БЕБ оцінило економічний ефект своєї роботи у 19,5 млрд грн за пів року: Цивінський назвав ключові результати трансформації Бюро

Бюро економічної безпеки України заявило про 19,509 млрд грн сукупного економічного ефекту за перше півріччя 2026 року. Найбільша складова — 13,816 млрд грн ефекту від детінізації окремих ринків. Ще 1,790 млрд грн становлять повернуті державі кошти, а 3,903 млрд грн — упереджені втрати бюджету та бізнесу. При цьому на утримання БЕБ у першому півріччі з державного бюджету було передбачено 1 млрд грн.
Про це йдеться у звіті Бюро за перше півріччя 2026 року, оприлюдненому в період системної трансформації відомства.
Директор БЕБ Олександр Цивінський наголошує: одним із принципів перебудови Бюро має стати відмова від оцінювання ефективності лише за кількістю відкритих кримінальних проваджень, - повідомляє видання ПОЛІТАРЕНА.
«Саме так, я вважаю, треба оцінювати результат роботи БЕБ. І це частина змін у Бюро - перехід від оцінки реального впливу на економіку. Не за кількістю відкритих справ. Бо сама по собі справа у реєстрі ще не змінює економіку. Результат - це коли гроші залишаються в держави. Коли схема перестає працювати. Коли легально вести бізнес стає вигідніше, ніж шукати обхідні шляхи», — заявив Цивінський.
З чого складаються 19,509 млрд грн
У БЕБ розділяють результат першого півріччя на три складові.
1,790 млрд грн — повернуті державі кошти:
- 1,77 млрд грн — відшкодування збитків у завершених кримінальних провадженнях;
- 19,5 млн грн — активи, передані на потреби ЗСУ.
3,903 млрд грн — упереджені втрати бюджету та бізнесу:
- 3 млрд грн — попереджене незаконне використання ризикового податкового кредиту з ПДВ;
- 115 млн грн — недопущене незаконне відшкодування ПДВ із бюджету;
- 32,5 млн грн — запобігання втратам бюджету через ризикові закупівлі;
- 659 млн грн — упередження втрат акцизного податку через вилучення контрафакту;
- 96,3 млн грн — захист легального бізнесу через вилучення контрафакту.
Ще 13,816 млрд грн у БЕБ оцінюють як результат детінізації ринків. Із них 12,4 млрд грн припадає на ринок паливно-мастильних матеріалів, 1,1 млрд грн — електроніки, 316,4 млн грн — імпорту рослин, зокрема квітів.
Пальне: частка тіні скоротилася з 34% до 9%
Одним із головних прикладів системної роботи Бюро у звіті названо паливний ринок.
За даними БЕБ, ще кілька років тому частка тіньового сегмента на ньому становила 34%, нині — 9%.
БЕБ разом із партнерами ідентифікувало 588 АЗС, частина з яких працювала без необхідних дозвільних документів, а частина не відповідала фактичному стану ринку. За результатами роботи демонтовано 133 незаконні АЗС.
Водночас у Бюро основним показником називають не кількість демонтованих об'єктів, а перехід частини продажів у легальний сектор.
За перше півріччя 2026 року обсяг легальної реалізації пального через РРО збільшився на 342 млн літрів, або на 9,4%. Виторг зріс на 84,52 млрд грн, або на 46,2%.
Податкові надходження від пального за цей же період зросли з 49,22 млрд грн до 67,73 млрд грн — на 18,51 млрд грн, або 37,6%.
У БЕБ зазначають, що навіть з урахуванням підвищення ставок акцизу додатковий приріст надходжень, який не пояснюється лише податковими змінами, становить 12,4 млрд грн, або 25,3%. Саме цей показник Бюро використовує як непрямий індикатор ефекту від детінізації паливного ринку.
Тютюн: 20 нелегальних виробництв та дев'ять промислових ліній
У першому півріччі БЕБ припинило діяльність 20 нелегальних виробництв тютюнової та вейп-продукції та вилучило 9 промислових виробничих ліній.
У Чернівецькій області припинили найбільше за історію БЕБ підпільне виробництво сигарет. Вартість вилучених обладнання, продукції та майна перевищила 200 млн грн.
