО

Проєкт нового Цивільного кодексу України: чому паперові документи на квартиру не захистять від шахраїв

Свої права на житло потрібно внести в електронний реєстр вже зараз

Сирський перевірив оборону на підступах до Куп’янська у розташуванні “Хартії”

Особливу увагу приділили забезпеченню підрозділів та посиленню оборонних спроможностей

На Запоріжжі викрили оборудку з довідками про “інвалідність”: організатори схеми заробили понад 200 млн грн

Вартість “послуг” становила 420 тисяч гривень з людини