Законопроєкт Ліндсі Грема про «пекельні санкції» проти Росії: розбираємо на молекули важливий для України документ

І це не просто черговий «пакет обмежень», а кардинальне перезавантаження всієї стратегії санкційного впливу США.

Попереднє голосування відбулося після похорону Грема і під час візиту до Капітолію президента України Володимира Зеленського. Документ передбачає масштабні санкції проти російської влади, фінансового сектору, тіньового флоту та вторинні тарифи для країн, які продовжують купувати російську нафту й газ.

Цей законопроєкт внесений у Сенат ще у 2025 році. Грем протягом року послідовно лобіював ідею жорстких вторинних санкцій проти країн, які продовжують купувати російську нафту і газ, вважаючи це одним із головних способів зменшити фінансові ресурси Москви для ведення війни.

Спочатку документ передбачав значно жорсткіші заходи, зокрема тарифи до 500% для всіх країн, що купують російські енергоносії. Після тривалих переговорів з адміністрацією президента Дональда Трампа текст суттєво змінили: максимальну ставку вторинних тарифів знизили до 100%, а застосування обмежили п’ятіркою найбільших покупців російської нафти й газу, а також п’ятіркою країн, які найбільше сприяють обходу санкцій.

Прорив стався на початку липня 2026 року. За кілька днів до смерті Грем заявив, що досяг домовленості з Білим домом щодо оновленої версії законопроєкту.

Після попереднього голосування у Сенаті документ назвали так: Lindsey O. Graham Sanctioning Russia and Iran Act of 2026. До нього додали положення, що продовжують санкції проти Ірану.

Що запроваджує проєкт закону Ліндсі Грема?

Санкції проти російської влади

Законопроєкт зобов’язує президента США протягом 30 днів (і далі кожні 180 днів) накладати блокуючі санкції (замороження активів, заборона вести справи тощо) та візові заборони на широкий перелік осіб. Серед них:

• президент РФ, прем’єр-міністр, міністри оборони, фінансів, енергетики, закордонних справ та інші високопосадовці;
• командувачі всіх видів збройних сил, керівники ФСБ, Служби зовнішньої розвідки та Головного управління Генштабу;
• представники великого бізнесу (олігархи), які не виступають проти війни або продовжують отримувати вигоду від зв’язків із російською владою;
• іноземні особи та компанії, які свідомо постачають критично важливі товари й технології для російського оборонно-промислового комплексу;
• особи, які підривають обороноздатність України, атакують її критичну інфраструктуру або вчиняють серйозні порушення прав людини.

Тіньовий флот РФ

Заходи впливу передбачені щодо:

• суден, які перевозять російську нафту, газ, вугілля чи уран з метою обходу санкцій;
• власників, операторів, менеджерів, страховиків і капітанів таких суден;
• портів, які приймають підсанкційні судна;
• осіб і компаній, що здійснюють ship-to-ship перевантаження з такими суднами.

Фінансова блокада РФ

Законопроєкт передбачає жорсткі обмеження щодо російської фінансової системи:

• обов’язкові санкції проти Центрального банку Росії, Сбербанку, ВТБ, Газпромбанку та інших державних фінансових установ;
• заборону американським особам і компаніям проводити транзакції з цими банками;
• заборону нових інвестицій американців у РФ;
• заборону купівлі російського суверенного боргу;
• обмеження на роботу систем фінансових повідомлень, якщо вони використовуються для обходу санкцій.

Окремо прописано, що відсотки із заморожених російських суверенних активів не обов’язково повертати Росії, а кошти можна використовувати для кредитування України.

Російська енергетика та уран

Документ забороняє нові американські інвестиції в російський енергетичний сектор і експорт американської енергії до Росії. Також передбачені санкції проти тих, хто допомагає підтримувати або розширювати видобуток нафти, газу, вугілля та урану для підсанкційних осіб. Окремо реалізується заборона на імпорт російського урану та санкції щодо керівництва «Росатома».