Інша операція одночасно охопила 12 регіонів: проведено понад 100 обшуків та вилучено виробничі лінії, компоненти й електронні сигарети на суму понад 150 млн грн.
На Львівщині та Харківщині ліквідували два підпільні виробництва, сумарна потужність яких перевищувала 130 тисяч пачок сигарет на добу.
Конвертаційний центр із оборотом до 18 млрд грн
Ще одним напрямом роботи стала протидія конвертаційним центрам.
В одному з розслідувань БЕБ викрило конвертаційний центр з оборотом до 18 млрд грн, послугами якого користувалися понад 200 підприємств. До функціонування схеми було залучено близько 500 підконтрольних суб'єктів.
Під час спецоперації провели понад 40 обшуків та затримали чотирьох учасників, підозрюваних у вчиненні кримінального правопорушення. У результаті 10 учасників злочину притягнуто до відповідальності.
Дроблення бізнесу: БЕБ оцінює потенціал додаткових надходжень у 12,5 млрд грн
За оцінкою Бюро, близько 30% активних ФОП можуть використовуватися як інструмент штучного дроблення бізнесу.
БЕБ опрацювало понад 68 матеріалів щодо ризикових операцій на суму понад 6 млрд грн.
Після аналітичної роботи, роз'яснень та взаємодії з Бюро шість великих торговельних мереж публічно заявили про відмову від схем дроблення та почали переходити на загальну систему оподаткування.
За розрахунками БЕБ, повний перехід цього бізнесу на прозору модель роботи здатен забезпечити економіці до 12,5 млрд грн додаткових надходжень.
Ринок електроніки: виторг через РРО зріс на 31%
Окремим напрямом стала детінізація ринку побутової техніки та електроніки.
Кількість суб'єктів господарювання в цій сфері, які проводять операції через РРО, зросла з 6,5 тисячі у жовтні 2025 року до 7,1 тисячі у травні 2026 року.
За перші шість місяців 2026 року виторг через РРО у сфері побутової техніки становив 104,4 млрд грн проти 79,7 млрд грн за аналогічний період 2025 року. Приріст — 24,7 млрд грн, або 31%.
Окремо БЕБ наводить статистику щодо пристроїв Apple.
Частка пристроїв, активованих через офіційні канали, зросла з 21,2% у першому півріччі 2025 року до 37,1% у першому півріччі 2026-го — у 1,75 раза.
Кількість офіційних активацій збільшилася з 98,4 тис. до 204,3 тис. пристроїв, а їхня вартість — зі 115,5 млн доларів до 239,8 млн доларів.
Приріст становив 124,3 млн доларів, або 107,7%. У гривневому еквіваленті це близько 5,68 млрд грн, що, за оцінкою БЕБ, відповідає приблизно 1,1 млрд грн потенційного ПДВ-ефекту для бюджету.
Бюро також ініціювало обов'язкове зазначення IMEI-кодів мобільних телефонів у митних деклараціях. За оцінкою БЕБ, це може забезпечити понад 5 млрд грн додаткових надходжень щороку. Відповідний наказ Міністерства фінансів уже підписано та зареєстровано Міністерством юстиції.
Наступним кроком має стати зазначення IMEI у фіскальних чеках.
Імпорт квітів: митні платежі зросли на 81,2%
Окремий результат БЕБ пов'язує з посиленням контролю за визначенням митної вартості імпортованих товарів.
За перше півріччя 2026 року фізичний обсяг імпорту квітів збільшився лише на 7,3%, тоді як сплачені митні платежі зросли з 389,62 млн грн до 706,06 млн грн.
Таким чином, приріст становив 316,44 млн грн, або 81,2%.
У БЕБ пояснюють таку різницю більш точним визначенням митної вартості товару внаслідок взаємодії Бюро та Державної митної служби. Додатковий фіскальний ефект порівняно з аналогічним періодом минулого року оцінено у 316,4 млн грн.
Автомобілі та VIN-коди: потенціал ще 5 млрд грн
БЕБ разом із Головним сервісним центром МВС запустило аналітичний інструмент для виявлення ухилення від сплати податків під час імпорту та продажу автомобілів.
