На засіданні Київради, яке відбулося 14 травня, депутати розглянули “План енергостійкості” столиці.
“Наш пріоритет – забезпечити ресурс, щоб виконати критично важливі завдання з енергостійкості столиці. Саме тому на підготовку до наступної зими та заходи Плану сьогоднішнім рішенням ми передбачаємо спрямувати понад 8 млрд грн. Окремо ще виділяємо з бюджету міста 1 млрд 250 млн грн, які спрямуємо Державному агентству відновлення та розвитку інфраструктури України – на закупівлю теплотехнічного обладнання для побудови резервної системи теплопостачання”, – повідомив на початку засідання мер Києва Віталій Кличко.
Також, за його словами, вже 2 тис. житлових будинків стали енергонезалежними.
Кличко запевнив, що Київ має попередню домовленість з урядом щодо пріоритетності заходів з енергостійкості, втілення яких коштуватиме орієнтовно до 30 млрд грн, а фінансування заходів здійснюватиметься у пропорції 50 на 50 – з бюджету столиці і з держбюджету.
З доповіддю про актуальний стан виконання Києвом “Плану енергостійкості” перед депутатами виступив в. о. першого заступника голови Київської міської державної адміністрації Петро Пантелеєв. Однак він доповідав у закритому режимі, оскільки оголошував “непублічні дані”.
Чи буде тепло у киян взимку: думка депутатів Київради
В кулуарах Київради кореспондент “Політарени” поспілкувався з депутатами, щоб з’ясувати, чи буде у киян взимку тепло у квартирах.
“Сьогоднішні обстріли (розмова відбулася 14 травня – ред.) продемонстрували, що ворог аж ніяк не залишає своїх спроб знищити Україну і українську інфраструктуру. Тому питання захисту енергооб’єктів залишається актуальним, і відповідь на нього знаходиться у двох площинах”, – сказав у коментарі “Політарені” депутат від фракції “Європейська солідарність” Леонід Ємець.
“Перше – це “План енергостійкості” столиці, в якому передбачено, що потрібно зробити, щоб у Києві були тепло й електроенергія, а саме: треба відремонтувати діючі мережі, теплоелектростанції, джерела постачання тощо. Треба створити альтернативні джерела живлення, які дадуть нам і тепло, і електроенергію, і забезпечать роботу каналізації, – продовжив Ємець. – Ту частину, яку Київ має виконати, він виконує. Тобто ці роботи вже ведуться, ці роботи будуть вестися, і вони будуть виконані”.
А от друга складова підготовки Києва до зими, за його словами, під великим питанням.
“Те, що показав аналіз і експерти, коли готували план енергостійкості: самостійно Київ не зможе виконати усі ці завдання. І тут питання як у наявності грошей, щоб це забезпечити, так і в наявності змін до законодавства, а це вже відповідальність Верховної Ради і Кабміну”, – підкреслив Ємець.
“Щоб забезпечити фінансування всіх завдань, просто фізично немає грошей. Треба платити зарплати медикам, вчителям, треба забезпечувати базові захищені статті, як це передбачено законом. З них просто неможливо забрати гроші на ці завдання, – наголосив він, – тут потрібна допомога центральної влади”.
“Центральна влада дуже багато нам розповідала про те, що потрібно зробити, узгоджувала цей план, затверджувала його. Але, на жаль, не рухається в частині його виконання”, – зауважив Ємець.
На його думку, якщо не буде щирої співпраці центральної влади з місцевою, забезпечити Київ на наступну зиму тепло- та електроенергією не вдасться.
“Київ свою роботу робить і зробить. Але центральна влада просто не встигає виконати ті завдання, які вона вже затвердила в цьому стратегічному плані. Тому маю констатувати, що перспективи на майбутню зиму точно не райдужні, точно не оптимістичні”, – резюмував Ємець у коментарі “Політарені”.
Депутат Київради Андрій Вітренко (“Слуга народу”) в коментарі “Політарені” теж зазначив, що в повному обсязі забезпечити киян теплом, як це було раніше, вже не вийде.
“Сьогодні ( 14 травня, – ред.) були прийняті зміни до бюджету і програми, які в основному спрямовані на те, щоб забезпечити виконання “Плану енергостійкості” міста Києва. Ми зараз маємо зробити все можливе для того, щоб потім до депутатів не було жодних претензій, що депутати щось не проголосували, і тому такого бути не може. Тому депутати надавали свої рекомендації, коригували ці зміни до бюджету”, – сказав Вітренко.
“Окремо ми скоригували дуже важливу програму, яка стосується лагодження, ремонту й оновлення електрощитового фонду. Після зимових обстрілів велика кількість електрощитових була знищена, згоріла. Знаєте, я бачив такі електрощитові у Києві, у яких запобіжники ще дореволюційного віку і там насипаний пісок. Для європейської столиці це взагалі шалена ганьба”, – пояснив він.
“Я сподіваюся, що тих коштів, які ми сьогодні проголосували, вистачить для поетапної реалізації “Плану стійкості”. Але, будьмо відвертими, виробництво теплової енергії в повному обсязі ми забезпечити не зможемо. І цього ми не розглядаємо. Буде забезпечена робота лише критичної інфраструктури”, — констатував Вітренко.
Варто зазначити, що на засіданні Київрада ухвалила звернення до Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України з проханням виділити з держбюджету фінансові ресурси з розрахунку мінімальної потреби 15 мільярдів гривень на облаштування інженерно-технічного захисту об’єктів критичної інфраструктури, розбудову когенерації та створення систем резервного теплопостачання міста як заходів стійкості столиці України.