Митні тарифи на товари з Росі

На всі товари, що імпортуються зі Росії (включаючи нафту, газ, СПГ, нафтопродукти та вугілля), президент зобов’язаний протягом 30 днів підвищити мита від 10% до 500%.

Для третіх країн запроваджуються вторинні тарифи до 100%. Вони стосуються лише п’ятірки найбільших покупців російської сирої нафти або природного газу, які продовжують закупівлі після набрання чинності закону, а також п’ятірки країн, які найбільше сприяють обходу нафтових санкцій.

Торговий представник США має право корегувати ставку мита (від 0% до 100%) залежно від поведінки країни: ставка зростатиме, якщо держава нарощує закупівлі в РФ, і знижуватиметься, якщо вона вживає реальних заходів для відмови від російської сировини.

Передбачено виняток для держав, чиї закупівлі російського газу становлять менше 15% від загального російського експорту і які реально зменшують імпорт. Список країн має переглядатися кожні 180 днів.

Санкції США проти Ірану

Іранська частина законопроєкту є значно вужчою і має суто технічний характер.

У документі є лише одне положення — Section 201. Воно вносить зміну до Iran Sanctions Act of 1996 — термін дії цього закону продовжується з 2026 до 2031 року.

Iran Sanctions Act of 1996 ухвалений для стримування ядерної програми Ірану, його ракетного потенціалу та фінансування міжнародного тероризму. Документом запроваджено низку екстериторіальних (вторинних) санкцій — він дає право президентові США накладати економічні обмеження на іноземні компанії та фізичних осіб третьої країни, якщо вони здійснюють значні інвестиції в енергетичний та нафтогазовий сектори Ірану або постачають туди обладнання й технології.

Жодних нових санкцій, розширення списків підсанкційних осіб чи додаткових обмежень щодо іранського енергетичного або військового сектору документ не містить. Фактично це лише запобігання автоматичному закінченню чинності вже існуючих обмежень.

Як будуть працювати санкції

Більшість ключових положень законопроєкту сформульовані як обов’язок президента США. Це означає, що після набрання чинності закону адміністрація не може просто проігнорувати вимоги документа.

Протягом 30 днів президент США зобов’язаний:

• провести огляд осіб і суден, які підпадають під критерії санкцій;
• накласти блокуючі санкції та візові обмеження на визначених осіб;
• запровадити підвищені мита на російські товари (до 500%);
• визначити країни, щодо яких застосовуватимуться вторинні тарифи (до 100%), і запровадити їх.

Далі такі огляди та оновлення списків мають проводитися кожні 180 днів.

Водночас у законопроєкті передбачено, що президент може відмовитися від застосування окремих санкцій чи тарифів. Проте він повинен довести перед Конгресом, що це рішення відповідає національним інтересам США, і надати відповідне письмове обґрунтування.

Окремо прописані жорсткі умови припинення дії санкцій. Для зняття обмежень щодо Росії президент має підтвердити, що Москва підписала мирну угоду, прийнятну для українського уряду, і повністю припинила воєнні дії та спроби підриву української влади.

Поточний статус у Конгресі

Станом на кінець липня 2026 року законопроєкт пройшов перший важливий етап у Сенаті, але ще не став законом.

Наступним кроком має стати фінальне голосування в Сенаті, а потім розгляд в Палаті представників. В американських медіа припускають, що через серпневу перерву це може відбутися лише у вересні.

У Палаті представників очікується дискусія. Річ у тім, що частина демократів висловлює застереження щодо широких тарифних повноважень, які документ надає президенту. Водночас законопроєкт має помітну двопартійну підтримку, а Білий дім публічно заявив про готовність його підтримати.

Водночас Politico пише, що Трамп висловив ініціативу доповнити новий законопроєкт про посилення санкцій проти Росії аналогічними митними обмеженнями щодо країн, які купують нафту в Ірану. Така пропозиція ризикує ускладнити переговори між законодавцями та відтермінувати остаточне схвалення документа.

Якщо закон таки ухвалять, він дасть Білому дому важіль впливу на країни, які мають торгові відносини з РФ, і це може вплинути на перебіг війни.