За даними Бюро, компанії могли ввозити автомобілі в Україну, але не декларувати їх подальший продаж кінцевим власникам.
Наступним етапом має стати внесення VIN-кодів автомобілів до податкових накладних. За оцінкою БЕБ, реалізація ініціативи здатна забезпечити бюджету додаткові 5 млрд грн.
4,2 млрд грн незадекларованих зобов'язань у переможців держзакупівель
У першому півріччі 2026 року Міністерство фінансів реалізувало ініціативу БЕБ щодо прямого обміну інформацією між Держказначейством та ДПС.
Необхідність такого механізму в БЕБ пояснюють результатами аналізу за 2025 рік. Тоді Бюро виявило 4,2 млрд грн незадекларованих податкових зобов'язань з ПДВ у переможців державних закупівель.
За даними БЕБ, 51 постачальник товарів і послуг за бюджетні кошти не відобразив отримані мільярди у податковій звітності.
Тепер ДПС отримала можливість контролювати, чи в повному обсязі переможці тендерів відображають отримані бюджетні кошти.
1,77 млрд грн відшкодовано у кримінальних провадженнях
У завершених кримінальних провадженнях протягом першого півріччя до бюджету було відшкодовано 1,77 млрд грн.
На майно накладено арешт на 738 млн грн, а з незаконного обігу вилучено підакцизну продукцію та обладнання на 901 млн грн.
За шість місяців детективи БЕБ розпочали розслідування у 1 422 кримінальних провадженнях, повідомили про підозру 658 особам та направили до суду 463 кримінальні провадження.
Серед них — 19 проваджень щодо 85 осіб за фактами кримінальних правопорушень у складі організованих груп та злочинних організацій.
БЕБ працює з 26% штатної чисельності
Одночасно з операційною роботою Бюро проходить кадрову трансформацію.
Фактична чисельність БЕБ становить 1 043 працівники при передбаченій законом граничній чисельності у 4 000 осіб. Тобто Бюро укомплектоване приблизно на 26%, кадровий некомплект — 74%.
Із серпня 2025 року з БЕБ звільнилися 369 працівників: 265 осіб зі спеціальними званнями та 104 державні службовці і працівники за трудовими договорами.
Паралельно триває атестація.
На першому етапі до співбесід допустили 20 представників керівного складу: 14 підтвердили відповідність критеріям професійної компетентності та доброчесності, п'ятеро не пройшли співбесіду, щодо однієї особи рішення ще не ухвалено.
На другому етапі серед працівників категорії тимчасово виконуючих обов'язки тестування на загальні здібності не склали 3 із 24 осіб. У першій хвилі цей етап не пройшли 10 із 265 працівників, у другій — 7 із 281.
Для заповнення вакансій БЕБ оголосило 114 конкурсних відборів на 335 посад. Документи подали 1 768 кандидатів — у середньому близько п'яти претендентів на місце.
На момент публікації звіту 1 233 кандидати виконували практичні завдання, 268 проходили співбесіди для оцінювання професійної компетентності, 16 — співбесіди на відповідність критерію доброчесності, троє були визначені переможцями конкурсних відборів.
Також готується запуск нового територіального управління БЕБ у Дніпропетровській області.
Цивінський: БЕБ має рахувати «ефект для держави»
Головною зміною у Бюро його директор називає перехід від статистики процесів до оцінювання кінцевого економічного результату.
«Паралельно змінюємо саму систему роботи: напрацьовуємо нормативну базу, переглядаємо і цифровізуємо процеси, посилюємо аналітичний напрям і переходимо від принципу «порахувати провадження» до принципу «порахувати ефект для держави».
У взаємодії з бізнесом наша позиція проста: закон один для всіх. Працюємо над тим, щоб чесно вести справи було простіше й вигідніше, ніж будувати схеми.
Саме так ми трансформуємо БЕБ, яке оцінює свою роботу не процесом, а результатом», — підсумував Олександр Цивінський.
За перше півріччя 2026 року БЕБ таким результатом називає 19,509 млрд грн сукупного економічного ефектуна тлі 1 млрд грн, передбаченого з державного бюджету на утримання Бюро за цей період.
Читайте також






